Театр на Подолі – перший театр, збудований у Києві за 80 років

    • Оксана Забужко

      Українська поетеса, письменниця, літературознавець, публіцист

    • 1 Грудня, 2016, 14:51
    • Розсилка
    <div class="copy">Театр на Подолі</div>
    Фото: Станіслав Груздєв
    Театр на Подолі

    Чотири покоління киян було наглухо відрізано від самого концепту сучасної театральної архітектури

    Одна заввага до «архітектурних дискусій». Взагалі-то, на добрий лад, новина мала б звучати так: ВПЕРШЕ ВІД ДОБИ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В КИЄВІ ЗБУДОВАНО НОВИЙ ТЕАТР.

    І це, їй-богу, – прекрасна новина! Історична.

    Тому що, любі кияни й «співчувальники», в разі хто забув, - востаннє спеціалізоване театральне приміщення (в клубі «Харчовик», тій симпатичній конструктивістській будівлі на Контрактовій, де нині міститься Дитячий музтеатр), - було відкрито в Києві - в 1933 р. (!): останнім відлунням уже «відстріляних» 1920-х.

    Звідтоді - прошу вдихнути й видихнути - Радянська влада не збудувала в Києві ЖОДНОГО театру (тільки кінотеатри, оскільки «из всех искусств для нас важнейшим является кино и цирк» (В.Ленін), та ще - Палац «Україна», що призначений був для партз'їздів, але і з ним вийшла погана історія: в «Музеї покинутих секретів» я відтворила її так, як тоді, в 1970-ті, її в Києві переказувано, в дійсності ж архітектор не «повісився в ЦК», а делікатно звідти вийшов і скочив з мосту в Дніпро, - і ще жодного разу ніде я тої історії, свідки якій іще живі, не прочитала в документальному викладі, - от же цікаво, і чому б же то?.. чому досі дружно мовчать на тему «советского культурного строительства» «києвознавці» й «києволюби»?..)

    Скільки за СРСР було ЗРУЙНОВАНО театральних приміщень (як, напр., Дім Дворянського зібрання на Майдані, «замінений» у 1975-76 рр. Будинком профспілок) - це окрема тема, до якої теж іще «не дійшли руки». Ні в чому так переконливо не проявляється колоніальна політика, як власне в т.зв. «культурному будівництві», і «жодного збудованого театру в столиці за 83 роки» - для всякого тямущого найкраще свідчення, на який рівень «мєрзості запустєнія» було ту нещасну «столицю» приречено...



    А ще це означає, що чотири (так, ЧОТИРИ!) покоління киян було наглухо відрізано від самого концепту СУЧАСНОЇ ТЕАТРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ. Хто не сильно шариться за кордоном по європейських театрах - так і змушений був лишатися в своїх уявленнях про театральне приміщення на рівні «плюшу з балкончиками».

    Подумайте про це, перш ніж обурюватися новим театром. Гарненько подумайте.

    Може, тоді ви так само нетерпляче чекатимете в ньому першої прем'єри, як чекаю я, - щоб зацінити інтер'єр.))

    І, можливо, порадіти, що ми таки потроху вилазимо з тьми нашої «колоніальної ночі»...

    Джерело: блог Оксани Забужко

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди співпадають з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Павло Казарін
    Павло Казарін

    Журналіст

    Олексій Заводюк
    Олексій Заводюк

    Веб-девелопер, програміст, музикант, блогер, громадський активіст

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Олена Білозерська
    Олена Білозерська

    Боєць Української добровольчої армії 

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