Голова прифронтової Мар’їнки Олександр Тесля: За півтора року місто не обстрілювали рівно 20 днів

    «Щоб отримати зарплати, люди змушені їхати 20 кілометрів»
    Тільки-но в Авдіївці запанував відносний спокій, як ситуація знову загострилася. 16 лютого бойовики обстріляли місто: снаряди серйозно пошкодили багатоповерхівку і кілька будинків з приватного сектора. Мар’їнка, як і Авдіївка, межує з окупованим Донецьком. Жителі містечка практично щодня чують розриви снарядів. Востаннє до Мар’їнки
    • Михайло Глуховський
    • 17 Лютого, 18:04
    • Розсилка
    Олександр Тесля
    Олександр Тесля

    «Щоб отримати зарплати, люди змушені їхати 20 кілометрів»

    Тільки-но в Авдіївці запанував відносний спокій, як ситуація знову загострилася. 16 лютого бойовики обстріляли місто: снаряди серйозно пошкодили багатоповерхівку і кілька будинків з приватного сектора.

    Мар’їнка, як і Авдіївка, межує з окупованим Донецьком. Жителі містечка практично щодня чують розриви снарядів. Востаннє до Мар’їнки «прилетіло» на початку лютого. Два снаряди розірвалися у самому центрі міста. На щастя, тоді ніхто не загинув.

    За мирних часів тут працювали харчова фабрика, шиноремонтний та молокозавод, виробляли відому в Україні халву. Проте зараз виробництво зупинене, працюють лише бюджетні установи.

    В інтерв’ю «Главкому» голова Мар’їнської військово-цивільної адміністрації Олександр Тесля розповів, чим живе прифронтове місто, скільки жителів залишилось у ньому.

    2 лютого бойовики влучили ракетами у центр Мар’їнки. Наскільки спокійно у місті зараз?

    У Мар’їнці я працюю вже півтора року. За весь час у нас не було бойових дій рівно 20 днів. Решту часу – протягом літа, осені та взимку – обстріли не припиняються. Тільки перед новорічними святами і кілька днів після них зберігалася відносна тиша. Якщо до нас у центр міста прилетів снаряд, то це, так би мовити, не є трагедією. Ми ж не можемо спрогнозувати, куди прилетить наступного разу і якось захиститися від цього. Так, не щоразу в центр міста прилітає, але ми настільки близько перебуваємо (до лінії розмежування), що ми на ці прильоти чекаємо ледь не щохвилини, на жаль.

    Чи продовжують виїжджати місцеві, скільки людей зараз живе в Мар’їнці?

    Судячи з інформації різних гуманітарних організацій, які надають нам допомогу і моніторять ситуацію, у місті проживає 5,5–6 тис. людей. Якби Київ надав їм можливість виїхати, моживо, б поїхали. А так люди живуть, нікуди не хочуть і не можуть виїжджати.

    Які підприємства у місті працюють?

    Промислові підприємства провели евакуацію, нині їх у місті немає. Якби ви були бізнесменом, ви б нині свій бізнес тут розмістити? Навряд чи. З того, що працює, – це школи, дитячі садки, управління соціального захисту, районна адміністрація, Будинок творчості, дитяча спортивна школа.

    Як вирішується проблема виплати зарплат і пенсій, якщо банки не працюють, який рівень зарплат?

    Проблеми з виплатами у нас немає. Кошти на це розподіляються Києвом. Банки, банкомати є за межами міста, за 20 км від Мар’їнки. Люди на автобусах і автомобілях їздять за грішми. У нас працює пошта. Якщо йдеться про пенсії, то поштарі її розносять людям. Зарплати і пенсії у нас на такому ж рівні, як і в інших регіонах України.

    Наприкінці року глава Донецької обласної адміністрації Павло Жебрівський заявив, що, ймовірніше за все, керівника Мар’їнської військово-цивільної адміністрації буде замінено. Проте ви досі працюєте на посаді.

