Кого амністує Amnesty International звинувачуючи Україну?

    Amnesty International тут знаходиться в поважній компанії «рогоносців», яких використовують кремлівські пропогандисти
    Поважна міжнародна організація Amnesty International може використовуватись «в темну», щоб скомпрометувати Україну, як гравця на ринку ОВТ. На запитання «Ким?» в умовах міжнародної обстановки, що склались довкола України, відповіді довго шукати не приходиться... Вчора, 25 вересня 2017 року, по обіді розпочалась чергова
    • 26 Вересня, 17:15
    • Розсилка
    <span>Солдат Народно-визвольної армії Судану (SPLA) тримає RPG-7, стоячи у траншеях біля м. Малакал у Південному Судані, 16 жовтня 2016 року.</span>
    Солдат Народно-визвольної армії Судану (SPLA) тримає RPG-7, стоячи у траншеях біля м. Малакал у Південному Судані, 16 жовтня 2016 року.

    Amnesty International тут знаходиться в поважній компанії «рогоносців», яких використовують кремлівські пропогандисти

    Поважна міжнародна організація Amnesty International може використовуватись «в темну», щоб скомпрометувати Україну, як гравця на ринку ОВТ. На запитання «Ким?» в умовах міжнародної обстановки, що склались довкола України, відповіді довго шукати не приходиться...

    Вчора, 25 вересня 2017 року, по обіді розпочалась чергова компанія по дискредитації України, як порядного та шанованого в усьому світі гравця на світовому ринку озброєнь та воєнної техніки. І що є найбільш прикрим, джерелом початку цієї брудної компанії стала відома та шанована правозахисна організація Amnesty International, точніше – її представництво в Україні, яке о 15.20 на власному аккаунту у Фейсбуці оприлюднило повідомлення про Новий звіт, що підготовлений організацією та, нібито, наводить докази причетності України до незаконного постачання зброї до Південного Судану.

     Зазначене повідомлення було приправлено емоційними фразами про те, що, нібито, «поставлену з України зброю використовують для вбивств тисяч мирних жителів».

    Основу дослідження становить факт, що у 2014 році ДГЗІФ «Укрінмаш» підписала контракт з ОАЕ «на поставку тисяч кулеметів, мінометів, РПГ і мільйонів боєприпасів до Південного Судану».

    В українському відділенні Amnesty International у генеруванні емоційних гасел пішли далі та заявили, що «участь української державної компанії у постачанні зброї до Південного Судану суперечить Договору про торгівлю зброєю, підписанткою якого є Україна».

    Так що ж такого компрометуючого накопали в Amnesty International і чи дійсно тут є вина України, як країни, що взяла на себе певні міжнародні зобов’язання та звідки можуть генеруватись мотивації Amnesty International тримати Україну на приладовому склі мікроскопу міжнародної спільноти.

    В цьому докладно розібрались експерти київського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), які заявляють: «ЗВИНУВАЧЕННЯ» УКРАЇНИ У «НЕЛЕГАЛЬНОМУ» ЕКСПОРТІ ЗБРОЇ МАЮТЬ ЗА МЕТУ ЗАШКОДИТИ ПОГЛИБЛЕННЮ ВТС З КРАЇНАМИ НАТО

    Зокрема, експерти Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння вважають, що чергове «сенсаційне» повідомлення ЗМІ про «звинувачення» України у «нелегальному» експорті зброї – на цей раз, начебто, Південному Судану – є новою інформаційною атакою проти України.

    170926 Amnasty 5


    Нижче наводжу текст заяви ЦДАКР:

    «За оцінкою ЦДАКР, звіт авторитетної міжнародної організації Amnesty International «From London to Juba, a UK-registered Company’s Role in One of the Largest Arms Deals to South Sudan» є свідомим чи несвідомим маніпулюванням інформацією і несе пряму шкоду національним інтересам України.

    ЦДАКР наголошує, що інформація, наведена у звіті Amnesty International, не відповідає дійсності і містить необґрунтовані звинувачення, котрі вказують на непрофесійність або зацікавленість у публікації недостовірних оцінок чи тверджень.

    Квінтесенцією «сенсаційного» звіту Amnesty International є повідомлення про оприлюднення звіту, опубліковане на сторінці у Фейсбук організації, яке містить цілковиті маніпуляції та введення публіки в оману.

