Адвокат Марк Фейгін: Українець Сущенко сидить у камері з російським націоналістом. Нормально спілкуються, діляться їжею

    «Не всі листи від родичів доходять до Романа»
    Лефортовський суд Москви продовжив арешт українського журналіста Романа Сущенка ще на три місяці, до 30 квітня 2017 року. Клопотання захисту про заміну терміну утримання під вартою домашнім арештом було відхилено. Сущенка затримали у Москві 30 вересня минулого року, куди він прилетів із Франції. Журналіста звинувачують у шпигунстві. Російське ФСБ
    • Михайло Глуховський
    • 25 Сiчня, 21:50
    • Розсилка
    <span>Роман Сущенко у російському суді</span>
    Роман Сущенко у російському суді

    «Не всі листи від родичів доходять до Романа»

    Лефортовський суд Москви продовжив арешт українського журналіста Романа Сущенка ще на три місяці, до 30 квітня 2017 року. Клопотання захисту про заміну терміну утримання під вартою домашнім арештом було відхилено. Сущенка затримали у Москві 30 вересня минулого року, куди він прилетів із Франції. Журналіста звинувачують у шпигунстві. Російське ФСБ закидає затриманому співробітництво з Головним управлінням розвідки Міноборони України. В українському міністерстві це, природно, спростовують.

    Термін попереднього тримання у СІЗО Романа спливав 30 січня, тому суд мав визначитися з його подальшою долею. Нічого несподіваного для адвоката Марка Фейгіна, який займається захистом українця, не відбулося. Після засідання московського суду, яке відбулося в закритому режимі, в інтерв’ю «Главкому» захисник розповів, коли справу Романа розглядатимуть по суті, якої допомоги не вистачає захисту від України та на кого можуть виміняти підзахисного.  


    Адвокат Марк Фейгін
    Адвокат Марк Фейгін

    Результати судового засідання були для вас очікуваними?

    Так, нічого дивного немає. Суд залишив Романа у СІЗО до 30 квітня. Навколо клопотання помістити журналіста під домашній арешт була найбільша суперечка. Слідчий наполягає на тому, що у мого підзахисного у такому випадку з’явиться можливість сховатися від слідства, знищити докази і здійснити тиск на свідків. Я також надав лист з Головного управління розвідки Міністерства оборони України про те, що Роман не проходив там службу. Але у мене цей лист відмовилися прийняти. От і все. Ніяких інших аргументів в них немає.

    За вашими словами, ПАРЄ, заявляючи про напад на журналістів і свободу ЗМІ в Європі (резолюція від 24 січня «Про погрози журналістам і свободу слова в Європі») вплине на переговорний процес щодо звільнення Сущенка. У чому саме полягає цей вплив?

    Якісь перемовини йдуть, просто поки дистанційно. Але розмови про звільнення Романа, про обмін чи інший спосіб його повернення додому мають місце. Тут проявляє ініціативу українська сторона, а не російська, бо російська чхати хотіла на все. Тим не менше, такого роду публічні заяви міжнародних організацій, в тому  числі ПАРЄ, мають ефект: у Кремлі зважують, що вигідніше - тримати Сущенка далі чи закрити це питання. Сума подібних публічних заяв рано чи пізно з кількості перейде в якість. Не у всіх випадках, звичайно, але у випадку з Романом Сущенком, цілком. Розумієте, його історія зовсім свіжа. І багато помилок, м’яко кажучи, не зроблено в цій історії на відміну від деяких інших, не називатиму яких. В силу цих причин увага міжнародних організацій дає ефект. Ці організації в питанні «шпигун чи не шпигун» дають відповідь на користь журналіста. Чим більше заяв таких, тим вище публічна підтримка. Саджати за що? За професійну діяльність, за те, що він українець? Тому це корисна резолюція.

    Двоюрідний брат Романа відмовив йому у житлі, якщо б суд задовольнив клопотання про домашній арешт. Чому?

