Костянтин Матвієнко Експерт Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»

Який мер потрібен киянам?

З моменту законодавчого запровадження всенародної виборності міських голів, провідні політичні партії завжди мали проблему із власними кандидатурами на цю посаду в Києві.

З моменту законодавчого запровадження всенародної виборності міських голів, провідні політичні партії завжди мали проблему із власними кандидатурами на цю посаду в Києві.

Влітку 1994 року, коли кияни вперше обирали міського голову, чи не найвпливовіший на той час Народний Рух України підтримав кандидатуру економіста Володимира Черняка. Він програв у другому турі тодішньому представнику президента Леоніда Кравчука — Леонідові Косаківському. Причина поразки Народного Руху перед усім полягала в неправильному доборі кандидатури. В. Черняк виявився слабким полемістом, а його науково-академічна біографія не викликала довіри в киян.

У період правління Леоніда Кучми Народний Рух діяв обережніше та прагматичніше - і на наступних виборах міського голови столиці не потикався висувати власних кандидатур, а непрямо підтримував ставленика президента Олександра Омельченка ( у 1999 та 2001 роках). Така позиція була однією з головних причин втрати Рухом впливу у столиці та його поступового виходу з політичної арени країни загалом.

У 2006 році неспроможність провідних політичних сил країни запропонувати Києву авторитетну кандидатуру міського голови призвела до перемоги у столиці Леоніда Черновецького, який переміг в однотурових виборах Віталія Кличка та чинного голову Олександра Омельченка.

Втеча Черновецького з посади міського голови 1 червня 2012 року продемонструвала усю нестійкість самого інституту всенародно обраного мера у столиці.

Всевладна на той час Партія регіонів не наважилася проводити вибори міського голови, чого вимагав Закон, а пізніше, коли вичерпався п'ятирічний термін повноважень міського депутатського корпусі, то й Київради. У місті виник вакуум легітимності місцевої влади, що триває до сьогодні. А сама ПР у Києві вкрай змаргіналізувалася.

Судячи з попередніх заяв від дня оголошення виборів у Києві, дві провідні партії в Україні – «Батьківщина» та «Удар» - не поспішають висувати своїх партійних кандидатів. Така нерішучість вже коштує їм втрат рейтингів у столиці.

Проте зараз є шанс зупинити цей нисхідний тренд. Коли в «Ударі» ситуація з власним кандидатом не зовсім певна, бо Віталій Кличко вже балотувався на посаду столичного голови, а іншого претендента партія не виростила, то «Батьківщина» має власного компетентного фахівця у київській муніципальній політиці Володимира Бондаренка.

По-перше, він, крім того, що добре знає міське господарство, має багаторазовий досвід перемог у мажоритарному окрузі Святошинського району міста Києва.

По-друге, у громадському житті він відбувся саме як політик муніципального спрямування. Їх в Україні можна полічити на пальцях, а саме цей дефіцитний фах потрібний для розвитку сучасної країни як мережі громад.

По-третє, поінформованість Бондаренка у справах приватизації об'єктів міської інфраструктури, здійсненої за часів Кучми, Ющенка та Януковича, стане у нагоді задля повернення контролю міської громади над привласненими у сумнівний спосіб активами міста.

Київ потребує розробки Стратегії розвитку, сучасного Генерального плану, реформування комунального господарства на нових технологічних засадах. Ця робота вимагає фаховості. Міська інфраструктура переребуває у такому загрозливому стані, що використовувати її у ролі навчального полігону для новачка у муніципальній політиці є неприпустимим марнотратсвом.

Якщо міському голові від партії «Батьківщина» вдасться утримати місто від подальшої стагнації та поставити його на рейки розвитку, то ця партія отримає у столиці тривку політичну базу.

Разом з тим ця кандидатура від «Батьківщини» може бути сприйнятою і «Ударом», оскільки Володимир Бондаренко мав досвід співпраці із Віталієм Кличком.

Численні шукачі «політичного щастя», які намагаються запропонувати себе у якості кандидатів на посаду міського голови Києва, не те, що не мають необхідних знань та бачення перспектив розвитку міста, а й переважно не вигравали жодних мажоритарних виборів - навіть до райрад.

Натовп із «незалежних» кандидатів на виборах київського міського голови може спричинити повторення ситуації 2006 року, коли цю посаду посів Черновецький.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: