Білоруські опозиціонери Радіна та Бондаренко: У нас буде революція. Майдан наближається

    «Якщо Путін скаже Лукашенку піти війною на Україну, той піде»
    У вересні увага світової спільноти була пильно прикута до Білорусі. Там проходили спільні російсько-білоруські військові навчання «Захід 2017». Україна, країни Балтії розцінюють ці навчання як репетицію потенційного вторгнення на їхні території. Активна частина білорусів вийшла на акції протесту проти цих маневрів і навіть перед
    • Наталія Малиновська
    • 30 Вересня, 19:15
    • Розсилка
    Наталія Радіна, головний редактор видання «Хартыя’97», та дисидент і координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Зміцер Бондаренко
    Наталія Радіна, головний редактор видання «Хартыя’97», та дисидент і координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Зміцер Бондаренко

    «Якщо Путін скаже Лукашенку піти війною на Україну, той піде»

    У вересні увага світової спільноти була пильно прикута до Білорусі. Там проходили спільні російсько-білоруські військові навчання «Захід 2017». Україна, країни Балтії розцінюють ці навчання як репетицію потенційного вторгнення на їхні території. Активна частина білорусів вийшла на акції протесту проти цих маневрів і навіть перед полігоном людям вдалось натягнути транспарант зі словами «Російський солдат, іди додому!»

    Паралельно нещодавно відбулися й акції проти політики Лукашенка. Опозиція закликає виходити на «Марш розсерджених білорусів».

    Наталія Радіна, головний редактор видання «Хартыя’97», та дисидент і координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Зміцер Бондаренко переконані, що країна на порозі змін. Нині опозиціонери перебувають у вигнанні. Вони провели свою прес-конференцію у «Главкомі».

    Що сьогодні відбувається в Білорусі? Розгортається «Марш розсерджених білорусів»

    Радіна: В Білорусі сьогодні важка економічна ситуація. Рейтинг Лукашенка сьогодні близько 10%. Великий рівень безробіття. Низькі зарплати. Ціни, як мені вже повідомили білоруси, які мешкають в Україні, вдвічі-втричі вищі, ніж у Києві. Велике невдоволення владою. Лукашенко в пошуках додаткових фінансових джерел. Він запроваджує дедалі більше податків та поборів. «Декрет про дармоїдів» зобов’язав кожного білоруса, який не працює, виплачувати близько $400 на рік. При тому, що виплати з безробіття становлять $13. З одного боку, це спроба обібрати людей, а з іншого – змусити працювати на погано оплачуваних рабських роботах. Чаша терпіння людей переповнена і вони просто почали виходити на вулиці. Протестів, які пройшли в Білорусі навесні цього року, не було навіть за часів перебудови. Тому що люди вийшли практично в усіх містах. Не тільки в Мінську і обласних центрах, а й в районних центрах та невеликих містечках. Завдяки стрімам в Інтернеті незалежних журналістів, уся країна побачила, як народ ненавидить Лукашенка. Більше за все його ненавидить електорат, який за нього голосував, зокрема люди літнього віку, які сьогодні опинилися на межі жебрацтва. Я впевнена, що протести триватимуть - наступний «Марш розсерджених білорусів» відбудеться 21 жовтня, - бо нині в Білорусі різко піднімають ціни на послуги ЖКГ. Обурення буде великим.


    Наталія Радіна, головний редактор видання «Хартыя’97»
    Наталія Радіна, головний редактор видання «Хартыя’97»

    Гряде білоруський Майдан на соціальному ґрунті?

