Богдан Данилишин: Вступу України до ЄЕП цього року точно не буде

Екс-міністр економіки Богдан Данилишин перед інтерв\'ю з «Главкомом» похвалився, що пробув на посаді міністра економіки України найдовше від усіх своїх попередників – два роки і три місяці. Пан Данилишин розповів «Главкому» про незворотність економічної інтеграції України з ЄС і складнощі, які можуть виникнути у зв\'язку з інтеграцією в ЄЕП, а також про свою неконфліктність.

Що завадило уряду Юлії Тимошенко провести структурні реформи в економіці?

З самого початку приходу до влади уряду Юлії Тимошенко довелося вирішувати системні проблеми минулих років. Високий рівень індексу споживчих цін, який почав інтенсивно наростати у другій половині 2007 року, довелось долати у першій половині 2008 року. Уряд вирішував цілий комплекс завдань у соціальній сфері. Чимало роботи завдала повінь 2008 року. Але найбільший виклик – це світова фінансова криза.

До початку фінансової і у 2009 році був ряд ризиків розвитку, які ми старалися нівелювати. В першу чергу – це експортно-орієнтована низькотехнологічна модель економіки України, закладена ще з 90-х років: залежність від зовнішніх ринків збуту, висока частка сировинних базових галузей, наявність лише незначної частки інноваційної продукції. Якщо говорити відверто, то протягом 2000-2008 рр. частка інноваційної продукції була в межах 4-8% від загального обсягу виробництва.

Ще один фактор – високий рівень навантаження соціальних виплат на економіку України, один із найвищих у світі. Третя проблема – критичний стан основних виробничих фондів. Наприклад, тільки в останні роки внаслідок того, що інвестицій в основний капітал було недостатньо, знос основних фондів в деяких галузях збільшився до 62%. Технологічна відсталість українських підприємств залишається одним із головних ризиків. Це проблема національної безпеки. Наприклад, більшість власників металургійних комбінатів попри високі прибутки так і не стали проводити модернізацію виробництва. Коли була найвища світова ціна на метал у 2002-2007 роках, вдалося модернізувати лише два підприємства. Решта прибутків металургії осідали у офшорних зонах і ніякої модернізації металургійної промисловості не відбулося. Навіть із відновленням світового попиту на метал продукція національного виробника не може конкурувати з китайською і турецькою продукцією, як це було до кризи. Тому що у цих країнах пройшла модернізація, значно підвищилась якість продукції.

{1-}

Останні два роки уряд працював в умовах колосальної політичної блокади з усіх боків. Але у грудні 2008 року уряд підготував антикризову програму, яка, на жаль, пролежала в парламенті, тому що з політичних міркувань нікому не була потрібна. Я вважаю, що уряд адекватно відреагував на виклики світової фінансової кризи.

Але ще жоден уряд в жодній країні світу не дав відповідь на питання, як можна розвивати економіку без її кредитування, без системної підтримки реформ з боку президента і парламенту. Розбалансованість влади і була причиною падіння основних макроекономічних показників.

Ми підготували чітку антикризову програму, яку підтримав МВФ. Нам за короткий період часу вдалося зупинити стрімке падіння в базових галузях промисловості: п\'ятий місяць поспіль є зростання промислового виробництва, наприклад, в металургії за січень поточного року виробництво чавуну збільшилося на 25,3%. Вже у березні у нас є майже 10-15% зростання виробництва за основними видами металургійної продукції.

Думаю, що через різні заходи протекціоністського характеру і для металургів, і для хіміків нам вдалося не дати світовій кризі повністю знищити ці галузі. Жодного дня жодне підприємство не припинило свою діяльність. Я думаю, що це є головною заслугою уряду Юлії Тимошенко.

Нашому уряду також вдалося не допустити масового безробіття. Це взагалі унікальний випадок, де ми можемо сказати, що в цьому напрямі багато зроблено. У 2009 році Україна залишилася серед країн з найнижчим рівнем безробіття – 8,6%, у той час як в Іспанії цей рівень становив 17,7%, у Латвії –16,2%, в Естонії – 13,2%. Крім того уряд не знизив жодної пенсійної виплати, забезпечив індексацію пенсій. Нам вдалося забезпечити стабільність цін у країні. Інфляція на рівні 12,3% за 2009 рік – це хороший показник.

Який вплив має воля крупного капіталу на структурні реформи, зокрема на модернізацію виробництва?