    Ми не зустрічалися з двоюрідним братом. Про те, що він не зможе надати своє помешкання для проживання Романа, мені розповів консул України Геннадій Брескаленко, який спілкується з тією людиною. У мене немає підстав не довіряти Брескаленку. Що тут такого? Ну, відмовився, не всі ж погоджуються. Ця людина у справі є свідком, в нього взяті всі необхідні підписки тощо. Він заляканий, спілкувався з оперативниками ФСБ. Можу собі уявити як, а я знаю як вони спілкуються. Зрозумійте правильно, люди не хочуть проблем.

    Які стосунки зараз у Романа з родичами? Хтось припинив спілкуватися з через арешт?

    Ніхто від нього не відвернувся: всі допомагають. Його старша донька Юлія працює в агентстві «Укрінформ», маленький син Максим вчиться у школі, його дружина Анжела повернулися до Києва. Вони листуються з Романом по можливості. Не все до нього доходить. І мати, і батько підтримують.

    Якщо ми говоримо про двоюрідного брата, то він же живе в Росії. У українців якесь неправильне уявлення про подібні ситуації. Багато людей вважають, що це суцільна розвага - справи про шпигунство. Я вас запевняю, що ні. Люди не хочуть проблем, небезпек, погроз.  

    Чому не всі листи від родичів доходять?

    Бо цензура не пропускає.

    Раніше після зустрічі з політичним секретарем посольства Франції в Москві ви говорили, що французька сторона готова проявляти більшу активність в «справі Сущенка», але тільки в разі активності української сторони. Тобто активність з боку України є недостатньою?

    Питання стояло в тому, щоб українська сторона начебто заявила, що він не є шпигуном, а журналістом, що вона і зробила. І Головне управління розвідки Міністерства оборони України, і президент України це підтвердили.  Цього достатньо.  Якихось додаткових заяв (з українського боку) робити непотрібно. Дипломати більше схильні до конфіденційної роботи, зокрема і французи. Вони не хочуть галасу.

    То в чому тоді має проявлятися більша активність і як оцінити її результати?

    Вони пишуть заяви у МЗС Лаврову, спілкуються зі своїми колегами у російському МЗС. Ось це і є активністю. Але не варто чекати від французів завзяття більшого, ніж від самих українців, які мають проявляти ентузіазм у цій справі.

    Тобто нині він не достатній?

    Брескаленко з Сущенком зустрічаються двічі на місяць. Проблем зустрітися із Сущенком немає взагалі, на відміну від зустрічей з Андрієм Захтеєм і Євгеном Пановим (українські політичні в’язні, яких насильно утримує Росія, - «Главком»), які перебувають у СІЗО Лефортове. Звичайно, ця різниця відображає характер захисту в одному і другому випадках. Для мене є важливим і принциповим, щоби щодо моїх підзахисних ніколи не застосовували тортури, щоби вони мали максимально повне забезпечення у СІЗО, можливість отримувати передачі, зв’язок з родичами. Щодо допомоги, то вона завжди потрібна, завжди її недостатньо, зажди щось потрібно.

    Наприклад?

    Мабуть, було б раціонально доповнити роботу США, у Брюсселі. Це можливо лише за допомоги українських відомств. Роботи в політичні сфері явно бракує. Держдеп США заявляв про стурбованість, це ще за Обами і Керрі було. А про нинішню Адміністрацію ми не знаємо, чи буде вона стурбована долею Романа. Думаю, ми трохи недопрацьовуємо з консолідацією журналістської спільноти… Комунікації також недостатньо, з цим бувають у нас (у захисту) проблеми з українською владою.

    Що саме маєте на увазі?

    В Україні все робиться достатньо повільно. Практичної частини торкатися не хочу, щоби нікого не образити. Маю на увазі контакти з МЗС, Адміністрацією президента.

    Романа поселили в камері з російським націоналістом. Чи немає у них з українцем конфліктів, яке ставлення до півзахисного з боку працівників слідчого ізолятора?

    До нього ставляться дуже добре, ніяких проблем немає. Звертаються по імені і по-батькові, стараються максимально тактично поводитися. Те, що поселили з націоналістом… Знаєте, скоріше за все, це не якийсь злий намір. Там націоналіст поміркований, вони одне з одним вмістом посилок діляться, їжею, нормально спілкуються. Словом, жодних проблем немає, окрім відсутності холодильника. Зараз Роман опинився в камері, де його немає.

