Антикорупційне бюро: Влада «кинула» Майдан?

Антикорупційне бюро: Влада «кинула» Майдан?

Ідею створення дієвого органу, який би полював на чиновників-корупціонерів, можуть поховати під сукно

Ідея створення Антикорупційного бюро - спеціального уповноваженого органу для боротьби з корупцією - існувала давно. Ще у грудні 2009 року з такою ініціативою виступала Юлія Тимошенко. Однак тоді добігала до кінця президентська виборча кампанія, і справа лягла під сукно до кращих часів.

А потім на виборах переміг Віктор Янукович, якому Антикорупційне бюро було не потрібніше, ніж пінгвіну холодильник.

Далі про боротьбу з корупцією всі забули. Ну, не те щоб зовсім забули. Влада з упертістю регулярно плодила різноманітні проекті і законопроекти, присвячені цій справі: збирала комісії, робочі групи, круглі столи, навіть планувала створити при міністерствах спеціальні антикорупційні відділи, які перевіряли б декларації про доходи чиновників. Проте з огляду на масштаби розкрадань і зловживань, викриті у маєтках Януковича, Пшонки та інших, боротьба команди Януковича з корупцією перетворилась на повну імітацію. У підсумку Україна очікувано скотилась на дно міжнародних рейтингів корупційності – відтепер нашими сусідами тут є Республіка Конго, Камерун, охоплена війною Сирія та Бангладеш.

Знову ідея створення Антикорупційного бюро виникла вже на початку 2013 року. Цього разу її «двигуном» був Арсеній Яценюк. До травня тривали дискусії, обговорення та підготовка відповідного законопроекту, який до парламенту внесли троє лідерів тоді ще опозиційних фракцій. Законопроект з тріском провалився, не зібравши потрібної кількості голосів.

Але ідея пішла в маси, і на теренах України, як гриби, почали масово виникати громадські організації та фонди з назвами, що містять словосполучення «Антикорупційне бюро». Це можна розцінювати як спробу монополізувати перспективний напрямок, фішку, на якому очікувалося створення нової державної структури. Або – як спробу опанувати рух, який міг принести значні політичні дивіденди.

Лише після падіння режиму Януковича та початку формування нового уряду тема Антикорупційного бюро знову стала актуальною. Серед перших урядових призначень – голова ще не існуючого Антикорупційного бюро. На цю посаду влада призначила Тетяну Чорновол, журналістку, відому своїми розслідуваннями зловживань високопосадовців.

Сама Чорновол відмахувалася від усіх запитань: «У мене ще навіть робочого стола нема». Дійсно, з юридичної точки зору має місце парадокс: керівник Бюро вже відомий, але самого органу ще навіть на законодавчому рівні не створено. Причому не відомо, якими саме будуть повноваження Бюро: тобто Чорновол ризикує отримати під керівництво структуру, обмежену зусібіч і зв’язану по руках і ногах, без повноважень і впливу.

Але якщо нинішня влада дотримається слова і підтримає свій же законопроект «Про Національне антикорупційне бюро», то може бути і цілком протилежна ситуація. Принаймні, загальний аналіз законопроекту, який вносила опозиція у травні минулого року, дозволяє припустити, що в Україні існує ризик створення державної структури, яка за повноваженнями мало чим відрізняється від прокуратури.

Законопроект такого змісту наразі єдиний існуючий, причому він вже пройшов схвалення у фракціях, які зараз складають більшість. Звісно ж, з травня 2013 року, коли проект закону «прокотили» у парламенті, багато чого змінилося. Перш за все, опозиція стала владою. Тому, можливо, повноваження Бюро будуть дещо відрізнятися від тих, які «Батьківщина», «Удар» та «Свобода» запланували рік тому.

Проте несподіванки зустрічаються у тексті законопроекту вже з перших розділів. Наприклад, ч.3 ст. 6 прямо забороняє втручання засобів масової інформації у діяльність Антикорупційної установи. З огляду на відсутність визначення поняття «втручання», є всі підстави вважати, що трактувати цю норму закону можна як завгодно. І що «втручанням» при потребі назвуть навіть спробу взяти коментар у працівника цього відомства. Таким чином, АКБ опиняється поза критикою, а положення закону вступають у конфлікт зі здоровим глуздом та іншими законодавчими актами, зокрема – тими, що регулюють діяльність ЗМІ.

Повноваження АКБ планувалося виписати таким чином, що ця структура мала право на ВСЕ. В прямому сенсі. Складати протоколи, порушувати справи, проводити перевірки, займатися негласним стеженням, арештовувати майно і рахунки, заходити у будь-які приміщення (в тому числі і житлові), затримувати підозрюваних та використовувати вогнепальну зброю.

Чи захоче влада створювати такого монстра, і чи довірить вона його непідконтрольній Тетяні Чорновол, нині – велике питання.

Ці побоювання «Главкому» не розвіяла і сама Чорновол. За її інформацією, законодавча основа діяльності майбутнього Антикорупційного бюро буде значно ліберальнішою. Більше того: можливо, орган взагалі буде громадською організацією. У такому випадку це дуже вже схоже на спробу задурити голову Майдану, підсунувши, замість реального контролю та впливу, лише імітацію.

За словами Чорновол, більш м’якої версії Бюроа вимагає від України Захід:

У країні війна, зараз не до цього.

Чим зараз займається АКБ?

Його ще не існує. Мене навіть офіційно не призначили.

Але ж тебе затвердив Майдан?

Так.

На якій стадії перебуває робота над законодавчою базою роботи АКБ? Чи буде використовуватися минулорічний закон?

Мова якраз іде про прийняття закону. Це буде новий законопроект.

А якісь основні положення з нового законопроекту вже відомі?

Ти розумієш, я зараз ні з ким про це не можу поговорити, всі кажуть: у країні зараз війна, зараз не до цього.

Мені здається, що саме зараз є і можливості, і потреба.

Звичайно. Ми потрошечку щось робимо, я зараз організовую громадську приймальню. Трохи займаємося конкретними справами, хоча вони мають більше відношення до злочинів, вчинених під час Майдану. Хоча, звичайно, корупційна складова дуже велика.

Ти вже думала над тим, хто буде заступником?

Так, я зараз намагаюся сформувати команду. Розумієш, в чому проблема: зараз нема жодної визначеності, як воно буде. Який буде штат, наприклад. Взагалі, мова йде, скоріше за все, про громадські засади.

Тобто повноваження голови АКБ будуть меншими, ніж ті, що передбачені в законопроекті, внесеному до парламенту у травні минулого року?

Насправді мова йде про те, що поки я є уповноваженим при Кабміні по боротьбі з корупцією – він не має ніяких повноважень, взагалі. Він тільки проглядає папери на корупційну складову, але в рамках цієї посади я зараз намагаюся розширити повноваження з тим, щоб в рамках цих повноважень потім застосовувати законодавство.

Мені особисто близьке Антикорупційне бюро, яке має репресивні функції, але цікаво, що Захід від нас вимагає більш м’якого варіанту, йдеться про контролюючі функції. Але в наших умовах ми будемо у такому випадку більше стикатися з саботажем.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: