Рефат Чубаров: У Криму зараз зосереджена уся найсучасніша зброя, якою володіє Росія

    • Михайло Глуховський, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»
    • 21 Сiчня, 2015, 16:52
    • Розсилка

    Лідер Меджлісу розповів, чим небезпечна кадрова політика нового херсонського губернатора

    Поки на Донбасі тривають активні бойові дії, кінця-краю яким не видно, у Криму продовжує утверджуватися російська влада. Окупанти, не особливо добираючи методи, зачищають захоплений півострів від інакомислячих.

    Для глави Меджлісу Рефата Чубарова і для лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва в’їзд до Росії, а, відповідно й до захопленого нею Криму нині заборонений окупантами. Зв'язок зі своїми соратниками Чубаров і Джемілєв підтримують здебільшого з Києва за допомогою Skype, або зустрічаються на Херсонщині під час спільних засідань. Після чергової поїздки до Херсонщини пан Чубаров завітав до «Главкому». Лідер Меджлісу розповів про те, чим живуть кримські татари на півострові зараз, чому він незадоволений результатами зустрічі із херсонським губернатором Андрієм Путіловим, а також про те, чому питаннями Криму має опікуватися РНБО.

    Крим сьогодні «відрізаний» від материкової частини України не тільки в переносному, а й в прямому сенсі. Наприклад залізничне і авіасполучення відсутні. Як при цьому живеться людям на окупованій території?

    Росія на усіх рівнях максимально вкорінюється у всіх сферах життя в Криму, особливо у військовій. Крим – це нині один з найбільш міцних військових форпостів в руках російської окупаційної влади. Ми не змогли вжити заходи, які не довели би ситуацію до того, що сталося. Якщо хтось думає, що визволення Криму має відбутися військовим шляхом, то він має розуміти про те, що найсучасніша зброя, яке є у Росії, розміщена зараз у Криму. Це по-перше. По-друге, Росія і окупаційна кримська влада в основному примусово залучають мешканців Криму до своїх незаконних дій. Це можна тут, перебуваючи у Києві, говорити про те, що люди могли би вчинити так, чи по-іншому, чому вони отримують російські паспорти, чому вони реєструють своє майно згідно тих вимог, які до них висувають окупанти. Люди у Криму поставлені в такі умови, що аби дихати, вони змушені жити за їх правилами. Це теж призведе до достатньо складних наслідків… Ми будемо повертати не стільки територію, скільки людей з територією. Ті люди, від позиції яких буде залежати повернення Криму, мають добре розуміти, як до них ставляться тут, у континентальній Україні, це дуже важливо.

    РФ в максимальній мірі проводить активну зовнішню політику для того, щоб світ звикся із тим, що Крим перебуває у такому стані, і що б міжнародна спільнота не висувала до Росії якихось вимог стосовно кримської проблеми. Сьогодні окупаційна влада максимально розколює мешканців Криму: як людей різних етнічних спільнот, так і однієї етнічної, чи релігійної спільноти. Особливу увагу російська окупаційна влада наділяє кримським татарам. Саме стосовно кримських татар продовжується дискримінаційна, репресивна політика.

    Наприкінці минулого року почав діяти про окупаційний рух «Кирим», лідером якого називають впливового кримського татарина Ремзі Ільясова. Скільки кримських татар підтримують його, чи цей рух винятково кишеньковим?

    Кримські татари завдяки своїй історії дуже добре навчилися розбиратися в тому, де є зло і добро, справедливість і несправедливість. Я не думаю, що серед кримських татар ви знайдете 10-20 людей, які щиро вважають, що Росія прийшла до Криму з добром, в тому числі до кримських татар. Я таких ідіотів в Криму просто не бачу! Але, як і в будь-якому середовищі, серед кримських татар є люди, які задля власних інтересів можуть використовувати ситуацію. Є перевертні, які вважають, що якраз сьогодні момент реалізувати свої інтереси. Це люди, яких викормила українська влада Януковича, це люди, яких використовували проти Меджлісу. Я маю визнати, що серед деяких функціонерів нової окупаційної влади є люди, які тривалий час були в структурах Меджлісу, зокрема і Ремзі Ільясов. Але ті, на кого такі люди, як Ільясов, намагаються спиратися, повірте, не мають жодного авторитету серед кримських татар не тому, що вони є моїми політичними противниками, а тому, що вони підтвердили це своїми попередніми діями…

