Ілля Пономарьов: Якщо Путін дозволить Навальному брати участь у виборах, отже – домовились

    Американці розуміють, що Росія потенційно небезпечніша, ніж ісламісти
    Конфлікт у Сирії набагато важливіший для найбільших держав світу, ніж конфлікт на Донбасі. Це твердження ґрунтується на двох аргументах: боротьба за енергоресурси та біженці, потік яких руйнує внутрішньополітичну стабільність на Заході. Таку думку в розмові з «Главкомом» висловив колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов, який нині
    • Михайло Глуховський
    • 12 Квiтня, 10:00
    • Розсилка

    Американці розуміють, що Росія потенційно небезпечніша, ніж ісламісти

    Конфлікт у Сирії набагато важливіший для найбільших держав світу, ніж конфлікт на Донбасі. Це твердження ґрунтується на двох аргументах: боротьба за енергоресурси та біженці, потік яких руйнує внутрішньополітичну стабільність на Заході. Таку думку в розмові з «Главкомом» висловив колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов, який нині проживає у Києві. За його словами, американське суспільство розуміє, що Росія потенційно є більш небезпечним опонентом для США, ніж ісламісти. «Будь-який американець із Середнього Сходу розуміє різницю між потенційною загрозою від бороданя, який може прийти до нього і «влаштувати Ірак» у сусідньому містечку, та можливостями ядерної держави», – пояснює політик. Візит Тіллерсона до Росії, на думку Пономарьова, означає, що Вашингтон, незважаючи на обвинувачення на адресу Кремля в причетності до хімічної атаки у Сирії, не збирається закривати перед Москвою двері у переговорах щодо Сирії.

    Опальний екс-депутат також прокоментував останні протести в Росії та перспективи, які вони відкривають перед російською опозицією.


    Колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов (фото: Станіслав Груздєв)
    Колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов (фото: Станіслав Груздєв)

    Росія і Іран погрожують збройною відповіддю, якщо США продовжать подібні атаки на авіабази в Сирії, як це сталося напередодні. Росія справді готова піти на ескалацію чи ця заява лише для того, аби хоч якось відреагувати на дії Трампа?

    Це піар для внутрішнього вжитку. Скоріше за все, США не продовжуватимуть. Кремль якраз домовлятиметься з Тіллерсоном про подальші правила поведінки (як Росія і США поводитимуться у Сирії). Окрім того, медійно все ж можна по-різному повернути.



    Тіллерсон якраз відмовився зустрічатися з Путіним у Москві. Це сигнал про що?

    От Борис Джонсон, глава МЗС Великобританії, скасував свій візит до Росії (офіційна причина – «останні події у Сирії». – «Главком»). А американці хочуть спілкуватися, це і є сигнал.

    Свого часу Володимир Жириновський їздив навіть у Багдад, погрожував Джорджу Бушу, обіцяв, що Хусейна не здадуть. Зараз подібної поведінки російських політиків на сирійській темі ми не бачимо. Це тому, що вони не впевнені?

    Не зовсім зрозуміло, що говорити. Окрім того, у Росії є дуже чітка субординація. Тобто якщо це тема президентська, до неї лізти не варто. Бо якщо ти туди лізеш, отримаєш ревнощі, тобі це відгукнеться.

    Є думка, що Росія, аби відповісти США на їхні бомбування сирійської авіабази, може загострити ситуацію на Донбасі.

    Росія може набагато більше у Сирії зробити, ніж Америка. Просто тому, що РФ набагато менш вразлива до втрат, у Росії набагато дешевше озброєння і набагато більше місцевих союзників, ніж у Штатів. Натомість у РФ немає цілей в Сирії. Якщо у США хоч якесь завдання там є, то у Росії завдання лише одне – сторгуватися за Україну. Загострення на Донбасі, звичайно, можливе, але воно можливе не у формі наступу, а у формі того, щоб побільше постріляти, привернути увагу американців до проблеми, показати, що ця проблема нікуди не ділася.

    Нещодавно в Росії влада жорстоко розігнала акцію опозиції, затримавши масу людей. Путін, незважаючи на власні високі рейтинги, боїться вулиці перед президентськими виборами?

