Ігор Кабаненко Адмірал, експерт з питань оборони та безпеки

Про інформаційні технології та армію

Погано це чи добре для війська ХХІ століття?

Сучасні інформаційні технології активно змінюють не лише цивільну, а й військову культуру: солдати ХХІ століття за допомогою смартфонів і планшетів підтримують онлайн— взаємодію між собою та з цивільною частиною суспільства, чого не було раніше, — війська стають більш відкритими, що надає додаткові можливості, насамперед для підвищення ефективності демократичного цивільного контролю за Сектором безпеки і оборони держави. Водночас низка топ-керівників категоричні щодо смартфонів і планшетів у військах, особливо в контексті використання у війську соціальних мереж, аргументуючи свою позицію ризиками витоку «чутливої» інформації. Проблемним також залишається питання впровадження інформаційних технологій на різних рівнях військового управління.

Спробуємо розібратися в полутонах.

По-перше, «старі добрі часи», коли військова сфера була повністю закритою від суспільства, поступово відходять у минуле — останні події яскраво свідчать про це. В умовах нової генерації війн важливість якісної мотивації військових відкриває шлях для ефективного лідерства, яке не може будуватися на заборонах і негативній мотивації. У вік інформації краще знаходити можливості для правильного використання сучасних інформаційних технологій — вчити підлеглих бути обізнаними «юзерами», тобто правилам безпечного щодо військових аспектів використання програмних засобів для онлайн-спілкування, а також захисту від кібернетичних загроз, ніж обмежуватися малоефективними заборонами.

По-друге, смартфони і планшети, поєднані із сучасними програмно-апаратними засобами захисту передачі масивів даних від різноманітних сенсорів, надають можливість будувати інтерактивні комунікаційні системи військового призначення, які створюють новітні бойові спроможності військ. Це вкрай важлива річ, яка потребує розуміння топ-лідерами (цивільними і військовими) важливості у новій генерації війн новітніх технологій виявлення та онлайн-стеження за противником на всю глибину його оперативної побудови, передачі-прийому інформації про його місцезнаходження з похибкою не більш ніж 5 метрів, спеціального програмного забезпечення, яке полегшує штабну роботу та підтримує прийняття рішень, а також програмно-апаратних засобів надійного захисту інформації. Принциповим у цьому контексті питанням залишається збільшення обізнаності військового істеблішменту в галузі сучасних інформаційних технологій і переваг їхнього цільового використання у військовій справі.

По-третє, військові обмінюються меседжами і інформацією на Facebook, яка може бути корисною для удосконалення системи безпеки і оборони держави. Навіть, коли вони висловлюють своє розчарування бюрократією і логістикою, це вказує мудрому топ-керівнику на вузькі місця в системі військового управління, підказує напрями, де слід попрацювати над собою та мотивувати на доцільні зміни найближчих підлеглих. Соціальні медіа допомагають військовим будувати мережі, які включають в себе як товаришів по службі, так і цивільних друзів. Інтернет-відносини військових з цивільними особами допомагають громадськості зрозуміти наші Збройні сили, а солдатам — суспільство, якому вони служать. Військові, які призвані за мобілізацією чи на строкову військову службу або підписали контракт, до цього були цивільними, навіть після багаторічної військової кар’єри вони повернуться до цивільного життя. Соціальні медіа можуть зробити цей перехід набагато простішим.

В цілому сучасні інформаційні технології створюють новітні комунікаційні можливості у військовій сфері. Ігнорувати їх і відгороджуватися заборонами означає відстати технологічно та втратити перспективи. Технологічний прогрес зупинити неможливо, саме тому нерозуміння природи і суті новітніх можливостей генерує помилки і промахи при прийнятті рішень, а це у свою чергу загострює проблеми безпеки і оборони (що вище рівень — то більш болючі). Не слід наступати на одні й ті ж граблі, краще керувати процесами і спрямовувати їх в доцільному руслі.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: