Головний люстратор Анастасія Задорожна: Олена Лукаш не зможе бути навіть патрульним поліції

    • Катерина Пешко Станіслав Груздєв
    • 4 Травня, 15:05
    • Розсилка
    Анастасія Задорожна
    Фото: Станіслав Груздєв, «Главком»
    Анастасія Задорожна

    «Закон спрямований на очищення влади, а не на масові звільнення. Мета – усунути від управління державними справами, а не покарати»

    Місце «головного люстратора країни» після звільнення у листопаді Тетяни Козаченко було порожнім кілька місяців. Двічі Мін’юст оголошував конкурс – двічі комісія не могла визначити переможця. Вдалою стала лише третя спроба. Наприкінці квітня стало відомо, що конкурс на посаду виграла Анастасія Задорожна.

    Власне, обов’язки директора департаменту з питань люстрації Анастасія виконувала з 17 березня і також працювала на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення та наукової аналітичної роботи. До приходу у люстраційний департамент вона трудилася помічником народного депутата від БПП Олега Барни, ще раніше – нардепа шостого скликання від БЮТ Еліни Шишкіної.

    Про те, чому вдалося виграти конкурс лише з другої спроби, та про зміни у роботі люстраційного департаменту Задорожна розповіла «Главкому» у своєму першому великому інтерв’ю на новій посаді.


    1_21_01

    Розкажіть детальніше, як відбувався конкурс на посаду.

    У конкурсі на цю посаду я брала участь удруге. Є три етапи: тестування, ситуативні завдання, співбесіда. Тести містили в собі 400 запитань з різних напрямів законодавства: щодо антикорупційної діяльності, знання закону «Про державну службу», Конституції і певні спеціалізовані питання. Кожному претенденту на посаду випадало по 40 з цих 400 питань, але з різних сфер. На відповіді дається 40 хвилин. Але з досвіду скажу, що вистачає насправді десь до 25 хвилин. Далі давалися три ситуативних завдання на знання вже спеціального профільного законодавства – закону «Про очищення влади».

    Наведіть приклад ситуативного завдання, що дісталося вам?

    Якщо узагальнити, завдання виглядали десь так: ставилася певна проблема у сфері очищення влади, яку треба було вирішити, спираючись на профільне законодавство.

    Про що питали на співбесіді?

    Моделювали певні ситуації, щоб зрозуміти, чи має кандидат, наприклад, керівні навички чи задатки. Були також теоретичні питання, питання щодо колишньої роботи, проектів. Відео співбесід є у відкритому доступі.

    Це був уже третій конкурс з обрання директора департаменту з питань люстрації в Міністерстві юстиції України в цілому і другий для вас. По-перше, чому обрати керівника не вдалося з першого разу? По-друге, як так вийшло, що ви брали участь у другому конкурсі, де комісія не змогла визначити переможця, а в результаті третього перемогли?

    Недоречно ставити мені такі запитання, бо я не є членом конкурсної комісії і не беру безпосередньо участі в її роботі. Я не знаю, чим керуються члени комісії при виборі.

    Щодо другого конкурсного відбору – нюанс стосувався ситуативних завдань. Якщо хоч один з членів конкурсної комісії поставить кандидату 0,5 бала і менше за одне із завдань, байдуже, як гарно написані інші – такий конкурсант автоматично не може бути допущений до співбесіди.

    Сукупно за три відповіді я отримала найвищий результат серед усіх конкурсантів. Олександра Чіковані також мала такий самий бал (її в результаті вже останнього конкурсу було обрано заступником директора – начальником відділу правового забезпечення та науково-аналітичної роботи департаменту з питань люстрації. – «Главком»).

    Як на мене, недоліком такого формату конкурсу є те, що результати та, відповідно, бали/оцінки за завдання, жодним чином не пояснюються конкурсантам. Це створює величезну «площину для маневру» у будь-якому конкурсі на державну службу, що може бути використано комісією для недопущення тих чи інших конкурсантів.

