Ольга Балицька: Якщо на місці Сінного ринку таки побудують три «Паруси», мости у Києві стануть

    • Катерина Пешко
    • 23 Червня, 16:25
    • Розсилка
    Ольга Балицька:
    Ольга Балицька:

    До будинку депутатки Київради, яка бореться проти забудови історичної частини міста, прийшли з обшуком

    Уявити будь-яку столицю світу, де б щось не будували, важко. Та ще важче уявити Київ без «кричущих» забудов. Качине озеро, Микільська слобідка, Чкалівський сквер, Сінний ринок... Війна і скрута, в яку потрапили чимало українців, здається, лише посприяли столичним забудовникам. На околицях української столиці на старих комунікаціях, як гриби, «виростають» цілі міста, посеред історичних районів та на місці дитячих садочків виникають багатоповерхівки.

    Про найскандальніші будівництва у Києві, забудовників, що плюють на закон, та причини, через які все це можливе, «Главком» говорив із депутатом Київради, членом постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Ольгою Балицькою. Вже після запису інтерв’ю до будинку Балицької у Вишгородському районі завітали представники прокуратури з обшуком.

    Депутат, юрист та активістка не була попереджена про обшук, не знала про існування справи (що стосується, взагалі, іншої людини), у зв’язку із якою він проводився, і навіть не була в цей час у Києві.

    Тому вона направила туди колишнього заступника генпрокурора Віталія Каська, що мав представляти її інтереси. Як повідомив останній, до будинку Балицької прийшли чотири особи - прокурор, слідчий Нацполіції та два технічні працівники держземкадастру. «Це був формально огляд, але він проводиться за правилами обшуку. Оглядали ділянки, які належать родині пані Ольги, оглядали, на нашу думку, незаконно, під штучним приводом. Приїхали зайшли на приватну територію, пофотографували приватну територію, приватний будинок, адвоката до огляду не допустили, не вписали в протокол, копію протоколу не надали», - розповів він. Тож, наразі Ольга Балицька допускає, що день, коли нікого не було в будинку, був обраний не випадково, а на неї намагаються натиснути у зв’язку із боротьбою проти забудови Сінного ринку.

    Пані Ольго, цей обшук ви пов’язуєте із вашою боротьбою проти незаконних забудов?

    Однозначно так. Справа, у зв’язку з якою відбувався обшук, до мене за вуха притягнута. Я не була попереджена ані про суди, ані про цей обшук, ні про що. Я випадково дізналася, що є ухвала про обшук мого будинку в рамках провадження проти якось чиновника Вишгородської адміністрації, який років десять тому щось робив із землею по всьому Вишгородському району. У мене там є земельна ділянка з будинком, але я вже четвертий власник цієї ділянки. І дуже дивно, що є якесь провадження проти якогось чиновника, а серед усіх ділянок Вишгородського району приходять і обшукують саме мою.

    Що цікаво, у базі судових рішень я знайшла, що ця ухвала про обшук - вже третя ухвала щодо цієї ділянки. Ухвалу про обшук підписав суддя Обухівського райсуду Київської області Максим Володимирович Кравченко. До того два його колеги з Вишгороду категорично в цьому відмовили. У відмовах зазначалося, що даний обшук не те, що не має підстав, а буде протизаконним і порушенням права особи на недоторканність житла. Та й, взагалі, яка логіка: піти в Обухівський суд за дозволом на обшук, за заявою обухівського прокурора отримати його в Обухівському суді, хоча ділянка і будинок розташовані у Вишгородському районі.

    До того ж, всім було відомо, що мене сьогодні не буде в місті. Я поїхала до Львова. І саме тому, впевнена, всі дії коїлися сьогодні зранку, коли я буда в літаку.

    Це однозначно пов’язано із моєю депутатською діяльністю. І у мене виникають підозри, що це пов’язано із одним з об’єктів, яким я зараз активно займаюся, - із Сінним ринком.

