Реформа газового ринку: прозорість чи «чорні діри» для олігархів

До кінця січня 2016 року уряд повинен вибрати нову модель газового ринку, щоб нарешті покінчити з корупцією та монопольним становищем «Нафтогазу України» на цьому надзвичайно заполітизованому та зручному для збагачення ринку.

Запровадження відкритої конкуренції стимулюватиме залучення інвестицій у видобуток власного газу, сприятиме інтеграції нашого ринку з європейським та зниженню вартості «блакитного» палива для кінцевого споживача. Згідно з Третім енергетичним пакетом Європейського Союзу, необхідно здійснити реорганізацію НАК «Нафтогаз України» з метою розмежування функцій транзиту, видобутку та розподілу газу.

Але підкилимні «війни» серед тих, хто відповідає за розробку та впровадження нормативно-правової бази для запуску повноцінного ринку газу, часто спрямовані на запровадження нових схем для обдурювання держави та подальшого збагачення газового олігарха Дмитра Фірташа.

З такими звинуваченнями наприкінці року виступив у пресі директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.

Про це трохи пізніше, а зараз – більш детально про різні підходи до реформування газового ринку та боротьбу за право управляти однією з найпотужніших у світі газотранспортних магістралей.

В Плані заходів щодо реформування газового сектору (затверджений розпорядженням КМ від 25 березня 2015 року за №375-р) написано: до 1 лютого 2016 року уряд повинен затвердити модель, узгоджену з Європейським Енергетичним Співтовариством, а потім прийняти відповідний план її реалізації.

Вчасно зробити належний вибір, схоже, не вдасться, адже Міністерство енергетики та вугільної промисловості і «Нафтогаз України» по-різному бачать шляхи реформування газового ринку. До речі позицію «Нафтогазу» повністю підтримує прем’єр Арсеній Яценюк. Кожна зі сторін запропонувала свою модель реформ.

Схоже, що в цьому питанні знову зіштовхнулися інтереси перших осіб держави – президента, виразником яких є профільне міністерство, та прем’єр-міністра, який підтримує позицію «Нафтогазу».

Зокрема, Міненерговугілля вважає, що газотранспортна система України (ГТС) повинна залишитися в управлінні міністерства, тоді як Арсеній Яценюк виступає проти цього.

Нещодавно прем’єр-міністр запропонував вивести держкомпанії з підпорядкування міністерств і створити на їх базі сім державних холдингів. "Міністр не повинен управляти власністю. Міністр повинен визначати державну політику", - сказав прем'єр на одному із засідань уряду.

Арбітром у цьому питанні виступить Світовий банк. Як повідомив «Главкому» начальник Управління європейської інтеграції Міненерго Михайло Бно-Айріян, наприкінці січня Світовий банк дасть відповідь на звернення щодо доцільності підпорядкування міністерству магістральної газотранспортної системи України, а компанії «Нафтогаз України» залишити лише функції звичайного трейдера.

«Суспільству представлено два різних бачення подальшого розвитку газового сектору. Активно працює команда Світового банку, куди ми передали ці дві моделі. Вони (експерти Світового банку – «Главком») повинні зробити висновки щодо плюсів, мінусів та ризиків кожної моделі. Ми очікуємо рішення наприкінці січня. Потім буде ухвалено політичне рішення, яке базуватиметься, в тому числі, й на висновках Світового банку», - повідомив Бно-Айріян.

-- Від корупції - до європейської газової моделі

Надзвичайно пильна увага з боку європейської спільноти до реформування нашого ринку газу вимагає коректних дій з боку влади в питанні трансформації нині діючої корумпованої моделі в прозору європейську модель газового ринку. І що важливо, реформування відносин між ключовими суб’єктами має здійснюватися відповідно до норм Третього енергетичного пакету ЄС.

Згідно з чинним законодавством, прозорий, ефективний, не корумпований ринок газу повинен запрацювати з середини 2017 року. І все це робиться заради того, щоб посилити конкуренцію та завдяки ринковим перетворенням знизити вартість газу для кінцевих споживачів.

В разі запровадження європейської моделі, українські споживачі – і побутові, і промислові – зможуть вільно вибирати постачальника «блакитного» палива серед безлічі пропозицій, а не купувати паливо лише в одного корумпованого облгазу. Тоді й ціни стануть не такими захмарними, переконані реформатори.

Для прикладу: в країнах ЄС послуги з постачання газу інколи пропонують близько сотні постачальників. Щось подібне обіцяють створити і в Україні. Але поки що не все складається так, як хотілося б. Для запуску справжнього ринку ще потрібно добре «шліфувати» чинне законодавство.

З 1-го жовтня 2015 року вступив в дію Закон «Про ринок природного газу», і відразу ж було ухвалено низку підзаконних актів, без яких неможливо запустити нову модель конкурентного та ефективного ринку. Вторинне законодавство повинно закласти основу для трансформації непрозорої моделі в європейський аналог.

