Українсько-румунське «пере­за­ван­таження»

Багатьох спостерігачів могла здивувати нещодавня зустріч на Чикагському самміті НАТО Віктора Януковича з Президентом Румунії Траяном Басеску. Чому це раптом румуни, у яких стосунки з Україною всі роки незалежності були, м’яко кажучи, прохолодні, раптом проявляють таку зацікавленість до України? Зрозуміло, що президент Польщі Броніслав Коморовський звик бути останнім адвокатом України в ЄС й привозити Януковичу «чорні мітки» з Європи. Його зустріч з Віктором Федоровичем не дивує, але чому Басеску?

Відповісти на це питання не складно, якщо простежити нову стратегію Румунії щодо України. Насправді, зустріч президентів в Чикаго – тільки перший крок, за яким вже пішла низка незвичний для стосунків країн подій.

Не встигли українські експерти «переварити» зустріч Президента України з румунським колегою 21 травня, як через день велика делегація українських політологів, експертів та громадських діячів вирушили до Бухаресту на перший румунсько-український форум громадських організацій. Зрозуміло, про випадковості та збіги тут мови бути не може, адже захід організували український Інститут світової політики та Румунський центр європейської політики за підтримки Румунського міністерства закордонних справ та Програми розвитку ООН (UNDP). Більше того, паралельно з цим в Бухаресті збирався ще й румунсько-український бізнес-форум. Очевидно, «перезавантаження» стосунків з Україною румуни вирішили почати одразу на всіх фронтах.

-- Незнана Румунія

Дивно, проте майже всі українські експерти та політологи, кожен з яких об’їхав ледь не півсвіту, до Бухаресту їхали чи не вперше. І це не випадково, адже сама історія стосунків двох країн аж ніяк не сприяла співпраці не тільки політикам, а й представникам громадянського суспільства та науковців. Згадаймо постійні скандали навколо видачі румунських паспортів на Буковині, проблеми нацменшин по обидва боки українсько-румунського кордону, безкінечні спори навколо гирла Дунаю та, як апогей протистояння – славнозвісне рішення Міжнародного суду 2009 року щодо острову Зміїний, коли Україна таки втратила частину морського шельфу. Не дивно, що за такої «історії» стосунків особливих прагнень до спілкування в обох партнерів було небагато.

Як і будь-де в ЄС, дороги у місті, як і шлях від аеропорту до столиці – чудово. Передмістя зустрічають гостей великими торговими центрами, поміж яких й «IKEA», своєрідний індикатор прийнятного рівня корупції. В Україну ця корпорація через корупційні проблеми так і не зайшла.

Якщо ж поглянути на міську архітектуру, то тут вже більше аналогій саме з Україною. Одразу бачиш знайомі буковинські мотиви, які можна легко знайти в Чернівцях, тут і австрійські архітектурні впливи і вуличні пейзажі забудови київських березняків або нивок. Ще одна поверхнева аналогія з Україною та всім пострадянським простором – масивна і помпезна архітектура соцреалізму.

Чого варта тільки будівля «Скинтеї», колишнього друкованого органу Компартії Румунії, що зустрічає гостей міста на в’їзді до столиці. Проте перше враження про «совковість» оманлива, і дрібні деталі потім переконають у цьому кожного. Показово, що навпроти «Скинтеї» стояв масивний пам’ятник Леніна. Проте румуни не стали робити так, як би вчинили в Україні – замінили фігуру на постаменті на героя нової країни – Шевченка чи ще когось. Зараз постамент займає символічний пам’ятник «червоній нозі». Є над чим подумати, прогулюючись по Бессарабці у Києві.

Як і в Києві, в Бухаресті також є проблеми з дорожніми заторами, що одразу відчула на собі українська делегація. Проте тут вони аж ніяк не пов’язані з пересуванням високих вельмож. До того ж, проїжджаючи повз будівлю Румунського уряду не побачиш жодного охоронця, що в українські реалії, звичайно ж, не вписується.

