Масштаб катастрофи української енергетики. Чому всі ТЕЦ треба «вирізати»?

Чому тарифи на електроенергію та централізоване теплопостачання два роки поспіль зростають, а енергетичні об’єкти з виробництва цих послуг руйнуються? Чому над усіма теплоелектроцентралями України, які забезпечують теплом і світлом споживачів великих міст, нависла загроза, тоді як провідні країни, навпаки, взяли курс на розвиток централізованого теплопостачання? Чому споживач змушений віддавати майже весь свій дохід на оплату послуг, а йому знову і знову повторюють, що вартість комунальних послуг потрібно приводити до економічно обґрунтованого рівня? Як виживатимуть в умовах жорсткої конкуренції теплоелектроцентралі (ТЕЦ) та теплові електростанції (ТЕС), які давно відпрацювали свій проектний ресурс? Якщо до перерахованого додати ще й проблему боргів ДП «Енергоринок» перед всіма генеруючими компаніями на суму 28 млрд грн, стає зрозумілим масштаб катастрофи в енергетиці, штучно створеної впродовж останніх років.

Тепер цей клубок проблем перейшов у спадок новому уряду. Не покладаючи особливих надій на високих державних керманичів, енергетики самотужки шукають вихід із лабіринту. Керівники багатьох українських електростанцій на спільних засіданнях з Громадською Спілкою «Всеукраїнська Енергетична Асамблея»А мобілізувалися з метою порятунку стратегічно важливої галузі.

Перше виїзне засідання в межах Енергетичного форуму пройшло 20 квітня на ПАТ «Харківська ТЕЦ-5». Його тема - «Оптимізація умов роботи теплоелектроцентралей у новій моделі ринку електроенергії в Україні». Дві наступні робочі наради на тему «Відродження енергетики Донбасу. Наслідки. Сучасний стан. Перспективи» пройшли на Слав’янській ТЕС (ПАТ «Донбасенерго») та «Краматорськтеплоенерго».

Червоною лінією цих зустрічей вималювалася найгостріша проблема, яка невдовзі постане перед виробниками «теплих» послуг та електроенергії: як вижити станціям після запуску нової моделі енергоринку з метою запровадження жорсткої конкуренції між його суб’єктами. Конкуренція має стати стимулом для початку реабілітації вкрай зношених і надзвичайно енергоємних потужностей, здатних генерувати дорогі послуги для зубожілого населення України.

-- Як врятувати централізоване теплопостачання?

«В Україні відсутнє розуміння того, що собою являють комплекси централізованого теплопостачання – розуміння немає ні у керівництва галузі, ні у керівництва держави, тому що дуже складно інтегрувати роботу таких комплексів в модель нашої економіки. Ми їх не розвивали, а, навпаки, то «рвали» на частини, то знову об’єднували, тоді як у високо розвинутих країнах Європи та США переходять на централізацію теплопостачання», - сказав Іван Плачков, двічі міністр енергетики - 1999, 2005-2006 , керівник «Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї».

Проблема теплоелектроцентралей зумовлена тим, що в якості палива вони використовують дорогий газ. В результаті вартість електроенергії, виробленої на ТЕЦ, значно вища від вартості на ТЕС та АЕС. Зокрема, в березні теплоелектроцентралі продавали свою електроенергію в єдиний енергоринок за ціною понад 1,6 гривень за кВт-год, ТЕС – по 1,15 грн, тоді як атомні електростанції НАЕК «Енергоатом» - по 42 коп за кВт-год – це в 3,8 раза дешевше, ніж ТЕЦ.

В єдиному котлі, тобто, на оптовому енергоринку, товар від різних виробників змішується, і тоді середня ціна продажу енергії в ринок у березні була приблизно 80 копійок за кВт-год. Тобто, всіх виробників електроенергії дотує «Енергоатом», який, до речі, сам потребує інвестицій на розвиток, але тариф компанії штучно стримують – в ньому багато років поспіль відсутня інвестиційна складова.

В разі запровадження нової моделі енергоринку (відповідний законопроект вже у Верховній Раді), передбачається перехід на прямі договори між виробниками та споживачами електроенергії, а, значить, почне діяти вільне ціноутворення на електроенергію. І тоді теплоелектроцентралі не зможуть конкурувати ні з атомними станціями, ні з тепловими, адже їхній товар не купуватимуть споживачі, якщо на ринку буде дешевша пропозиція.

Відмовлятися від централізованого теплопостачання також негоже, але ніхто не знає, як врятувати цю галузь. На форумі в Харкові його учасники дійшли згоди про необхідність проведення загальнонаціональних слухань з розвитку галузі.

Плачков радить йти слідами сусідньої Польщі – там був створений науковий інститут, який розробив дорожню карту розвитку галузі. «Вкотре підкреслюю, що почати реформи галузі потрібно з розробки енергетичного балансу держави та затвердження доопрацьованої стратегії розвитку галузі», - наголосив він.

-- Споживач заплатить за модернізацію ТЕЦ?

