Статьи

Саміт у Вільнюсі - шанс для держав залежних від газу з Росії

Саміт у Вільнюсі  - шанс для держав залежних від газу з Росії

Саміт «Східного Партнерства»у Вільнюсі стане для Польщі можливістю поборотись за інтереси держав, що прагнуть унезалежнитись від імпорту російського газу. Особливо істотною в цьому контексті буде визначеність стосовно України, яка досі залишається буферною країною поміж сферою закритою захисною парасолькою єесівських антимонопольних засад і простором, що підпорядковується енергетичній політиці Москви.

Україна здійснила першу спробу у справі зменшення залежності від поставок російського газу і планує використати доступні напрямки диверсифікації його постачання. З позиції другого після Німеччини імпортера російського газу вона опустилася на п’яте місце. Нині найбільше енергоносіїв споживає Німеччина (18,49 мільярда кубічних метрів), Італія (13,1 мільярда кубічних метрів), Туреччина (12,9 мільярда кубічних метрів) і Білорусія (11 мільярдів кубічних метрів). Такі дані за перше півріччя цього року. За цей же ж час Україна імпортувала 9,67 мільярда кубічних метрів газу з Росії. Це менше не повних 40% , аніж за аналогічний період минулого року.

Україна скорочує імпорт газу

У червні Україна зменшила імпорт енергоносія на 71,1 відсотка стосовно до аналогічного місяця минулого року. У першому півріччі поточного року імпортувала на 35,6 відсотка менше природнього газу з Росії, аніж за такий самий період 2012 року. Київ купує газ у «Газпрому» і німецької «RWE» (Німецька енергетична компанія – ред.). Поставки в рамках контракту з німцями отримує інфраструктурними трубопроводами з Польщі та Угорщини. Існує шанс на запуску словацького реверсу до кінця цього року. Звичайно, якщо Братіслава не заблокує такого руху під тиском Росії. Імпорт через Польщу ( з листопада 2012 року) і Угорщину ( з квітня 2013 року) виріс у червні на три відсотки стосовно до червня минулого року і становив 7 мільйонів кубічних метрів. Імпорт з Угорщини подвоїв щоденний максимум і нині становить 9, 027 мільйонів кубічних метрів, завдяки модернізації інтерконнектора (міжнародного газопровіду – ред.) угорським газовим оператором. У першому півріччі цього року Україна спожила таким чином 310,5 мільйона кубічних метрів енергоносія. Водночас Україна на чверть збільшила транзит газу до європейських країн. В період між січнем і липнем 2013 року «Уктрансгаз» перекачав українською газотранспортною системою (ГТС) 47 мільярдів кубічних метрів для європейських країн і СНД.

Європейські тенденції позитивно впливають на позицію України в газових переговорах, а також в переговорах на інші теми з Росією. Не слабшає ціновий тиск, що змушує «Газпром» йти на поступки своїм клієнтам. Так, як у випадку знижки від 10 до 15 відсотків для польського « PGNiG», росіяни були змушені знизити рахунки для своїх найбільших клієнтів – італійської «ENI», французької «GDF Suez» та німецької «E.on-u». Остання навіть виборола знижки за минулий період останнього кварталу 2010 року.

Диявол приховується в поділі

Більше того, такі компанії, як німецька «RWE» та «Edison» домагаються рекомпенсації за несправедливі ціни в Арбітражному Суді. «RWE» вже отримала позитивний вердикт суду. Навіть керівництво «Газпрому» зізналося, що буде змушене піти на масові знижки, що становитимуть в середньому 7-10 відсотків з огляду на зміни ринку. Решта має ґрунтуватися на на конкуренції спотовх цін. «Газпром» й надалі продовжує використовувати індекс, тому що «Statoil» серйозно загрожує конкурентноспроможності його пропозицій. Позицію росіян погіршує антимонопольний закон, що обумовлює розподіл власності і вводить обмеження з використання пропускної здатності трубопроводу одним суб’єктом ((Third Party Access – TPA). Цей регулятор б’є по рентабельності таких інвестицій «Газпрому» як «Північний Потік» і запланований «Південий Потік», оскільки не дозволяє використати їхній потенціал виключно в інтересах російської компанії. Наприклад, саме через це росіяни не можуть повністю використати пропускну можливість газопроводу «OPAL» і збільшити експорт газу через «Північний Потік». Тому й вимагають поступок від Брюселю.Та, поки що, безрезультатно.

