Раціональне та емоційне у земельному питанні

    Чому ми говоримо про земельне питання? Чому багато політичних сил почали працювати над земельним питанням? Чому питання зняття мораторію настільки емоційне?
    За соціологічними дослідженнями, більшість громадян України сприймають ідею про відкритий ринок землі негативно. Основні стереотипи: «це вигідно тільки іноземцям та олігархам», «селян залишать без засобу для існування», «малому та середньому фермеру відкритий ринок не вигідний» та інші. Чи знають громадяни про
    • Катерина Одарченко

      Політтехнолог

    • 20 Червня, 17:59
    • Розсилка

    Чому ми говоримо про земельне питання? Чому багато політичних сил почали працювати над земельним питанням? Чому питання зняття мораторію настільки емоційне?

    За соціологічними дослідженнями, більшість громадян України сприймають ідею про відкритий ринок землі негативно. Основні стереотипи: «це вигідно тільки іноземцям та олігархам», «селян залишать без засобу для існування», «малому та середньому фермеру відкритий ринок не вигідний» та інші.

    Чи знають громадяни про можливості земельної реформи, а саме про державний земельний банк, про 200 га в одні руки – звісно, ні. Але більшості не подобаються варіанти «зовнішнього управління» та дешевої ціни на землю. Чекаючи на чергову «прихватизацію» та розпродаж останнього активні громадяни підписують опитувальники та беруть участь у кампанії «проти».

    Технології збору підписів

    Чи реально в Україні зібрати мільйони підписів? Цілком! Використовуючи польові технології є два варіанти. Один із дорогих варіантів – обхід помешкань та зустрічі з варіативними групами або другий варіант, дешевший – намети та «говорящі пікети», які зможуть за два тижні зібрати близько 50 тисяч підписів. При більших видатках та маючи час, у великих за чисельністю областях можна зібрати до 100 тисяч підписів. Після вуличної кампанії підписи повинні відцифрувати, відкоригувати та разом з активістами здійснити зворотній зв’язок. Чи можуть це зробити теперішні політичні сили? Так, мільйон підписів через прихильників партії «Батьківщина» можливий, більші цифри, які озвучені Аграрною партією навряд чи.

    Хто і як купуватиме землю

    На сьогоднішній день кінцева модель земельної реформи нікому не зрозуміла. Експерти запевняють, що механізм «200 га в одні руки» після зняття мораторію є не найбільш ефективним та й банки навряд чи будуть приймати землю у заставу.

    Існують важливі аспекти щодо вартості оренди та вартості купівлі. Уявіть, що малий і середній фермер сьогодні спроможний заплатити за паї, але у разі збільшення вартості частина фермерів залишиться без нічого.



    У сучасних обставинах «лишні» гроші в країні мають тільки фінансово-промислові групи, звідси і виникає стереотип «землю олігархам». Українському суспільству однозначно потрібна фахова дискусія, щодо моделей реформи, в головне до якої будуть залучені реальні гравці ринку, профільні асоціації.

    Політичні дивіденди

    Перша політична сила, що отримує реальні дивіденди від земельної публічної кампанії, - «Батьківщина». Чому? Адже про мораторій говорять всі опозиційні сили.

    Є поняття «інвестиція в тему», Юлія Тимошенко перша розпочала кампанію на основі даної проблематики, паралельно реалізує, як інформаційну стратегію так і «польову», тому решта гравців, по суті, обговорюючи земельне питання, інвестують у кампанію партії «Батьківщини», це пояснюється електоральними законами.  

    Якщо Аграрна партія проводить кампанію проти продажу землі, цим нейтралізуючи свій антиобраз «партії аграрних олігархів», а Ляшко на цій темі продукує довіру, то всі подібні проекти мають на меті залучення симпатиків, а не захист української землі від розкрадання.

    Не дивлячись на те, що вибори аж у 2019 році, початок роботи партійних проектів вкрай актуальний вже зараз. Тому тема земельного питання як перший передвиборний старт є такою емоційною в інформаційному просторі.

    Читайте також Готуємось до землі. П'ять головних питань про найскандальнішу реформу 
    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди співпадають з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    Богдан Яременко
    Богдан Яременко

    Голова правління «Майдан Закордонних Справ»

    Григорій Явлінський
    Григорій Явлінський

    Російський політик та економіст

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