Щоб витримати конкуренцію, теплоелектроцентралі повинні провести кардинальну реконструкцію, заявив Юрій Саква, колишній заступник міністра енергетики (1998-2001), екс-директор ДП «Енергоринок» (2005-2006) та заступник керівника «Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї». Він також зробив декілька провокативних заяв. На його думку, архаїчні ТЕЦ і ТЕС не мають права взагалі існувати при діючих цінах на енергоносії. «Модернізація нічого не дасть. А грошей споживачів на кардинальну реконструкцію ТЕЦ – немає. Всі ТЕЦ повинні бути «вирізаними» і замінені ефективним маневровим обладнанням, яке забезпечить продаж (електроенергії – «Главком») в пікові часи навантаження», - підсумував Саква.

На його думку, галузь повністю не керована, тому вкрай складно планувати її роботу. Олії в вогонь підливає НАК «Нафтогаз України» - компанія відмовляється підписувати договори з теплоелектроцентралями, які заборгували величезні суми за газ. Щоб не зупинити повністю роботу, Харківська ТЕЦ-5 перейшла на альтернативне паливо – мазут, ціна якого останнім часом різко впала. «Контракти не підписуються тому, що «Нафтогаз» вимагає погашення заборгованості за використаний газ. Але «Нафтогаз» не входить в нашу ситуацію, а нам заборгували як споживачі, так і ДП «Енергоринок», - повідомив голова правління ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» Олександр Мінкович.

В подібній ситуації опинилися всі теплоелектроцентралі. Зокрема, виконавчий директор «Київенерго» Юрій Магера заявив на форумі, що «компанія не розуміє, під які паливні ресурси розвивати генеруючі потужності міста. Немає енергетичного балансу країни, немає чіткого розуміння енергетичної стратегії розвитку галузі, тому нам важко прогнозувати свою діяльність та розраховувати собівартість послуг».

-- Пропозиції для нової влади

Учасники форуму, на який з`їхалися керівники більшості теплоелектроцентралей України, підтримали пропозицію народного міністра Плачкова розробити конкретні та пропозиції для нового керівництва Міністерства енергетики і вугільної промисловості, уряду та парламенту.

У теплоенергетиків є багато зауважень до проекту Закону «Про ринок електроенергії», який повинен запустити в Україні європейську модель енергоринку, де панує вільна конкуренція та відсутнє втручання влади в стосунки виробників та споживачів електроенергії. Але закон писали без участі виробників, - стверджує президент Асоціації українських ТЕЦ Юрій Улітіч. «Теплоелектроцентралі є специфічним членом енергоринку, тому що первинна для нас – теплова енергія, а електроенергія – це вторинна продукція. Всі члени енергоринку про це знають, але не хочуть на це зважати. Можливо, їх можна зрозуміти, тому що сьогодні теплоелектроцентралі в такому стані, що кіловат-година у нас в півтора рази дорожча порівняно з теплоелектростанціями», - констатував Юрій Улітіч.

За його даними, він декілька років поспіль переконує міністерство в необхідності модернізації ТЕЦ, але й досі теплоелектроцентралі не розробили техніко-економічних обґрунтувань, адже в державі й досі немає хоча б десятилітнього плану розвитку електроенергетики України. Але ні про який вступ до Європейського Союзу не може бути й мови, поки не буде проведена модернізація українських ТЕЦ, що дозволить не лише покращити економічні показники станції, але й зменшити шкідливі викиди до встановлених в ЄС норм. А для цього потрібен час і великі кошти.

Катастрофічний спад розрахунків на енергоринку зробив реальними банкрутами практично всі генеруючі компанії. Коштів немає на кардинальну реконструкцію енергетичних підприємств (тобто, з заміною радянських котлів на сучасні високотехнологічні). Силові структури повинні знайти відповідь на питання: куди зникли десятки мільярдів гривень з енергоринку України протягом останніх двох років?

-- Слов`янська ТЕС «вирізала» старе обладнання

Наступні два засідання енергетиків під егідою «Всеукраїнської енергетичної Асамблеї» проходили на двох найстаріших енергетичних об’єктах Донбасу - Слов`янській ТЕС (введена в експлуатацію в 1954 року) та Краматорській ТЕЦ (1937), яка наступного року відзначатиме своє 80-річчя. Частину потужностей цих об’єктів вже виведено з експлуатації, а решта - на 90% відпрацювала проектний ресурс.

Опинившись на лінії вогню, Слов`янська ТЕС (входить до ПАТ «Донбасенерго») у липні 2014 року зазнала значних руйнувань – там після 2-денного обстрілу ще 11 днів горів блочний трансформатор-мільйонник. Збитки оцінені майже в 203 млн грн. На щастя, ніхто з працівників станції не загинув, серед мирних мешканців були жертви. Станція власним коштом відновила зруйновані потужності в рекордно короткий термін (за 7 місяців). Держава, якій належить 25% акцій ПАТ «Донбасенерго», у відбудову станції нічого не інвестувала, а ДП «Енергоринок» - з політичних чи економічних мотивів - на півроку затримав оплату за вироблену електроенергію.

