Три роки тому сепаратисти вбили депутата міської ради Горлівки Володимира Рибака

Рибак не побоявся розлюченого натовпу та озброєних бандитів Безлера, які в той час вже контролювали місто. Його вчинок був відчайдушним і сміливим, але сили сторін були надто нерівні.

Група сепаратистів не дала Рибаку пройти в будівлю. Кілька бойовиків в масках під схвальні вигуки присутніх жінок відтіснили беззбройного депутата від входу, штовхали і били його, а потім скрутили та посадили в машину. Це останнє відео, на якому Володимир Рибак ще живий. Бойовики відвезли його до Слов'янська, де деякий час катували. Потім вбили і викинули тіло в річку.

Так починалася «боротьбя мирних шахтарів проти кривавих карателів». Ті самі люди, які в божевільному екстазі вигукували образи та закликали вбити безоружну людину потім щиро обурювалися - «чому ці фашисти почали АТО?»...

Я вже писав раніше, і продовжую наполягати на тому, що саме сьогоднішній день, 17 квітня, слід вважати справжнім Днем українського прапора. Сьогоднішній день наповнений Вчинком, наповнений справжнім героїчним змістом. І вкрай символічно, що цей подвиг був здійснений на Донбасі та жителем Донбасу.

З історії цього вже не викреслити.