    «Історико-містобудівне обґрунтування на будівництво на Сінному ринку викликає здивування»

    Щодо скандального будівництва на Сінному ринку. Чи має забудовник всі дозвільні документи? Навколо території колишнього ринку десятки пам’яток. Але історико-містобудівне обґрунтування було видане забудовнику Мінкультом.

    Скандал із забудовою Сінного ринку почався в 2015 році, коли його руїни зрівняли з землею. Звести тут мають підземний паркінг, житлові та офісні споруди до 22 поверхів. Проект будівництва обурює жителів прилеглих будинків та громадських активістів, оскільки навколо цієї території розташовано дев’ять пам’яток місцевого значення та 28 об’єктів культурної спадщини. На окремих із цих будівель після початку будівництва вже з’явилися тріщини. Вражає і щільність забудови: планується збудувати комплекс, площею 114 тис. м².

    На місці Сінного ринку наразі будується (спочатку я думала, що це кілька багатоповерхівок, але ні) великий будинок - 114 тисяч квадратних метрів на території 1,8 гектарів. Для розуміння, нормальною максимальною серед девелоперів Києва вважається щільність у 30 тисяч квадратних метрів на гектар. Тобто цей об’єкт мав би бути вдвічі менший. Це все одно, що три бізнес-центри «Парус» побудувати на тій території.

    Вони отримали певну кількість документів. І найодізніше те, що вони отримали історико-містобудівне обґрунтування на будівництво багатоповерхівок у центрі міста за підписом заступника міністра культури Тамари Мазур. Що в цьому обґрунтуванні дивує? Це такий документ на сторінок 50. І в ньому чотири сторінки займає перепис переліку тих історичних будівель, пам’яток архітектури, які є навколо. Написано, що їх не можна руйнувати, що максимально допустима висотність там - 27 метрів. Але наприкінці всього зазначено: але в даному випадку ми дозволяємо будівництво цих будівель. Тобто історико-містобудівне обґрунтування є непослідовним і викликає здивування.



    У пам’яток, що розташовані поряд, вже є тріщини…

    Пам’ятки, які знаходяться близько до будівництва, вже потерпають. Та, окрім фізичного руйнування, є ж ще й естетичне руйнування. Якщо ви поруч з пам’ятками побудуєте «міні-Троєщину», то сприйняття цього історичного мікрорайону буде зовсім інше. Ми багато замислюємося над висотністю, параметрами, але є ще одна річ - фасади. Це абсолютно інший стиль будівництва, неприпустимий у центрі.

    До того ж, уявіть, що буде з транспортом, якщо тут зведуть ще три «Паруси» житлових будинків? Київ стане. Я розмовляла зі спеціалістом із транспортної інфраструктури Дмитром Беспаловим, який робив транспортну модель Києва, і запитала: чи стане цей район і під’їзди до Кабміну і Адміністрації президента? Він відповів: «Ти не розумієш, стануть мости». Це жахливе, найбільш руйнівне будівництво для міста. В тому місці будувати в таких параметрах не можна. Із соціальною інфраструктурою теж проблеми. Переповненість дитсадочків навколо – 140 відсотків. Куди підуть діти з цих будинків - ніхто не розуміє. Ну, і звичайно, Чкалівський сквер, який зараз намагаються забудувати, є єдиним сквером, який є поруч, окрім Пейзажної алеї. І він уже заповнений людьми. Де люди будуть відпочивати - неможливо уявити.

    Це історичний, транспортний, фактичний, екологічний, соціальний колапс.


    Скандальне будівництво на території Сінного ринку (фото: nikorupciji.org)
    Скандальне будівництво на території Сінного ринку (фото: nikorupciji.org)

    Активісти заявляють про відсутність необхідних документів у забудовників. Історико-містобудівне обґрунтування є. Чого ж не вистачає?