Крупний капітал не може бути себе гостем у себе вдома. Він має відчувати себе потрібним цій країні і працювати на дану країну, а не так, як ми мали у металургійної галузі у 2002-2007 років: вони отримували надприбутки, водночас модернізація виробництв не проводилась. А заробітна плата українських металургів була нижчою у шість-сім разів, ніж у Європі, і навіть нижчою, ніж у Росії.

Уряд Тимошенко звинувачували у тому, що ви витрачали гроші МВФ на соціальні видатки.

Всі гроші на соціальні видатки йшли в межах чинного законодавства України. Кошти МВФ в першу чергу спрямовувалися на підтримку фінансової системи. Отримувачем коштів був не тільки уряд, а в першу чергу Нацбанк.

Уряд намагався робити все, щоб основні верстви населення, які потребували урядової підтримки, не відчували себе покинутими у непростий час.

І в Національному банку, і у Мінфіні є звітність про те, куди були витрачені кошти МВФ. До речі, сама Юлія Тимоешенко перед відставкою дала доручення запросити міжнародний аудит для того, щоб аудитори сказали, наскільки ефективно витрачалися кошти фонду, інших фінансових організацій. Я не знаю, коли аудитори можуть прибути до України, але сподіваюсь, що це відбудеться найближчим часом.

Микола Азаров неодноразово прихильно висловлювався про ЄЕП. Водночас Янукович, повернувшись із Москви, сказав, що до митного союзу з Білоруссю, Росією і Казахстаном Україна приєднається лише тоді, коли всі його члени будуть членами СОТ. За вашим прогнозом, за прем’єрства Азарова та президентства Януковича відбудеться інтеграція в ЄЕП чи це лише політична риторика?

Уряд Тимошенко проводив консультації з країнами Митного союзу Білорусі, Росії та Казахстану. Вже з 1 липня починає функціонувати єдина митна територія цих трьох країн, зокрема не буде митного оформлення на внутрішніх кордонах. Ми зі свого боку ведемо з цими країнами дискусію про максимальну лібералізацію торгівлі.

Звичайно, в СОТ ми повинні були вступати разом, як мінімум, із Росією. Але сталося, як сталося. Мінекономіки вело ефективний конструктивний діалог, який повинен в першу чергу відповідати інтересам наших виробників.

Тобто про інтеграцію з ЄЕП не йшлося?

Ні, але всі дії були спрямовані на те, щоб максимально лібералізувати торговельний режим, щоб він відповідав інтересам наших експортерів.

Коли Росія, Білорусь і Казахстан могли б стати членами СОТ?

Переговори цих країн із СОТ проходять по-різному. Зараз вони все це повинні синхронізувати, з огляду на те, що почав діяти Митний союз. Думаю, що цього точно не відбудеться в 2010 році.

Чи існують механізми інтеграції з ЄЕП, зважаючи на давні промислові зв’язки України з країнами СНД, які були би справді корисними для нашої країни і водночас не суперечили б процесу створення зони вільної торгівлі з ЄС?

Наприклад, ми використовували модель виробничої кооперації: залучали зв’язки України та Росії для виробництва певного виду продукції. На правах формування єдиного держзамовлення з боку обох країн на продукцію, яка могла би бути конкурентноздатною на світовому ринку, ми через переговори двох держав можемо створювати таким виробникам максимальний режим сприяння.

З ЄС ми досить успішно просунулись у переговорах. Згідно з оцінками, які я мав на січень 2010 року, ми могли вже в першій половині цього року запровадити зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Маючи таку зону з ЄС, зону вільної торгівлі з Росією, яка вже діє, ми можемо сформувати такий режим торгівлі, що відповідає інтересам України.

Чим корисна зона вільної торгівлі з ЄС для різного рівня підприємств і підприємців в Україні?

Це в першу чергу спрощена система доступу на їхні ринки. Буде менше прискіпливості з боку європейських організацій до продукції наших виробників, вони матимуть спрощену систему доступу на ці ринки.

Зона вільної торгівлі з Євросоюзом – це початковий етап членства в ЄС. Далі ми будемо формувати систему східного партнерства, підтримки за окремими напрямами. Україна і так є частиною Європи і будемо сподіватися, що Європа сама буде приходити в Україну, а не Україна старатиметься нав’язати себе Європі.

Чи може новий уряд наважитися вийти із переговорів про створення зони вільної торгівлі з ЄС?