    Не погоджуюся з тим, що її було жорстоко зупинено. Враховуючи те, що мітинги були несанкціонованими, правоохоронці діяли настільки м’яко, наскільки це можливо в рамках закону. А велика кількість затриманих була, бо мітинг несанкціонований. Правоохоронці діяли дуже «по-вегетаріанськи», це не те, що було 6 травня 2012 року (акція протесту на Болотній площі, коли зібралося одразу після березневих президентських виборів близько 70 тисяч людей. Згодом на проспект Сахарова вийшло близько 100 тисяч людей. –  «Главком»). Щодо занепокоєнь (з боку Путіна), то вони, безумовно, є. Кремль зараз випрацьовує політику, як діяти. Діятимуть, напевно, асиметрично, аби ця молодь більше не виходила на протести.

    Путін переніс свою щорічну прес-конференцію на невизначений термін. Для чого?

    Прес-конференція – це наймасштабніша подія року з точки зору спілкування. Путін двічі на рік таке влаштовує. Один раз – спілкування з народом, другий – спілкування з журналістами. Для нього це якраз логічно, бо якраз у вересні починатиметься виборча кампанія, а голосування відбудеться у березні. З цих міркувань логічно починати «обробку» восени, а потім перед журналістами виступити, наприклад, у лютому, за місяць до виборів. Окрім того, я думаю, в адміністрації президента до кінця немає затвердженої стратегії цієї виборчої кампанії.


    Ілля Пономарьов (фото: Станіслав Груздєв)
    Ілля Пономарьов (фото: Станіслав Груздєв)

    Чи ухвалив Кремль рішення про допуск Олексія Навального на президентські вибори як опонента Путіна?

    Я переконаний, що для Кремля дуже небезпечно випускати Олексія на вибори. Якщо так станеться, то я справді буду думати, що Олексій де-небудь, з ким-небудь, про що-небудь домовився. Бо людина, якщо вона іде на вибори, отримує медійний ресурс.

    Чи може бути так, як із Прохоровим, із яким Кремль фактично домовився на минулих виборах?

    Так, якщо Навального випустять (дозволять брати участь у президентських виборах), то лише в тому разі, якщо домовляться. З іншого боку, у них же є альтернативи, які вони можуть випустити без великих побоювань. Наприклад, опонентом Путіна зробити Євгена Ройзмана (депутат Держдуми IV скликання (2003–2007 рр.), глава Єкатеринбурзької міської думи. – «Главком»). Тобто ця людина потрапляє у ту саму нішу, що і Навальний, має гарні електоральні перспективи, але не настільки добрі, щоби мати можливість виграти у Путіна.

    У ці дні виповнюється 73 роки визволення Одеси від фашистів. Незабаром, 2 травня, будуть роковини кривавих подій 2014 року в Одесі. Наскільки високою є ймовірність влаштування якихось провокацій Росією під ці дати?

    Це повністю залежить від США, залежить від того як відбуватиметься договірний процес. Тобто можливості (у Росії влаштувати провокації) є, але який сенс? Сенс залежить від американців. Погано, що Україна не є гравцем у цій гри. Це ж керівники вашої країни не хочуть нічого робити, щоб себе позиціонувати як гравця.

    Багато хто теракт у Санкт-Петербурзі порівнює з терактами в Росії, які також були напередодні президентських виборів у 1999 році (вибухи житлових будинків у Москві і Волгодонську, внаслідок яких загинуло 307 людей). Тоді вони спровокували консолідацію громадян навколо Володимира Путіна. Наскільки коректні паралелі?

    Так, є тут паралелі в тому, що теракти здійснювалися людьми, пов’язаними з ісламістським підпіллям. Але те, що цим людям дали можливість скоїти теракт, спецслужби особливо й не приховують. Нинішній теракт напряму не пов’язаний з президентськими виборами. Він більше пов’язаний з протестами. Є свої внутрішні пітерські проблеми, пов’язані з Ісакіївським собором (активна громада Санкт-Петербурга виступає проти передачі собору РПЦ – «Главком»).

    Михайло Глуховський, «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