    Невідомо, як було отримане історико-містобудівне обґрунтування (ІМО). Воно має бути відкликане. Та є ще містобудівні умови та обмеження (МУО). На сьогодні будівництво там ведеться на трьох земельних ділянках. На жодну з трьох ділянок його немає. Він існує на ту земельну ділянку, яка була колись. Але ж юридично її немає.

    Земельна ділянка площею 1,98 га була розділена на три частини (вул. Бульварно-Кудрявська, 15а, Гончара, 38б, Гончара, 48/2) і належить британській компанії Solid Blue Assets Limited. Замовником будробіт виступає компанії ТОВ «Емпоріум Пропертіз», створена Solid Blue Assets Limited. «Київміськбуд» виступає генпідрядником забудови.

    І знаєте, яка складається дивна ситуація? Всі розуміють, що документів немає. Без них дозвіл на будівництво має бути скасований. Але ДАБІ вже місяць їх перевіряє, і якось не може це побачити. Вони не кажуть ані «так, містобудівні умови є», ані «ні». Вони петляють, щоб не відповідати на це пряме запитання. Бо без містобудівних умов і обмежень будівництво має бути миттєво зупинене, і всю документацію треба буде отримувати по-новому.

    У вересні минулого року Голосіївський райсуд накладав арешт із забороною відчуження на земельну ділянку колишнього ринку. Що це дало?

    Так, ця ділянка проблемна в іншому аспекті. Були певні переходи прав на неї, її передавали, перепродавали, були спори між різними компаніями. І в один момент одна з фірм, яка претендує на цю ділянку, змогла накласти на неї арешт. Але арешт земельної ділянки ніяк не впливає на те, ведуться чи ні там певні роботи. Він означає лише заборону на відчуження. І, наскільки я знаю, цей арешт вже знято.

    Був припис ДАБІ про призупинення робіт. На певний період їх зупинили. Та на сьогодні вони відновлені, а ДАБІ не може побачити кричуще порушення. Більш того, ДАБІ має побачити порушення в документації. Підстав анулювати дозвіл щодо цього конкретного будівництва більш ніж достатньо. ДАБІ зараз завершує перевірку цього об’єкту, побачимо, що вони скажуть. А в цьому будівництві, до речі, і Національна спілка архітекторів України побачила 11 кричущих порушень українського та міжнародного законодавства. На це є відповідний висновок. Майже всі порушення є підставою для анулювання дозволу.

    Що змінила передача низки функцій Державної архітектурно-будівельної інспекції Київській міській державній адміністрації?

    Ці функції стосуються об’єктів першої-четвертої категорії складності. Це відносно невеликі об’єкти. Функції щодо п’ятої категорії належать ДАБІ.

    У нашому випадку – це винятково компетенція ДАБІ. І вони мають або побачити порушення, або визнати, що вони порушень не бачать, і тоді ми маємо думати про відповідальність представників ДАБІ. Більш того, оцей кейс я би окремо розслідувала правоохоронними органами. Адже треба дослідити, як видавались дозволи.

    «Якщо в «будинок-монстр» поселити людей, є імовірність, що він провалиться»

    Ще один скандальний житловий комплекс - «Сонячна рів'єра». Корпорація «Укрбуд» зводить його просто на березі Дніпра, поблизу Патріаршого собору УГКЦ. Були відповідні заяви - і з боку церкви, і навіть з боку КМДА - що цей собор у зв’язку із будівництвом поряд тріскається. Які тут є порушення? Як вирішується ситуація?

    Питання дуже складне. Точно видно, що там транспортний колапс, є значні проблеми з прибережними захисними смугами, соціальною інфраструктурою... Очевидно, що були/є кричущі проблеми з дозвільною документацією

    Активісти та місцеві жителі наголошують, що будівництво ведеться з порушеннями. Зокрема, щоб надати легальних форм будівництву у забороненій 100-метровій зоні Дніпра, було отримано висновок «Інституту Генерального плану міста Києва» про те, що, насправді, це не берег «великої ріки» Дніпро, а лише «середня річка» Десенка, і захисна смуга тут становить  50 метрів.