-- Початок «перезавантаження»

Відкриваючи форум Глава наглядової ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак одразу ж сформував головну ідею зібрання, принаймні те, як це хотіли бачити організатори. І як показали подальші події, перш за все, румунська сторона.

«Дуже важливо, що форум проходить напередодні візиту Президента Румунії Басеску до Києва, про що було домовлено з Януковичем в Чикаго. Сподіваюсь, форум допоможе сформувати порядок денний «перезавантаження» стосунків України та Румунії, до чого зараз прагнуть обидві сторони», - озвучив те, про що зараз говорять в румунських кулуарах, український експерт.

Планувалося, що озвучувати план подальшої стратегії розвитку стосунків з Україною з румунського боку буде міністр закордонних справ. Проте так склалося, що за два тижні до форуму в Румунії змінився Кабмін, і новий очільник МЗС отримав посаду тільки 7 травня. Саме в силу цих обставин замість першої особи міністерства на форум завітала друга людина у відомстві – державний секретар Богдан Ауреску. Якщо пам’ятаєте, свого часу Президент Кучма намагався запровадити систему державних секретарів в кожному міністерстві, які б були неполітичними фігурами, правою руку міністра та не змінювалися при кожній ротації Кабінету Міністрів. У нас це не спрацювало, а в румунському МЗС пан Ауреску і є саме тим аполітичним держсекретарем. При цьому, у залі був присутній й нещодавно відставлений міністр Теодор Баконші, за якого, власне, й виношувалась ідея форуму у надрах румунського МЗС.

Ауреску виклав прагматичні інтереси Румунії у стосунках з Україною: забезпечення прав національної меншини в нашій країні, компроміс щодо суперечностей навколо суднохідного українського каналу на річці Дунай в гирлі «Бистре» й повернення старих румунських інвестицій в Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат. Крім цього, він висловив сподівання на співпрацю України та Румунії у врегулюванні Придністровського питання, позначивши стратегічний трикутник стосунків «Румунія-Україна-Молдова».

За це все, зі свого боку, Румунія пообіцяла підтримку якнайшвидшому підписанню Угоди щодо Асоціації ЄС з Україною, допомогу у пришвидшенні лібералізації візового режиму з ЄС та розвиток цілої низки гуманітарних проектів.

Румуни не втомлювалися наголошувати на новій ері стосунків, екс-міністр закордонних справ Теодор Баконші кілька разів наголосив, що паралельно в Бухаресті відбувався українсько-румунський економічний форум, та озвучив цифру в 2 мільярди доларів товарообороту між країнами в 2011 році, що на 58% більше ніж в 2010-му.

-- Новий адвокат України?

Пізніше румунські експерти прояснили ще один бік румунських інтересів, що, швидше за все, для наших південно-західних сусідів набагато важливіші, ніж офіційно озвучені. Ніку Попеску, аналітик Європейської ради з міжнародних питань з Лондона розповів, що одне з пріоритетних завдань для Румунії – перенести східний кордон «європейського простору» на східний кордон України. Успішна європейська інтеграція України для Румунії вирішує одразу кілька складних завдань: перекласти на Україну завдання бути східним форпостом, що зніме напругу в стосунках з ЄС в питаннях міграції, а також допоможе вирішити Придністровське питання.

Адже, коли Молдова та Придністров’я опиняться в «європейському просторі», то навіть ще до формального вступу України до ЄС вирішувати придністровське питання буде набагато легше. Навіть зараз, за словами Попеску, третина жителів невизнаної республіки за вступ до ЄС. Якщо ж Україна стане членом Євразійського союзу з Росією, вважають румуни, сподіватись вирішити придністровське питання на свою користь буде майже не реальним.

Тому, як стверджують румунські експерти, їхня країна й пішла в контрнаступ – поки Янукович в м’якій ізоляції, запропонувати руку допомоги. Від цього Румунія може отримати з українського боку значні вигоди, як мінімум змусити піти Януковича на певні поступки та співпрацю.