    Знаєте, як то кажуть, це було давно і неправда. Коли я прийшов у Мар’їнку, то тут було багато людей, які мали взаємини із тією стороною (бойовиками. – «Главком»), було багато провокацій, різних неприємних моментів. Але правда запанувала.

    Тобто розмов про вашу профнепридатність і заміну нині не йдеться?

    Не знаю. Ви ж самі інтернет читаєте. Мені це не цікаво. У мене практична робота. А хто там що думає, кому я подобаюся чи не подобаюся… Надіюся, що голова Донецької ОДА (голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. – «Главком») задоволений моєю роботою.

    Керівником районної військово-цивільної адміністрації Мар’їнки є Володимир Мороз. Як вам із ним працюється, чи не дублюються ваші обов’язки?

    Наші обов’язки не перетинаються. Потрібно знаходити спільну мову з Володимиром Вікторовичем як головою району, що ми і робимо.

    Пане Олександре, у листопаді 2015 року відбулося зібрання громади міста, на якому стався скандал. Місцеві жителі звинуватили вас у використанні нецензурної лексики і відсутності відповідей на запитання. Яким є ставлення до вас із боку місцевої громади зараз?

    Ви цікаві питання ставите. Ви ще згадайте, що було у 1917 році. Але це дуже некоректно. На 100% упевнений, що зараз люди вже по-іншому на все це дивляться. Мабуть, за ці півтора року я для них зробив більше, ніж зробили мої попередники. Що казати, якщо раніше у мене ніколи не було нормальної техніки, а зараз завдяки обласним коштам купили дуже гарний екскаватор, сміттєвоз новий, самоскид. У місті ж ніколи такого не було. Комунальне підприємство розрахувалося з людьми, виплатили заборгованості за шість років.

    Як змінилися настрої людей, наскільки патріотичною є громада?

    Люди раніше були дуже злі, до всього негативно налаштовані. Знаєте, коли от говоримо про хвилювання, то якщо такі є в Києві – це одне, столиця – мирне місто. А тут триває війна. Самі розумієте, люди в якому стані за таких обставин. Я сам дуже нервувався раніше.

    Прояви сепаратизму є?



    Я за те, щоб не вішати ярлики, чіпляти на одних літеру «С», а на інших якусь іншу. Просто потрібно створити умови, щоб вони в таких важких умовах почувалися упевнено. Ось це моє основне завдання.

    Яка кількість будинків потребує відновлення, скільки грошей на ці цілі виділено?

    Нині їхня кількість перевищила 1400. Усіх їх було зруйновано з 2014 року. Але поступово вони відновлюються за допомогою обласних, районних коштів, гуманітарних організацій. Про кошти міста важко сказати, бюджет наш дуже малий. Тим паче, як ви знаєте, ми не отримуємо тепер гроші від податкових відрахувань, тому складно.

    Нині 21 будинок (у тому числі й багатоповерхівки) в процесі ремонту. Це ремонти за рахунок обласних коштів. Далі через ProZorro проводитимуться тендери на відбудову ще таких чотирьох об’єктів.

    Днями Мар’їнський район отримав від Управління верховного комісара ООН чотири комплекти комп’ютерної техніки. Яку допомогу отримує місто, від кого?

    У місті також діють певні програми. Насамперед мова про забезпечення якісною водою. Зроблено проектну документацію, тепер чекаємо виділення коштів на відновлення фільтраційної станції. Місто дуже потерпає від того, що очисні споруди перебувають у Петровському районі Донецька, тому ті відходи, які ідуть сюди, забруднюють довкілля. Потрібно будувати колектор, очисні споруди. Це фінансуватиме обласний бюджет. 

    Чого нині, окрім миру, потребують жителі Мар’їнки?

    Найбільша потреба – це нормальне життя. Місту потрібна котельня. Бо є проблеми з опаленням шкіл, дитячої спортивної школи. Каналізаційні та водопровідні труби по місту потрібно замінювати тощо.

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