    Інша річ – співбесіда, яка транслюється наживо, і кожен громадянин може подивитися як на конкурсантів, так і на роботу комісії: які питання вона ставить претендентам, як відрізняються запитання одним претендентам від інших тощо.

    Тому під час другого конкурсу хтось з членів комісії поставив мені 0,5 бала за одне із завдань, і це стало недопуском до співбесіди. Оскільки члени комісії оцінюють роботи претендентів анонімно, навіть мені невідомо, від кого я отримала такий низький бал.

    Я вирішила що це не перешкода, щоб подати документи на наступний конкурс.

    На перший конкурс на посаду керівника департаменту прийшло 13 осіб, на другий – також 13, на третій – сім…

    Серед тих людей, які подавалися на конкурс, деякі взагалі до того не були помічені бодай в якійсь діяльності, пов’язаній з очищенням влади. Також оголошувалися конкурси на посади головного спеціаліста, провідного спеціаліста – ніхто з цих самих людей туди не подавався. Тобто їх цікавив саме рівень посади, а не сфера.

    До того, як прийти працювати у департамент, ви працювали помічником народного депутата від БПП Олега Барни. Що належало до вашої компетенції? І чи зіграло це роль у вашому подальшому працевлаштуванні у люстраційному департаменті?

    Помічницею у Барни я працювала, може, трохи більше року. Відповідала за написання законопроектів, за розгляд звернень, координувала роботу помічників Олега Степановича. Я була помічником не лише Олега Барни. До роботи у нього працювала помічником народного депутата шостого скликання Еліни Шишкіної протягом усієї її каденції. Вона представляла у парламенті БЮТ. Тому чіпляти на мене ярлик, як зробили деякі ЗМІ, видавши заголовки «Департамент очолила помічниця Барни», неправильно.

    Чому вирішили піти від Барни в департамент?

    Я відслідковувала і намагалася брати участь у певних заходах щодо очищення влади, діяльності громадського люстраційного комітету. Брала участь у заходах під Конституційним судом, коли там розглядався закон «Про очищення влади». Була на засіданнях тимчасової спеціалізованої комісії, яка розглядала питання щодо діяльності суддів загальної юрисдикції у майданівських справах. Мені була цікава тема очищення влади. В департаменті було місце. Я подала резюме, пройшла обов’язкове двотижневе стажування. І за результатом цих двох тижнів перевелася з одного державного органа в інший.

    Батько ваш, як відомо, теж працював помічником у Барни...

    Мій тато – правник, адвокат. У державних органах він не працював. Він дійсно був помічником Барни, але на громадських засадах. І надавав фактично юридичні консультації щодо законопроектів.

    Хто потрапив у помічники до Барни першим з вас?

    Хто перший оформив документи, я вже не згадаю. Але прийшли ми одночасно. Олег Барна ж не юрист за професією, йому потрібні були правники в команду. Ми зголосилися разом.

    Зараз ваш батько теж уже з Барною не працює?

    Ні. Ми разом прийшли і разом пішли. Змінився склад помічників.

    З того, що лунало в ЗМІ і соцмережах: «новий головний люстратор має дві квартири в Києві». Прокоментуйте.

    По-перше, не дві квартири, а одну. По-друге, з моєю декларацією в електронному вигляді може ознайомитися будь-хто. Я справді задекларувала квартиру. Але її було придбано ще 10 років тому. Друга квартира – це квартира, в якій зареєстрований мій чоловік, проте вона не є його власністю, це квартира його батьків. Він там не живе.

    Що змінилося з переїздом департаменту на Лівобережну?

    Байдуже, де ми розміщуємося. Є складність у тому, що наш профільний заступник міністра юстиції Сергій Петухов територіально перебуває на вул. Городецького (центр міста), і нам туди час від часу потрібно їздити підписувати документи.

    Останнім часом змінювався кількісний склад департаменту?