Важливість процесу підкреслює щораз вищий рівень російських урядовців, що ним опікуються. Міністр закордонних справ Росії Сегій Лавров відверто заявив, що його країна і держави Європейського Союзу могли б посилити співпрацю, якби … не «ринкові реформи ЄС» на ринку газу.

Митний Союз не цікавить українських олігархів

Така ситуація дає європейському газовому ринку друге дихання, а Україні дозволяє збалансувати стосунки з Росією. Цей шанс, який Київ і країни, що зацікавлені в унезалежненні від Москви, зобов’язані використати. Напередоні листопадового саміту «Східного Партнерства» у Вільнюсі під час якого Литва, що головує в Раді Європи може підписати Угоду про Асоціацію з Україною, прем’єр Микола Азаров гальмує пропозицію приєднання його держави до Митного Союзу, пояснюючи це проблемами відмінності в підході до питання поміж Києвом та країнами учасницями цієї організації. Що може свідчити про брак зацікавлення пропозиціями Митного Союзу з боку олігархів, котрі їх рішуче не відкидають лише з огляду збереження своїх інтересів на Сході. ЗМІ часто спекулюють, що за лаштунками тертя поміж Україною і країнами Митного Союзу триває регулярна політична війна.

Про стан стосунків з самими росіянами може свідчить митна війна оголошена українцям. З 14 серпня цього року Російська Феедеральна Митна Служба фактично оголосила блокаду українського експорту в Росію. (…) Опозиція та, ба, навіть члени правлячої Партії регіонів (Володимир Олійник), визнають, що росіяни прагнуть за допомогою економічного шантажу увіпхати Україну до Митного Союзу, перед тим, як вона підпише Угоду про Асоціацію з ЄС. Українці піднімають рукавиці.

Збитки не односторонні. На конфлікті втрачає українська економіка, яка водночас не може повністю унезалежнитись від поставок російського газу. Однак головним переможеним в цій боротьбі є «Газпром». Експорт сировини в Європу через територію України найдешевший. Можливості його транспортування «Північним Потоком» обмежені пропускним потенціалом газопроводів різного діаметру на території ЄС. Тому росіяни поки що приречені на експорт через територію України. Проте вона все менше газу залишає у своїх сховищах. У першій половині поточного року «Газпром» знизив нетто на 35 відсотків, одночасно знизив обсяг проданого газу на 22 відсотки. Це результат серйозного зменшення імпорту Києвом, а також вже згадуваного перегляду частини газових угод на користь споживачів. Більше того, росіяни не можуть розраховувати на примушення України до реалізації пункту «Take or Pay» (Бери або плати) в Арбітражному Суді, бо програли б цю справу як у випадку з німецьким «RWE».

З огляду на згадувані тенденції у Європі і очікуване поглиблення інтеграції України з Європейським Союзом, час працює проти Росії. Зростаюче напруження може спровокувати нервові конвульсії Москви. Проте навряд чи росіяни зроблять вибір на користь нової газової війни, бо саме суперечка у 2009 році спровокувала запровадження антимонопольного закону в Європейському Союзі, прийняття України до Європейського Енергетичного Союзу у 2010 році і поширення цього закону на українську територію, а також консолідувала держави європейської спільноти в рамках енергетичної політики. Тому в результаті довготривалого закручування крана Україні росіяни лише втратять.

