Директор Асоціації Opera Europa Ніколас Пейн: Культура є політикою. Інколи вона використовується для війни

    «Не можна бути гостинним до людей, які підтримують війну»
    У Києві 18–20 травня уперше відбулася міжнародна театральна конференція «Опера Європи – 2017». До столиці завітали представники 29 країн, керівники відомих світових оперних театрів, Штутгартської опери, Королівської опери Лондона, Польської національної опери. Основна мета зібрання, як зазначили організатори, керівники
    • Михайло Глуховський
    • 6 Червня, 17:30
    • Розсилка
    Ніколас Пейн
    Фото: Київський національний академічний театр
    Ніколас Пейн

    «Не можна бути гостинним до людей, які підтримують війну»

    У Києві 18–20 травня уперше відбулася міжнародна театральна конференція «Опера Європи – 2017». До столиці завітали представники 29 країн, керівники відомих світових оперних театрів, Штутгартської опери, Королівської опери Лондона, Польської національної опери. Основна мета зібрання, як зазначили організатори, керівники столичних театрів опери та оперети Петро Чуприна і Богдан Струтинський, полягає у налагодженні копродукції вітчизняних і провідних західних театрів, що давно уже є звичайною практикою у світі.

    «Главкому» вдалося поспілкуватися з директором Міжнародної оперної асоціації Opera Europa Ніколасом Пейном. Протягом 34 років він керував чотирма оперними театрами Великобританії: Національною оперою Уельсу в Кардіффі, Північної оперою в Лідсі, Королівською оперою Ковент-Гарден і Англійською національною оперою в Лондонському театрі «Колізеум». З 2003 року Пейн є директором Opera Europa – провідної організації, членами якої є понад 170 оперних театрів і фестивалів з 42 країн.

    В інтерв’ю «Главкому» Ніколас Пейн розповів, у чому полягає феномен українських музикантів, як зробити оперу популярнішою та чому в Україні не ставлять Вагнера чи Моцарта. 

    Нині в Європі багато українців на провідних оперних сценах. Із чим пов’язаний цей успіх?

    Я не знаю, чому у вас так багато гарних виконавців (посміхається). Мабуть, це через якісну освіту в консерваторіях і академіях. Можливість співати пов’язана з можливістю розмовляти. Навіть у Росії можна знайти дуже багато прекрасних голосів, але в італійській опері вони звучать не так гарно.

    Якщо ви поїдете на південь чи на захід України, ви можете знайти ще кращі голоси, ніж в італійській музиці. Все пов’язано з тим, як ставиться голос, фонетичними особливостями, звичайно, від того, як людина готується, тренує свій голос.

    Баритон Юрій Самойлов каже, що школа українського вокалу одна з найкращих у світі, натомість в Україні не вистачає роботи з тілом, з диханням. Погоджуєтеся?

    У різних країнах світу є хороші і погані вчителі з вокалу – і в Італії, і в Англії, і, напевно, в Україні. Мені здається, що це не обов’язково пов’язано з народною традицією. Я прослуховував доволі багато співаків на конкурсах і нещодавно обирав учасників для пісенного конкурсу «Співак світу» у Кардіффі (міжнародний конкурс оперних співаків BBC. – «Главком»), і там був один молодий хлопець з України, його баритон просто фантастичний. Я не обіцяю що він переможе, але він дуже сильний співак.

    Більшість світових оперних театрів не є прибутковими, вони фінансуються державою. Як заохотити владу вкладати більше грошей у театри, яким є західний досвід?

    Слід намагатися заручитися підтримкою держави. Держава має робити культуру доступною для людей. Задля цього слід залучати багатих людей до мистецтва, меценатів, бо опера – це коштовна справа, вона дає роботу багатьом людям, задіяним у цьому процесі: співакам, музикантам, технічним працівникам. Якщо опікуватися лише комерційною складовою опери, то це дійсно дуже дорого. За таких умов звичайний хлопець з нормальною зарплатою не зможе зводити дівчину до театру, бо це задоволення буде занадто дорогим. Освіта – одна з основ для життя, як і достатнє медичне забезпечення, доступний транспорт, ну і доступна культура.


    1_254
    Ніколас Пейн

    В українських оперних театрах не ставлять опери, які є модними у світі. В Києві немає Моцарта, а Вагнер узагалі відсутній у всіх театрах країни. Українська публіка не готова?



    Я не знаю, наскільки це пов’язано з історією. Проте це можна пояснити тим, що частина Європи, яку було свого часу окуповано Гітлером, довго не хотіла чути, відповідно і ставити у своїх театрах Вагнера. Я нещодавно спілкувався з колегами з Польщі, які сказали, що ставитимуть «Майстерзінгера» Вагнера («Нюрнберзькі мейстерзінгери» – опера Ріхарда Вагнера на три дії. – «Главком») вперше після завершення Другої світової війни. Це можна зрозуміти. Зараз Вагнер вважається одним з найвеличніших композиторів, як і Моцарт. У репертуарі (українських театрів) ви можете помітити певний нахил у бік італійської опери. Але я не знаю, чи це пов’язано з уподобаннями публіки.

    Відомі російські зірки Ганна Нетребко, Валерій Гергієв відзначилися кількома скандалами, висловлюючи власну позицію з приводу війни на сході України. Якою є позиція європейських оперних діячів щодо дій і заяв цих людей?

    Я дам вам скандальну відповідь. Коли я приїхав сюди, я сказав високопосадовцям, які беруть участь у конференції, про те, що цей захід має бути відкритим перед російськими учасниками, бо не можемо говорити про те, що будуємо «дім, закритий від Росії». Так, звичайно, ми дозволятимемо їм приїжджати, за винятком деяких. Вони (українські високопосадовці) мені не сказали, кого не хочуть бачити, але, можливо, якраз ішлося про тих людей, яких ви назвали у своєму запитанні. Тобто я їх розумію, не можна бути гостинним до людей, які підтримують війну.

    Тоді де проходить межа між громадянською позицією і мистецтвом?

    Річ у тім, що культура є політикою. Ми віримо в те, що її має бути використано для позитиву, налагодження дружніх відносин. Але історія нам каже про те, що культура інколи використовується і для війни. Ви пам’ятаєте Гітлера, Сталіна, це небезпечно.

    Визнаєте, що Росія використовує своїх зірок для поширення пропаганди? Як цьому протистояти?

    Гергієв – один з найвеличніших диригентів у Росії, який є залежним від підтримки людей. Думаю, він має бути обачливішим. Я його не виправдовую за його позицію (щодо підтримки Росії в конфлікті з Україною. – «Главком»), але я його розумію (в одному з інтерв’ю «АіФ» диригент заявив, що до влади в Україні прийшли фашисти, а Крим є російською територією. – «Главком»). У світі мистецтва потрібно вільно ставитися до критики. Свобода слова важлива.

    Але це не мистецтво, а пропаганда…

    У моїй країні я вважаю, що театр має право критикувати політику. Проте я визнаю, що пропаганда є небезпечною річчю і може бути використаною (політикою в своїх цілях), тому що гроші підкуповують.

    Читайте також інтерв’ю з музичним критиком Анною Ставиченко: Третій рейх використовував культуру, аби демонструвати всім велич. Росія діє за тією ж схемою

    Читайте також інтерв’ю з Анатолієм Солов’яненком: Працевлаштування артистів з Донбасу – це наша добра воля

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