Проте Юрій Вітренко стверджує, що непрозорість під час розробки вторинного законодавства деякими структурами влади, і, зокрема, НКРЕКП, дозволяє «схемотехнікам» створювати «чорні діри», в які зникатимуть державні кошти.

За даними Вітренка, ознайомившись зі вторинним законодавством до Закону «Про ринок природного газу», виявлено багато неприємних сюрпризів. Цей закон спрямований на демонополізацію і деолігархизацію, але все зроблено так, що ринок працюватиме не в інтересах споживача, а заради однієї ФПГ Дмитра Фірташа, яка контролює облгази.

Тому «Нафтогаз України» подав в суд на Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) за перевищення своїх повноважень в ході розробки вторинного законодавства.

«Те, що нині відбувається, суперечить закону про ринок газу, суперечить інтересам споживачів, тому що вторинне законодавство обмежує конкуренцію, не правильно розподіляє ризики, дискримінує окремих учасників ринку. Прямі збитки державній компанії робляться заради однієї конкретної ФПГ», - сказав Юрій Вітренко в інтерв’ю Інтерфаксу-Україна.

Такі спотворення на ринку газу з`явилися завдяки тому, що, за словами Вітренка, НКРЕКП «відсунула» від розробки вторинного законодавства західних консультантів, натомість скориставшись послугами облгазів, виразником інтересів яких стала група «Регіональна газова компанія» Дмитра Фірташа.

В противагу вище сказаному, представники Міненерговугілля навпаки обіцяють за допомогою нормативних документів створити такі умови, коли жоден учасник ринку не зможе зловживати своїм монопольним становищем. Міністерство також займеться реструктуризацією компанії «Нафтогаз України».

Відомо, що НАК «Нафтогаз України» - це гігант, який уособлює майже весь газовий сектор держави в одній компанії. За даними Міненерго, компанія контролює 75% видобутку українського газу, одноосібно закуповує всі 100% газу в РФ, володіє акціями 40 регіональних газорозподільчих компаній України і є найбільшим трейдером – постачає газ майже для 74% українських споживачів.

«Це потужний монстр, який володіє дуже багатьма активами. Ми розуміємо, що так продовжуватися не може. Наші зобов’язання, взяті згідно з Третім енергетичним пакетом, вимагають прийняття рішень щодо реструктуризації газового ринку України», - говорить Михайло Бно-Айріян.

Реорганізацію НАК «Нафтогаз України» заплановано завершити до 2017 року. Україна взяла на себе зобов’язання реформувати структуру корпоративного управління компанії разом з її дочірніми підприємствами – у відповідності до Принципів корпоративного управління європейської Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Здійснювати реорганізацію заплановано за участі міжнародних консультантів. До речі, в кредитній угоді з ЄБРР на отримання позики на $300 млн (для закупівлі та формування підземних запасів газу на цю зиму) було зафіксовано, що кредит Україна отримає за умови, якщо уряд ухвалить План дій щодо реформи корпоративного управління компанією «Нафтогаз України».

Наприкінці минулого року уряд спішно затвердив цей План, тому Україна до настання морозів отримала цю позику й зробила відповідні накопичення в підземних сховищах.

Чому так гостро постала проблема реформування «Нафтогазу»? В останні роки монопольне становище цієї компанії, що наскрізь обросла корупційними схемами, негативно впливало на розвиток ринку газу та позбавляло можливостей залучення інвестицій. План реформування «Нафтогазу» передбачає від’єднання функцій транзиту, видобутку, розподілу та зберігання газу.

В результаті діяльність цієї компанії планується зробити більш ефективною, адже в останні роки «Нафтогаз» несе астрономічні збитки. Вони покриваються з державного бюджету – шляхом збільшення статутного фонду компанії. Лише на останнє збільшення фонду влітку 2015 року уряд витратив з державної скарбниці 105 млрд грн. В цьогорічному бюджеті передбачено втричі менше – 34 млрд грн.

-- Наглядова рада контролюватиме керівників «Нафтогазу»

Згідно зі стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку, буде створено наглядову раду НАК «Нафтогаз України», в компетенції якої – виконувати стратегічне керівництво та контролювати правління компанії, тобто, її менеджмент.

Наглядова рада матиме великі повноваження та буде підзвітною за свої дії, нестиме відповідальність за результати діяльності підприємства. Визначення стратегії, контроль за менеджментом, призначення та звільнення голови правління компанії – це далеко не повний перелік функціональних зобов’язань наглядової ради.

Наприкінці минулого року уряд ухвалив нову редакцію статуту компанії «Нафтогаз України», що також передбачено вимогами реформування її корпоративного управління. Зокрема, наглядову раду буде створено з п’яти членів, троє з яких будуть незалежними, один представлятиме Кабінет Міністрів, ще один – президента. Звісно, що між політичними силами спалахне потужна боротьба за ці посади.

Нова редакція статуту «Нафтогазу України» передбачає, що акціонером компанії замість Міністерства енергетики та вугільної промисловості буде Міністерство економічного розвитку і торгівлі. З цим категорично не погоджується Міненерго, сподіваючись «відмотати» все назад, взявши в помічники Світовий банк (про це йшлося на початку статті).

