Чому мову здали без бою?

«Бо молоти язиком - не цеглу тягати»

Декiлька останнiх тижнiв опозицiонери били себе в груди i присягались, що не допустять прийняття закону про мовну полiтику Колесниченка - Кiвалова.

Обiцяли, що влаштують справжню вiйну тим, хто паплюжить державну i настирливо пропагує на рiднiй землi мову сусiдiв.

«Ми будемо задiювати всi засоби i методи, для того, щоб i друге читання не пройшло», - запевняв нас опозицiонер Яценiй Яценюк. «Закон про засади мовної полiтики за жодних обставин не буде ухвалений Верховною Радою!» - говорив керiвник фракцiї «Батькiвщшина» Андрiй Кожем'якiн.

Але його прийняли. Та ще й як! Жоден опозицiонер навiть не протестував! I вже невдовзі росiйська юридично матиме статус регiональної, а фактично - другої державної.

Уже пiсля ухвалення закону низка депутатiв оголосила про намiри голодувати. Але пiсля бiйки кулаками не махають. Де був той бiй, праведна вiйна за мову, яку нам обiцяли?

Анатолiй Хостiкоєв, актор, народний артист України: - Мене не дивує, що все залишилось на рiвнi розмов, а до ефективних дiй опозицiя не вдалася. Якщо замислитись, бiльшiсть депутатiв-опозицiонерiв - росiйськомовнi. I їхнi популiстськi заяви на захист української не виглядали щирими. Це тiльки на камеру вони державною мовою говорять, а у побутi спiлкуються мовою сусiдiв, вiддають дiтей у росiйськi школи. То чого хотiти вiд людей, для кого українська не є рiдною по сутi своїй? Хiба будуть вони ризикувати за неї здоров'ям?

Шкода, що цi пани не розумiють простої iстини - мова об'єднує країну. Якщо ослабити роль української як державної, це дуже «розхитає» державу i вiдкине її на десятилiття назад.

Лесь Подерв'янський, письменник, художник: - Насправдi опозицiонерам не вигiдно було блокувати цей закон. Не забувайте, що на носi вибори. А у деяких кандидатiв вiд опозицiї зростають рейтинги на сходi i на пiвднi країни, тобто у росiйськомовних регiонах. Пiдеш вiйною проти мовного закону - втратиш частину електорату.

Отак вони розмiрковували, тому й здали мову «без єдиного пострiлу». Адже кожен з них про свою вигоду дбає, про тепле мiсце у парламентi, а не по нашi з вами iнтереси. Ви ж подивiться, як вони перестрибують з однiєї партiї в iншу. Хiба принциповi патрiоти так поводяться?

Iрена Карпа, письменниця: - Що ж, регiонали зробили все для того, аби Азаров менше ганьбився на людях зi своїми «кровосiсями» i «асабiстими мєрсєдєсами». Сьогоднi росiйська - регiональна, завтра - друга державна. Не сумнiваюсь, що так i буде.

Щодо бездiяльностi опозицiї... Люди, а вона у нас є?! Щоб протистояти нахабнiй, цинiчнiй, диктаторськiй владi, яка керує нами зараз, потрiбно мати силу. Нашi ж опозицiонери виглядають млявими боягузами. Не вiриться, що вони здатнi повести за собою народ до кращого життя.

Володимир Бистряков, композитор: - Якось вмикаю телевiзор, а там «свободiвець» Андрiй Iллєнко гнiвно волає: «Владо, не чiпай мову, iнакше ми винесемо тебе геть!» Я навiть злякався - ото серйозний хлопець! А який кремезний! Навiть жваво уявив, як вiн пiднiмає на одне плече Азарова, на друге - Колiсниченка i виносить їх iз залу ВР. Ось тепер хочу подивитись, чи справдi нашi полiтики такi хоробрi, як нам про це кажуть. Бо молоти язиком - не цеглу тягати.

Опубліковано: 09.07.2012