    Штат департаменту – 24 особи. Однак департамент недоукомплектовано. Тому разом із конкурсом на директора департаменту проводився й конкурс на заступників директора і так само на спеціалістів. На всі вакантні посади в департаменті.

    За результатами було обрано заступником директора департаменту Олександру Чіковані, а також провідного і головного спеціалістів.

    Загалом скільки вакансій у департаменті не закрито?

    Вакантними залишаються такі посади: заступник директора департаменту – начальник відділу забезпечення реалізації закону України «Про очищення влади» в державних органах, начальник відділу інформаційно-аналітичної роботи та взаємодії з громадськими інститутами. По одній вакантній посаді головного спеціаліста та провідного спеціаліста.

    Які зараз зарплати отримують працівники департаменту?

    Зараз посадові оклади головних спеціалістів становлять 5900 гривень на місяць. Однак ще є надбавки за вислугу років, за ранг. Тому ця сума в підсумку є трохи більшою – приблизно 7-8 тисяч.

    На якому етапі зараз перебуває процес люстрації? Адже більшу частину перевірок стосовно чиновників уже завершено.

    Найбільш масштабною та необхідною була перша хвиля люстрації. Після того, як було прийнято закон, протягом десяти днів усі органи були зобов’язані звільнити осіб, що підпадають під ч. 1 ст. 3 – це критерій за посадами (заборона працювати в державних органах застосовується до осіб, які обіймали низку керівних посад сукупно не менше одного року у період з 25 лютого 2010 року по 2 лютого 2014 року. – «Главком»).

    Потім почалася планова перевірка у всіх органах щодо виявлення критеріїв застосування заборон, передбачених законом «Про очищення влади». Наприклад, зайняття штатних посад КДБ, майнова перевірка і так далі. За результатами такої перевірки складається довідка. Якщо стосовно особи було виявлено критерій, то така особа має бути протягом трьох днів звільнена. Планову перевірку в більшості органів теж завершено. І зараз закон працює як фільтр до тих осіб, які хочуть прийти на державну посаду, оскільки дія закону поширюється на претендентів, вони також обов’язково проходять перевірку, передбачену законом «Про очищення влади». Тому, приміром, Олена Лукаш, яка обіймала посаду міністра юстиції за часів Януковича та відповідає критеріям здійснення очищення влади, не зможе обійняти жодної посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування (окрім виборних посад), навіть бути податковим інспектором чи патрульним поліції. У цьому сила закону «Про очищення влади» на сьогодні, саме тому, на моє переконання, він стоїть кісткою в горлі всім тим, хто так хоче повернутися до влади.


    1_23_01
    Анастасія Задорожна

    Чи змінились у зв’язку з цим функції департаменту? Чим ви зараз займаєтесь?

    Є кілька напрямів, і всі вони важливі. Перше – це ведення судових справ. У нас є понад 50 судових справ, в яких бере участь департамент. І ця цифра зростає.

    Друге – моніторинг змін до законодавства. Це потрібно для того, щоб виявляти певні колізії з нашим законом.

    Судді Конституційного суду зараз проходять перевірку?

    Розумієте, складність у тому, що ініціювати перевірку, згідно із законом, повинен керівник органа, у випадку з КСУ – голова КСУ або за його розпорядженням керівник секретаріату. Натомість КСУ стверджує, що норми закону «Про очищення влади» не поширюються на суддів КСУ, бо вони начебто не є професійними суддями.

    Від міністерства було направлено листа до КСУ з повідомленням щодо необхідності проведення перевірки, передбаченої законом. Наразі чекаємо відповіді.

    А паралельно КСУ розглядає питання щодо конституційності закону «Про очищення влади». Вже 2,5 року!!!

    Окрім цього, що стосується очищення судової системи, то на початку 2016 року Мін’юстом було спрямовано близько 70 подань щодо звільнення суддів у зв’язку з несумісністю тоді ще до Вищої ради юстиції. На початку 2017 року було направлено ще 40 таких подань уже до Вищої ради правосуддя. І ми так само контролюємо їхній розгляд.

