Під час Революції гідності ми виявилися аж напрочуд толерантними

Щодо вбивства ветерана, який повернувся з війни на Донбасі (не люблю я оте визначення - «ветеран АТО». Користуймося не «гібридними», а правдивими термінами - в нас на Донбасі точиться війна, війна з російським загарбником!), то, як не прикро, але нічого дивного в цій події нема.

Загострення на фронті завжди корелюється з загостренням в тилу: наразі хобопоци намагаються атакувати по всій лінії зіткнення, а їх попихачі в українських містах отримали наказ хитати довкілля. Не хотілося б про те писати, але, гадаю, матимемо зараз вже теракти. Окрім того, в інфопросторі теж загострення. Пішли хобопоци в чергову навалу - ось що відбувається.

Це - один із страшних недоліків Революції гідності. Вона виявилася надто мирною, надто толерантною. Під час революції зазвичай бувають зачищені (в різний спосіб, в тому числі й кривавий) найгниліші верстви суспільства: зрадники, які тримають у кишені паспорти іноземної та ворожої держави та працюють на ворожі інтересі; продажні шкури - як у верхівці, так і внизу; неправедні судді тощо. Під час Революції гідності ми виявилися аж напрочуд толерантними: живими та на місцях полишилися й судді, і відверті вороги у верхівці, і численна наймана тітушня в українських містах. За це українців похвалили та поплескали по плечах миролюбні союзники... а вороги перевели дух та знов пішли робити свою чорну справу - вони, на відміну від нас, дурощами, подібними милосердю, терпимості та доброті, не заморочуються.

Скажу відверто: як правильно реагувати - не знаю, просто констатую факти. Наразі моменту для революції нема - бо, як би не гудили «злочинну владу», а вона, ця влада, до стану тітушні не має стосунку. З досвіду бачимо, що до протестних акцій одразу приєднуються (або навіть оголошують їх) ті самі вороги, та сама тітушня. Заклики «повернути зброю на Київ» - то взагалі мордорська погань, вони там тільки й мріють, аби українці самі себе перемогли, бо їм вже несила. Було б непогано, якби кілька тітушат, а надто - їх хазяїв, повисло би на гілляках догори ногами: практично це здійсненно, бо вони наразі осміліли так, що їх і шукати не доведеться - але це незаконно... хоча й дієво.

В будь-якому випадку, констатую, що війні ще далеко до краю, а під час війни зброю далеко відкладати не варто. І з ворогами особливо возитися теж не потрібно. Може, воно й добре, що вороги нині отримали наказ із свого Мордору та полізли нагору - так їх видніше у приціл стане...