Конфлікт навколо рибок в Охматдиті: факти - зброя на гібридній війні

У відомій дитячій лікарні в Києві молода художниця Світлана Рудікова понамалювала на стінах рибок і підписала їх іменами на кшталт «Пєлаґєя», «Звєзда» тощо.

Пані Ніцой зауважила, що державній установі не личить мати на стінах малюнки з чужоземними іменами. За дві доби обурливий лист на адресу МОЗ підписали майже двісті користувачів фейзбуку з усієї України.

У відповідь Рудікова з подругами розгорнула ґібридну війну проти всіх, хто підтримав письменницю.

При цьому спекулюючи цинічно хворими дітьми, що їх разом з матерями обіцяв поставити поперед своїх військ Путін, коли загарбуватиме Українські землі.

Зрештою, Світлана Рудікова та її захисники пустилися берега.

Мовляв, вона за власний кошт купила фарби і зробила благородну справу.

Отож, викриття перше.

Художниця не купувала фарби, їх подарувала крамниця з метою реклями.

Про що і звітувала:

«Команда Киев Мандерс благодарит владельца компании Мандерс Alexey Eliseev за его социально активную жизненную позицию, благодаря которой стало возможно проведение акции «Жизнь в новом цвете» в Киеве! Приходите к нам в салон на Антоновича, 3 и выберете свои краски для яркой жизни :) Всегда рады вам»!

Викриття друге.

Художниця малювала рибок у відділенні хірургії, яке з початком ґібрідної війни перетворилося на онкологію. Щоб добити публіку страшними словами – рак і діти.

Тетяна Лупова так і пише: «…толпа оголтелых радетелей обещает все закрасить, перерисовать, переписать. Все собираются туда бежать. В онкологию! Детскую! Представляете радость врачей и родителей?»

Викриття третє.

Дивлячись на світлини, виявляється, що ці риби малювалися не для дітей, хворих на рак, про що репетують захисники рибок, а для медсестер, які якраз у тій ділянці коридору, де діти не лежать і не ходять. Стійке враження, що художниця хтіла звеселити насамперед медпрацівників відділення.

Чи мала право дитяча письменниця Лариса Ніцой зґуртувати навколо себе патріотів задля захисту «Охматдиту»?

Адже її почали атакувати, мов, а що ви, патріоти, самі зробили для хворих на рак дітей?

Відповідаю.

Вісім років тому в Лариси Ніцой вийшла п’ятитисячним накладом дитяча книжка «Невигадані історії про звіряток-друзяток». Книжка має вдруковану примітку, що 1 грн з кожного екземпляра йде на «Охматдит». Це становило 1 тис. долярів.

У книжці розповідається про білочку, яка живе в українському лісі, і вона побувала з татом у лісах багатьох країн, але їй ув українському найкраще, бо це її дім.

Там звірята на святі, й на малюнках українські прапорці в лісі на деревах, і кульки жовто-блакитні.

Ось що має залишатися в голівках українських діток, а не Пєлаґєя і Звєзда.

Книжка побила рекорди: продалися за рік 5 тис., було перевидано ще три тисячі, які знову продалися швидко. Її зараз немає в продажу, і батьки питають, коли буде перевидана.