    Як відбувається розгляд? Скількох суддів було позбавлено їхніх посад?

    От щодо Віктора Татькова, колишнього судді Вищого господарського суду, Вищою радою юстиції було прийнято рішення про направлення подання щодо звільнення, і його таки було звільнено. Зараз, до речі, є судова справа, він подав позов до ВРЮ щодо цього рішення та щодо Верховної Ради про порушення процедури голосування.

    29 вересня 2016 року Верховна Рада звільнила Татькова з посади судді, так як він підпадає під дію закону «Про очищення влади». 18 жовтня 2016 року Генпрокуратура повідомила про підозру Татькову та судді Вищого господарського суду Ємельянову в незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ. У листопаді Татьков виїхав за кордон. Захист судді повідомив, що він виїхав на лікування.

    Він наче виїхав з України. На судові засідання хто ходить?

    Є представник, який за довіреністю ходить на судові засідання. Однак Вищий адміністративний суд постійно відкладає розгляд цієї справи.

    Приклад із Татьковим – на слуху. Загалом, як ви вже зазначили, департаментом було подано чимало подань щодо звільнення суддів. Скількох усе-таки було звільнено?

    Днями буквально було звільнено ще суддю Верховного суду, голову минулого складу Вищої кваліфікаційної комісії, який вирішуваа долю суддів 1-ї і 2-ї інстанцій, Ігоря Самсіна.

    Є також певні проміжні результати. Загалом в єдиному держреєстрі осіб, щодо яких застосовано положення закону «Про очищення влади», є відомості про двох суддів: Віктора Татькова і суддю Печерського суду Інну Отрош. І от очікуємо ще відомості стосовно Ігоря Самсіна.

    Суддів люструвати найскладніше. Просто процедура їхнього звільнення дуже специфічна – в цьому проявляється складність. Нюанс ще в тому, що велика кількість суддів звільнилася за власним бажанням або їх було звільнено з інших підстав, таких як порушення присяги або скоєння істотного дисциплінарного проступку, інші подання ще розглядаються. Процес триває довго, але він зрушив з місця, а це свідчить про перетворення системи, про її очищення.

    Кого ще складно люструвати?

    Міністерство не наділено правом когось люструвати. Процес люстрації, а краще його визначити як очищення влади, відбувається децентралізовано. Кожен державний орган – орган люстрації.

    Закон найбільшою мірою торкається органів внутрішніх справ та органів ДФС. Відповідно найбільше порушень закону зафіксовано саме в них. Про все це детально Міністерство відзвітувало за два роки роботи. Всі прізвища, схеми, судові рішення-індульгенції було опубліковано. Для читачів «Главкома»: http://lustration.minjust.gov.ua/main/work_material/

    Певний час тому були скандали довкола «очищення» ДФС.

    Ці проблеми нікуди не поділися.

    От, наприклад, була така скандальна історія із Ганною Ігнатенко, яка обіймала керівну посаду в ДФС у Києві (екс-заступник начальника фіскальної служби у Київській області. – «Главком»). Уже майже два роки триває судовий процес. Вона підлягає люстрації за посадою (Ігнатенко з 2010-го по 2013 роки працювала на керівних посадах у територіальних органах Міністерства доходів і зборів і підпадає під автоматичну люстрацію. – «Главком»). Але вона вже стільки часу намагається це оскаржити...

    Поясніть для «чайників». Ситуація: людину звільняють за законом «Про очищення влади» автоматично, за посадою. Вона йде до суду і зрештою за якийсь час її поновлюють на посаді, незважаючи на закон. Як таке взагалі може бути?

    Так, є закон. Але судді приймають рішення, як зазначено в законодавстві, в Конституції, відповідно до закону, але в будь-якому разі на своє переконання. Тому їхні юридичні обґрунтування справді іноді викликають питання. І до судів не завжди нас залучають. Не дуже хочуть залучати Мін’юст як третю сторону, щоб ми надавали певні пояснення і вносили ясність у ті чи інші судові процеси.

