Історія повторюється. Україна стане меншою

    • Василь Шкляр
      Український письменник
    • 30 Сiчня, 07:23
    • Розсилка

    Україна живе у стані війни без оголошення воєнного стану.

    Україна живе у стані війни без оголошення воєнного стану. Уже в цьому є елемент абсурду, який позначається на житті країни. З одного боку, Україна начебто прокинулася, але прокинулася знов окраденою у вогні. Точно за Шевченком. Усі відчувають, що українська Революція не довершена і водночас не можуть її продовжити через зовнішні загрози. У цьому драматична суперечність, яка гальмує будівничі і творчі сили суспільства. Цю драму цинічно використовує влада, яка блокує позитивні зміни і всіх своїх опонентів називає агентами Кремля. Арешти активістів Майдану, воїнів-патріотів і цілковита безкарність убивць та злодіїв вказують на реваншистський характер діяльності влади. Але межу невідворотності національного поступу перейдено. Крізь зневіру і розпач пробивається передчуття нового прориву.

    Я не вірю в те, що Україна відновить свої кордони часів 2014 року. Триває утвердження України в тих межах, які зміг засвоїти український етнос впродовж багатовікової боротьби за своє існування...

    Український націоналізм – найгуманніша ідеологія в Європі. Природні прагнення, які в цивілізованих народів не підлягають жодним сумнівам, в Україні досі сприймаються як радикальні. Дається взнаки тривале панування чужинців і покріпачення масової свідомості.

    ...Я бачив літераторів серед волонтерів, бачив їх на виступах перед бійцями на війні. Письменник Борис Гуменюк пішов добровольцем у батальйон ОУН, узяв до рук зброю і, крім усього, написав блискучу книжку поезій “Вірші з війни”. До Збройних Сил був мобілізований молодий, дуже талановитий прозаїк Артем Чех. Я з великим задоволення читаю його нотатки на ФБ, цікаві іронічними спостереженнями і психологічними подробицями з військових буднів. Думаю, що колись Артем Чех напише глибокий роман про цю війну. Що хто не зробив, чи не встиг, чи не зміг зробити – судити не нам.

    Більша частина українства об’єдналася у своєму усвідомленні загрози, яка постала перед Батьківщиною, у прозрінні щодо смертельних обіймів “старшого брата”.

    Національний діалог? Я не знаю, що це. Кого і з ким? Ніколи не повертайте до себе того, хто вас ненавидить. Ні друга, ні дружину, ні співвітчизників, котрі й зараз дивляться у ваш бік з фізіологічною ненавистю. Якщо хтось із них до нас повернеться, то тільки в тому разі, коли це буде вигідно Росії.

    Тому через 5 років, прогнозую, Україна стане територіально меншою, але сильнішою. Україна почне мислити категоріями ХХІ сторіччя, коли національну велич вимірюють не квадратними кілометрами, а власним простором. Духовним, економічним, культурним.

    Історія повторюється. Повторюється, на жаль, у її найдраматичніших спіралях. Уроки, яких нація не засвоїла, історія примушує завчати на зубок.

    Источник: ICTV

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди співпадають з позицією редакції «Главкома»
    Комментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Віталій Бала
    Віталій Бала

    Політолог

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Станіслав Груздєв
    Станіслав Груздєв

    Фотокореспондент «Главкома»

    Ігор Ляшенко
    Ігор Ляшенко

    Видавець

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