Україні потрібна детоксикація від російської інформаційної отрути

    • Роман Скрипін
    • 14 Серпня, 18:28
    • Розсилка
    aktiv.com.ua

    Дозволю висловити собі позицію, яка побіжно торкається передвиборчих обіцянок політичних партій та Президента України. Нам обіцяли мир і швидке вирішення питань. Натомість маємо затяжний процес із безліччю дискусій, подвійністю трактувань тощо

    Я не політик, я журналіст... Але, в першу чергу, громадянин цієї країни. І мої міркування можуть бути примітивні, але вони продиктовані відчуттям власної безпеки – в першу чергу.

    Що має зробити моя з вами Держава, аби рухати вперед, а не долати наслідки агресії? Тут рецепт простий – максимальне обмеження спілкування з агресором. Це те, чого не сталося на 100%.

    Отже.

    • Визнання окупованих територій окупованими. Із чітким визначенням агресора – Російської Федерації.

    • Припинення режиму АТО, оголошення воєнного стану й визанння на законодавчому рівні війни між Російською Федерацією та Україною.

    • Звернення до міжнародних організацій.

    • Розрив дипломатичних взаємин. Повний. Жодного навіть візового режиму. Візовий режим – потім. Коли буде нагода. Повна зупинка руху людей через кордон.

    • Закриття кордону з РФ, на «лінії розмежування» й «адміністративного» – з Кримом. Повне закриття. Через нього нічого не рухається. Режим STOP.

    • Введення візового режиму з «союзними державами» РФ, зокрема з Білоруссю та Казахстаном. І рештою, що входять в ЄврАзЕС.

    • Побудова своєї посиленої «лінії Манерґейма» (читай «залізобетонної стіни» по «лінії зіткнення» на Донбасі, «адміністративному кордону» з Кримом, із Придінстров’ям).

    • Зупинка будь-якої торгівлі з РФ. Так, і газом в тому числі. Це життєво необхідно.

    • Зупинка будь-яких взаємин і торгівлі з «ДНР» та «ЛНР».

    • Зупинка «Мінського процесу», переведення його у формат «нормандської четвірки» або інший, що відбувається під патронатом наших «ґарантів безпеки» – в першу чергу США, Німеччини, Британії.

    • Заборона всіх російських медіа (так так, навіть «Дождя» та «Эха Москвы» – будь-яких) на території України й карна відповідальність за розповсюдження цього контенту в нашій державі.

    • Заборона транслювання чи ретрансляції російського мас-медійного продукту, включно з музичним і розважальним. Щонайменше для того, щоб не витрачати ресурси на його перевірку й відповідність українському законодавству.

    • Жорсткий режим на отримання громадянства, введення інституту «негромадян». За надання вибіркового громадянства має відповідати персонально Президент України. Практику роздачі громадянства колишнім громадянам РФ треба припинити.

    Можливо, я тут врахував не всі необхідні кроки. Але вони мені, звичайному громадянину України, видаються очевидними. Ми самі тягнемо дохлого кота за хвіст. Ми самі продукуємо й толеруємо сентиментальні відчуття до агресора. Ми ніяк не можемо попрощатися з минулим, аби будувати майбутнє.

    Якщо хтось не зрозумів, у нас два роки війна. Вже два роки. І якщо Ви спокійно маєте можливість на дозвілля, відпочинок і розваги, то це заслуга тих, хто гине на реальному фронті, а не в «зоні АТО».

    Питання наостанок: у чому когнітивний дисонанс? У тому, що «Карнавальная ночь» – дуже милий фільм, але це фільм окупанта. Забудьте про нього, як про страшний сон. Як і про «Служебный роман». Я мовчу вже про інші фільми, кліпи, тощо. Це все отрута різного ступеню дії. Нам потрібна детоксикація.

    Джерело: Слова і Діла

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди співпадають з позицією редакції «Главкома»
    Комментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Віталій Бала
    Віталій Бала

    Політолог

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Станіслав Груздєв
    Станіслав Груздєв

    Фотокореспондент «Главкома»

    Ігор Ляшенко
    Ігор Ляшенко

    Видавець

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