    Щодо Ігнатенко. Вона подала позов, і суд першої інстанції дійсно задовольнив його. Потім була апеляція Міністерства юстиції. Нею не були дотримані процесуальні вимоги, вона пропустила терміни на оскарження, справу було закрито. Однак потім вона змінила підстави позову і знову звернулася до суду. Зараз вона оскаржує наказ про звільнення, зокрема те, на підставі чого її було звільнено. Вона зазначає, що була на лікарняному, і тому наказ незаконний. Однак винятків немає. Навіть у трудове законодавство було внесено відповідні зміни і додано нову підставу: відповідність критерію очищення влади як самостійна підстава звільнення. Є закон – це безсумнівна підстава. Це виконання норм закону. Ми ходимо на засідання, написали вже купу пояснень...

    Не складається враження, що ви б’єтеся головою об стіну?

    Ні, не здається.

    Робота кропітка та займає час і пересічному громадянину може здатися малоефективною, однак це не так. Є випадки, як я вам описала, ми оскаржуємо їх.

    Але у зв’язку з тим, що триває судова реформа, наприклад, в Окружному адмінсуді Києва, минулого року тільки у 17 з 49 суддів були повноваження. Це дуже мала кількість осіб на велику кількість справ. Тому через це розгляд судових справ затягується.

    Ви зазначили, що загалом департамент бере участь у розгляді більше 50 справ у судах. Усі ці справи – це намагання певних осіб поновитися на своїх посадах?

    Серед цих 50 є справи, в яких люди оскаржують саме застосування до них критерію за посадою. Також люди оскаржують висновки ДФС щодо проведення майнової перевірки. І, справді, є й такі справи, в яких ДФС припустилася помилки.

    Законом «Про очищення влади» передбачено, що лише в сукупності ненадання достовірної інформації і невідповідності її доходам, отриманих із законних джерел, до осіб може бути застосовано заходи щодо очищення влади. А на початку ще проведення перевірки, бувало, особу звільняли за те, що вона не вказала певні дані. Однак цю квартиру, машину чи ще якесь майно було придбано із законних джерел. І такі люди оскаржують своє звільнення, і це абсолютно адекватна ситуація.

    Була також гучна історія із Людмилою Демченко, яка очолювала головне управління Державної фіскальної служби в Києві. Вона теж намагалася поновитися.

    Щодо неї триває судовий процес. Постановою окружного адміністративного суду м. Києва позовні вимоги Демченко було задоволено частково. ДФС було подано апеляційну скаргу. Але Київський апеляційний адмінсуд зупинив провадження до винесення рішення Конституційним судом щодо закону «Про очищення влади». Мін’юст оскаржив зупинення. 30.05.2016 Вищий адміністративний суд відкрив провадження, але дата судового засідання вже 11 місяців не призначається.

    Багато подібних судових процесів зупинилося через те, що у Конституційному суді перебуває справа щодо конституційності окремих положень закону?

    Так, велику кількість судових процесів призупинено. Не всі перебувають у нашому департаменті, ще є в департаменті судової роботи та банкрутства. Та останнім часом суди почали ці справи поновлювати. Бо Конституційний суд уже два роки розглядає це питання, хоча мав у місячний термін.

    Що саме відбувається в Конституційному суді? У певний момент навіть здавалося, що ось-ось на люстрації швидко поставлять хрест. Але вже стільки часу минуло, а жодного вердикту немає.

    21 квітня 2017 року було чергове засідання Конституційного суду з розгляду закону «Про очищення влади». Розгляд було перенесено на іншу дату. Але дата ця поки що невідома.