    Ви вивчали конфлікт навколо «будинку-монстра» на Подолі. Чому досі не зносять його зайві поверхи?

    Насправді, «будинок-монстр» давно вже мав бути введений в експлуатацію. Але буквально за тиждень до того, як там мав закінчитися договір оренди землі, ми втрутилися у ситуацію…

    Є хибна думка, що оренда землі - це, фактично, навічно. Але це не зовсім так. Правило Земельного кодексу таке: якщо договір оренди завершився, і протягом місяця орендодавець, тобто Київрада, не повідомила орендарю, що ми його не поновлюємо, він поновлюється автоматично на другий термін (що, до речі, відбувається постійно). Активні орендарі йдуть до суду, підтверджують свої права оренди й далі їх використовують. Та ж ситуація могла статися і з «будинком-монстром» на Подолі. Але ми вчасно помітили. І нам таки вдалося провести перше рішення Київради про непоновлення договору оренди. Отже, цей будинок немає зараз договору оренди. А без нього, без прав на землю він не може бути введений в експлуатацію.

    Але будинок стоїть. Ми не «беспредельщики». Не можна просто вирішити: ой, давайте знесемо. Ми маємо діяти в юридично коректний спосіб. Триває судовий процес щодо встановлення законності чи незаконності цього будівництва - раз, встановлення можливості знесення незаконно збудованих поверхів - два. Ми розуміємо, що якась документація на п’ять поверхів, які передбачались, була, а потім вирішили добудувати мансарду, технічний поверх, мансарду над технічним поверхом, мансарду над мансардою і ще технічний поверх і горище. Якось так воно там все називається.


    Будинок-монстр на Подолі (фото: Громадська правда)
    Будинок-монстр на Подолі (фото: Громадська правда)

    На якій стадії зараз процес?

    Суд постановив провести експертизу. Наразі КНДІСЕ (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. - «Главком») із залученням фахівців із Національної спілки архітекторів України її роблять. Якщо не помиляюсь, експертиза має завершитися в липні. Вона чітко встановить факт законності чи незаконності надбудови, а також, чи є можливості для її знесення. Як я розумію із спілкування з фахівцями, знесення поверхів технічно можливе. Більш того, аналогічне знесення відбувалось над Будинком профспілок і в Десятинному провулку, де була нелогічна конструкція (з будівлі, розташованій за адресою Десятинний провулок, 3/5 були зняті поверхи, які не відповідали проектній документації і порушували історичну панораму. - «Главком»). Єдина можлива в даній ситуації «складність» - доведеться на день перекрити частину вулиці Нижній Вал, щоб встановити там баштовий кран.

    Цей кейс є важливим із багатьох аспектів. По-перше, це будівництво є одним з найодіозніших, тут майже немає дозвільної документації. Коли вони кажуть, що нічого не порушили, то навіть київські девелопери сміються: звичайно, нічого не порушили, бо нічого не отримували, не було, що порушувати.

    По-друге, це будівництво є фізично неможливим. Адже там проходить колектор, метро, ЛЕП (лінія електропередач. - «Главком») тощо. На думку фахівців, якщо будинок залишити таким і просто занести туди меблі й поселити людей, він може провалитися під землю, бо законів фізики ніхто не скасовував.

    Там можливе будівництво не вище 27 метрів і з певними параметрами зовнішнього фасаду. Бо це - Поділ.

    Також важливо й те, що в Києві потрібно встановити політику рівності всіх інвесторів, девелоперів, забудовників перед законом. Це не має залежати від того, скільки поверхів ти встиг зробити. Незалежно від стадії незаконної забудови, все має приводитися до ладу. І у майбутньому ніхто не ризикне зводити зайві поверхи.

    Наскільки відомо, кілька квартир на зайвих поверхах «будинку-монстра»  вже продані. Це може завадити знесенню зайвих поверхів?

