Екстрадиція «Інтера»: чи відбудеться зміна власників телеканала Фірташа

    Загроза екстрадиції українського олігарха Дмитра Фірташа з Австрії до США уможливлює зміну структури власності «Інтера» уже найближчим часом, переконані експерти
    Ситуація, яка склалась навколо українського олігарха Дмитра Фірташа у Австрії, де суд ухвалив рішення про його екстрадицію до США і паралельно вирішується питання по європейському ордеру, виданому Іспанією, змусила говорити в Україні про долю його бізнес-імперії. Однією з її важливих складових в Україні є телеканал
    • 24 Лютого, 14:27
    • Розсилка
    Дмитро Фірташ
    Дмитро Фірташ

    Загроза екстрадиції українського олігарха Дмитра Фірташа з Австрії до США уможливлює зміну структури власності «Інтера» уже найближчим часом, переконані експерти

    Ситуація, яка склалась навколо українського олігарха Дмитра Фірташа у Австрії, де суд ухвалив рішення про його екстрадицію до США і паралельно вирішується питання по європейському ордеру, виданому Іспанією, змусила говорити в Україні про долю його бізнес-імперії. Однією з її важливих складових в Україні є телеканал «Інтер», заснований у 1996 році, бенефіціарним власником якого нині є Фірташ.

    Заяви експертів про можливу зміну цього власника телеканалу з національним покриттям підживлюються тим, що питання про правомірність власності на «Інтер» уже перебуває під питанням. Ще у січні 2015 року Генеральна прокуратура України (ГПУ) за зверненням народного депутата Сергія Лещенка відкрила кримінальне провадження щодо можливої підробки підпису покійного засновника «Інтера» Ігоря Плужнікова при відчуженні телеканалу на користь політика-мільйонера Валерія Хорошковського, який нині є співвласником «Інтера». Згідно з даними, оприлюдненими у розслідуванні Лещенка та Мустафи Найєма у виданні «Українська правда», угода про продаж каналу відбулася 19 квітня 2005 року, а активні дії зі зміни власності телеканалу збіглись з раптовою хворобою і смертю Плужнікова, якому тоді належала більшість акцій «Інтера».

    Загадкова смерть і рейдерство міністра?

    Плужніков помер у Німеччині у червні 2005 року, і тоді його офіційною причиною смерті називався гострий інфекційний гепатит. Однак у 2009 році тодішній заступник генпрокурора Ренат Кузьмін назвав обставини загибелі Плужнікова «загадковими». Згідно з інформацією ГПУ, матеріали у справі за зверненням Лещенка були направлені прокурору міста Києва для організації досудового розслідування, а його хід було взято на контроль генпрокуратурою.

    Між тим менеджмент телеканалу восени 2016 року озвучив звинувачення у спробах рейдерства «з боку влади у особі МВС та представників «Народного фронту», а народний депутат від «Опозиційного блоку» і один зі співвласників «Інтера» Сергій Льовочкін звинуватив міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і керівництво «Народного фронту» у спробі захоплення будівлі каналу, яка призвела до пожежі у одному з приміщень «Інтера». Перед цими подіями Аваков звертався до Служби безпеки України та Національної ради з питань телебачення та радіомовлення із вимогою відреагувати на факти «антидержавної та антиукраїнської позиції телеканалу», але напад на будівлю каналу, за його словами, міг бути або самопідпалом, або диверсією з боку невідомих осіб.

    Попри усі спекуляції довкола телеканалу «Інтер» його формальним бенефіціарним власником, тобто особою, яка, згідно українського законодавства, має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління телеканалу безпосередньо або через інших осіб,залишається саме Дмитро Фірташ, який володіє 36 відсотками акцій каналу через компанію GDF Media Limited. Такі дані телеканал оприлюднив навесні минулого року, виконуючи нові вимоги українського законодавства, спрямовані на забезпечення прозорості структури власності українських ЗМІ. Згідно з ними, співвласником GDF Media Limited є також Льовочкін, який таким чином контролює 9 відсотків акцій «Інтера». Також частками у 45 відсотків та 10 відсотків володіють Валерій Хорошковський та удова Ігоря Плужнікова Світлана відповідно.