«Новий адвокат України в ЄС», - ось ще одна фраза, яка була чи не вперше озвучена на форумі румунськими посадовцями й підтримана їхніми експертами. Мовляв, до сьогодні цю роль виконувала тільки Польща, проте зараз стратегічні інтереси Румунії й України щодо нашої євроінтеграції збігаються, а тому ми можемо отримати надійного захисника на європейському напрямку. Звичайно, не варто перебільшувати нинішній вплив румунів в ЄС, проте прагматична підтримка цієї країни нам точно не зашкодить. Тим більше в нинішні часи похолодання стосунків з Європою.

Присутній на форумі посол Польщі в Румунії Марек Щігель підтримав прагнення румунів стати ще одним адвокатом України, й навіть дещо пролив світло на перипетії Чикагського самміту. «Знаєте, перед зустріччю з Януковичем президент Румунії довго спілкувався з польським колегою. Думаю, не треба пояснювати, про що вони говорили», - натякнув він на узгодження позицій щодо України. При цьому пан Щігель розповів, що Польща та Румунія роблять все можливе, аби уникнути європейського бойкоту Євро-2012. Більше того, на нещодавньому саміті країн ЄС щодо цього була серйозна розмова з німецьким керівництвом. В життєві інтереси обох країн явно не входить штовхання України в обійми Росії. Хоча оминути тему Тимошенко поляки не могли, вкотре повторивши своє неприйняття вибіркового правосуддя в Україні. Показово, що румунські представники впродовж двох днів форуму прізвище «Тимошенко» навіть не згадали, зосереджуючи увагу виключно на прагматичних питаннях двосторонніх відносин.

Модератор форуму, глава Інститут світової політики Альона Гетьманчук привітала прагнення Румунії підтримати у майбутньому підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та висловила сподівання, що чутливі питання двосторонніх відносин – як-то захист національних меншин – не зможуть стати на заваді такої підтримки в найбільший критичний момент європейського діалогу між двома країнами.

Експерт також зауважила, що загалом все, що стосується Румунії в Україні більше асоціюється з питаннями безпеки, а не євроінтеграції – починаючи з видачі паспортів, закінчуючи елементами американської ПРО в Румунії та провальним для України самітом НАТО в Бухаресті, де були розвіяні українські прагнення отримати План дій щодо членства в Альянсі.

При цьому політолог Володимир Фесенко нагадав, що в 2008 році саме Росія зробила усе можливе, аби закрити дорогу Україні до НАТО. Мовляв, це ж саме вона намагається зробити зараз з європейською інтеграцією нашої країни.

Показово, що новопризначений посол України в Румунії Теофіл Бауер на захід не завітав, замість нього вітальне слово до учасників зачитував його перший заступник. Хоча пояснення було озвучене пристойне – він ще не встиг вручити вірчі грамоти, тому не має права публічно виступати від імені держави.

-- Проблемні питання відносин

Попри розмови про перезавантаження і налагодження стосунків, українські експерти не могли залишити без уваги проблемні моменти. Найперше, роздача румунами своїх паспортів на Буковині. Очевидно, що така практика не дуже в’яжеться з добросусідськими стосунками. На що румунські експерти навели цікавий приклад, як подібна проблема була розв’язана зі Словенією – обидві країни вступили до ЄС і питання фактично було зняте, всі застереження виявилися безпідставними.

З цим частково погодилися й українці. Наприклад, експерт Павло Жовніренко розповів, що для нашої держави більшу загрозу становить роздача російських паспортів. Адже під час грузинсько-російської війни значна частина екіпажів російських кораблів була укомплектована українцями з подвійним громадянством.