    У складі Конституційного суду п’ять суддів мають конфлікт інтересів. Процес затягується, хоча рішення мало б бути прийнято у місячний термін. І у мене немає розуміння, коли може бути якесь зрушення. Конституційний суд не анонсує свої рішення. Але те, що суди знову поновлюють провадження і розглядають скарги щодо звільнення осіб за законом, – це позитив.


    1_19_01
    Анастасія Задорожна

    Щодо яких відомих персон суди поновили справи?

    У гучних справах не відновлюють провадження. Відновлюють у рядових справах.

    Скільки осіб загалом може повернутися на свої посади за рішенням судів, незважаючи на те, що вони підпадають під закон «Про очищення влади»?

    Скільком судова система надасть відповідну «послугу». Важливо розуміти, що поновлення на посадах люстрованих не є масовим явищем. Це зазвичай відбувається у випадку, коли йдеться про топові посади: прокурор Києва, заступник голови НБУ, керівник податкової Києва тощо. Рівень цих посад непересічний, тому й вирішення питання у судовому процесі непросте. Я можу так стверджувати з огляду на те, скількох осіб було вилучено з реєстру на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Пересторога в іншому – викривлення норм закону, а відповідно і його застосування через спотворену судову практику. Паскал, Валендюк, Демченко – це особи, які отримали індивідуальні особливі судові рішення. Якщо йтиметься про інших, не таких високих посадовців, суди не спішать навіть приймати рішення у їхніх справах, хоча коло правовідносин тотожне. Все це свідчить про величезні проблеми судової системи, про відсутність справді незалежного, незаангажованого суду.

    Позовів загалом більше – їхня кількість вимірюється сотнями.

    Їх набагато більше насправді. Але саме наш департамент бере участь лише у більш ніж 50 справах. Ще дуже велика кількість справ перебуває в провадженнях територіальних управлінь юстиції і в департаменті судової роботи й банкрутства.

    Мін’юст залучений до всіх справ щодо люстрації, які розглядаються в судах?

    Ні. Може бути так, що суд відмовляє міністерству у залученні. Тоді ми відслідковуємо справу і потім подаємо апеляцію, бо чинними нормами законодавства, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, передбачено, що у разі, коли рішення, яке винесено, зачіпає інтереси особи, то така особа має право подавати на оскарження. Ми намагаємося всіма можливими способами закріпити результат, якого вже досягнуто, і не дати повернутися на посади тим чиновникам, які через суди намагаються це зробити.

    Хтось уже отримав остаточну індульгенцію від судів, пройшовши всі інстанції? І чи було таких людей дійсно поновлено на їхніх колишніх посадах?

    Як приклад – Василь Паскал (заступник міністра внутрішніх справ) отримав судове рішення, яким люстраційні посади, які він обіймав, було виведено з-під дії закону «Про очищення влади».

    Всі гучні справи – Демченко, Ігнатенко, Пашка (ректора Ірпінського податкового університету. – «Главком»), – ще у судових провадженнях. Є у нас завершена справа – така наша гордість – щодо начальника управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області Анатолія Назарова. Ми пройшли всі три інстанції. Ця людина підпадала під люстрацію за критерієм КДБ, і таки була звільнена. І суд підтвердив те, що до Назарова здійснюються заходи щодо очищення влади.

    Стосовно поновлення на посадах. Річ у тім, що рішення першої інстанції набуває чинності після спливання строку на апеляційне оскарження. І ті справи, в яких бере участь наш департамент, усі оскаржені. Якщо ж вже є рішення апеляційної інстанції, то воно одразу набирає чинності, і тоді має бути виконано умови – і рішення першої інстанції, і щодо поновлення так само. Однак це ж не кінцевий результат. Є ще касаційна інстанція. І багато справ застрягло саме на етапі касації.

    Назвіть прізвища суддів, які бодай у перших інстанціях, але люблять надавати «індульгенції»?