Після відновлення роботи у лютому 2015 року, на станції продовжили виконання Комплексної програми технічного переоснащення, розпочатої компанією «Донбасенерго» в 2012 році. З огляду на військові дії, офіс «Донбасенерго» переїхав з Донецька до Києва, компанія була перереєстрована на контрольованій території.

Особливої уваги заслуговує проект, який планується реалізувати в приміщенні 6-го енергоблоку, звідки вже «вирізано» все старе обладнання звільнене місце для зведення 2-х нових енергоблоків - кожен по 330 МВт. Там планується встановити сучасний котел з циркулюючим кип`ячим шаром, здатним спалювати дешеві шлами, відходи після вуглезбагачення. Вибір буде зроблено на користь одного зі світових лідерів з виробництва високотехнологічних котлів для електростанцій – ним стане одна з цих компаній: Foster Wheeler чи Babcock & Wilcox.

«Найближчим часом ми презентуємо цей проект українському суспільству з метою оцінки впровадження сучасних котлів, що відповідають європейським стандартам, в енергетичному комплексі України. Сьогодні завод «Турбоатом» вже виготовив турбіни для цього проекту, справа у фінансуванні», - повідомив директор Слов`янської ТЕС Валерій Черепій. За його даними, інженери розробили альтернативний проект використання палива для цих блоків – вони зможуть працювати й на газовому вугіллі, адже антрацит видобувають на непідконтрольних Україні територіях.

«Місто Слов`янськ, яке з давніх часів знають як здравницю, заслуговує на впровадження екологічно чистих проектів – саме на таких технологіях виробляє електроенергію вся Європа. Хочу вірити, що Слов`янська ТЕС стане для України зразковою і на її прикладі будуть розвиватися й інші підприємства галузі», - вважає директор з економіки, фінансів і корпоративного управління ПАТ «Донбасенерго» Валентина Марченко.

Загальна вартість проекту потягне на 20 млрд грн, тому влада повинна забезпечити можливість його фінансування, щоб це ніяким чином не стало тягарем для простого споживача. Звісно, що кредити навіть від державного Ощадбанку, відсотки за послуги якого сягають 20-24%, не приваблюють інвесторів. Потрібно орієнтуватися на європейські банки, ставки в яких значно нижчі, вважають експерти.

-- Стагнація ТЕС позбавляє перспектив інтеграції з Європою

Чому така увага вищезгаданій перспективі? Справа в тім, що вкрай незадовільний стан енергоблоків теплових електростанцій – таких в Україні близько сотні – унеможливлює інтеграцію нашої енергетики з загальноєвропейською ENTSO-E. ТЕС працюють вкрай не ефективно, з надзвичайно низьким коефіцієнтом корисної дії, тобто, в котлах згорає занадто багато вугілля. Станції виробляють невиправдано дорогу електроенергію, адже витрати палива на виробництво електроенергії в 5-7 разів вищі, ніж у високо розвинутих країнах.

Крім того, викиди шкідливих речовин в атмосферу в 50 разів перевищують допустимі норми. Тому науковці Інституту вугільних енерготехнологій НАНУ вважають за необхідне демонтувати всі старі котли ТЕС – з метою заміни їх на більш сучасні, виготовлені за західними технологіями. Саме на такому сценарії наполягали колишні керівники енергетики ще в середині 90-х.

З метою залучення інвесторів, влада пішла на приватизацію теплової генерації – тепер більшістю активів володіє компанія ДТЕК, що належить Ринату Ахметову, але кардинальної реконструкції енергоблоків, в ході якої, перш за все, потрібно було б замінити котли, не відбулося.

Неодноразово ухвалювалися програми реабілітації вугільних енергоблоків, але за роки незалежності лише на двох енергоблоках були встановлені котли, що відповідають сучасним вимогам. З огляду на те, що на Донбасі є потужні резерви низькосортного вугілля, планувалося на на більшості українських ТЕС встановити котли з циркулюючим кип’ячим шаром. Цією технологією німецького виробника Lurgi Lentjes AG в 2006-му році оснастили енергоблок на Старобешівській ТЕС, яка також входить до складу «Донбасенерго» , але нині розташована на непідконтрольній Україні території.

Всього було реалізовано лише два проекти за участю іноземних виробників сучасних технологій котлів. Другою стала Зміївська ТЕС в Харківській області – там на 8-му енергоблоці збудовано новий котел за технологією німецької Siemens - спільно з «Турбоатомом».

На жаль, ці перші пілотні проекти так і не стали зразком для масштабної модернізації всієї теплової енергетики, а тому споживачі продовжують платити невиправдано занадто високі ціни за електроенергію. Тепер надії енергетиків сконцентровані на вищезгаданому проекті Слов`янської ТЕС, від успішності реалізації якого залежить подальше тиражування досягнутого досвіду. Не переобладнавши нашу теплову енергетику сучасними технологіями, шлях до Європи буде закритим.