Новорічне. Що просити у Господа на межі літочислення

Новорічне

Зазвичай традиція зустрічі Нового року пов'язана з очікуваннями кращого. Мовляв, у році, що минає, було так собі, а от у наступному нехай буде о-го-го!

Природа наших бажань є такою, що вони завжди є більші від того, що ми маємо зараз. Але якщо ми будемо постійно лише порівнювати те, що ми маємо, з тим, чого би нам хотілося – це вірний шлях до розпачу (депресії) через незадоволення. І гонитва за «птахом щастя затрашнього дня» забиратиме радість від сьогодення.

Христос у Євангелії попереджує не робити цього, а мати радість від того, що є сьогодні. «Досить з кожного дня турботи своєї». Тому ми у ранковій та вечірній молитві дякуємо за все добре, що маємо та просимо прощення за зле, що вчинили. Ми дякуємо перед їжею за те, що маємо можливість її споживати, а після їжі – що наситилися від земних Божих благ.

На межі літочислення ми дякуємо за все, що Господь послав нам доброго в році, що минає, і просимо благословення у наступному. Безперечно, що нам хотілося б більшого і кращого – але насправді маємо багато і багато приводів подякувати за те, що було у 2016 році. І саме у цьому – подякувати Богу, оцінити все добре, що сталося минулого року, як і все погане, що могло статися, але від чого нас Бог і мудрість вберегли – я вбачаю сенс святкувань.

Тож слава Богу за все, що Він подав нам у минулому, і нехай 2017 рік буде не гіршим, а всі випробування, які він принесе – зроблять нас лише міцнішими та здатними краще розрізняти Боже зерно від полови тимчасової марноти.

З Новим роком!