    Бандаренко: На першому «Марші розлючених білорусів» лунала кричалка «Нет декрету № 3 - Лукашенко уходи!» Не знаю, чи відбудеться ще один «Марш», тому що Лукашенко сказав, що все одно змусить всіх працювати. Він намагається принизити людей. Говорить: «Будете працювати в полях, на вулицях, будете дороги будувати». Уявіть, зараз XXI століття! Диктатор проти народу! Проблема полягає в тому, що сьогодні білоруси борються поодинці. Українці також змагаються самотужки, але мають симпатії всього світу. Є якась допомога. У білорусів такої допомоги немає. Ситуація схожа, як у 70-80 роки, в таких країнах, як Угорщина, Чехословаччина, Польща – люди не приймали владу, боролися, виступали. Тоді було зрозуміло, що комунізм – погано , а демократія та солідарність – добре. Коли були протести навесні, ми зіткнулися з тим, що польські медіа взагалі не давали про це інформацію. Тому, що це суперечить стереотипам, які існують. Суперечать помилковим установкам політиків, наприклад, голова Сенату Польщі повернувшись з Білорусі сказав: «Лукашенко – дуже тепла людина». Тобто людина, яку підозрюють в убивствах політичних опонентів, організації вибухів у метро, масових репресіях – «тепла людина» для лідера країни, в якій перемогла «Солідарність».

    Я також знаю, що не дуже добре висвітлювались ці події і в Україні. Українська влада хоча підтримувати стосунки, щоб не мати ворогів з усіх боків. Ми вважаємо, що це помилковий підхід. Чи буде Майдан – важко сказати, немає інформаційної допомоги, в першу чергу. Немає міжнародної солідарності. Ми – свідки соціального бунту. Так, у деяких містах це організовувала опозиція. А взагалі це був стихійний бунт. Тому, що влада перегнула палицю і ця пружина вже стиснулася до кінця. Лукашенкові вдалося застосувати репресії безкарно, так само, як і в 2010 році. Тоді було заарештовано за кримінальною справою 40 осіб, а за адміністративними – 700. Цієї весни також було заарештовано 40 людей за карною справою й відправлено до в’язниці КГБ. Більше тисячі було заарештовано превентивно перед ключовою акцією. Поки що репресії дають йому змогу триматися. Знаю, що люди будуть опиратися. В якому масштабі це вийде – побачимо.


    Дисидент і координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Зміцер Бандаренко
    Дисидент і координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Зміцер Бондаренко

    Чи усвідомлюють світові лідери, що Білорусь – пособниця агресора, а білоруське КГБ – філія ФСБ. Нещодавно зник наш громадянин Павло Гриб, українці отримують заборони в’їзду до Білорусі на вимогу ФСБ.

    Радіна: Я у 2011 році приїхала до Литви й отримала там політичний притулок, за що дуже вдячна цій країні. Але мені довелося дуже жорстко критикувати президента Литви на той час. Оскільки було припинено міжнародну ізоляцію Лукашенка у 2008-2009 роках, ми мали масові репресії наприкінці 2010 року. Відкрила цю міжнародну ізоляцію президент Литви. Вона зустрілася з Лукашенком, запросила його до Вільнюса, і він приїжджав. Мені довелося говорити, що Західні країни відповідальні за дії Лукашенка. Диктатура розуміє тільки мову сили та санкцій. Він відчув себе абсолютно безкарним, влаштувавши розправу над лідерами опозиції, незалежними кандидатами, інтелігенцією та простими людьми. Зараз ми бачимо, що Литва - принциповий та жорсткий критик режиму Лукашенка. Чому це відбувається? Тому, що Литва розуміє, що Білорусь Лукашенка несе загрозу всій регіональній безпеці та безпосередньо Литві.

    У чому виявляється ця загроза?

    Радіна: У першу чергу – це загроза для Вільнюса. Тому, що на кордоні з Литвою будується атомна станція. Будують її, порушуючи всі міжнародні норми. Екологи б’ють на сполох, адже у випадку аварії на цій станції Вільнюс буде знищено. Литва чудово розуміє цю загрозу і звертається до білоруської влади з проханням допустити спостерігачів МАГАТЕ та провести міжнародну експертизу будівництва. Білоруська влада відмовляється це робити. Навчання «Захід-2017», які відбулися зараз на території Білорусі, теж викликають занепокоєння. Нещодавно президент Литви виступала на сесії ООН – це був блискучий виступ. Російська делегація навіть покинула залу. Вона прямо сказала, що «Захід-2017» спрямовано проти Європи, йде пряма загроза Литві, Польщі, Латвії та Україні.