    Російська влада і надалі все більше розколюватиме, перш за все, кримських татар. Нині дуже багато фейків. Вони можуть зібрати трьох-чотирьох татар і показати світу, мовляв, який новий потужних кримськотатарський рух створено. Вони намагатимуться нас знищити, підкупаючи одних і збільшуючи репресії проти тих, хто не підкорюється.

    19 січня я отримав інформацію про затримання 34-річного Едема Османова. На нього напали так звані правоохоронці в масках в той час, коли він з дружиною був у машині. Його відвезли до Сімферополя. Людину обвинувачують у тому, що вона була серед громадян, які чинили опір окупаційній поліції. У Едема двоє дітей. Це той Едем, батько якого Мустафа тут у Києві завжди плов готував (під час Майдану). Мустафа розповів, що його син уперше побував у СІЗО разом з ним, коли малому було декілька місяців, за радянської влади, яка депортувала татар. І от зараз, вже російська окупаційна влада, яка є правонаступником радянської, затримала його сина. Україна і ми разом з нею має робити усе, щоб звільняти таких людей… Не онуки і діти наші повертатимуть Крим, як сказав один високопосадовець, а ми зобов’язані його повернути, бо ми не змогли його захистити. Це я звертаюся до усіх українських політиків…

    Конституція України передбачає створення і функціонування Уряду АРК, який на сьогодні відсутній. Чи потрібен Криму сьогодні уряд у вигнанні?

    У нашому правовому полі нічого не помінялося. У нас діє Конституція України, де є розділ Автономна Республіка Крим. У Конституції у нас визначені відповідні представницькі і виконавчі органи влади Криму, а саме Верховна Рада АРК, Рада міністрів АРК і представництво президента в АРК. Однак маємо окуповану територію, маємо робити все, щоб її повернути. Ми маємо максимально задіяти передбачені Конституцією і законодавством України органи представницької і виконавчої влади для того, щоб максимально скоординувати зусилля усіх владних органів для вирішення питання повернення Криму… Але нині в Україні іде війна, яка потребує ухвалення неординарних рішень.

    Так, деякі кроки і уряд, і Верховна Рада здійснили. Сьогодні маємо відповідний департамент у складі секретаріату Кабінету міністрів, який має займатися питаннями, пов’язаними з Кримом. А також маємо Державну службу з питань АРК і м. Севастополя та тимчасово переміщених осіб, голова якої все ще не визначений, не визначені нормативно-правовими актами сфери його повноважень, питання взаємодії з іншими органами виконавчої влади… Чи має бути уряд в екзилі? Має бути єдиний орган виконавчої влади, який би займався координацією усіх органів виконавчої влади з проблеми Криму, які зараз створюються, або будуть створюватися. Цю функцію зокрема могла б виконувати РНБО, яка займається специфічними питаннями, пов’язаними з протидією військовій агресії Росії… Те, що уряд до цього дня так не зробив, говорить лише про те, що сьогодні в уряду немає бачення і цілісної програми щодо повернення Криму.

    В деяких моментах потрібно виходити за межі дипломатії. Не можна говорити, що держава нічого не робить для того, щоб не вирішити кримську проблему, щоб повернути Крим. Але все це робиться в дуже «розкиданій» формі. Ми на рівні держави не сформулювали єдині підходи, єдині дії, які нас приведуть до повернення Криму. Від цього різні органи, як виконавчі, так і представницькі, а, можливо, і нашої законодавчої влади поводяться по-різному. Це є загрозливим для нас.