    По-перше, за проектною документацією, квартира на весь будинок лише одна. Там є нежитлові приміщення, на купівлю-продаж яких укладались договори.

    По-друге, інвестори не могли купувати там житло, вони могли купувати лише права на побудовані в майбутньому квадратні метри. І в такому разі повну відповідальність перед інвесторами несе девелопер. Той, з ким вони уклали договір, має виконати свої зобов’язання. Якщо він їх не виконує, бо порушує законодавство, то має нести відповідальність. Він має компенсувати все інвесторам (в тому числі, упущену вигоду і моральні страждання) і за власний рахунок знести цю будівлю/зайві поверхи, якщо буде визнано, що вони незаконні.

    Що має робити Київ? Вчасно не поновлювати договори оренди. Ми поставили зобов’язання департаменту земельних ресурсів звітувати, які договори оренди закінчуються. Але і кожен киянин, на мою думку, мусить заходити в цю базу й дивитися інформацію про свій район і телефонувати депутату.

    Поки що це єдиний шлях легально повернути землю. Але це ми маємо встигнути зробити не пізніше, ніж протягом місяця після закінчення терміну оренди, бо діє автоматичне поновлення. Якщо не встигнути - земля залишиться в оренді на наступні 10 років.

    «На землі, наданій Інституту геології, будують багатоповерхівку»

    Розкажіть про ситуацію із Чкалівським сквером, про який ви вже згадували.

    У ньому земля надана для обслуговування та експлуатації (за виключенням будівництва) Інституту геології Національної академії наук. Ми надали їм цю землю в постійне користування, фактично - безкоштовно. І якимось чином там зводять багатоповерхівку. І тут є дуже вражаюча штука. Як правило, 99 відсотків забудовників будуються на землі, на якій передбачено будівництво. Інакше це буде катастрофічним порушенням земельного законодавства. І от на землі, яка віддана Інституту геології, будується багатоповерхівка.

    Ми звернулися до всіх інстанцій - наразі будівельні роботи там зупинені. Розглядаємо Київрадою звернення до Національної академії наук щодо приведення земельної ділянки в належний стан. Якщо ні - йтиме мова про те, щоб забрати землю. Але драма полягає в тому, що, окрім того, що будівництво багатоповерхівки ведеться на землі Інституту, воно ще й ведеться у Чкалівському сквері, на ділянці, що юридично не закріплена за територією скверу, але фактично є його частиною. Тобто частину скверу, в самому центрі столиці, просто намагаються загарбати для будівництва.

    У нас взагалі виник такий «Бермудський трикутник»: Сінний ринок, Чкалівський сквер і ще наша третя улюблена будівля на Воровського, 29. Там розташовані два дитячі садки, земля перебуває в комунальній власності. І на місці одного з дитсадків забудовник теж намагається звести 25-поверхівку.

    Замість дитячого садка?

    Так. Є місце, де стоїть садок, наразі він використовується для Пенсійного фонду. Але сама будівля - на балансі Київради, комунальна власність, ще й пам’ятка архітектури. Прийнято рішення Київрадою, комісією з питань освіти про те, що ця будівля має використовуватись виключно як садочок. Але забудовник хоче знести комунальне майно і побудувати там багатоповерхівку. На щастя, йому не надали дозвільну документацію. Та він регулярно приводить «бабусь Черновецького» під Київраду на протести.

    Хто цей забудовник?

    За нашою інформацією, інвестором цієї забудови може бути компанія Dim, яка будує ЖК «Автограф», «А52» . Але вони там були рік тому. Чи вони є на сьогодні - не знаю. Юридично - орендарем землі є нікому невідома фірма, створена спеціально під цей об'єкт. До речі, тут ситуація взагалі цікава: в оренду передана ділянка, на якій стоїть будівля - комунальна власність громади міста, наша з вами власність!