    Є ризик, що російським військовим «забудуть дати компаси» і вони «заблукають» у Білорусі так, як заблукали на Сході України?

    Бандаренко: Така загроза існує. Ще в 2009 році в період навчань «Захід-2009» я був учасником протестів. Потім виявилося, що ми відпрацьовували танковий прорив до Калінінграда через Сувалкський коридор та завдання ядерного удару по Варшаві. І водночас міністр закордонних справ Сікорський виступав, щоб МВФ видав кредит для Лукашенка.

    Коли я сидів у в’язниці з високопоставленими офіцерами білоруської армії, то вони казали, що росіяни вже тоді перебували в Білорусі, це були 2010-2011 роки. Частина з них була у формі білоруської армії. Білоруське Міністерство оборони дуже нервово реагувало на публікації про те,  що росіяни знаходились на території у 2010-2012 році. Зараз білоруська журналістка «розкопала» інформацію про те, що кількість залізничних вагонів, з допомогою яких транспортувались російські військові та техніка значно перевищує офіційні дані. Ідеться про чотири тисячі вагонів, хоча говорили, що їх  було стільки, як і на минулих навчаннях - близько 700 вагонів. Зараз це в рази більше.

    Також є інформація, що увійшла транспортна авіація Росії. Щоправда, ми не знаємо, літаки якого типу. Я впевнений, що частина російської техніки та  озброєння  залишаться на території Білорусі.

    Радіна: Я – донька військовослужбовця, у мене багато знайомих в армії. Справді, була інформація, що російські військові вже давно служать в Білорусі у білоруській формі. Дійсно, за реакцією білоруського Міноборони, яке одразу почало це спростовувати, зрозуміло, що це – правда. Було видно, що вони занервували, коли це стало відомо. За джерела, які мені це повідомляли в 2012-му, ручаюсь. Тому зараз, звісно, є серйозна загроза того, що частина військ залишиться в Білорусі, на додаток до тих, які вже є.

    Бандаренко: Щоб не бути голослівним, нагадаю, що у 2014 році, коли «зелені чоловічки» уже захопили Крим, в Гомелі на вокзалі були зафіксовані російські військовослужбовці в новій формі, до того ж, із шевронами кольорів прапора РФ. Один із опозиційних активістів з ними поговорив і вони сказали, що їдуть на заміну. Офіційно в нас є дві російські бази стеження у Барановичах та Вілейці. У Барановичах – система протиракетного попередження. Друга база електронного стеження та зв’язку з підводними човнами Росії. Люди в формі спецназу збройних сил Росії були зафіксовані в Гомелі. Вони заявили, що їдуть на заступати на заміну на цих базах. Ось такий був прокол. Але тоді не було жодних навчань. Просто Росія підтвердила, що ротує військовослужбовців.

    Тобто ви припускаєте, що Лукашенко може віддати наказ стріляти по українцях та інших сусідах?

    Радіна: Лукашенко – маріонетка Путіна. Ви це маєте чудово розуміти. 23 роки його режим тримається на російських грошах, і він не в змозі від них відмовитися. Сьогодні, коли Росія менше дотує Білорусь через те, що веде війни в Україні та Сирії, ми бачимо економічну кризу. Нереформована за десятки років економіка помирає. Відмовитись сьогодні від тих грошей, що Росія виділяє, він не може. Звісно, в час «Х», коли від нього будуть вимагати, він приєднається до війни. Власне, він вже у ній бере участь і навчання «Захід-2017» підтверджують це.