    Наші західні партнери, а вони єдині в бажанні допомогти Україні, хочуть від нас щирості з усіх питань. Вони хочуть знати про те, яким ми бачимо майбутнє Криму, вони хочуть розуміти основні підходи держави у поверненні півострова Україні. Ми як Меджліс кримськотатарського народу виклали деякі свої позиції на найвищому рівні української влади. Я не зможу стверджувати, що нас не розуміють. Але, розуміючи наші підходи, все одно є внутрішні дискусії в самій українській владі. По-перше, як повернеться Крим, яким буде його статус? Ми знову 23 роки говоритимемо про те, що у Криму мешкають люди багатьох національностей і кримські татари для того, щоб реалізувати своє право на самовизначення мають прийняти до уваги те, що їх там меншість? Ми знову говоритимемо про те, що сьогодні не має підстав для того, щоб визнати право кримських татар на самовизначення? Але визнаючи це право, ми мали б говорити про ті механізми, які після повернення Криму і зміни статусу забезпечать умови для рівності прав усіх, хто там проживає. Але такої роботи немає… Потрібно провести міжнародну донорську конференцію. На наше переконання, на ній ми обов’язково маємо говорити про Крим, кримських татар і про допомогу світового співтовариства щодо вирішення питань повернення Криму та облаштування його після повернення, тобто його реінтеграцію в українську дійсність, в українське життя.

    Нещодавно в Україні з’явилася посада Уповноваженого у справах кримськотатарського народу, яку обіймає Мустафа Джемілєв, на Херсонщині працює постпред президента в АРК Наталя Попович. Чи не вийде так, що створення ще якогось одного координаційного органу призведе до плутанини і дублювання?

    Я не сказав, що потрібно створити ще один орган. Потрібно створити систему координації між існуючими. Для мене тут немає категоричних підходів. Можливо, це Державна служба, якщо її наповнити відповідним змістом, повноваженнями… Але головне не це. Має бути єдина стратегія щодо Криму, якої у держави немає. Думаю, РНБО – це той конституційний орган, який має осмислити різні підходи різних сторін і розробити з них повноцінну стратегію.

    Як ви можете оцінити роботу представника президента в Криму Наталії Попович, зокрема, щодо співпраці з Меджлісом?

    …Створили представництво, закинули її в Херсон, але… Але це не провина людини, яку призначили на цю посаду. 19-го січня я мав можливість ретельно і довго з нею поспілкуватися. До цього ми зустрічалися лише на заходах якихось. Вони дуже багато роблять для конкретних людей. Вони роблять те, що мають робити соціальні служби, міграційна служба тощо. Є дуже багато випадків, які не можна передбачити жодним нормативним актом.

    Чому робота представництва президента в Криму є неефективною?

    Це якість нашої влади. Я ще раз кажу, що у нас немає такого органу виконавчої влади, який у тій, чи іншій мірі охопив би питання, пов’язані з Кримом… Є тисячі питань, які пов’язані з Кримом. Кожен керівник має свої завдання, які на нього покладені законом безвідносно до Криму. Щоб займатися Кримом, він має проаналізувати ситуацію, виписати собі усі зміни до законів, які відбулися після окупації. Якщо він бачить, що чогось не вистачає в його напрямку роботи щодо Криму, має бігти до того, хто має право законодавчої ініціативи, він має право звертатися до відповідного віце-прем’єра і кричати про те, що є проблема тощо… Це має бути от тут в серці, це те, що я кажу.

    Днями в уряді виник скандал. Стало відомо, що керівники державних компаній «Укренерго» і «Укрінтеренерго» (Юрій Касіч і Василь Андрієнко) підписали документи з російською енергетичною компанією «Інтер РАО», які свідчать про визнання окупації Криму. Це помилка, чи свідома здача національних інтересів?

    Проблема не в тому, що один з чиновників підписав документ, в якому він своїм підписом нібито визнає, що Крим є частиною Російської Федерації. http://glavcom.ua/news/264188.html Ви ж знаєте про те, що прем’єр-міністр вимагав роз’яснень від цього чиновника.