Президент після його візиту в Брюссель задекларував прагнення, що прямо пов’язані з формуванням зони вільної торгівлі. Думаю, що ніхто нізвідки виходити не буде. Вільна торгівля з Євросоюзом – це об’єктивна вимога часу, вона диктується нашими виробниками. У нинішньому складі уряду є багато людей, пов’язаних із промисловістю, крупним бізнесом. Вони хочуть, щоб їхня продукція виходила на ринки ЄС.

Багато економічних оглядачів і опонентів Юлії Тимошенко звинувачували її в неповазі до приватної власності. Її особисті погляди на економіку якимось чином заважали вам у роботі?

Я такого не чув. Якщо приватна власність набута у законний шлях – вона захищається державою і будь-який міністр, в тому числі Юлія Тимошенко, не може цьому завадити. Але є різні форми надходження того чи іншого об’єкту у приватну власність. Тут вже своє слово мають сказати компетентні органи, чи правильно певний об’єкт потрапив у приватну власність.

А як бути із певною сумою грошей? Це теж приватная власність. Чому тоді деяким учасникам торгів із приватизації Одеського припортового заводу так досі і не повернули їхні застави в розмірі 400 млн. грн.?

Це окрема історія. Думаю, що всі зобов’язання уряду будуть виконані.

Ви знаєте, в яких умовах перебував уряд – нам у першу чергу треба було виплачувати зарплати і пенсії. Все мало відбуватися поетапно.

До підписання Президентом закону про держзакупівлі фактично продовжує діяти процедура, яку затверджував Кабмін: у Мінекономіки знаходяться всі важелі впливу, всі можливі види тендерних процедур. Виходить так, що сьогодні новій команді і не вигідно змінювати закон і ділитися повноваженнями з комітетами Ради, що за новим законом створюють орган з оскарження процедур держзакупівель?

Навіть, якщо цей закон не буде підписаний, у нас і за відсутності закону є прозора система державних закупівель. У 2007 році частка закупівель з одним виконавцем була 51%, у 2008 році у першому кварталі – 62%, а до кінця року, коли повноваження органу з регулювання держзакупівель були передані Мінекономіки, частка таких закупівель скоротилась до 21%.

Дійсно, у нас зараз немає чинного закону про держзакупівлі, є лише тимчасовий механізм, визначений урядом. Міністерство економіки свого часу пропонувало проект закону про державні закупівлі. Там на кожній сторінці проекту стояв мій підпис і підпис представника Світового банку в Україні Мартіна Райзера. На жаль, цей закон не розглядався Радою.

У подальшому я б бачив спеціальний державний орган з питань держзакупівель – нацагентство, що має бути досить прозорим і концентрувати у себе всю систему держзакупівель для всіх органів влади.

Те, що в сфері держзакупівель працює багато представників фракції БЮТ, заважало вам наводити порядок у цій сфері?

Мені ніхто ніколи не заважав, я працював, дотримуючись законодавства України. Я не був членом жодної партії.

У вас були конфлікти з представниками тендерного лобі?

Я людина безконфліктна і стараюсь виплутуватись з будь-якої ситуації шляхом, що не породжував би нових конфліктів.

Як ви можете оцінити кваліфікацію нового міністра економіки Василя Цушка і віце-прем’єра Сергія Тігіпка?

Я зустрічався зі своїм наступником. Зустрічався також із віце-прем’єром. Ми мали майже годинну розмову. Принаймні, Сергія Тігіпка я знаю досить давно, я особисто рекомендував прем’єр-міністру Юлії Тимошенко та Раді інвесторів призначити його співголовою Ради.

Останнім часом Світовий банк кілька разів заявляв, що Україні треба оптимізувати видатки держбюджету. Серед головних напрямів оптимізації видатків експерти банку називають підвищення тарифів на енергоносії щонайменше удвічі, пенсійну реформу, і, зокрема, збільшення пенсійного віку, обмеження максимальної пенсії та пенсійних виплат працюючим пенсіонерам. Чи є, на вашу думку, ці поради Світового банку вірними і чи наважиться уряд Януковича на їх реалізацію, зважаючи, що ця команда прийшла до влади, обіцяючи саме добре соціальне майбутнє?

Треба наводити порядок у пенсійному законодавстві. Пільгові категорії повинні бути переглянуті і вичищені начисто. Зараз ми не маємо ризиків, як перед президентськими виборами, коли якісь реформи у пенсійній сфері здатні вплинути на уподобання виборців і на результат виборів. У цього уряду є два роки – до чергових парламентських виборів 2012 року, за цей час треба зробити всі непопулярні реформи, або хоча б розпочати їх здійснення.