    Чому йому погіршили умови, перевели до іншої камери?

    У цій камері, як і в попередній, є телевізор. А чому перевели - це пов’язано з ротацією. Так прийнято у СІЗО, передбачено внутрішніми правилами. Це робиться для того, аби сталі зв’язки не утворювалися тощо.

    Наприкінці минулого року Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська відвідала українців в СІЗО в окупованому Криму, після чого була досягнута домовленість про можливий її візит до Москви в тому числі для відвідин Сущенка. Чим саме вона зможе допомогти у цій справі?



    Подробиць я не знаю, з Лутковською не спілкуюся. Як я уже казав, для нас був би дуже добре будь-який контакт чиновника чи відповідальної особи з Романом Сущенком. Бо це створює додаткові можливості для спілкування, обміну інформацією. Зараз цим займається консул Брескаленко. Якщо додатково цим же займатиметься Лутковська, не бачу в цьому нічого поганого.

    Ви вже висловлювали думку: якщо мова і йтиме про обмін Сущенка, то кандидатами на могли б стати російські диверсанти Максим Одинцов і Олександр Баранов, який утримує Україна. Кремль піде на такий нерівноцінний обмін: «двох рядових солдатів» на цілого «шпигуна», якого Москва сотворила з Сущенка?

    А коли це їх (Кремль) зупиняло? Легко підуть на такий обмін. Савченко ж поміняли на Єрофеєва і Александрова… Якщо ви думаєте, що вони (в Кремлі) мають рефлексію з приводу того кого на кого міняти, то ні. Вони залюбки поміняють на Образцова і Баранова. Інше питання – коли це відбудеться і чи буде достатньо тільки Образцова і Баранова.

    Наскільки затягнеться судова тяганина?

    Чи звільнять Романа і коли, я вам не скажу, це в руках Божих. 30 квітня – термін до якого будуть отримані результати усіх експертиз. Допускаю, що слідство точно до початку літа триватиме. Що буде далі – загадка. Бо суд відбуватиметься у закритому режимі, нікого не допустять, ніхто нічого не побачить. Він може пройти і швидко, а може і навпаки, процесуально вивірено.

    Сьогодні у Криму затримали і допитували вашого колегу Миколу Полозова. Він каже, що не розкрив адвокатської таємниці, однак ви припускаєте, що все одно його можуть відсторонити від захисту Ільмі Умерова, якою він займається. Наскільки це реальна небезпека?

    Я з ним спілкувався. Він розповів, що ФСБ знімали спробу допиту на відеокамеру. На мій погляд процесуально вони свою задачу виконали. Так, дійсно, він нічого не підписав, нічого не зробив, мовчав. Але їх і це влаштовує. Я думаю, вони представлять цей «допит» своїм протоколом і приєднають до нього відео. Ціль – це саме допит, аби вивести його зі справи як захисника Умерова. Хоча навіть рішення Апеляційного суду про його примусовий допит ще немає, є тільки рішення суду першої інстанції.

    Ви могли б взятися за справу?

    Я нею і займався. Просто зараз веду справу Сущенка. Якби все у Москві відбувалося – це один варіант. А справа Умерова у Криму. Літати до Криму з Москви не так просто. Поки там є місцеві адвокати Еміль Курбедінов і Заїр Смедляєв, вони з цією ситуацією справляються. Хоча, звичайно, допомога московського адвоката була б зовсім не зайвою, хоча б для публічності… У цю п’ятницю ми остаточно зрозуміємо, чи Миколу залишать у справі в статусі адвоката, чи зроблять свідком, що унеможливить, відповідно до КПК, його роботу як адвоката у цій справі. Так, Ільмі Умеров казав мені, мовляв, Марк, увійди у справу. Я підтверджую, що можу увійти, але щоб при цьому не постраждала справа Сущенка, бо не можна розпорошуватися: де Крим, а де Москва…

    Ви можете опинитися у подібній ситуації, якщо Кремль захоче перевести вас зі статусу адвоката в статус свідка у справі Сущенка?

    Ні, виключено. Справа у Москві, це не справа в Криму. 

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