    Зокрема, у анонсі говориться: «Новий звіт Amnesty наводить докази причетності України до незаконного постачання зброї до Південного Судану, де її використовують для вбивств тисяч мирних жителів. У 2014 році Укрінмаш підписав контракт з ОАЕ на поставку тисяч кулеметів, мінометів, РПГ і мільйонів боєприпасів до Південного Судану».

    Однак, як вказують експерти ЦДАКР, всі ці твердження не відповідають дійсності.

    По-перше, у «новому звіті Amnesty» не має жодних «доказів причетності України до незаконного постачання зброї до Південного Судану». У звіті наводиться інформація лише про контракти, підписані українською компанією «Укрінмаш» у 2014 році. При цьому, Amnesty свідомо чи несвідомо приховує той факт, що вказані контракти є недіючими і не були реалізовані.

    У розпорядженні ЦДАКР є лист (від 21.08.2017 року) директора компанії «Укрінмаш» Сергія Слюсаренка на ім’я Джеймса Лінча, заступника директора секретаріату Amnesty International з глобальних питань. У цьому листі, окрім іншого, говориться: «Але з врахуванням того, що зазначені у Вашому запиті контракти не є валідними (а саме, №5/61-К від 22.10.2014 р., та IGG/Ukrinmash/2014/1399/5/47) ми можемо підтвердити, що жодних рухів товарів чи послуг не було».

    170926 Amnasty 1

     

    170926 Amnasty 2

     

    Іншими словами, всі смислові конструкції щодо поставок зброї до Південного Судану з України є лише фантазією авторів звіту.

    Що цікаво, у звіті Amnesty International про цей лист від директора «Укрінмашу» не говориться ні слова. Більш того, автори звіту кілька разів по тексту повторюють, що їм не вдалося встановити скільки і яка зброя була поставлена з України до Південного Судану.

    По-друге, у звіті немає жодної інформації, а тим більше фактів, що українську зброю (яка, насправді, не була поставлена) використовують для «вбивств тисяч мирних жителів». Ці звинувачення є чистою маніпуляцією і входять до стандартного набору пропагандистів.

    По-третє, найбільш цікавим є те, що будь-які поставки зброї до Південного Судану і у 2014 році, і на цей час, є цілком законними, оскільки, проти цієї країни не діє ембарго ООН щодо поставок озброєнь та військової техніки. Тому, використання терміну «незаконний» у анонсі та звіті Amnesty є, знову ж таки, чистою маніпуляцією, сподівання на сприйняття сентенцій від авторитетної міжнародної організації як «істину у останній інстанції».

    У сухому залишку ми маємо звіт, в якому повідомляється про поставки зброї, яких не було, в країну, яка не знаходиться під ембарго ООН.

    Виходячи з цього, ЦДАКР вважає, що інформаційні повідомлення, які розповсюджується ЗМІ на основі звіту Amnesty International, мають ознаки цілеспрямованої інформаційної атаки на Україну на кшталт статті в The New York Times про «українські двигуни для КНДР».

    За оцінкою ЦДАКР, головним завданням цієї атаки є зрив процесу підготовки рішення адміністрації США щодо передачі Україні летального озброєння, який знаходиться на завершальній стадії. Так само, ця публікація може негативно вплинути на розвиток військово-технічного співробітництва й з іншими країнами НАТО, які зараз активно вивчають можливості активізації контактів з Україною.

    Як вважають експерти ЦДАКР, прикро, коли добре ім’я авторитетної міжнародної організації використовують для створення відвертих фейків. Це дискредитує не тільки саму організацію, а й ідеї, за які вона бореться. Можна лише сподіватися, що фейки, створені під прикриттям чудового девізу Amnesty International «Краще запалити свічку, аніж проклинати темноту», довго не протримаються і зникнуть від перших промінів правди».

    Що ж – до висновків експертів ЦДАКР нібито і немає чого додати, однак, все ж можна.



