Чому Україна відмовляється добити «Газпром»?

Чому Україна відмовляється добити «Газпром»?

Енергетичні експерти вважають, що український уряд в чергове проковтнув газову наживку Кремля

14 квітня у Берліні пройдуть чергові переговори за участю представників Єврокомісії, України та Росії з питань постачання газу. Переговори викликані завершенням дії «зимового пакету» домовленостей між Україною та РФ, який діяв до 1 квітня. Напередодні узгодження умов «літнього пакету» високопосадовці України і Росії розпочали публічну боротьбу.

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин наприкінці березня заявив про те, що з 1 квітня Україна має намір призупинити закупівлю російського газу, оскільки він обходитиметься Україні дорожче, ніж реверсний. Мовляв, прийнятною для нашої країни була би ціна у $250 за 1 тис. куб. м, і якщо росіяни не погодяться продовжити зимову знижку, «Нафтогаз» зможе скористатись послугами іншого постачальника блакитного палива. За кілька днів після цієї заяви глава компанії «Газпром» через телебачення звернувся до уряду Росії з проханням надати Україні сезонну знижку в розмірі $100. Фактично одразу після цього сторони («Газпром» і «Нафтогаз») підписали контракт, за яким українська компанія впродовж наступних трьох місяців отримуватиме газ за ціною $247,18 за 1 тис. куб. метрів.

В розпорядженні «Главкому» є поки що не затверджений Кабміном проект «Про затвердження прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні на 2015 рік». В документі, зокрема, ідеться про необхідність імпорту близько 26 млрд куб. м газу і власного видобутку близько 20 млрд куб. газу. За словами деяких експертів, реверсу поки що недостатньо, щоб зіскочити з російської газової голки вже тепер. Саме тому «Нафтогаз» змушений укладати новий контракт із російським монополістом, який може виявитися міною уповільненої дії.

Тим часом стало відомо, що прибутки російського газового монополіста упродовж двох місяців 2015 року впали на 70%. Про це йдеться у повідомленні Федеральної митної службі Росії.

За її даними, прибутки "Газпрому" від експорту газу упродовж січня-лютого скоротились до 7,4 мільярдів доларів. За межі країни було продано 27,5 мільярдів кубів проти 37,4 мільярда у січні-лютому 2014 року. З цього обсягу 18,7 мільярдів кубів російського газу було експортовано за межі країн СНД і 8,8 – у межах цієї співдружності.

У Федеральній митній службі Росії також наголосили, що з січня минулого року середня ціна газу впала з 334 доларів за тисячу кубів до 269.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив, що 8 квітня Путін зустрінеться з головою «Газпрому» Олексієм Міллером для обговорення газових питань.

-- Що дасть Україні знижка на російський газ?

Богдан Соколовський,

колишній Уповноважений президента з питань енергетичної безпеки

Російська знижка на газ означає розуміння Росії в тому, що за український ринок потрібно боротися. За великим рахунком нам нібито дали знижку і дуже швидко ми підписали контракт. Хоча, як на мене, нам узагалі не потрібен російський газ. Я не знаю таких прикладів, щоби жертва з агресором співпрацювала. А на сьогодні так, що ми купуємо у них газ, даємо заробити російській стороні, а Росія, відповідно, спонсорує озброєних бойовиків, спонсорує агресію, убивства наших громадян. Той, хто підписав контракт, так чи інакше, причетний до вбивств. Чи треба нам їхній газ? На сьогодні ми споживаємо 40-42 млрд куб. м. За допомогою великого реверсу із Заходу до нас можна постачати до України близько 30 млрд куб. м. Свого ми добуваємо близько 19 млрд куб. м. на рік. Іншими словами, нам потрібно купити 21-22 млрд куб. м. Є така компанія як Statoil, Норвегія. Вона сьогодні посідає друге місце на європейських ринках (після «Газпрому»), вона дуже радо співпрацювала би з Україною, якби ми законтрактували у неї газ… Минулого року ми розпочали лиш маленький реверс, а про великий реверс ніхто не говорить, хоча зараз уже квітень…

Сергій Дяченко,

голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів

Те, що робить Росія є з одного боку є хитрістю, з іншого – свідчить про вразливість цієї країни. От якби Росія по-справжньому хотіла повернутися на український ринок газу, то переглянула би контракт… Вона би не бавилася з цими знижками на три місяці, а дійсно сіла би за стіл перемовин, переглянула би контракт і почала нормально працювати на українському ринку. Цього немає. Звідси робимо висновок, що це є тактичні ігри, аби й надалі використовувати цей газ для політичного і економічного тиску на Україну. Зараз для росіян склалася така ситуація, що їх фактично витиснули за допомогою реверсного газу… Газ, який ми отримуємо з РФ зі знижками буде трохи дешевший за той, який можемо отримати з реверсу. Цінова різниця – декілька доларів. Легко спрогнозувати, якщо поженемося за цими декількома доларами, то матимемо за три місяці закінчення дії знижки і всі ті проблеми, які мали раніше. Тому потрібно, щоб громадянське суспільство тиснуло на органи влади, аби вони не погоджувалися із такою кон’юнктурою.