    Захищатись до останнього

    Опитані DW експерти запевняють, що йдеться не лише про формальний контроль, але й про можливість впливати на інформаційну політику телеканалу. Для Фірташа «Інтер» вже давно перетворився у піар-інструмент, а не засіб масової інформації, пояснює голова правління громадської організації «Детектор медіа» Наталія Лигачова. З одного боку, пояснює експертка, цей інформаційний майданчик використовується для піару «Опозиційного блоку», один із лідерів якого Юрій Бойко майже на щотижневій основі з'являється у підсумкових інформаційних програмах каналу. З іншого боку, за словами Лигачової, «Інтер» став засобом ведення боротьби з політичним та діловими опонентами - від дніпропетровського олігарха Ігоря Коломойського до нового в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. Хоча головною жертвою інформаційних атак «Інтера» є міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та його відомство.

    Думку Лигачової підтверджує і виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, вплив власника відчувається не лише в інформаційних випусках, але навіть у соціальних рекламних роликах, які транслює канал і в яких систематично фігурує контрольована Фірташем Федерація роботодавців України. «На відміну від інших медіаактивів, яких олігарх легко позбавляється, «Інтер» приносить йому реальні бонуси, тому він так просто не відмовиться від нього», - переконує Романюк.

    У критичній важливості телеканалу для Фірташа впевнений і виконавчий директор Центру суспільних відносин Євген Магда. За його словами, розглядати перспективу перехоплення контролю над «Інтером» можна лише в контексті руйнування бізнес-імперії олігарха в цілому. «Так вже сталось, що в Україні олігарх без впливового телеканалу - не олігарх», - каже Магда, прогнозуючи, що без особливої потреби віддавати керування цим активом в чужі руки Фірташ не буде.



    Хорошковський прикриє?

    Але якщо екстрадиція Фірташа до США чи Іспанії  стане реальністю, це може вплинути на плани олігарха щодо телеканалу. Так, Лигачова очікує, що у цій ситуації цілком можливим буде фіктивний перепродаж «Інтера» близькому до олігарха власнику. «Так само у часи Януковича зробили із Хорошковським, коли їхні стосунки суттєво погіршилися і з'явилося побоювання, що оточення президента захоче «віджати» у Хорошковського його частку телеканалу», - розповідає експертка. До розкриття «Інтером» інформації про структуру власності вважалось, що телеканалом володіють лише Фірташ і Льовочкін, адже на початку 2013 року компанія K.H. Media Limited Валерія Хорошковського уклала угоду з продажу 100 відсотків акцій компанії Inter Media Group Limited компанії GDF Media Limited Дмитра Фірташа, оцінивши цей актив у 2,5 мільярда доларів. Але нещодавно оприлюднені каналом документи показали, що Хорошковському й досі належить чимала частка акцій «Інтера».

    Магда не виключає, що у екстреному випадку саме Хорошковський і буде тим, хто отримає від Фірташа естафету власності над медіаактивом, вважаючи його та Льовочкіна найбільш вірогідними кандидатами на можливість контролювати «Інтер», якщо події розгортатимуться за найгіршим для українського олігарха сценарієм і його активи опиняться під загрозою конфіскації.

    Виключати можливість того, що заволодіти каналом спробують і політичні опоненти Фірташа, за словами Лигачової, також не варто. Але до подібних гіпотез експертка радить ставитися вкрай обережно. «Чутки щодо зміни власників багатьох українських телеканалів, від «112» до NewsOne зараз постійно циркулюють, але формальні власники цих ЗМІ так і залишилися незмінними», - каже Лигачова.

    Не поспішати із прогнозами радить і Романюк - за її словами, у опонентів Фірташа з «Народного фронту» може просто не вистачити грошей для перехоплення «Інтеру» у той самий час, як канал є дуже привабливим активом, заволодіти яким можуть спробувати інші, більш потужні гравці. «Але, перш ніж говорити про можливі сценарії предметно, варто дочекатися самої екстрадиції», - попереджає експертка.

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