    Наприклад, в Окружному адмінсуді люстраційні справи веде трійка: Ігор Качур, Володимир Келеберда і Віктор Данилишин. У Данилишина закінчилися повноваження, тепер усі справи, які були у нього на розгляді, має бути направлено на автоматизований перерозподіл. Ми все ще слухаємо ці справи, їх не закрито. Багато справ перебуває ще у письмовому провадженні. Це коли всі документи, матеріали, докази сторонами надано, і суд за згодою всіх сторін переходить у письмове провадження.

    Скільки позовів щодо оскарження люстрації подано до Європейського суду з прав людини? ЗМІ із посиланням на колишнього заступника прокурора Чернігівської області Олега Підгайного, якого люстрували у жовтні 2014-го, повідомляли, що ЄСПЛ відкрив провадження за його позовом та ще 10 аналогічними. Також він зазначав, що найближчим часом суд також відкриє ще понад 30 аналогічних проваджень, підготовка документів за якими на фінальній стадії.

    Я теж бачила такі «анонси». Але в ЄСПЛ складна процедура. Це не відповідає дійсності, оскільки власне Мін’юст представляє інтереси уряду у всіх спорах, що розглядаються в ЄСПЛ. Тому всі ці справи, що прийнято до розгляду ЄСПЛ, спрямовують до України на розгляд та комунікації. На сьогодні жодної такої справи не існує. Це все не більше, ніж повідомлення секретаріату ЄСПЛ про те, що вони отримали їхні заяви.

    Досить давно президент поновлював після звільнення за законом «Про очищення влади» на посаді екс-командувача Сухопутних військ Геннадія Воробйова. Скільком людям за весь час дії закону надав індульгенції Порошенко? Кому саме?

    Річ у тім, що в самому законі сказано: «Заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, не застосовується до осіб вищого офіцерського складу, які обіймали або обіймають посади в Міністерстві оборони, Збройних силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії та інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, якщо це обумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності та за умови задоволення відповідного клопотання у порядку, визначеному цим законом». А у нас за фактом війна.

    Щодо конкретних осіб – можна назвати Олексія Дніпрова та Сергія Кузьменка.

    Олексій Дніпров у період з 21.11.2013 по 22.02.2014 (п. 1 ч. 2 ст. 3 закону) обіймав посаду заступника міністра освіти і науки та не був звільнений у цей період за власним бажанням. Наразі обіймає посаду керівника апарату Адміністрації президента.

    Сергій Кузьменко у період з 25.02.2010 до 22.02.2014 (ч. 1 ст. 3 закону) обіймав посади голови Олександрійської райдержадміністрації Кіровоградської області та заступника голови Кіровоградської облдержадміністрації. Нині Кузьменко – голова Кіровоградської облдержадміністрації (відповідно до ст. 8 закону «Про місцеві державні адміністрації», голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду президентом за поданням Кабінету міністрів на строк повноважень президента).

    У Мін’юсті люстрацію вже закінчено?

    Майже щодо всіх співробітників закінчено. За результатами перевірок було звільнено двох осіб: Бабієнка А.М., який обіймав посаду заступника начальника Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області з питань державної реєстрації (штатний працівник КДБ); Озерову Т.Г., яка обіймала посаду директора державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» (у період з 21.11.2013 по 22.02.2014 обіймала посаду керівника держпідприємства, що належить до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг, та не була звільнена в цей період за власним бажанням).

    І Бабієнко, і Озерова в судовому порядку оскаржують рішення щодо власного звільнення.

    Загалом у реєстрі люстрованих 935 осіб. Це не так і багато...

    А скільки це – багато? Закон торкається вищого кола посад. На початку роботи департаменту було проведено аналіз максимальної орієнтовної цифри осіб, яких могло б бути звільнено за критерієм обіймання посад – це 5000 осіб + майнова перевірка.

    Певна частина чиновників самоусунулась, звільнившись самостійно.

    Ми не на змаганнях, де хто дасть більше. Закон спрямований на очищення влади, а не на масове звільнення. Мета закону – усунути від управління державними справами, а не покарати. Це теж результат.

    Катерина Пешко, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