Чи на часі задовольняти «конституційний зуд»?

Відновлення конституційного ладу супроводжується неймовірними випробовуваннями не лише на спроможність нової влади, а й на стійкість і єдність народу, міцність і історичну перспективу самої держави. Все зійшлося в одному місці і в один час: необхідність кардинального оновлення системи управління державою в максимально короткі терміни без права на грубі кадрові помилки, ''чистка'' законодавчого поля, пошук засобів створення фінансової ''подушки'' для загнаної економіки і маса інших проблем, що полізли як із дирявого мішка. Щоб картина набула остаточних обрисів апокаліптичності не діставало чогось, схожого на війну. Та, як мовиться: ''Брат подсуетился...'' Отримали не ерзац, а натуральну військову агресію.

Але зараз не про війну, як не дивно — про Конституцію: створена і почала роботу Конституційна комісія парламенту. Відомо, що необхідність підготовки нової редакції Конституції передбачалась угодою Януковича з опозицією. Але ця угода стала нікчемною після відмови Януковича підписувати закон про відновлення дії Конституції у редакції змін від 08.12.2004 року. Соціально-політична ситуація в державі кардинально змінилася внаслідок його втечі до Росії та прохання до Путіна відновити свій статус на російських багнетах. Для російського президента це лише додатковий аргумент, своєрідний фіговий листок перед світовою спільнотою. Для нас — це біда, перед якою необхідно гуртуватися, об'єднувати всі наявні ресурси, бажано як політичні так і інтелектуальні.

На жаль те, що називають українською політичною елітою, вже майже протягом чверті віку займається одним і тим же: при зміні влади негайно ініціюються зміни Конституції. Впевнений, що це буде продовжуватися, поки в конституційному процесі не з'явиться суверен - народ. Але ідея скликання конституційних зборів відкинута з порогу. Створено парламентську конституційну комісію, яка нашвидкуруч (до 15.04.2014 року) має накрапати зміни до Основного Закону. Суспільство не інформоване щодо майбутнього його змісту, але зараз мова не про те. Надворі фактичний стан війни, що об'єктивно унеможливлює нормальну роботу над змінами до Конституції: згадайте, наскільки непростим був цей процес з усіх точок зору, коли він здійснювався місяцями і роками в нормальних умовах. Якщо навіть не допускати використання наявної ситуації, як фактору відволікання уваги народу від ''державотворчого'' процесу, що гарантує суспільство від появи в Конституції положень, які можуть стати черговим, не виключено — останнім детонатором суспільно-політичних катаклізмів? Нинішня Верховна Рада не має морального права торкатися тексту Конституції, будучи весь час свого існування слухняним інструментом в руках узурпатора, ухвалюючи закони, що цементували диктаторський режим. Це усвідомлює немало парламентарів.

Російська інтервенція актуалізує необхідність якнайшвидшої і повної легітимізації народом усіх центральних інститутів влади в умовах відновлення конституційного ладу. Не завадило б ретельно розглянути можливість одночасних дострокових виборів як президента, так і парламенту. Повне перезавантаження центральної влади зміцнить не тільки внутрішню, а й міжнародну вагу української держави, що обумовить можливість підступитися до ''тіла'' Основного Закону.

Джерело: Третя Українська Республіка