На закиди румунів щодо захисту прав румунської меншини в України відповіла експерт Наталя Беліцер. За її словами, в Україні насправді відсутні утиски національних меншин, ми не маємо чіткої етнонаціональної стратегії, внаслідок чого для їх розвитку складаються якнайкращі умови. Щодо румунського питання вона зауважила, що держава фінансує навчання румунською мовою і з цим проблем не виникає.

Показово, що попри декларовані прагнення до зближення на міждержавному та громадському рівні між двома державами, на форумі було підняти складне візове питання. Знаний експерт у питаннях Румунії та Молдови Наталя Беліцер нагадала, що навіть при організації форуму виникали візові проблеми. Що тоді говорити про простих громадян, які намагаються отримати довгострокову румунську візу.

-- Газ та боротьба з корупцією – найперспективніші напрямки

Другий день форуму був повністю присвячений пошуку найкращих шляхів налагодження українсько-румунських міждержавних та громадських зв’язків. Хоча починали обговорення з нагальний подій в Україні – кривавого побоїща у Верховній Раді. Ця тема була чи не головною всіх випусків європейських та румунських каналів. Для румунів було незвично, що в країні з таким букетом невирішених економічних проблем депутати б’ються саме через мову.

Найперше, експерти обох країн зосередились на енергетичному співробітництву. При цьому історію з островом Зміїним варто лишити в минулому та думати про спільні проекти. Український експерт з Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук нарахував аж десять стратегічних напрямків енергетичної співпраці, один з яких – купівля Україною дешевого румунського газу – вже перебуває на стадії практичних перемовин. Зберігання румунського газу в наших підземних сховищах – ще один напрямок, в якому працювати можна вже зараз.

Боротьба з корупцією, ось ще один вектор співпраці, де можна отримати максимальний ефект. Організатори форуму відвели цілу секцію обговорення «демократизації», проте експерти одразу зійшлися на думці, що тут мова має йти саме про боротьбу з корупцією.

Оцінюючи ситуацію з корупцією в України та Румунії, румунські колеги вивели дуже просту схему – «В Румунії крадуть вночі, а в Україні навіть вдень». Румуни зізнаються, що мають величезні проблеми з корупцією, але їм вдалося загнати проблему у формат «ночі», тобто, значно зменшити масштаби державних розкрадань. Одразу ж було названо і рецепт успіху – Європейський Союз. Представники румунських громадських організацій не приховували, що саме тиск і допомога ЄС допомогли ефективно боротись з корупцією.

Рекомендація Україні в цьому плані була зрозумілою, проте на нинішньому етапі стосунків ЄС з Україною її реалізувати надзвичайно складно. Румуни охоче ділилися своїм досвідом, виступав голова Нацагенства з питань непідкупності, що було створене на вимогу ЄС для боротьби з корупцією. Цей автономний орган відіграє важливу роль для Румунії та дійсно став незалежним карним органом. Проте в українських реаліях одразу б постало питання, хто контролюватиме аналогічне агентство від корумпованості.

За результатами форуму експерти з обох країн напрацювали цілу низку рекомендації щодо конкретних напрямків співпраці України та Румунії: в сфері боротьби з корупцією, налагодження громадського діалогу, освітніх програм та покращення економічного співробітництва. Національне питання поки що було винесене за дужки.

Звичайно, досвід складних стосунків між двома країнами долається роками, для цього потрібна інтенсифікація діалогу як громадянського суспільства, так і владних структур обох країн. Проте з чогось таки треба починати. Громадський форум, проведений з ініціативи та за кошти румунських партнерів, став першим кроком у цьому напрямку, далі буде і державний візи Президента Румунії до України, і наступний громадський форум в Києві. Якщо обидві країни відмовляться від конфронтації, підуть на поступки й намагатимуться за столом переговорів залагоджувати проблемні моменти, то Україна на взаємовигідних умовах могла б дійсно отримати нового адвоката в Європі. Головне, щоб сама Україна була зацікавлена в русі в напрямку до ЄС.

Фото: Наталя Сагалата, Інститут світової політики