Мендель Асман, який врятував постраждалого від наїзду сина Шуфрича: В Ізраїлі у кожній третій автівці лежить сумка першої допомоги

    На відміну від України, в Ізраїлі «швидку» пропускають незалежно від кольору світла на світлофорі
    Син головного рабина України Моше-Реувена Асмана Мендель 26 серпня опинився на місці аварії, в якій син відомого політика Нестора Шуфрича збив перехожого. Наступні дії Менделя - солдата передового загону ізраїльської армії – були блискавичними. І, можливо, саме завдяки вчасно наданій ним першій медичній допомозі, постраждалий зміг вижити.
    • Михайло Глуховський
    • 5 Вересня, 15:10
    • Розсилка

    На відміну від України, в Ізраїлі «швидку» пропускають незалежно від кольору світла на світлофорі

    Син головного рабина України Моше-Реувена Асмана Мендель 26 серпня опинився на місці аварії, в якій син відомого політика Нестора Шуфрича збив перехожого. Наступні дії Менделя - солдата передового загону ізраїльської армії – були блискавичними. І, можливо, саме завдяки вчасно наданій ним першій медичній допомозі, постраждалий зміг вижити.

    Мендель Асман довго не погоджувався на інтерв'ю, не вважаючи свій вчинок якимось  особливим. Але на аргумент, що ніхто з численного натовпу на місці події не виявився здатним діяти до приїзду швидкої, контраргументу не знайшов. Як влаштовано державу Ізраїль, де кожен третій - професійно навчений надавати першу допомогу? Чому в Україні не пропускають «швидкі», і з якими почуттями впливові євреї відправляють своїх дітей на війну? Про все це - в ексклюзиві «Главкома».

    Менделю, як ви опинилися чи не першим на місці ДТП, адже було досить пізно, коли трапилася ДТП?

    Слава Богу, моя дружина вагітна, і ввечері послала мене в магазин (усміхається). Я вийшов із дому, попрямував у «Гулівер», побачив велике скупчення людей і підійшов поглянути, що трапилося. Спочатку подумав, що це просто аварія, але потім побачив, що на асфальті лежить чоловік у важкому стані. Я побіг до синагоги, приніс медичну сумку і став надавати допомогу.

    Де ви навчилися надавати допомогу такого роду?

    В ізраїльській армії. Так діяти нас вчили в армії.

    За оцінками медиків, надана вами допомога стала ключовою для збереження життя потерпілого?

    Цього я не знаю. Я був би обережний з такими оцінками.

    У якому стані був потерпілий, коли ви підійшли?

    У нього йшла кров з вуха. Це означає, що постраждав череп і дуже ймовірно, що і мозок, адже була внутрішньочерепна кровотеча. Було незрозуміло, чи постраждав при аварії хребет, адже при неправильному пересуванні поранений міг би померти одразу. Я підійшов і перевірив, чи немає великих відкритих ран. Це одна з перших дій, яку потрібно зробити. Слід також переконатися, чи в свідомості потерпілий. Пам'ятаю, у потерпілого тільки рука була сильно обідрана.

    Чи були поруч інші медики з умінням надання допомоги в подібній ситуації?

    Ні, не було. Після того, як я прийшов, через 15 хвилин приїхала «швидка допомога». Але скільки поранений пролежав на асфальті до того, як я прийшов, не знаю. Я чув, як кілька людей сказали, що потерпілого не можна чіпати, що дуже правильно. Адже дуже часто навіть незначна зміна положення тіла може просто вбити потерпілого. Всі люди, які були поруч, намагалися допомогти, але не знали як. Правда, люди переживали, хвилювалися, що дуже добре.

    Більшість людей, які не стикалися з подібними ситуаціями раніше, панікують. У результаті, навіть якщо і надають допомогу, то помиляються. Ви не вперше рятуєте життя?

    Є купа речей, які можуть змусити людину запанікувати. Слава Богу, у мене паніки немає. Я був на війні. Бачив багато жахливого. У мене є дуже близький товариш, йому в армії під час бойових дій прострелили ногу. Я в екстрених випадках набагато швидше думаю.



    Навички вам армія дала?

    Це увійшло в звичку. Я служив три роки. Ми охороняли кордон із Сектором Гази. Кожен перехід кордону, кожен дотик людини до паркану могли приховувати загрозу. Якщо ти хоч на мить запізнишся з реакцією в разі надзвичайної ситуації, можеш просто не встигнути надати допомогу або врятуватися сам. Я входив у першу оперативну групу, яка виїжджала на місце подій. Тому подібна реакція - вже інстинкт.

    Чи доводилося вам в Україні застосовувати набутий в армії досвід надання першої допомоги?

    Ні, не було таких випадків. Крім цього.

    Україна і Ізраїль схожі в тому сенсі, що обидві країни ведуть війни, в той самий час велика частина населення живе спокійним мирним життям. Але якщо в Ізраїлі вибудувано систему, коли кожен громадянин може користуватися зброєю, має навички надання першої медичної допомоги, то в Україні у більшості громадян немає таких навичок. Як організовано систему підготовки в Ізраїлі?