З цього приводу Київ затягує час і не стає на коліна перед Москвою, незважаючи на різного роду тиск. Як на мене, росіяни збережуть холодну голову і не допустять цієї зими до вибуху чергової газової війни. Замість неї використають усі можливі засоби, батіг та пряники, з метою переконання Києва, що той повинен долучитися до Митного Союзу. Київ, у свою чергу, прямуватиме шляхом подальшої інтеграції з Євросоюзом.

Ставлення і поведінка росіян щодо України – це гірка лекція для країн, що нині знаходяться в кращій ситуації аніж Польща. Саміт «Східнього Партнерства» у Вільнюсі має стати можливістю будівництва об’єднаного блоку держав, яким загрожує російська газова монополія і які не визнають шантаж Росії. Побачимо чи так станеться насправді. Це завдання для Литви на рівні ЄС і для Польщі на рівні двосторонніх взаємин з Україною, а також з іншими країнами зацікавленими у зменшенні впливу Росії на їхній газовий сектор.

Результати саміту у Вільнюсі свідчитимуть про те, чи переламає Україна, завдяки співпраці решти держав Європейського Енергетичного Союзу, російський тиск і підпише Угоду про Асоціацію, чи залишена наодинці, підкориться і буде приречена на повільний дрейф до сфери Митного Союзу. Підписання Угоди буде початком довгої дороги. Описаний мною відтинок – енергетика, хоча й дуже істотний, та все ж буде лише одним з багатьох полів бою за зміну геополітичного ландшафту в нашій частині Європи.

Публікацію «Eastbook.eu» (з незначним скороченням) переклав Володимир Олійник.

загрузка...

Оцените новость:

Ошибка в тексте? Выделите ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter
Комментарии посетителей

 

Интервью
/articles/24356.html
Сегодня, в 11:11
Олег Покальчук: Уперше за 100 років українці черговий бунт нарешті завершили переворотом
Сегодня, в 11:11
Соціальний психолог упевнений, лише терор може зупинити контрреволюцію
/articles/24336.html
Вчера, в 14:15
Андрій Іллєнко: «Свобода» стала невигідна всім. Не пустити її в парламент – це був консенсус
Вчера, в 14:15
Партія Тягнибока обіцяє провідним діячам «Самопомочі» позов про наклеп
/articles/24312.html
Позавчера, в 11:00
Представитель ООН Инита Пауловича: Без воды, света и тепла в Украине живет полмиллиона людей
Позавчера, в 11:00
Программа развития ООН выделила жителям Донбасса $700 тыс.
/articles/24272.html
19.11.2014 г. в 10:00
Юрий Зюков: А наш уголек идет из зоны АТО за границу!
19.11.2014 г. в 10:00
Замминистра энергетики и угольной промышленности об угольном бизнесе боевиков
Дайджест СМИ
/articles/24328.html
Вчера, в 06:19
Украина в ожидании удара
Вчера, в 06:19
Последние решения руководства Украины, которые касаются Донбасса, в Москве называют «экономической блокадой и подготовкой почвы для военного вторжения».
/articles/24262.html
18.11.2014 г. в 17:22
Небольшая, победоносная
18.11.2014 г. в 17:22
Павел Шеремет считает, что открытая война с Украиной неизбежна, и объясняет, кому это нужно
/articles/24248.html
18.11.2014 г. в 15:38
Украина – после выборов в трудное время
18.11.2014 г. в 15:38
2014 г. стал для Украины временем серьёзных испытаний и перемен, а досрочные выборы в Верховную Раду – важным этапом трансформационного процесса.
/articles/24204.html
17.11.2014 г. в 07:44
Охота на «тушек»
17.11.2014 г. в 07:44
Захлестнувшая страну на уходящей неделе волна истерии на валютном рынке стала яркой — похлеще падающих рейтингов — демонстрацией кризиса доверия со стороны предпринимателей, финансистов и простых обывателей к действиям и политике нынешней украинской власти.
Видео

Возобновились обстрелы украинской территории со стороны России.

Реклама
Загрузка...