    І будівництво у Чкалівському сквері, і будівництво на вулиці Воровського зупинені абсолютно законно. Громада виходила, так, і це надзвичайно важливо, щоб показати суспільний резонанс і ставлення до процесів. Без цього я як депутат не могла б діяти і обґрунтовувати наші вимоги. Але, зауважу, будівництво на цій стадії можуть і мусять зупинити державні органи, просто не видавши дозвільної документації, скасувавши дозвіл, якщо є очевидні порушення. І забудовник нікуди далі не піде. Йому потрібно занадто багато підписів збирати задля відновлення/перезапуску процесів.

    Має бути реальна (а не на папері) відповідальність держпосадовців (ДАБІ, Мінкульт, Департамент земельних ресурсів, Департамент містобудування та архітектури КМДА тощо) за неправильно видані документи, за невчасну реакцію, її відсутність на сигнали про порушення. Дуже багато важелів у руках чиновників. І практично жодного прецеденту притягнення до відповідальності за невиконання прямих обов'язків. Знаєте, я впевнена, коли ми створимо такий прецедент - саме тоді, через страх «за власну шкуру», чиновники почнуть працювати.


    Ольга Балицька (фото: Голос Столицы)
    Ольга Балицька (фото: Голос Столицы)

    Є ще одна скандальна забудова - на озері Качиному. Звучали ідеї створити на цій території екопарк. Ця ініціатива заглохла?

    На ділянці по вулиці Здолбунівській на перетині з Тепловозною КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (яким керує депутат Київради від БПП В'ячеслав Непоп) має намір звести шестисекційний багатоповерховий будинок на 1276 квартир. Ця земля була передана під забудову рішенням Київради від 26 грудня 2014 року. Навесні 2015 року почалися підготовчі роботи. Забудовник почав засипати водойму. Активісти стверджують, що вона є озером (неформальна назва - «Озеро Качине»), тоді як міська влада і «Житлоінвестбуд-УКБ» посилаються на рішення КП «Інститут генерального плану міста Києва» про відсутність водойм на цій ділянці. При цьому. також існує рішення Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області, яким водойма на Здолбунівській визнається озером. Аналогічний висновок зробив Інститут управління та економії водних ресурсів. Проектні рішення з приводу ліквідації цього озера не узгоджувалися з Держагенством водних ресурсів. Через це будівництво ставалися сутички між захисниками озера та охоронцями забудовника.

    З Качиним історія суперечлива, наскільки я знаю, забудовник придбав цю ділянку і право на забудову на інвестиційному конкурсі, який проводило Київське інвестиційне агентство. Якщо ви виставляєте лот на інвестиційний конкурс, то маєте відповідати, що там усе гаразд.

    «По зовсім «беспределу» будують не так багато забудовників»

    З одного боку, Київ можна назвати містом, що розвивається: тут всюди щось будується. А з другого, якщо почати розбиратися, що саме і де будується, розумієш, що «розвитку» тут нема. Околиці перетворюються на кам’яні джунглі, посеред хрущовок на старих комунікаціях ростуть «свічки», відбувається забудова історичної частини... Яке ж воно, наше місто?

    Дійсно, будівництва та реконструкції тривають в усіх містах світу. Нью-Йорк постійно будується, Барселона... Але що ми зазвичай бачимо там в історичних центрах? Усе завішується «простирадлом» із малюнком, що тут буде. Як правило, відбувається реконструкція старої будівлі, у тих самих параметрах. Якщо зносять якісь елементи фасаду, їх відновлюють. Якщо це діловий район, там будується така ж бізнесова багатоповерхівка, що за стилістикою відповідає ансамблю. У Лондоні, наприклад, настільки гармонійно поєднуються історія та сучасність, що навіть, коли невеликий шматок історичної стіни плавно перетікає в модернову будівлю, здається, що так все і має бути.

    Проблема Києва - у відсутності сучасного Генплану?

    Місто має два основні документи. Перший - Стратегія розвитку, яка показує, що, де і як має бути, в якому напрямку рухається місто. Другий - це документ, що визначає урбаністичні тенденції конкретної частини міста. В Києві це називається Генпланом.