    Усі, хто служить в бойових частинах, проходять курс надання першої допомоги. Тому що не дай Бог, якщо хтось із групи знепритомнів, відірвало кінцівку, наприклад, перша людина, яка поруч, повинна прийти на допомогу. Вся армія в Ізраїлі ділиться на пари. Тобто ніколи на завдання не відправляють солдата самого, завжди він із кимось у парі. Його напарник повинен вміти надати допомогу в будь-якій екстремальній ситуації.

    Крім того, є волонтерська організація «Іхуд Ацала» («Об'єднання порятунку») і їй подібні. Всі вони також надають першу допомогу постраждалим. Ви можете пройти курс підготовки як платно, так і безкоштовно. Якщо проходите його безкоштовно, то будете зобов'язані кілька годин в тиждень відпрацювати в організації. Або відпрацювати на «швидкій», або виїжджати на місце події на мотоциклі, який надають в організації. В Ізраїлі приблизно в кожній третій машині лежить сумка першої допомоги. В машинах є також пристрій на кшталт пейджера, на який люди отримують повідомлення про будь-яких постраждалих у місті, в якому вони мешкають. Тобто, якщо людина поблизу від місця події, вона зможе надати першу допомогу постраждалим.

    Як фінансуються такі волонтерські організації як «Іхуд Ацала»?

    50/50, тобто половину оплачує держава, а другу половину - спонсори. Я знаю, наприклад, що в Ізраїлі один багатий чоловік подарував організації «Іхуд Ацала» навіть два автомобілі «швидкої допомоги».

    Розкажіть, що знаходиться в рюкзаку першої допомоги? Він чимось схожий на нашу автомобільну аптечку?

    Ніііі (сміється). Перше, що в Ізраїлі застосовують - це ставлять крапельницю внутрішньовенну. У крапельниці звичайна вода. Якщо людина втратила багато крові, це може врятувати життя. Тим часом нашкодити організму звичайна вода не може. В Україні я ніколи не бачив, щоб лікарі «швидкої», яка забирає людину з місця події, ставили крапельниці. Людина впала, втратила свідомість. Ти не знаєш, зневоднена вона, чи ні, ти не знаєш, скільки води вона випила за цілий день. А крапельниця може допомогти. Тому вона точно є в рюкзаку. Також є в комплекті киснева маска, фіксатор шийного хребця, бинти, джгути, широкий спеціальний бинт для закриття великих ран. Він стягується і закручується дуже сильно, зупиняє кров. Препарати типу Celox.

    До речі, в Україні я часто бачу, коли їде «швидка», водії не поспішають її пропускати. Я цим шокований! В Ізраїлі незалежно від того, червоне світло на світлофорі, чи зелене, якщо їде «швидка», то її все пропускають. Це дуже важлива річ, оскільки кожна секунда, на яку «швидка» не встигла до пацієнта, може бути вирішальною в боротьбі за його життя. Тому закликав би українців пропускати «швидкі» в будь-яких ситуаціях.

    В Україні багато волонтерських організацій, що допомагають армії, також складають спеціальні рюкзаки першої допомоги. Їх комплектація схожа на комплектацію ізраїльських рюкзаків першої допомоги?

    Батько мені розповідав, що до нього зверталися українські волонтери, розпитували про ці рюкзаки. Питали, радилися, що варто було б додати, що, може навпаки, слід прибрати з тих рюкзаків, які вони комплектують. Мене батько навіть відправляв до них волонтером - давати поради.

    В Ізраїлі зі шкільної лави вчать надавати першу допомогу?

    Ні. Людина може навчитися або в армії, або за допомогою курсів волонтерських організацій, наприклад вищезгаданої «Іхуд Ацала». Я пройшов підготовку з надання лише екстремальної першої допомоги. Але є кілька видів першої допомоги, яким також можна навчитися. Є курси надання першої допомоги, які передбачають підготовку як для надання першої екстремальної, так і, скажімо, першої допомоги при побутових травмах.

    Як довго триває навчання наданню першої медичної допомоги?

    130 годин.

    В Україні зазвичай діти високопоставлених чиновників, політиків, якщо їдуть на фронт, то не беруть участь у бойових діях. Але в більшості випадків батьки просто ховають своїх дітей від армії. Ваш батько є головним рабином України, водночас ви опинилися на передній в Ізраїлі. Як так вийшло?

    Поїхати в армію було моїм рішенням. Коли мені виповнилося 18 років, я сказав батькам про своє рішення.

    Вони були проти?

    Це неможливо. Сподіваюся, вони були горді.

    Чим ви зараз займаєтесь в Україні?

    Волонтерством займаюся, допомагаю людям. У нас же багато літніх людей, які потребують допомоги. Синагога допомагає. Крім того, є багато різних організацій, яким ми сприяємо. Але моя діяльність не пов'язана з військовим волонтерством.

    Ви вважаєте Україною антисемітською країною?