    Послухайте риторику Лукашенка. Він не відмовився від своїх слів про те, що владу в Україні захопила хунта. Він не спростував ці слова. Білоруські офіційні медіа повторюють те, що ми чуємо на російських каналах про ситуацію в Україні. Можливо, вона не настільки агресивна, але вона й не дружелюбна. Тому потрібно розуміти, що від Лукашенка можна очікувати все що завгодно. Те, що він не гарант безпеки для України – абсолютно точно. Він безумовно зробить те, що йому скаже Путін.

    Бардаренко:Я повернувся б до навчань «Захід-2017» і до того, що робитиме Лукашенко. З одного боку, росіяни дезінформують міжнародну спільноту, воєнних партнерів НАТО, міжнародних спостерігачів, повідомляючи що в навчаннях брало участь всього 13 тисяч чоловік і три тисячі з них – росіяни. Одночасно з «Заходом-2017» проводяться командно-штабні навчання на території «ДНР» та «ЛНР». Їх мета - координація дій із російською армією. Водночас Росія проводить взаємодію в Сирії з частинами армії диктатора Асада, звинуваченого в злочинах проти свого народу. Відпрацьовується взаємодія з шиїтською воєнізованою групою «Хізбалла». Відпрацьовується взаємодія з Корпусом стражів ісламської революції, з найкращим спецназом іранської республіки. Відпрацьовується взаємодія з армією диктатора Лукашенка. Про що можна говорити, які 10 тисяч? Усю армію, внутрішні війська, міліцію приведено до бойової готовності. Можемо говорити, що в навчаннях, тільки на території Білорусі, бере участь близько 170 тисяч військовослужбовців Білорусі.



    Також ми знаємо, що в Балтійському морі проводяться навчання з китайським флотом, в якому беруть участь кораблі російських Північного, Балтійського та Тихоокеанського флотів. І нас хочуть переконати, що це навчання «Захід-2017», у якому беруть участь 13 тисяч осіб? Давайте подивимося, якщо навчання проходять від Білого до Середземного моря за участю декількох російських флотів, з союзними військами, шиїтськими угрупуваннями, маріонетками «ДНР» і «ЛНР», китайськими моряками. Та в цих навчаннях задіяні півмільйона людей. Ми знаємо, що офіційно три повітряно-десантні дивізії приведені до бойової готовності й перекинуто до Смоленської, Брянської областей, до кордону з Україною. Була інформація, що під виглядом навчань «Захід-2017» були перекинуті війська на кордон з Україною до Ростова. Таких навчань після розпаду Радянського Союзу не було. Це все робить одна країна, одне міністерство оборони.

    Так, Лукашенко такий, як і Плотницький та Асад. У цих навчаннях частина військових беруть участь у реальних бойових діях, а інша частина – ще не в бойових. У цьому також гібридність. І де стріляють по живих цілях, а де по потенційних – це також маскування. Не зрозуміло, що відбуватиметься далі.

    Досвід Януковича нічого не навчив Лукашенка? Чи можна очікувати, що буде відбуватися зростання національної самосвідомості?

    Радіна: зростання національної самосвідомості білорусів уже відбувається, і я сказала дуже швидкими темпами. Якщо порівняти з ситуацією, яка була 20 років тому назад, то сьогодні ми бачимо, що зростає кількість тих людей, які говорять білоруською мовою. Білоруська стає модною. У Білорусі зараз популярні курси з вивчення рідної мови.

    Мене вразило, що після 8 вересня – день білоруської військової слави – в місті Ліда пройшов великий музичний фестиваль, на який приїхало близько 100 тис. людей. Багато тримали національний біло-червоний прапор, у когось були стрічки з національним орнаментом, вишиванки, тобто кожен хотів підкреслити, що він – білорус. Енергія на цьому фестивалі була неймовірна! В народі зріє бажання бути собою, зрозуміти, що ти білорус і наступний крок – бути вільним. Я переконана, що це вже не згасне і приведе до змін в країні. Мені здається, що і в спецслужбах є розумні люди-патріоти, які усвідомлюють, що нинішня система не життєздатна.

