Олексій Гончаренко: Ми розуміли, що Опозиційний блок – «п’ята колона», але виявляється, що це напівтерористична група

    «Звісно, це було інсценоване викрадення – я просто півдня просидів у закритому приміщенні без телефону»
    Нардеп Олексій Гончаренко, заступник голови фракції Блоку Порошенка, став одним з головних ньюсмейкерів минулого місяця. Спочатку він оскандалився тим, що обмалював фрагмент Берлінської стіни навпроти німецького посольства. Зробив він це нібито на знак протесту проти позиції посла Німеччини щодо припинення українсько-російської війни. А минулого
    • Павло Вуєць
    • 1 Березня, 14:00
    • Розсилка
    Олексій Гончаренко
    Фото: nv.ua
    Олексій Гончаренко

    «Звісно, це було інсценоване викрадення – я просто півдня просидів у закритому приміщенні без телефону»

    Нардеп Олексій Гончаренко, заступник голови фракції Блоку Порошенка, став одним з головних ньюсмейкерів минулого місяця. Спочатку він оскандалився тим, що обмалював фрагмент Берлінської стіни навпроти німецького посольства. Зробив він це нібито на знак протесту проти позиції посла Німеччини щодо припинення українсько-російської війни. А минулого четверга навколо Гончаренка розгорнулася справжня детективна історія. На близькому до нього сайті «Думская» з’явилась інформація про його викрадення. Згодом це підтвердили і в СБУ, і в Генпрокуратурі. Голова Верховної Ради Андрій Парубій особисто закликав правоохоронців вжити всіх можливих заходів для розшуку нардепа, а голова фракції БПП Ігор Гринів – терміново створити спеціальний штаб з такої «кризової ситуації».

    Проте дуже скоро з’ясувалося, що викрадення було постановкою спецслужб. Нібито таким чином було вирішено ввести в оману реальних замовників замаху на Гончаренка, зокрема депутата Лиманської райради Одеської області від Опозиційного блоку Олександра Кушнарьова. Його син загинув під час трагічних подій в Одесі 2 травня 2014-го.



    Було оприлюднено відео, на якому Кушнарьов замовляє викрадення Гончаренка з подальшим осліпленням його кислотою та перебиванням колінних чашечок. Кушнарьова та його спільника вже затримано, і суд заарештував їх на два місяці.

    Щоправда, загальний переполох, з яким це інсценування було здійснене, залишив багато запитань, чи не переборщили спецслужби з таким розголосом. Та й, власне, фігура Гончаренка, схильного до піару, після перших повідомлень про його викрадення викликала в соцмережах неоднозначну реакцію. Багато хто із самого початку називав цю історію «фейком». Утім, сам депутат запевняє, що жодного піару в його діях не було, а сам він виконував завдання силовиків.

    Вас не збентежило, що вся ця історія з вашим викраденням, якого так і не сталося, викликала у багатьох скепсис?

    Ну який скепсис? Це була реальна спецоперація, була необхідність, щоб усі повірили, що викрадення справді сталося. В тому числі самі організатори. Є ж відео, як саме відбувається замовлення мого викрадення, і суд уже затримав цих людей на два місяці. Якби це були якісь бомжі, то можна було б казати, що їх нібито найняли, щоб організувати всю цю історію для піару. Але один з них – голова фракції Опозиційного блоку в найбільшому районі Одеської області, другий – генерал у відставці. Вони обидва досить серйозного соціального статусу і тепер підуть у в’язницю на роки, принаймні там такий набір доказів, що ймовірність обвинувального вироку дуже велика. І що, вони підуть на роки за ґрати, щоб зробити мені піар на один день? Це абсурд. Звісно, це було інсценоване викрадення – мене ніхто фактично не викрадав, я просто півдня просидів у закритому приміщенні без телефону. Але це абсолютно нормально для спецоперацій – не лише в Україні, а й в усьому світі. Понад те, коли замовляють убивство, іноді інсценують не лише вбивства, а й похорон. Коли люди замовили позбавити мене зору – це зовсім не смішно. Є всі записи від моменту замовлення до моменту, коли вони заходять із молотками та кислотою в балаклавах до кімнати, де сидить працівник СБУ, який видавав мене за себе, з мішком на голові. Що тут вигадано? Як із цього можна зробити виставу?

    Якщо ця операція була такою таємною, то навіщо її так за кілька годин роздули? Голова Верховної Ради Андрій Парубій особисто робив звернення до правоохоронців, керівник вашої фракції Ігор Гринів вимагав створення спеціального штабу. А все виявилось інсценуванням.

    Спецоперація – це коли ніхто не знає, мені заборонили говорити навіть дружині.

    Так а навіщо був цей переполох? Чому інформацію про ваше зникнення взагалі було оприлюднено до кінця операції та ще й через одеський сайт «Думская»?