    Саме Генплан повинен бути початком для існування всього в місті. Генплан визначає не лише, які будівлі і де можуть знаходитись. Він визначає, яка буде транспортна інфраструктура, під’їзди та від’їзди, тобто транспортну модель міста, а не лише, де буде дорога. Він також має визначати, де будуть зелені зони, так, щоб мешканці того чи іншого будинку мали місце для прогулянок. Генплан визначає і соціальну інфраструктуру: навантаження на дитячі садки, школи, лікарні. Усе це - складові величезного документа.

    На сьогодні в Києві діє Генеральний план міста до 2020 року, який не просто поганий, бо забороняє будівництво тут і там, а й який не містить параметрів, потрібних для сучасного розвитку міста. Він застарілий, містить старі параметри щодо будівництва, соціальної інфраструктури, кількості населення. Він має бути змінений.

    Про необхідність прийняття нового Генплану говорять чи не всі фракції Київради. Але віз і нині там. У чому проблема?

    Проект Генерального плану Києва до 2025 року розроблений, але у такій редакції, що зробить місту тільки гірше. Бо створювався під забудовників.

    Що в ньому враховується? Земельні ділянки, на яких теоретично можна щось звести, розмальовані так, що на них можна щось будувати. І під це підтягнуто все інше. Там немає реалістичної транспортної моделі. А не так, як вони пишуть у Генплані, що от у нас буде 38 мостів, але давайте спочатку зведемо будівлі, а потім якось вже і ті мости. Немає там і досліджень соціальної інфраструктури. Цей Генплан - знищення Києва. Бо навіть, якщо забудовники почнуть за ним будуватися, квартир вони не продадуть.

    При тому, що цей Генплан недосконалий, на розробку проекту були витрачені мільярдні кошти, і зараз йде тиск, мовляв, кошти і час витратили, давайте його вже приймати. Ні. Треба зробити нормальну експертизу того Генплану і переробити його у щось людське.

    З Києвом співпрацює урядова організація - Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). Вони готові зробити експертизу Генплану і допомогти внести необхідні зміни, щоб він враховував інтереси і девелоперів, і громадян. Більш того, вони готові забезпечити фінансування на 80% цих робіт власним коштом. Виникає запитання: чому місто на це не погоджується? Може, тому що є ідея пропхати той план, який є? Ну, навряд чи це вдасться.

    Інтереси яких забудовників враховує цей проект Генплану?

    Його писали в інтересах конкретних забудовників під конкретні майданчики, що вже відведені. Як правило, в кадастрі ми бачимо кіпрські та інші офшорні компанії, які отримують ділянки. Хто їхні справжні власники, я сказати не можу.

    У нас є кілька груп забудовників, які з’являються і зараз починають активно «девелопити» певні земельні ділянки. Вони перекуповують права на забудову земельних ділянок буквально зараз. Тобто ось ми знаємо, що новий забудовник Чкалівського скверу, де ми зараз боремося із забудовою, придбав права на цю забудову менше року тому. А інвестор будівництва на вулиці Воровського, 29 став інвестором теж приблизно рік тому. На ринку йде переділ. Майданчики перекидаються від одного забудовника до іншого.

    Про те, хто у нас найбільше скуповує земельних ділянок, можна дізнатися, подивившись, хто найбільше будується і має скандальні будівництва. Як правило, це люди, що не отримують нові відведення від міста, а купують уже відведені кимось ділянки.

    Під час розмови ми зачепили багато скандальних будівництв. Загалом які саме дозвільні документи необхідні, щоб розпочати будівництво в місті? І чи важко їх отримати?

    Безпосередньому дозволу чи декларації на початок будівельних робіт, які видаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ), передує отримання кількох документів. По-перше, це відведення земельної ділянки. Це робить Київська міська рада. Але, як правило, як я казала, забудовуються на вже відведених. По-друге, важливим документом, який має отримати забудовник, є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (МУО). Звучить страшно. Але, по суті, Департамент містобудування та архітектури КМДА видає документ, в якому прописується, що можна побудувати. Він визначає параметри на основі Генплану, ДПТ (детальний план території. - «Главком»), іншої документації, власних переконань і таке інше. Саме цей документ ляже потім в основу проекту, який теж затверджується тисячами інстанцій.

