Дитячі садочки в столиці. Яка реальна картина?

Днями Віталій Кличко, відкриваючи новий дитсадок у Подільському районі, пообіцяв за 3- 4 роки ліквідувати чергу на місця в дитячих дошкільних начальних закладах (ДНЗ). Похвально, що влада ставить перед собою таку шляхетну мету, і нарешті взялася за цю проблему, до якої я марно намагався привернути увагу міських очільників майже 20 років. Сподіваємося, що чільній столичної владі вдасться зробити те саме, що нам в середині 90-х, коли ми ліквідували чергу шляхом будівництва за три роки 22 нових дитсадків.

Міський голова зараз наголосив, що цього року після відкриття двох нових дитсадків та збільшення груп в існуючих садочках черга до дошкільних навчальних закладів зменшилася на 2 тисячі місць. Він повідомив, що в наступному році будуть відкриті чотири нових дитсадки, а у 2017 році - 5 дитсадків.

Яка реальна картина натепер? Ось що пишеться з цього приводу в програмі економічного і соціального розвитку м. Києва на 2016 рік, внесеній сьогодні на розгляд сесії столичної ради і проголосованій депутами.

«У мережі дошкільних навчальних закладів столиці функціонує 656 заклад, з яких: 539 дошкільний навчальний заклад (512 комунальних, 13 відомчих і 14 приватних); 62 – шкіл-дитячих садків, навчально-виховних комплексів (47 комунальних, 15 приватних); 8 приватних загальноосвітніх шкіл, які мають відокремлені підрозділи для дітей дошкільного віку; 47 центрів розвитку дитини (2 комунальний, 45 приватні). Дошкільною освітою охоплено понад 112,8 тисяч дітей, з них 19,1 тис. малюків до 3 років.

У середньому по м. Києву дошкільні навчальні заклади укомплектовані понад розрахункову потужність: на 100 місцях виховується 127 дітей (порайонно дивіться на фото). Станом на 01.09.2015 загальна електронна черга складала 28236 дітей від 2 до 5(6) років (першочергово – 12424 дитини)».

На жаль, озвучені плани нинішнього міського керівництва (і реальні цифри в бюджеті та програмі економічного й соціального розвитку) не дадуть змоги в зазначені строки (3-4 роки) ліквідувати чергу в дитсадки, яка складає більш ніж 28 тис. дітей.

При таких чергах і нестачі місць потрібні більш рішучі кроки. Навіть в більш скрутні з точки зору фінансів 1993-1995 рр. в столиці вводилось щорічно до 7-10 дитячих садків.

Тому варто було би оприлюднити й обговорити з громадськістю реальні заходи, які дозволили б досягти окресленої мети й подолати такі значні диспропорції в забезпечення місцями в ДНЗ, які маємо на цей час.

А саме, розписати окремо будівництво нових ДНЗ з територіальною прив’язкою до тих мікрорайонів, де склалося найбільше перевантаження, з урахуванням прогнозу росту попиту в районах нової забудови. Окремо відновлення роботи ДНЗ, їх ремонт та реконструкція, знову таки поадресно і пооб’єктно. Окремо реорганізація існуючої мережі тощо. Зрозуміло, необхідно визначити джерела фінансування програми.

Своє бачення того, як це можна зробити, я вже озвучував.

Як і наголошував на тому, що в даному випадку питання стоїть ширше — не лише надання місць для малюків. Це й планування молодими сім’ями свого майбутнього, можливість молодим мамам народжувати дітей, щоб вони були впевненні, що матимуть змогу віддати їх в дитячий садочок, можливість працювати, реалізувати себе в професії тощо. А це вже шлях до вирішення демографічної проблеми, тобто нашого майбутнього.

Тішу себе надією, що цього разу міська влада не обмежиться лише гаслами, а візьметься за справу серйозно.

Facebook