Ціна «Стіни», або В скільки обходиться «Європейський вал» Яценюка?

Фінансування проекту «Стіна» на україно-російському кордоні в цьому році відчутно скоротилось. За даними, наданими «Главкому» в Держприкордонслужбі, із запланованих на 2016 рік 200 млн грн. на облаштування кордону наразі виділено лише 5 млн грн. Об’єм фінансування, передбачений на цей рік, суттєво контрастує з минулорічним. Для порівняння: в 2015 році на будівництво «Європейського валу», згідно плану виконання робіт передбачали 989,6 млн грн., але згодом у закон «Про Державний бюджет» внесли зміни, тому на «Стіну» в минулому році пішло лише 400 млн грн. «Главком» розбирався в доцільності використання коштів, які спрямовуються на облаштування україно-російського кордону (Про те, на чому саме економлять при будівництві «Стіни» «Главком» вже писав - ред.).

-- «Стіна». Як все починалось

З ініціативою будівництва «Стіни» виступив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Саме цей проект був одним із його «козирів» напередодні парламентських виборів 2014 року. «Ми розпочинаємо будівництво реального державного кордону між Україною та Російською Федерацією», – гордо заявив Яценюк на одному із вересневих засідань уряду в 2014 році. Фортифікаційна споруда із бетонних загород, контрольно-слідових смуг, сигналізацій та ровів мала простягнутися на 2295 км (Це загальна протяжність кордону з Росією). Облаштування кордону планували розпочати із тих областей, які знаходяться поза зоною конфлікту. Це Чернігівська, Харківська, Сумська області, також північ Луганської області. Лишались найпроблемніші 500 км кордону з Донецькою та Луганською областями – початок робіт щодо їх облаштування відкладали «на кращі часи», після завершення бойових дій.

У вересні 2014 року Кабмін виділив перші 100 млн гривень на будівництво «Стіни»:

Тоді в Держприкордонслужбі оцінювали вартість проекту в 8,4 млрд грн. Завершити реалізацію проекту мали в 2018 році. Та вже після завершення парламентських виборів, в кінці 2014 року в президентських колах заговорили про те, що в бюджеті таких коштів на облаштування кордону просто немає. Радник Президента Юрій Бірюков в ЗМІ заявив, що супертехнологічних оборонних споруд на кордоні з Росією не буде, оскільки будівництво потребує «величезних інвестицій». Навесні 2015 року Кабмін переглянув план будівництва «Стіни» та затвердив загальну вартість робіт в 4,1 млрд грн. (План заходів та підрахунки є на сайті Кабміну.)

-- На чому економлять

У зв’язку із обмеженим фінансуванням в 2015 році прикордонники виконали на порядок менше робіт, ніж планувалось. За даними, наданими Держприкордонслужбою, довжина противотанкового рову, яку вдалось облаштувати, на сьогодні становить 230 км (планувалось 386 км), встановлено загороджувальний металевий паркан протяжністю 72 км (планувалось 90 км), облаштували рокадні дороги довжиною 115 км, встановлено 14 опорних пунктів і вогневих позицій, облаштування розгорнутих підрозділів із 7 скоротили до 3-х. У зв’язку із обмеженим фінансуванням (36% від запланованого в 2015 році, згідно плану заходів на суму майже 990 млн грн.), прикордонники вже сумніваються, що проект вдасться завершити своєчасно. «Ми розуміємо, що в ситуації, яка склалась в державі – несподіванки можливі постійно. Та враховуючи важливість цього проекту, чесно кажучи, ми сподівались на кращу ситуацію із виділенням коштів», – каже «Главкому» помічник голови Держприкордонслужби Олег Слободян. Якщо враховувати, що облаштування 1 км кордону (сюди входить рів, вал, контрольно-слідова смуга, дорога – ред.) на сьогодні вартує трохи більше 1 млн грн., то на ті 5 млн грн., які в цьому році виділили прикордонникам – поки що вдасться облаштувати лише 5 км «Стіни». «Повноцінне фінансування поки що викликає багато питань, тому ми поки що виїжджаємо із спеціалістами на місця, проводимо лише підготовчі заходи перед початком робіт», – каже Слободян.

Наразі облаштовано лише 230 км україно-російського кордону. Згідно плану робіт, «Стіну» активно будували лише на ділянках Чернігівського та Харківського прикордонних загонів (Довжина Харківського прикордонного загону складає 125 км, Чернігівського – 105 км).

