Україна нікому нічого не винна!

    • Леонід Бицюра
      Член Національної спілки журналістів України
    • 27 Вересня, 2013, 13:07
    • Розсилка

    Підписання Угоди про асоціацію з ЄС на саміті Східного партнерства у Вільнюсі, схоже, неминуче.

    Підписання Угоди про асоціацію з ЄС на саміті Східного партнерства у Вільнюсі, схоже, неминуче. Саме такий висновок напрошується після 10-ї зустрічі «Ялтинська європейська стратегія» (YES) у Лівадійському палаці. Знакове місце творення сучасного світу, де 1945 року вирішувалися питання збереження миру, стало платформою нового бачення політики співробітництва не тільки в Європі, а й у світі. Непрості умови переговорів, відчутний тиск сторін спровокували найвдаліший розвиток подій для України.

    Надто емоційне протистояння Росії, Європи та США, перемога російської дипломатії в Сирії, заява Вірменії про намір приєднатися до Митного союзу, дебати в Європейському парламенті та російська торгова агресія – різнорівневі й різнокаліберні події в міжнародних відносинах підготували справжній подарунок Україні. Ми не просто здобули переваги перед Вільнюсом. Україна надалі – суб'єкт глобального процесу творення простору військово-політичної стабільності і співробітництва «від Ванкувера до Владивостока». Саме ланкою такої доктрини Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) від 1992 року стала геополітична позиція України, запропонована єврокомісаром з питань розширення та європейської політики сусідства в Європейській комісії Штефаном Фюле.

    Україна в новому статусі мала би об'єднати простір майбутньої зони вільної торгівлі від Лісабона до Владивостока, забезпечивши стабільність і мир на всьому цьому просторі. 1992 року такий формат уже ухвалювали під гаслом «Виклик часу змін». 2013 року 10-та Ялтинська щорічна зустріч змоделювала майбутнє під назвою «Україна та світ в епоху змін: фактори успіху». Різниця між подіями – більш ніж 20 років… Результат – Україні повернули її законну та обґрунтовану місію. Від того, вступить вона до ЄС (підписати Угоду про асоціацію з ЄС не означає вступити до ЄС) чи вступить до Митного союзу, залежить розстановка сил на політичній та економічній карті світу на найближчі кілька років. Леонід Кравчук колись сказав: «Україна – це колосальний ринок для Європи. Прекрасні землі і розв'язання продовольчої проблеми. Що стосується політики, то Європа абсолютно точно знає: якщо Україна з Європою, то Російська імперія не відбудеться. Як тільки Україна піде в обійми Росії – східний вектор політики Європи стане дуже слабким… Тобто існують шанси реалізувати імперські амбіції Росії. І тоді станеться те, що було: протистояння, гонка озброєнь і таке інше. Це колосальні витрати і колосальна небезпека, яка загрожує світові. Європа це прекрасно розуміє». Як бачимо, євро-азійська ланка концепції цементується саме в Україні.

    2013-го повноцінна дипломатична участь України як держави, що головує в ОБСЄ, у вирішенні низки «заморожених» конфліктів дозволила довести прагнення нашої держави відповідального партнерства в Європі. Наслідком стало уважніше ставлення до нас із боку європейської спільноти, яка поволі вчиться довіряти Україні.

    На жаль, традиційною залишається прямолінійна та зневажлива позиція російської сторони. Звинувачення у некомпетентності, необізнаності українців і далі супроводжується намірами узурпувати право України чинити власну самостійну зовнішню політику. Нав'язування рішень та стратегічного бачення, постійний шантаж і торгові війни перетворили північного сусіда в найефективнішого євроінтегратора, в «останній переконливий аргумент» і для влади, і для опозиції, і для всіх, хто ще сумнівався. Щоправда, обірвані тези Глазьєва на Ялтинській зустрічі все-таки містили дещо нове. Чергові докори у непрофесійності підготовки Асоціації Україна – ЄС цього разу супроводжувалися і ударами по честолюбству українців. «Росія вийшла з України», «Україна має більше право називатися Росією» – цими фразами представник Путіна підтвердив, що росіяни справді відчули загрозу втрати української території. Кремль відмовляється від свого «старшинства»?! Усвідомлення того, що завдяки Україні вирішуються глобальні завдання миру і порозуміння, безумовно, виходить за межі планів північного сусіда – Росії.

    Висновок обговорення євроінтеграції України під час Ялтинської зустрічі: єдиним ефективним способом розвитку країни є самостійне та усвідомлене рішення про модернізацію всіх своїх державних механізмів. Критичні та відповідальні умови провадження зовнішньої політики Української держави довели дієздатність саме національного погляду на світові процеси й тенденції. Одне слово, ми нікому нічого не винні, ми – вільні та самостійні в своєму виборі, ми не повинні боятися, з нами повинні рахуватися, ми здатні перетворювати себе і світ навколо нас!

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди співпадають з позицією редакції «Главкома»
    Комментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Віталій Бала
    Віталій Бала

    Політолог

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Станіслав Груздєв
    Станіслав Груздєв

    Фотокореспондент «Главкома»

    Сергій Запорізький
    Сергій Запорізький

    Підприємець

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