    Бандаренко: На моє переконання українці повинні експортувати те, що вони вміють прекрасно робити – це Майдан: дух, здатність самоорганізуватися, волонтерство – як бренд уже. Українське світло дуже близьке. Музиканти також сьогодні несуть ці смисли. Багато людей відвідали концерт «Океану Ельзи», який виступав разом із білоруським гуртом. Або ж блискучий Сергій Міхалок, який присвятив свою пісню Майдану «Воїни світла».



    Але якщо махати білоруським прапором на площі десь і вигукувати «Живє Беларусь!», то можна бути заарештованим або навіть втратити роботу. Інша річ, коли на концертах обгортатися національним прапором. На концертах – можна. Тобто подвіній стандарти, як під час перебудови. Згадайте, були закони про кооперацію, з одного боку, і закони про нетрудові доходи – з іншого. Зараз у Білорусі те ж саме – подвійні стандарти та подвійні накази. 

    Шизоїздна поведінка влади?

    Бандаренко: Ні, це не шизоїдна поведінка. Це такий стан країни, який охопив свого часу Радянський Союз під час горбачовської перебудови. Зміни в Бліорусі назрівають.

    А як населення Білорусі оцінює те, що відбувається в Україні – російська агресія, анексія Криму, війна на Донбасі? Хтось якісь висновки робить чи все ж таки любов до Росії сліпа?

    Радіна: Якщо говорити про молодь, то вона проукраїнська та проєвропейська. Вона не дивиться телевізор, не читає офіційну пресу, вона сидить у мережі, подорожує за кордон і бачить все на власні очі. Багато дійтей не хоче навчатися в білоруських вишах, і їде на навчання до Варшави чи Вільнюса.

    А якщо оцінювати загалом населення, то, звичайно, не можна применшувати проблему російської пропаганди. Люди старшого та середнього віку дивляться російські телеканали. На жаль, Путін в Білорусі популярний політик.

    Ця ситуація – привід, щоб звернути увагу на Білорусь, посилити інформаційний вплив, зокрема і з України, Польщі, зЛитви. Люди повинні отримувати більше інформації, щоб була змога протистояти російській пропаганді та брехні.

    Бандаренко: У державних медіа Україну показуть дуже негативно. Головний постулат – «головне, щоб не було війни». У Білорусі вийшло кілька зомбі-фільмів, де нас, опозиціонерів – Міколая Статкевіча, Андрея Саннікова, мене і Наталю, – показували на тлі революційних кадрів України, і тицяли в нас пальцем, ось, мовляв, що у вас буде, якщо ці люди опиняться при владі. Тобто в державних ЗМІ пказують, як Лукашенко цілується з офійцною владою України, і в той же час засуджують революцію.

    Але революційний досвід України дуже розповсюджується через людей. Наприклад, є зв’язки між футбольними фан-клубами. Спортивні клуби фанатів були під контролем КГБ Білорусі і під впливом РНЄ (Російське національне єдинство – ультранаціоналістичний російський рух. – Главком). У цих клубах готували так званих тітушок. Але події в Україні та спілкування між фанами вплинуло так, що частина білоруських фанатів почали вигукувати кричалки білоруською мовою, співати антипутінські пісні і висловлювати солідарність з фанами України.

    А з іншого боку, якщо в України є певні невдачі, немає реформ, а ваше керівництво цілується з білоруським диктатором, для білорусів це психотравма. Нам дивно і образливо, що українські представники влади не хочуть зустрічатися з білоруською опозицією.

    Складається враження, що Лукашенко засів навіки…

    Радіна: Ні, революція в Білорусі буде, і Майдан буде. Ми виступаємо за ненасильницьку зміну влади, але вона має відбутися. Лукашенку, щоб врятувати себе, доведеться сісти за стіл переговорів з опозицією. Не знаю, чи вистачить у нього розуму прийняти цю пропозицію. Але, можливо, в його оточенні є інші люди, які розуміють ситуацію.

    Наталія Малиновська, Анна Скалій, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