    По перше – в самій поважній Amnesty International заплутались з власними заявами, чи то свідомо, чи то не свідом не включивши відповідь основного фігуранта розслідування цієї організації ДГЗІФ «Укрінмаш», який все розставляє на свої місця – факту порушень не було, так як не було і факту ембарго проти Південного Судану. Це ембарго в «Укрінмаш» самі собі оголосили, залишивши контракт нереалізованим. Складається таке враження, що це було зроблено саме для того, щоб познущатися над поважною правозахисною організацією та дати їй приводи для бурної діяльності з нульовим коефіцієнтом корисної дії. В іншому разі як можна трактувати твердження представників київської філії Amnesty International, яке там породили надихані проведеним безглуздим дослідженням, якого могло і не бути, якби в організації все ж таки прочитали лист від директора компанії «Укрінмаш» Сергія Слюсаренка на ім’я Джеймса Лінча: «Поки Рада Безпеки ООН не запровадила повне та всеосяжне ембарго на торгівлю зброєю з Південним Суданом, Україна має дотримуватися декларованої нею політики із забезпечення регіональної та міжнародної безпеки та стабільності. Україна має повністю припинити постачання зброї та надання будь-якої матеріально-технічної допомоги Південному Судану, включаючи обладнання, його обслуговування та навчання. Також Україна повинна якомога швидше ратифікувати Міжнародний договір про торгівлю зброєю».

    Та Україна вже давно припинила постачання та дотримується декларованої нею політики із забезпечення регіональної та міжнародної безпеки та стабільності, як, доречі, відмовилась від другого у світі ядерного потенціалу! Що вийшло з останнього і з, нібито, гарантій Будапештського меморандуму наразі можемо бачити - один з «гарантів» веде підступну війну, щодня вбиваючи українців та приносячи стражання в українські сімї. Про це також в українському відділенні Amnesty International не згадують.

    До того ж Україна є серед підписантів Міжнародного договору про торгівлю зброєю, що, до речі, заблокований Російською Федерацією, яка відмовилась підписувати цей договір.... А про це ви також не знайдете жодного згадування в звіті Amnesty International, як і про те, хто завжди піднімає інформаційні хвили проти України з меседжами, що є подібними до тих, що становлять основу зазначеного звіту.

    Тож, по-друге в Amnesty International можуть і не усвідомлювати, що організація може використовуватися для вирішення чужих завдань. При цьом слід нагадати всім, що Amnesty International тут не є єдиною організацією, що може використовуватись «в темну».

    «Организация Объединенных Наций обвинила Украину в нарушении международного эмбарго на поставку оружия в Южный Судан, сообщает The Daily Nation» - Вам нічого не нагадує це повідомлення російського пропагандистського телеканалу «Звезда» від 15 травня ц.р.

     

    170926 Amnasty 3


    Або: «Украина в 2014 году осуществила поставки вооружений властям Южного Судана, ответственным за военные преступления и геноцид. Об этом говорится в отчете Следственной группы ООН, сообщает американское издание Foreign Policy», - викладається в «повідомленні» на спеціально створеному Москвою для шельмування України ресурсі Украина.ру.

    170926 Amnasty 4


    Чи згадана експертами ЦДАКР The New York Times зі статтею про «українські двигуни для КНДР»...

    Тож Amnesty International тут знаходиться в поважній компанії «рогоносців», яких використовують кремлівські пропогандисти. The Daily Nation, Foreign Policy, The New York Times – цей ряд можна продовжувати, бо не випадково в США проводять розслідування російського втручання у вибори президента США, а до випадків використання росіянами їх ЗМІ для реалізації інтересів РФ руки ще не дійшли. От тільки питання: «в темну» використовуються, чи на «договірній» основі?...

    Висновок тут один: якщо в Amnesty International не зроблять висновків з історії з розслідуванням «From London to Juba, a UK-registered Company’s Role in One of the Largest Arms Deals to South Sudan» (до речі – в назві розслідування жодного згадування про Україну, виглядає так, що, нібито хтось хотів ввести в оману керівників організації, акцентувавши увагу на боротьбі з корупцією у Великій Британії), то це буде свідченням деградації та суттєвого падіння авторитету цієї організації, яка вже не зможе бути неупередженим арбітром. Щонайменше – в питаннях, що стосуються України.

    Хоча я навіть не впевнений, чи знають про трактування цього звіту в центральному офісі Amnesty International, де Україну зовсім не звинувачують в тому, в чому нашу країну звинувачують представники українського представництва цієї організації... Може треба провести внутрішнє розслідування для виявлення того, хто прикривається інтересами організації для реалізації власних інтересів?

    Валерій РЯБИХ

    PS: Повний текст звіту Amnesty International «From London to Juba, a UK-registered Company’s Role in One of the Largest Arms Deals to South Sudan» англійською мовою читайте тут, та робіть висновки самі...

    Джерело: defence-ua.com

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