    Якщо це будівництво в центрі міста, то потрібно ще розробляти історико-містобудівне обґрунтування (ІМО), яке затверджує Міністерство культури. На території Сінного ринку Міністерство культури, наприклад, затвердило історико-містобудівне обґрунтування на 114 тисяч квадратних метрів у центрі міста на 20 з гаком поверхів.

    Забудовник має отримати декілька сотень підписів під проектом і дозвільною документацією. І серед них близько десятка - це підписи високопосадовців, рівня міністра чи заступника міністра культури, директора Департаменту містобудування та архітектури, головного архітектора міста чи його заступника і так далі. Вони надають дозволи на те, що будується.

    Але ж будуються і без дозволів? Схема, за якою працював забудовник Войцеховський, вражає.

    Схема Войцеховського не така популярна, як здається. Вкрай рідко забудовник будується без документів. Як правило, він має більшість або всі необхідні документи. Тобто відповідальність дуже часто лежить не на забудовнику, а на тих людях, які надають дозволи. Зовсім по «беспределу» йдуть не так багато забудовників. У багатьох із них є проблеми з одним чи з іншим документом. Треба почати притягати до відповідальності чиновників, які поставили свої підписи.

    Проте будівництва «по беспределу» теж є. Скільки і чиї це будівництва?

    Такі будівництва все ж є. Класичний приклад - вул. Січових Стрільців (Артема), 59, де ведеться будівництво компанією «Укрбуд». Їм було скасовано дозвіл на початок будівельних робіт ДАБІ. Але вони все одно продовжувались, ще й прискореними темпами.

    Як можна діяти у такому випадку? Механізм, в принципі, один - викликати поліцію. Вона має це зупиняти, йти до суду, притягати до відповідальності посадових осіб забудовника. Це все мають робити правоохоронні органи за участю і з допомогою ДАБІ. Чому вони не реагують - питання риторичне. Громада в даному випадку вже зробила і робить більше, ніж можливо. Впевнена, має втрутитися і мер, і профільний заступник, адже така зухвала поведінка забудовника переходить усі межі.

    Ми дійшли до важливого питання про реформу Державної архітектурно-будівельної інспекції. По-перше, там мають сидіти відповідальні люди. Кадри вирішують все. По-друге, ДАБІ має стати справжньою будівельною поліцією, вони повинні мати функції фізичної зупинки будівництва. Вони розбираються в документах, видають припис і вони, якщо цей припис не виконується, повинні мати право ставити там бульдозер і не пускати будівельну техніку на об’єкт. Крім того, директор компанії, яка веде будівництво, теж має нести відповідальність за протизаконні дії, за протидію поліції, за порушення законодавства.

    Яка перспектива судових процесів щодо незаконних будівництв?

    Тут потрібно розуміти момент: до введення в експлуатацію об'єкту і після. Коли будинок ще не введений, право власності ще не оформлено, це недобудова. Це, за законодавством, купа будівельних матеріалів. Саме у цей момент потрібно розбиратися з цим будівництвом. Тому було важливо вчасно розібратися з «будинком-монстром на Подолі» (Нижній Вал, 27-29).

    Коли будинок введений в експлуатацію, квартири продані, право власності, а не права на майбутнє житло, вже є непорушними і охороняються законом і Конституцією. Практика європейських судів також підтверджує це правило. Єдиний шлях із цим розібратися – місту треба викупляти квартири в тих, хто там оселився, і після того чи зносити, чи щось інше робити з цією будівлею.

    Саме тому, наголошую, важливо, займатися проблемними будівництвами на ранніх стадіях.

    Катерина Пешко, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