Так виглядає облаштована ділянка кордону в Харківській області

Із-за суттєвого обмеження фінансування, в 2015 році роботи не велись у Сумській, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях. Тим не менше, голова Луганської військово-цивільної адміністрації Георгій Тука нещодавно в одному із телеефірів оголосив, що облаштування кордону на Луганщині має ось-ось розпочатись. «На Луганщині проект «Стіна» не реалізовувався ще взагалі. Сподіваюсь, лише за 2-3 тижні можливо, розпочнеться, коли погода буде нормальна», – запевнив Тука.

Натисніть на зображення для перегляду документа

-- Як допоможе «Стіна»

Важливість будівництва «Стіни» в уряді пояснювали тим, що це зменшить потоки нелегальних мігрантів, диверсійних груп, контрабанди та зброї. На думку директора військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, проект «Стіна» для України є актуальним. Та проблема в тому, що інженерні споруди, передбачені проектом, перешкоджають лише «цивільному руху», але ніяк не військовому. «Військових подібні проекти – не стримують», – запевняє «Главком» експерт. Щоб у військовому плані така «Стіна» працювала, то потрібно створювати комплекс інженерних споруд, розташувати там війська. «Потрібна ціла система. Ефективною вона буде тоді, коли передбачена технологія будівництва. Просто рити рви та ставити споруди – це нічого не дасть», – запевняє експерт. На думку Сунгуровського, проект «Стіни» із самого початку не був належним чином опрацьований. Варто було починати із розробки «системи пріоритетів», потім кожен пріоритет оцінювати в грошовому вимірі.

«Якщо виділяти кошти одразу під проект, то це гарантує, що використання коштів буде нецільовим», – впевнений він. Також є великі сумніви щодо державного контролю використання коштів на облаштування кордону. «Якби це питання контролювалось, то воно мало б стояти на пріоритетному місці, у Верховній раді мали б подумати над тим, як здійснювати контроль», – каже директор військових програм. Користь від «Стіни» на кордоні є лише тоді, коли всі споруди на ділянках використовуються комплексно.

Та це не всі проблеми будівництва «Стіни» від Росії. В Держприкордонслужбі зазначають, що, окрім проблем фінансових, неврегульованими залишаються питання передачі тих земельних ділянок на кордоні, які знаходяться в оренді. Також не визначено, в якому порядку відшкодовуватимуться кошти громадянам, які згодні передавати земельну ділянку, розташовану поблизу з кордоном під будівництво на ній «Стіни».

-- Світова практика «Стіни»

В останні роки облаштування державних кордонів перетворилось в розповсюджену світову практику. Відомо, що після падіння Берлінської стіни 40 країн встигли збудувати огорожі на своїх кордонах, 15 з них були зведені лише за 2014 рік. Кордон, в основному, облаштовують з метою захисту територій від терористів, контрабандистів та нелегалів, розмежування спірних територій. Наприклад, Латвія вже збудувала перші кілометри огорожі на кордоні з Росією. Перші 3 км бар’єру готові, в 2016 році будуть збудовані ще 24 км. Влада Литви за підтримки Європейського союзу планує побудувати 90 км огорожі. ЇЇ мінімальна висота складатиме 2,7 м. На облаштування стіни планують витратити 17 млн євро.

Міністр внутрішніх справ Латвії Ріхард Козловскіс завив, що єдина причина будівництва – це захист від нелегальних мігрантів. У вересні минулого року Угорщина завершила будівництво стіни на кордоні із Сербією. 175 км огорожі коштували $ 106 млн та були зведені за 3 місяці.

Греція, Македонія, Іспанія встигли встановити огорожі в найбільш проблемних точках проникнення потоку нелегальної міграції. Світ фортифікаційних кордонів розвивається надзвичайно швидко. 2700 км Марокканської стіни захищає мирних жителів від ПОЛІСАРІО (військово-політична організація, яка діє в Західній Сахарі – ред.) Кордон Саудівської Аравії з Іраком обнесений 900 кілометровою огорожею. Ізраїльський роздільний бар’єр складається із 750 км технічно оснащеного металевого муру, який захищає населення. 2% доходів бразильської економіки витрачається на захист сухопутних кордонів «віртуальним» парканом від парагвайських та болівійських контрабандистів. В 2008 році була збудована остання ділянка «Стіни світу» в Північній Ірландії, яка попереджає зіткнення католиків та англіканців. Огорожі між Південною та Північною Кореєю розділяють два світи. Для більшості країн колючий дріт чи електричний паркан у поєднанні із буферними зонами є реальністю.