Економіка СНД. Митний союз та Україна плетуться у хвості

Інколи найкращою агітацією «за» або «проти» можуть стати не тисячі слів, а сухі цифри. Порівняльна статистика на відміну від політиків і проплачених агітаторів дозволяє робити обґрунтовані висновки про процеси, які насправді тривають в тій чи іншій країні.

Члени СНД оприлюднили основні показники соціально-економічного розвитку за перше півріччя 2013 року. Їх аналіз дає підстави припустити, що Митний союз – це далеко не така захоплююча перспектива для України, як про це розповідають кремлівські віп-агітатори.

Перше, що кидається у очі – повільний ріст ВВП у країнах Митного союзу в порівнянні з іншими членами СНД. Наприклад, ВВП Росії і Білорусі в першому півріччі поточного року, якщо порівнювати з аналогічним часовим проміжком 2012 року, зріс на 1,4%, а Казахстану – на 5,1%. В той же час маленька Молдова, яка не має масштабних видобувних галузей, але не входить до МС, «зросла» на 3,5%, а, скажімо, Вірменія – на 7,5%. Щоправда, Україна взагалі пасе задніх і є єдиною країною СНД, ВВП якої впав у порівнянні з попереднім роком – на 1,1%.

Так само лідирує Україна і в падінні об’ємів промислової продукції – на 5,3%. Серед країн МТ у цьому показнику так само відчутно відстає Білорусь, де падіння становить 4,5%. В той же час Росія «вийшла в нуль», а Казахстан поліпшив свої показники на 1,9%. Однак якщо порівнювати з тією-таки маленькою Молдовою, де зростання склало 6,4%, або Киргизстаном (+16,2%), то виглядає, що без Митного союзу можна жити навіть краще, аніж з ним.

Показовими є і показники вантажних перевезень (без трубопровідного транспорту). Тут позитивна динаміка зафіксована у всіх країнах, окрім Росії (-2,3%) та Білорусі (-6,7%), а також. України (-5,2%).

Росія – практично єдина з країн СНД, де спостерігається падіння інвестицій в основний капітал (на 0,7%). Лідером за темпами росту залучення інвестицій є Азербайджан (+23,3%), хоч до Митного союзу він і не входить.

Якщо ж порівнювати індекс споживчих цін, то тут картина ще красномовніша. В усіх країнах Митного союзу ціни швидко зростали: в Казахстані на 6,4%, в Росії на 7,1%, а в Білорусі – одразу на 20,5%. Для порівняння, в Молдові ціни росли, але відчутно повільніше, ніж у будь-якій з країн МТ – на 4,8%, а в Україні на споживчому ринку спостерігається стабільність.

У світлі таких цифр усі оспівані лобістами переваги Митного союзу видаються, м’яко кажучи, примарними. Виглядає так, що вступ до МТ не тільки не гарантує країнам стабільного і швидкого розвитку, але й багато в чому гальмує його. А політична ціна, яку за це доведеться заплатити (наприклад, втрата енергетичної незалежності, як у Білорусі), взагалі робить проект Митного союзу вигідним лише тому, хто його організовує – Росії.

«Митний союз – політичний проект. Це вигідно Російській Федерації, вона і не приховує, що робить спробу возз’єднання земель колишнього Радянського Союзу», - вважає професор, доктор економічних наук Олексій Плотніков.

Такої ж думки дотримується доктор економічних наук, колишній міністр економіки Володимир Лановий. «Для Росії включення України до Митного союзу є цільовою задачею, політичною. Вони зовсім не зацікавлені в українському ринку, адже, як правило, об’єднуються маленькі країни, у яких маленькі ринки. А у Росії і так величезна територія, і що їм український ринок? У них є ринок Китаю,Японії, Німеччини. Тому спроби затягти Україну до МТ ніяк економічно не обґрунтовані», - вважає він.

За словами експерта, оприлюднена статистика повністю відображає реальний стан справ у Митному союзі як геополітичному і економічному об’єднанні.

«Особливо низькими темпами, від’ємними, рухається Росія. Російська економіка є неринковою, вона монополістична, залежна від рішень централізованого характеру, тому не включаються людські, фінансові ресурси в нормальний ринковий оборот. Казахстан розвивається більш динамічно – це й зрозуміло, якщо враховувати його величезні запаси корисних копалин при невеликих витратах на робочу силу. Це приносить країні валютні доходи. Про Білорусь у нас інформації мало, але відомо, що там фінансова нестабільність, а це впливає на притік інвестицій», - сказав Лановий.