    Ні. Я ходив і по Троєщині, і по Воскресенці в кіпі. Жодних проблем не відчував. Так, було пару разів, що хтось кричав «жид», але до більш серйозних погроз справа не доходила.

    На початку червня невідомі розгромили єврейську могилу в Києво-Святошинському районі...

    Є люди, які намагаються прославитися подібними діями. Вони просто шукають спосіб привернути увагу, щоб про них говорили в ЗМІ.

    Тобто ви хочете сказати, що це звичайне хуліганство, не пов'язане з неприязню за національною ознакою?

    Думаю, так.

    Чи була у вас ідея організувати школу екстремальної медицини в Україні, особливо після випадку цього ДТП?

    Щойно я прилетів до України півтора року тому, думав над тим, щоб заснувати в Україні таку організацію як «Іхуд Ацала». Але ідея так і залишилася на рівні ідеї.

    Чому?

    Є дуже багато заковик. По-перше, сама держава повинна затвердити дуже багато речей, щоб це працювало. І в США, і в Ізраїлі є організації, які надають людям першу допомогу. Декілька років тому я був у Нью-Йорку, коли в США був дуже сильний ураган. На вулицях було маса автомобілів першої допомоги. Дерева падали, ще якісь ситуації надзвичайні були, машини поспішали допомогти людям по всьому місту. В Україні також можна зробити це, але спочатку потрібно отримати купу дозволів. Наприклад, щоб мотоцикли, або мопеди могли використовувати «мигалку», щоб будь-яка машина могла використовувати «мигалку». В Ізраїлі, наприклад, якщо людина вмикає «мигалку», то це тільки за умови, якщо вона їде на якусь подію. Підкреслю, що це може бути абсолютно будь-який автомобіль абсолютно звичайного громадянина. В Україні цього складніше домогтися. Ця ідея виглядає не дуже реальною для реалізації, якщо чесно.

    В Ізраїлі, у Швейцарії у багатьох громадян є зброя, якою люди вміють користуватися і мають право застосувати в разі необхідності. Україна готова до легалізації зброї?

    Вважаю, що ні. Але це особисто моя думка. Зброя і так занадто «легалізована» в Україні, я б так сказав. Тобто у людей на руках і так вже багато зброї внаслідок війни, що дуже небезпечно. Мені розповідали про це. Адже коли є перевірка, коли відомо, де яка зброя лежить, в яких умовах зберігається, то це одне. В Україні ж всього цього немає. Я, наприклад, коли служив в армії, приходив зі зброєю додому. Але всі знали, де я живу. Всі власники будь-якої зброї проходять перевірку у психолога в Ізраїлі перед тим, як отримати дозвіл на використання зброї. Думаю, в Україні держава поки не може забезпечити повний контроль над зброєю громадян.

    Чи спілкуєтеся ви з українськими добровольцями, або з солдатами регулярної армії, чи можна порівняти їх підготовку з підготовкою ізраїльських солдатів?

    Я хотів піти подивитися на базу підготовки, але поки такої можливості у мене не було.

    Ви громадянин України?

    Ні, але в мене є посвідка на постійне проживання в Україні.

    Чи були контакти у вас з родиною Шуфрича після цього ДТП?

    Ні, зі мною особисто ніхто не контактував.

    З родиною потерпілого підтримуєте стосунки?

    Ні. Мені лише лікар зателефонував, який летів з Ізраїлю. Він розпитував про перші ознаки, які я спостерігав у потерпілого, про його стан, чи був він при свідомості, чи ні. Якщо був при свідомості, то як він висловлювався, чи логічна була його мова. Людина, яка постраждала від удару, пролетіла метрів 10. Все у цієї людини могло бути набагато гірше, ніж виявилося. Чоловікові дуже пощастило.

    Фото Facebook Менделя Асмана

     Довідка:

    У Києві 26 серпня близько 23:00 автомобіль Bentley, за кермом якого перебував син відомого політика Нестора Шуфрича, збив людину. ДТП трапилося неподалік синагоги. На місці події опинився Мендель Асман, який зумів надати першу необхідну допомогу постраждалому.

    Постраждалим, із черепно-мозкової травмою, виявився 31-річний херсонець Олексій Мельниченко. Він також отримав перелом ноги, вивих плеча. У київській 17-ій лікарні, а потім у клініці «Борис» хлопцеві зробили дві операції. За словами лікаря Романа Гольдмана, який з колегами прибув із Тель-Авіва на запрошення родини Шуфричів, мозок пацієнта ушкоджено не було. Пацієнт має позитивну динаміку до одужання. Лікарі не виключили перевезення Мельниченка до Ізраїлю для продовження лікування.

    У столичній поліції повідомили, що інцидент розслідується. При цьому додали, що син Шуфрича здав всі необхідні аналізи, експертиза показала повну відсутність алкоголю, що було зафіксовано відеозйомкою. Пізніше клопотання про обрання запобіжного заходу Шуфричу-молодшому у вигляді цілодобового домашнього арешту було скеровано до суду. 


    Михайло Глуховський, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