Європа не хоче карати Росію

Євросоюз не поспішає з запровадженням чергових санкцій щодо Москви. І це незважаючи на те, що Україна вимагає жорсткого курсу.

Kореспонденція з Брюсселя

Черговий дипломатичний ляпас Москві – її депутати були виключені з Парламентської Асамблеї Ради Європи у Страсбурзі. Це інституція, яка об’єднує всі країни Європи. Росію було покарано за анексію Криму. Проте, на разі за цими дипломатичними образами не має реальної кари з боку Європейського Союзу, у вигляді, наприклад, економічних санкцій, чи візових і фінансових заборон для олігархів або політиків найвищого рангу.

-- Третьої хвилі не буде

Європейська Комісія і Європейська Служба зовнішньої політики отримали від євро керівників завдання підготувати третю фазу санкцій щодо Росії. – Робота іде на повну – каже «Rzeczpospolita» Мая Кочіянчіч, речниця Європейської Служби зовнішньої політики. Найближчого понеділка, 14 квітня, Кетрін Ештон, шеф європейської дипломатії, представить напрямки роботи міністрам закордонних справ ЄС, які зустрінуться в Люксембурзі. Однак, з нашої неофіційної інформації випливає, що Євросоюз не має бажання карати Росію. На думку дипломатів, максимум одностайності серед 28 членів-країн є щодо розширення списку осіб, на яких розповсюджується заборона в’їзду на територію ЄС і замороження активів. А якби справа дійшло до ще більшої ескалації, тоді дипломати задумаються над запровадженням ембарго на поставки зброї в Росію.

Однак немає згоди на економічні санкції.

Черговість санкцій показує чергові етапи ескалації Росією української кризи. 1 етап охоплював замороження дипломатичних стосунків. Це була реакція на російські намагання дестабілізації ситуації в Криму. Коли справа дійшла вже до фактичної анексії Криму, а також приєднання його до Російської Федерації, ЄС перейшов до другої фази, а точніше до заборони на видачу віз і замороження активів осіб, які було визнано відповідальними за цю ситуацію. Однак, санкції торкнулися лише чиновників, а не олігархів. І то, чиновників середнього рівня. Третьою фазою, якою Євросоюз погрожував і розпочав до неї підготовку, мали б бути можливі економічні санкції, у разі ескалації конфлікту. – Якщо російські війська увійдуть на територію Східної України, Кремль повинен буде змиритися з далекосяжними наслідками, які стосуватимуться багатьох сфер економіки – сказав тоді Девід Кемерон, прем’єр Великобританії. Однак інші країни в цьому не зацікавлені. – Південь не хоче санкцій і не розуміє для чого наказувати Росію. Італійці, які з 1 липня будуть головувати в ЄС, тільки й чекають на найменший позитивний сигнал з Москви, щоб повернутися до нормальних стосунків – говорить нам євро депутат. Проти економічних санкцій також виступає Німеччина, а також деякі країни нашого регіону,такі як Словаччина та Угорщина. З нашої інформації випливає теж, що розташування російських військових біля кордону з Україною, а також натхненні Москвою заворушення у східній частині країни, не визнаються Брюсселем таким, що підлягають визначенню ескалації ситуації, за умови якої повинні бути задіяні санкції третьої фази.

-- Розчарування в Києві

Тим часом, сама Україна вважає, що Європа повинна бути більш рішучою в своїх діях щодо Росії. – Євросоюз повинен дати зелене світло третій фазі санкцій. Якщо подивитися на події в Східній Україні, стає зрозумілим, що Росія не перестає напружувати ситуацію і проросійські сили ідуть на конфронтацію. Євросоюз не повинен зволікати – заявив Костянтин Єлісєєв, посол України в ЄС, брюссельського Агентства Європи.

Частина країн ЄС також не сприймає пропозицію Польщі, Швеції та Великобританії, яку підтримують балтійські країни і країни Вишеградської четвірки, щодо направлення європейської поліційної місії на Україну. Вона повинна була б складатися з кількох десятків, а може і кількох сотень осіб і допомагати Україні реформувати міліцію, прикордонну службу чи жандармерію. – Німці вважають, що це буде подразнювати Росію. І що вже є наглядова місія ОБСЄ, на яку Москва погодилася – каже дипломат ЄС. Поляки аргументують тим, що Україні необхідна допомога, а ЄС має в подібних місіях досвід. Нині вона працює в Грузії та Малі.

ЄС важко досягти консенсусу у справі Росії. Однак, значно легше негайно отримати підтримку щодо надання допомоги Україні. Минулого тижня відбулися безпрецедентні події – до України приїхало два євро комісари разом з десятьма генеральними директорами Європейської Комісії. Така мобілізація сил чиновників необхідна для проведення швидкої оцінки необхідних Україні реформ і для підготовки підписання комерційної частини угоди про Асоціацію з ЄС. А останніми днями керівник Єврокомісії Жозе Баррозо оголосив про створення спеціальної групи підтримки для України. Вона буде складатися з 30 штатних працівників, і додатково буде підсилена експертами країн, і працюватиме під особистим контролем Штефана Фюле, комісара з питань розширення і політики сусідства. Вона повинна координувати всі напрямки роботи в Єврокомісії у питанні надання допомоги Україні, а також двохсторонні пропозиції країн-членів, та контактуватиме з третіми країнами і міжнародними фінансовими інституціями.

Переклад: Оксана Тютюн