    Кілька днів тому на прохання адвокатів я підписував один документ. Ми подали позови до Європейського суду з прав людини щодо заборони мені в’їзду до Криму. Так от, я попросив адвоката вичистити з документу будь-які речення, терміни, які би могли дати комусь можливість говорити про те, що я у своєму позові хоч і опосередковано, але визнаю Крим російським. Було потрібно, щоб я спрямував цей позов до окупаційних органів влади у Криму. Але я не можу писати «Управлінню Федеральної міграційної служби Російської Федерації Республіки Крим», я не можу писати «Управлінню Федеральної Служби безпеки Російської Федерації по Криму». Я це викинув і сказав, що ми звертаємося лише до московських органів… Якщо я це роблю, то чому урядовці, підписуючи ті, чи інші документи, цього не роблять? Але проблема навіть не в документах, а у тому, чи є у тебе в душі повернення Криму, чи немає… Такі випадки дають мені право говорити, що у нас немає мобілізації духу, щоб повернути Крим, щоб зупинити російську агресію щодо України взагалі. Проблема в тому, що і суспільство в цілому не змобілізоване на повернення Криму. У цьому є провина влади…

    Ви щойно повернулися з Херсону. Які проблеми мають там переселенці з Криму? Це переважно кримські татари?

    Люди, які були змушені покинути Крим, переважно проживають в областях Західної України. 19 січня я працював у Херсонській області, зустрічався з главою ОДА, зустрічався з постійним представником президента в АРК, офіс якого тимчасово зараз базується у Херсоні. Ми говорили про те, як ми маємо укріпити Херсонську область, щоб сприяти поверненню Криму до складу України. Скажу вам чесно, у деяких питаннях, які ми обговорювали, я не відчув розуміння тих пропозицій, з якими ми приїхали до виконавчої влади Херсонської області.

    Дорогою до Києва я отримав інформацію про те, що Указом президента призначені голови більше, ніж 10 голів райдержадміністрацій у Херсонській області. Жодна наша пропозиція щодо призначення голів не була прийнята головою ОДА… Шкода, оскільки для того, щоб вирішувати питання людей, особливо на прилеглих до Криму територіях, нам потрібно було би відійти від деяких стереотипів, які були характерні для минулих років.

    Чому керівництво області не врахувало ваші пропозиції, чи, можливо, вас не чує президент?

    У розмові з Путіловим (Андрій Путілов – голова Херсонської ОДА), коли ми говорили про укріплення кадрами, він висловив думку, що для нього найвищий принцип – це професіоналізм. Я погодився з цим принципом, але відмітив, що якщо за цим принципом ми нічого не будемо бачити, то він ні до чого позитивного не приводитиме. Я навів такий приклад. По Криму з 22 адміністративно-територіальних одиниць лише у двох місцева влада публічно виступила проти так званого референдуму 16 травня і бойкотувала його підготовку. Це був Бахчисарайський район, де головою райдержадміністрації був Ільмі Умеров і Білогірська міська Рада, де мером був Альберт Кангієв. Тобто ми мали лише двох проукраїнських керівників у всьому Криму… Всі ж інші також були професіоналами? Тому я не розумію, чому ми не можемо врахувати ті уроки, які нам дав Крим? Цього я не розумію.

    Серед тих, кого ви пропонували на посади голів райдержадміністрацій, чи була кандидатура Ільмі Умерова?

    Ми не говорили (з головою ОДА Херсонщини Андрієм Путіловим – «Главком») про конкретні персоналії, хоча вони у нас є. Називати жодні прізвища я не буду. У нас є кандидатури, і якби вони були б затребувані, тоді би по кожній кандидатурі ми навели б аргументацію (чому та чи інша людина має бути керівником району). Ми готові були пропонувати свої кандидатури на голови мінімум чотирьох райдержадміністрацій. Обов’язково серед них мав бути Генічеський район. Я взагалі не розумію, як в цьому районі працюватиме голова, якщо ми зберігатимемо старі підходи…

    До президента апелюватимете через те, що губернатор до вас не дослухався?

    Ні, наміру ускладнити ситуацію таким чином ми не маємо. Будемо вважати, що цього разу нас не почули. Але продовжуватимемо працювати на всіх напрямках, аби перш за все економічно і соціально укріпити Херсонську область, не тільки тому, що там наші люди, а і тому, що ця область безпосередньо прилягає до Криму.

    Комментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