Інший бік Європи: назустріч мігрантам - на БТРі

Інший бік Європи: назустріч мігрантам - на БТРі

Європа радо вітає біженців? Цей міф розвіюють наймолодші члени ЄС

З того моменту, як Євросоюз уклав угоду з Туреччиною про зворотній рух нелегалів, проблеми з‘явилися не лише у Греції та Македонії, на кордоні між якими застрягла велика кількість біженців. Ще декілька країн наразі змушені перейматись тим, що небажані гості будуть намагатися «просочитися» в Євросоюз через їх території.

Болгарія, яка досі ставилася до «нових мігрантів» чи не гостинніше будь-якої іншої країни Євросоюзу, б‘є на сполох: через її територію вже зараз йде потік нелегалів, який дедалі збільшується. До недавньої пори більшість біженців Болгарією не вельми цікавилася. Тепер же дійшло до того, що в країні стихійно сформувалися «народні дружини», які просто-таки полюють на біженців з Близького Сходу – навіть з бронетранспортерами.

-- Зачинено-заборонено?

Відеосюжет, який було викладено в Youtube: троє молодиків з рюкзаками лежать обличчями додолу на землі. Руки в них зв‘язані кабелем, а над ними стоять чоловіки міцної статури чи то у військовому, чи то у мисливському вбранні, в берцях – репетують, лаються та раз у раз дають лежачим відчутного копняка ногою.

Це не перше подібне відео з Болгарії. Зазвичай такі «звіти про роботу» надходять з прикордонних районі з боку Туреччини. Їх розміщують члени так званих «народних дружин», які називають себе «помічниками прикордонників».

Болгарська влада не надто протестує проти подібної самодіяльності. Скоріш, навпаки: прем‘єр-міністр Болгарії Бойко Борисов її навіть схвалив. «Будь-яка допомога поліції, прикордонній службі та державі є позитивною в наших очах, - підкреслив він в одному з своїх телеінтерв‘ю. - Без офіційного дозволу кордон перетинати не можна. Держава належить нам усім. Будь-хто, хто бажає допомогти, заслуговує на подяку».

Втім, після появи в Інтернеті подібних відео публічне ставлення офіційних установ до добровільних помічників змінилося – аж до того, що декілька керівників цих «дружин» були заарештовані. Та й прем‘єр Борисов змушений був відповідати за свої схвальні відгуки на адресу «дружинникам»: болгарський Ґельсінський комітет висунув проти урядовця офіційне звинувачення. Керівник комітету Красимір Канев вважає: «Болгарська поліція в змозі самостійно захистити кордон... А працівники прикордонної служби вельми грубо поводять себе з біженцями».

Відверто кажучи, з цього висловлювання важко зрозуміти, чи Красимір Канев схвалює болгарських поліцейських чи лає. Проте відомо, що багато болгарів вважають, що в своїй оцінці якості захисту болгарських кордонів він серйозно помиляється. Недарма в Євросоюзі вже не перший раз зазначають, що багато нелегальних біженців прагнуть сьогодні потрапити саме до Болгарії – але не для того, аби подати там заяву про надання політичного притулку. Незважаючи на те, що саме в Болгарії подібні заяви розглядаються швидше та зазвичай прихильніше, ніж в будь-якій іншій країні ЄС, мало хто з «новачків» бажає залишитися тут. Насправді, Болгарія приваблює нелегалів рекордними в межах ЄС масштабами корупції та злочинності – іншими словами, тут значно легше купити підроблені документи: від простих довідок до фальшивих паспортів інших країн.

Так, підроблений сирійський паспорт – ласий здобуток для багатьох вихідців з Єгипту, Тунісу, Алжиру, Йемену і інших магрибських країн. Коштує цей документ на чорному ринку в Болгарії десь 300 до 500 євро. З такими паспортами арабські нелегали намагаються просунутись далі, до Німеччини, в якості так званих «гостей Анґели Меркель», яка, як відомо, пообіцяла дати притулок в ФРН сирійським біженцям. До речі, серед терористів, які скоїли нещодавно теракти в Парижі, принаймні троє мали саме такі сирійські паспорти «made in Bulgaria».

-- По лісах на БТРі

Втім, нині у нелегальних біженців з‘явився новий інтерес до Болгарії – а саме, як до ще не вельми добре захищеної транзитної країни. Незважаючи на будівництво того паркану на кордоні, якому ще далеко до завершення, все більш нелегалів намагаються просочитися з Туреччини до Болгарії. Саме на них і «полюють» самопроголошені дружинники – наприклад, 29-річний продавець старих автівок Дінко Валев з прикордонного містечка Джамбол, що на півдні країни.

Цей чоловік вже завоював собі культову популярність. Спочатку він гасав за біженцями по лісах на квадроциклі, тепер же разом з «друзями-мисливцями» купив два старих армійських броньовика.

Свого ставлення до біженців він і не думає приховувати: «Цим людям, які нелегально пролізають до Болгарії та ЄС, нема чого тут робити. Вони небезпечні для суспільства. Вони вбивають людей. Це факт: бомби в Бельгії, в Анкарі, ще десь там, не знаю... Я не розумію, чому європейські уряди не викидають їх з Європи. Це погані люди, вони тут нікому й до біса не здалися».