До речі, Кабінет міністрів спішно затвердив план реформування корпоративного управління НАК «Нафтогаз України», адже часу для узгодження позицій практично не було - це пов’язано з позиками від міжнародних фінансових організацій для підготовки до зими.

Імплементація урядового плану була умовою для отримання Україною не лише вищезгаданого кредиту ЄБРР, а й ще двох дешевих позик: $500 млн від Світового банку та $200 млн від Міжнародної фінансової корпорації.

Ці кошти потрібні були для закупівлі достатніх обсягів газу з метою забезпечення стабільних поставок газу в ЄС в умовах різкого зниження температур, а також для забезпечення українських споживачів. Кредити надзвичайно вигідні для України – річні ставки – 1,5%. «Більш дешевих кредитів нині не існує», - вважає голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

Затверджений урядом план реформування – це спільна розробка з НАК «Нафтогаз України», згідно з яким на базі роз’єднаних з компанією газотранспортних мереж заплановано створити підприємство з управління магістральними газопроводами і транспортуванню газу (зараз ці функції виконує «Укртрансгаз»), а за «Нафтогазом» залишити лише видобуток та продаж газу.

Вже згадувалося, що Міненерго виступає проти цього варіанту, сподіваючись за підтримки Світового банку задіяти альтернативний варіант реформи – щоб залишити під своїм контролем газові магістралі.

Але намагання Міненерго залишити під власним контролем газотранспортну систему та зберігання природного газу у підземних сховищах не витримує критики з боку експертів газового ринку. Несприйняття такої моделі газового ринку зумовлено тим, що міністерство дійсно таки повинне формувати державну політику, а не управляти майном газових магістралей.

-- «Магістральні газопроводи України»

Вищезгаданий План заходів щодо реформування газового сектору передбачає створення на базі «Укртрансгазу» самостійно діючої компанії «Магістральні газопроводи України» (МГУ).

«Нафтогаз України» також проти, щоб його дочірня структура – ПАТ «Укртрансгаз» - й надалі залишалася оператором газотранспортної системи, адже ця структура не вписується в прозорий європейський ринок газу.

«Компанією «Магістральні газопроводи України» повинен управляти Фонд державного майна (ФДМ). Представники Європейської Комісії вважають, що це не повинен бути орган, який має суттєві повноваження щодо управління ринком. Тому саме ФДМ повинен створити компанію, яка стане оператором нашої ГТС», - говорить юрисконсульт «Нафтогазу» Єлизавета Богданова.

За її словами, питання корпоративного управління і відокремлення ГТС потрібно вирішити якомога швидше, адже це потрібно ще узгодити з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Закон про ринок газу зобов’язує провести прозоре відокремлення діяльності ГТС до 1 червня 2016 року. «З 1 червня починають діяти санкції – 10% від загального обороту вертикально інтегрованої організації», - повідомила пресі Єлизавета Богданова.

До речі, закон про ринок газу не вимагає, щоб газові сховища були разом з ГТС. А проведені McKenzie дослідження свідчать, що навіть вигідніше розділити газосховища і ГТС, адже це сприятиме більш ефективному залученню інвесторів.

«Газосховища повинні бути приватизовані. Це надто дорогий бізнес для держави – наші газосховища розраховані на зберігання 31-го мільярда кубометрів газу, тоді як цього року у нас буде загальний обсяг споживання 36 мільярдів», - наголошує Єлизавета Богданова.

-- Видобуток газу падає

Щоб з середини 2017 року запрацював повноцінний ринок газу, потрібно ще добре «відшліфувати» вторинне законодавство. А головне – зупинити падіння власного видобутку газу.

«В 2014 році в Україні видобуто 20,5 мільярда кубометрів, а 2015-го ми не дотягуємо навіть до 20-ти», - повідомив радника міністра енергетики та вугілля Олександр Вовк.

Насамперед для виправлення ситуації потрібно змінювати податкову політику. Наприклад в більшості країн Європи – на тлі падіння цін на газ – видобувним компаніям знижують рентні ставки. Цей досвід варто поширювати й в Україні, яка володіє потужним потенціалом для нарощування власного видобутку.

Як повідомив «Главкому» колишній директор «Укргазвидобування» Ілля Рибчич, «сьогодні на балансі держави - 980 мільярдів кубометрів захищених запасів газу, з яких 680 млрд – в компанії «Укргазвидобування». З цього обсягу компанія видобуває лише 2,2%. Цей показник за 2,5-3 роки можна підняти до 2,6-2,7%, але для цього потрібно інвестувати $350 мільйонів. Тоді щорічний видобуток зросте на 1 мільярд кубометрів», - повідомив Рибчич.

Власних коштів немає ні у держави, ні у компанії «Укргазвидобування». Тому, реформуючи газовий ринок, Україна може залучити інвестиції та стати повноцінним учасником газового ринку Європи.

Фото: УНІАН