    Це питання не до мене, а до СБУ Одеської області. Щоб ви розуміли, я не був причетний до розробки цієї операції, а просто робив, що просили. У середу мене попросили приїхати до Одеси і зробити кілька речей, а далі сидіти зачиненим у кімнаті. Більше я ні в чому не брав участь. А на «Думской» дали цю інформацію, бо це сайт №1 в Одесі і через нього можна було максимально швидко донести інформацію. Щойно зловмисників було затримано, силовики одразу провели брифінг і заспокоїли всіх, що нікого не викрадали.

    Вас не зачепила дещо зловтішна реакція «фейсбучної» громадськості на ваше зникнення?

    Слухайте, ну якби, наприклад, я після зникнення знайшовся, а ті, хто мене викрадав, втекли, зрозуміло було б, що це якась нісенітниця. А якщо затримали реальних людей, то яка ж це комедія, як ви написали?



    Ви зрозуміли мотив Кушнарьова покалічити вас? Помста за загиблого сина, на фоні трупа якого ви сфотографувались після трагедії в Будинку профспілок?

    Я не знайомий із Кушнарьовим і вважаю, що головний мотив – це спроба терористичного акту та намагання залякати. Вторинний мотив – це особиста історія Кушнарьова, котрий якось пов’язує загибель свого сина зі мною, хоча я не кидав жодних «коктейлів Молотова» в Будинок профспілок.

    Це вже не перший замах на вас, який не відбувся. Як ви будете опікуватись власною безпекою?

    Давайте так – а які в мене є варіанти? Закритися вдома і викинути ключ у море? Запитувати охорону у СБУ – на яких підставах? Я продовжу жити своїм життям та роботою. Які в мене ще опції? Жодних радощів у мене вся ця небезпечна історія не викликає, повірте. Якби їй не запобігли, все могло завершитися дуже плачевно для мене. Та й не тільки для мене, вони б не зупинились і йшли далі.



    Наскільки сильні зараз в Одесі позиції людей, з якими ви в 2014-му стояли по різні боки барикад, – тодішніх антимайданівців з Куликового поля? Вони причаїлись?

    Безумовно, вони причаїлись, хоча їхні прихильники є. Їх, як мені здається, стає менше, але все одно йдеться про тисячі людей. В останній ситуації бентежить той факт, що Кушнарьов – голова фракції Опозиційного блоку, він розмовляв з оточуючими, тобто діяв в унісон зі своїми товаришами по партії. Ми розуміли, що вони – «п’ята колона», але виявляється, що це просто напівтерористична група.

    Опоблок якось відреагував на цю історію?

    Відреагував. Голова одеської організації Опоблоку Микола Скорик сказав, що Кушнарьова особисто знає і той абсолютно нормальна людина. І сам Скорик ні в що не вірить.

    Однією з причин, скажімо так, особливої нелюбові антимайданівців до вас є фотосесія в Будинку профспілок після трагедії 2 травня 2014 року. Чи вам не здається зараз, що на той момент це було недоречно?

    Ну що значить фотосесія? Я один з перших, після пожежників, зайшов до будівлі, що згоріла, і став свідком тих жахливих наслідків. Я зобов’язаний був фотографувати і показувати, що там відбувається. А фотографію, на якій є власне я, зробив, щоб показати, що це не з інтернету я скачав якісь моторошні картинки, а це коїлось сьогодні в Будинку профспілок. А все решту роздула російська пропаганда, якій потрібен був якийсь об’єкт, винний у подіях 2 травня. Тому що в мене є  впізнаваність – з усіх проукраїнських політиків, хто тоді був на одеському Майдані, я, мабуть, був найбільш впізнаваним на той момент, а на цей момент ще більше. Якби там, на Куликовому полі, в той час була Юлія Тимошенко, напевно, «головним м’ясником» оголосили б її. Хоча знову ж – я не кидав ніяких «коктейлів Молотова», але це для пропаганди неважливо.


    Олексій Гончаренко

    Олексій Гончаренко в Будинку профспілок

    Ви останнім часом постійно у центрі уваги. Якби ви знали, що ваша акція під німецьким посольством викличе настільки неоднозначний резонанс, ви б її повторили?

    Обов’язково. Весь сенс цієї акції був у тому, щоб вона викликала резонанс. От якби такого резонансу не було, це б означало, що робити її не варто було.


    97_main

    Акція Олексія Гончаренка під німецьким посольством

    Навіть негативний? Вам дорікнули на фракції, бо інші депутати від ваших ініціатив відхрестились?

    У нас було засідання, на якому ми обговорювали порядок денний і в кінці кілька людей сказали, що вони вважають мою акцію неправильною. Я висловив свою точку зору, і на цьому все завершилось. Сказати, що фракція мене якось засудила, не можна.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