Як зустрічати нелегалів. Болгарські правила

Болгарсько-грецький кордон складає біля 500 кілометрів, ще 250 км. – це кордон з Туреччиною. Плюс морський кордон – теж з Туреччиною. Паркан було частково зведено лише на турецькому кордоні, на грецькому будівництва ще не починали. Загалом, було зведено... аж 36 кілометрів. Водночас болгарським прикордонникам допомагають кілька сотень солдатів. Офіційно, за болгарськими (та європейськими) законами, члени «дружин» мають право лише повідомити офіційні установи про те, що вони помітили нелегалів, які переходять кордон, але не можуть ні затримувати, ані, тим більш, будь-кого бити чи доправляти назад.

Керівник бургаського «Громадського об‘єднання захисників кордонів», яке навіть отримало нещодавно нагороду від уряду Болгарії, Бісер Русимов, не бачить у тому жодної проблеми. «А ми нічого не патрулюємо, - стверджує він, - ми займаємося спортом у лісі та, якщо можемо – допомагаємо прикордонникам. Якщо ми бачимо кого-небудь, хто нелегально перетинає кордон – ми про нього повідомляємо. Таких зараз багато, в лісі від них не проштовхнешся».

Про відповідність закону подібних «спортивних вправ» закону можна сперечатися, але їх про ефективність годі й говорити. Згідно з неофіційними даними, наразі кількість нелегалів, які перетинають болгарський кордон, сягає десь 800 осіб щоночі – і це тільки з Туреччини.

-- Переповнена Італія

Щодо Італії – то «нові біженці» теж вельми охоче прагнуть попасти в цю країну. Так було завжди, ще до нинішньої кризи. Свого часу екс-прем‘єр Італії Сильвіо Берлусконі навіть вщент розсварився з цього приводу з колегами-європейцями, звинувативши їх в тому, що вони буцімто «залишили Італію напризволяще» - сам на сам з «повінню» нелегалів. Наразі європейська «криза біженців» прямує до свого піку, лише за перших три місяці 2016 року заяви про надання статусу біженця в Італії подали біля 16 тис. осіб – це на третину більше, ніж за такий же період минулого року. Уряд країни побоюється, що саме Італія цього року стане пріоритетним напрямком для біженців, які прибувають сюди здебільшого через Середземне море.

На думку італійської влади, нинішні цифри – це «квіточки». Зараз, коли біженцям із Сирії, Іраку та Афганістану перекрили звичний, так званий «балканський» маршрут до Німеччини, вони з величезним інтересом придивляються саме до Італії. Тому глава МВС Італіїї Анджеліно Альфано є великим прихильником європейського плану кооперації з Туреччиною: «Наша думка з цього приводу цілком зрозуміла - «придушити» потік з Туреччини означає зменшити ризик, що проблема масової нелегальної міграції принесе ще більший розбрат поміж європейськими державами, та що з‘явиться ще який-небудь новий маршрут – наприклад, албанський».

Відстань морем поміж адріатичним узбережжям Італії та Албанією не така вже й велика –71 кілометр. Тому на даний момент величезна кількість контрабандистів намагається доправити нелегалів, які «застрягли» в Греції, саме цим шляхом. Президент південно-італійської провінції Апулія Мікеле Емільяно очікує, що лише за літній період прибудуть десь так 150 тисяч «гостей». Альфано підкреслює, що буде намагатися цього не допустити. «У цьому питанні ми налагоджуємо співробітництво з Албанією, - запевняє він. - Гадаю, нам вдасться знайти спільний шлях, аби перешкодити зростанню тероризму та нелегальних перетинів кордону».

Албанський прем’єр Еді Рама, у свою чергу, оголосив що його країна будь-якими засобами буде попереджувати транзит біженців через свою територію. Прикордонний регіон поміж Албанією та Грецією – це гори, тож навряд чи можна розраховувати, що за нею можна буде забезпечити стовідсотковий нагляд. З іншого боку – у тих краях і транспортний зв‘язок теж вельми складний. До цієї пори ні албанці, ані представники ЄС не помічали, аби там зростала активність нелегалів. Поки що вони шукають легших шляхів виходу з Греції, які б не вели через негостинні албанські гори.

Втім, основною проблемою італійці вважають все ж таки не можливий «албанський маршрут», а шлях через центральне Середземномор‘я – з Лівії у напрямку італійського острова Лампедуза. Цієї зими ним скористалися сотні біженців, у першу чергу, з Африки. Багато з них потонули, не діставшись омріяного європейського берега, проте на ентузіазм інших це, схоже, не вплинуло. Більш того, трагедії, як відбуваються в морі, з одного боку, викликають неабияке масове співчуття у європейців до тих, хто залишився живий, з іншого – відволікають морських прикордонників, які змушені займатися порятунком на воді, від їх основного завдання – полювання на контрабандистів-перевізників.

Саме тому італійці агітують за «співробітництво з Туреччиною в питаннях біженців» (так в Європі ввічливо називають простий «ґешефт» між Брюсселем та Анкарою: «ми вам даємо гроші – ви забираєте у нас біженців»). З іншого боку, італійці є активними прихильниками «політичної стабілізації Лівії». Бо не таємниця, що покійний диктатор Муаммар Каддафі вельми вигідно продавав європейцям свої послуги зі стримування африканських та арабських нелегалів. Тепер італійці, схоже, шукають собі нового партнера. Бажано, такого ж впливов

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: