Що українці думають про пріоритети зовнішньої політики?

Цей рік в Інституті світової політики ми великою мірою присвятили «Аудиту зовнішньої політики України». У поті чола брейнстормимо, аналізуємо, адвокатуємо з одною метою – зробити свій скромний внесок у більш ефективну зовнішню політику. Аналізуємо відносини з ключовими і просто важливими партнерами України. Готуємо експертні опитування. Робимо анонімні опитування послів. На кінець року, до Дня української дипломатії, вийдемо з конкретними напрацюваннями, хоча деякі наші рекомендації вже взято в роботу.

Для повноти картини вирішили поставити і кілька запитань пересічним українцям за допомогою дружньої соціологічної компанії TNS. Відразу зазначу: далеко не всі наші партнери і колеги були в захопленні від цієї ідеї: мовляв, не народу вирішувати питання національної безпеки і зовнішньої політики. Ми так не думаємо. Зовнішньополітичні настрої людей мають магічну силу впливати на великі політичні рішення. І зовнішня політика суспільств інколи є сталішою та ефективнішою, ніж зовнішня політика держав.

У нас була змога поставити українцям два конкретних запитання:

• Якими, на вашу думку, мають бути головні пріоритети у зовнішній політиці України?
• Зовнішня політика якої країни (станом на сьогодні) має стати прикладом для України?

• Українці бачать як пріоритет зовнішньоі політики пошук нових ринків для українських виробників. Очевидно, популярна за Анатолія Зленка економізація зовнішньої політики вимагає істотного апгрейду і ефективного втілення. Але, так чи інакше, на фоні соціально-економічної кризи українці мають досить прагматичний підхід до зовнішньої політики.
• Як другий і третій пріоритет для українських дипломатів українці бачать інтеграцію до ЄС і до НАТО. Четвертий – але дуже, на мій погляд, важливий – пріоритет: посилення співпраці з сусідами України задля протидії російській агресії.
• Інтеграція до ЄС і НАТО має виражене чоловіче обличчя. Жінки суттєво менше налаштовані пріоритизувати наші європейські і євроатлантичні рухи, ніж чоловіки. Зате жінки чомусь більше дбають про підвищення професійного рівня українських дипломатів. Підвищити його хоче 26% жінок і 17% чоловіків (загалом 21% українців).
• Всупереч поширеним думкам і багатьом попереднім опитуванням, інтеграція до ЄС і НАТО найбільше підтримується не молоддю, а людьми середнього віку. Найбільші прихильники фокусу на інтеграцію в НАТО – люди між 41 і 55 роками.
• Достатньо помітні позиції тих, хто хоче, щоб українська зовнішня політика спрямовувала свої зусилля на закріплення за Україною нейтралітету (майже 25%).
• На півночі, в центрі та на півдні України достаньо популярні настрої прихильників багатовекторності. Загалом за повернення до багатовекторної політики виступає 21,5% опитаних.
• Лише 2,2% українців підтримують оголошення війни з Росією.
• Українці найбільше хочуть, щоб українська зовнішня політика брала приклад з зовнішньої політики Швейцарії, а також Польщі і Німеччини (приємний сюрприз польському і німецькому міністрам закордонних справ, які перебувають у Києві в ці дні). Набір країн досить цікавий. Тут і натяк на нейтралітет, і на членство в ЄС і НАТО водночас. Але всі три країни об'єднує по-різному високий рівень життя. До п'ятірки найпривабливіших зовнішніх політик увійшли також США і Білорусь (стабільність – наше все).
• Країна, зовнішня політика якої найбільше поляризує українців, це Ізраїль. Чоловіки і старші люди підтримують, а жінки і молодь – ні. А от прихильників грузинської зовнішньоі політики вдвічі більше в Україні серед жінок, аніж серед чоловіків.
• Цікаво, що найбільше прихильників польської зовнішньоі політики мешкає у Києві і на... півдні України. А найбільше прихильників німецької зовнішньоі політики – у центрі України.
• Лише 3% українців вважають, що Україні варто рівнятись на зовнішню політику Росії.
• Мене особисто здивував мізерний відсоток опитаних, які б хотіли, щоб Україна рівнялася на зовнішню політику Франції (0,7%). Ще менше українців приваблює зовнішня політика Ердогана.
• Важливо, що українці цікавляться зовнішньою політикою: тільки 1,8% визнали, що ніколи не замислювались над подібними питаннями. І тут для нас, аналітиків, роботи – непочатий край.

У цілому можна констатувати, що українці у своїх зовнішньополітичних поглядах достатньо прагматичні і відкриті до різних пропозицій. Хоч у повітрі й запахло нейтралітетом, але і інтеграція в ЄС і НАТО тримає свої позиції, незважаючи на досить скромні успіхи на цих напрямах.

Ну і головне: наше опитування ще раз підтвердило, що українці хочуть, аби Україна нарешті перетворилася на країну для життя, а не для боротьби.