Марія Яковлєва,

член колегії Держагентства по енергоефективності

Є проект прогнозного балансу газу на 2015 рік. У ньому ідеться про те, що заплановано імпортувати близько 20 млрд куб. м. газу. Це абсолютно нормальна цифра, це звичайна цифра для нас в останні 3 роки, зважаючи наше споживання (близько 40 млрд куб. м. газу). 15 млрд куб. газу – це найбільше, що може дати нам на сьогоднішній день сьогодні Європа. І це оптимістичний сценарій. А 5 млрд куб. метрів газу, хочемо ми, чи не хочемо, повинні прийти із Росії. Тому, думаю, що відмови (купувати газ в Росії, - «Главком»), які звучали, вони були тільки політичними. Саме з політикою пов’язана і знижка на газ. Є «літня» ціна і є «зимова» ціна на російський газ зараз. Але ніяких знижок не може бути, повинна бути просто ціна. Але Росії зручно саме так. Якщо ми щось робимо не так, як їй хочеться, то й знижки для нас немає.

-- Чи повинна Україна сплачувати за газ, який надходить до «ЛНР» і «ДНР»?

Сергій Дяченко:

За умов передоплати дивними виглядають обвинувачення в тому, що ми не сплачуємо. Натомість росіяни вже враховують нам несплату наперед. Це по-перше. По-друге, є базовий договір і є процедурні моменти його виконання. Зокрема, є процедура обліку цього газу. У нас немає власних замірних пунктів, наших представники, які підписують (документи прийняття-передачі газу). То про які погодження з російською стороною узагалі може іти мова? Росіяни будуть вирішувати, куди має іти газ? Це маячня. Тиск на Україну має смисл напередодні опалювального сезону, а не зараз. Але якщо вони зараз відключать газ, нічого не станеться. Ніяких негативних практичних наслідків для України зараз не буде.

Богдан Соколовський:

Через окуповані території жодна гілка газопроводу не йде. Більше того, там немає жодного нашого представника (представника «Нафтогазу»). Розумієте, наші диспетчери отримують інформацію по факсу за підписом нібито нашого представника. А той представник там живе уже років 20, курей, гусей вирощує, тобто він такий наш, як я марсіанин. Найближча станція передачі газу знаходиться у Харківській області, вона, слава Богу, не потрапила до зони окупації. Нарешті, сьогодні уже визначена зона окупації. Було б добре, якби ми визнали ще й те, що іде війна, аби Росія сама розбиралася зі своїми оплатами (не втягуючи у це Україну). Це була б логічна позиція з точки зору міжнародного права. Заяви на кшталт «ми постачаємо газ, а ви не платите» триватимуть довго. Ніхто не забороняє тому самому донецькому хлопцеві Новаку (Олександр Новак – міністр енергетики Росії) говорити про те, що ви нам не заплатили, а ми ж поставили. Але питається, куди поставили? - На окуповані території. - Скільки поставили? - А ми не перевіримо… Колись у 2009 році європейці закликали нас побудувати на Сході України газовимірювальні станції, давали на це $800 млн, але команди такої (на будівництво станцій) тоді не було…

Марія Яковлєва:

Україна зробила перший важливий крок – визнала Росію країною-агресором. Таке визнання потрібно закріпити, щоб світ також офіційно задекларував РФ агресором… Коли є країна-агресор, коли є неконтрольовані території, то тоді працюють зовсім інші міжнародні механізми. Думаю, що ця ситуація є суто політичною.

-- Чи можуть «Газпром» чекати міжнародні санкції?

Богдан Соколовський:

Європа може ввести санкції лише тоді, коли по ній це не вдарить. Поки що «Газпром» вигідно продає свій газ на Захід, то чому мають бути санкції? Хоча на сьогодні російський монополіст уже усіх дістав в Європі і скорочує свою присутність на континенті. В канцлера Німеччини Ангели Меркель і без цього німецькі бізнесмени питають, мовляв, чому ми несемо збитки (через санкції), а українці ні? Так само і з газом (адже Україна не перериває співпрацю з «Газпромом» - «Главком»). Це Україна своїм прикладом має показати (що самі через війну не купуватимемо газ), але для того у нас не має бути «п’ятої колони» (в енергетиці), яка є на сьогоднішній день.

Сергій Дяченко:

Окремо санкції до «Газпрому» ніхто не буде застосовувати, це зрозуміло. Такі санкції можливі лише в разі повномасштабного збройного конфлікту. Економічні негаразди (РФ) забезпечуються тими санкціями, які вже є, а нові нічого не дадуть, якщо це не будуть санкції на кшталт відключення РФ від системи SWIFT. Що таке санкції? Вони (стосовно «Газпрому») уже є, але неформальні, коли йде скорочення споживання російського газу. Таке скорочення – також тиск…

Марія Яковлєва:

Звичайно, санкції можуть бути. Європа і Америка розробили шкалу санкцій і шкалу рівнів. На кожному рівні там є свої підрівні. Я так розумію, що «Газпром» входить до останнього рівня. На мою думку, до цього рівня просто ще не дійшло. Хоча, якщо ви подивитеся, «Газпром» терміново опублікував інформацію про те, що змінив свою стратегію в Європі і починає продавати свої активи, тобто він готується до цього… Такі дії «Газпрому» можуть означати те, що російська компанія захоче отримати гроші, оскільки розуміє, що її активи або арештують, або якось заморозять.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: