Земля для Герег, охорона для Кличка. Топ-10 рішень, які планує ухвалити Київрада

    Київрада повертається з канікул
    14 вересня столичні депутати вперше зберуться на пленарне засідання після літніх канікул. Причому, з першого дня нового політичного сезону Київрада планує ударно попрацювати: у порядку денному зазначено понад дві сотні проектів рішень. Традиційно, значна частина – земельні питання та проблемні забудови. Також депутати розглянуть низку
    • Наталія Сокирчук
    • 13 Вересня, 17:20
    • Розсилка
    Київрада
    Фото: Станіслав Груздєв, Главком
    Київрада

    Київрада повертається з канікул

    14 вересня столичні депутати вперше зберуться на пленарне засідання після літніх канікул. Причому, з першого дня нового політичного сезону Київрада планує ударно попрацювати: у порядку денному зазначено понад дві сотні проектів рішень. Традиційно, значна частина – земельні питання та проблемні забудови. Також депутати розглянуть низку нововведень на кшталт антикорупційної перевірки Київради, запровадження муніципальної охорони та переходу муніципальних тендерів на систему ProZorro.

    «Главком» відібрав найбільш цікаві рішення, які 14 вересняпланує розглянути Київрада:

    1. Антикорупційна перевірка Київради

    Депутати планують утворити комісію з проведення оцінки корупційних ризиків діяльності міської ради. Відповідний проект рішеннябуло поданосекретарем Київради Володимиром Прокопівим. Відповідно до документа, очолити комісію має сам Прокопів. Завданням цього органу стали підготовка Антикорупційної програми та моніторинг перебігу її виконання. Сам Прокопів у коментарі «Главкому» зазначив, що створення комісії – не його забаганка, а вимога закону «Про запобігання корупції» (ст. 19 – «Главком»). Утім, досі невідомо, чи рішення комісії матимуть суто рекомендаційний характер, чи загрожуватимуть потенційним корупціонерам серйозними проблемами. За словами Прокопіва, це стане зрозуміло після обговорення в Київраді та внесення правок у документ.

     

    2. Створення «Муніципальної охорони»

    Спроби створити КП «Муніципальна охорона» розпочалися понад рік тому. Їх лобіював опальний керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко, якого на сьогодні відсторонено від виконання обов’язків через скандал із підробленим дипломом. Відповідно до пояснювальної записки проекту постанови, статутний капітал підприємства має становити півмільйона гривень. Сфера діяльності охоплюватиме широкий спектр послуг: від фізичної охорони до створення програмного забезпечення та «вироблення власної продукції» у сфері охоронної діяльності, а також здійснення «іншої господарської діяльності», спрямованої на отримання прибутку.

    Водночас тезка і опонент екс-керівника апарату КМДА Володимир Бондаренко з фракції «Батьківщина» у Київраді вважає, що проект постанови не набере достатньо голосів через його неконкретність. «Фракція буде проти цього проекту постанови, тому що нам не дали відповіді на запитання: хто створює цю муніципальну охорону? Яка чисельність охорони передбачена? Де вони дислокуватимуться? Хто й за які кошти буде їх екіпірувати, якою буде ця екіпіровка, яке передбачається озброєння? Що входитиме до їхніх повноважень? Незрозуміло», - розповів опозиціонер «Главкому». «Влада створює собі власну службу швидкого реагування. Давайте, відповідно до закону, створимо муніципальну поліцію? Це було б нормальне явище. А це пробують створити незаконне угруповання», - зазначив політик і додав, що, за його інформацією, цей проект постанови «не будуть підтримувати депутати кількох фракцій».

    3. Скандальна Микільська слобідка


    Микільська слобідка
    Микільська слобідка

    Проект постанови про встановлення 100-метрової захисної смуги на березі Русанівської протоки та заборону там будівництва. Як відомо, саме на цій території зводить сумнозвісний житловий комплекс «Сонячна рів’єра» скандально відома компанія «Укрбуд». До серпня 2016 року її очолював Максим Микитась, який нині є народним депутатом. Раніше Українська греко-католицька церква заявила про руйнацію Патріаршого собору Воскресіння Христового внаслідок будівництва житлового комплексу.

    Скандали, протести і судові процеси навколо забудови точаться вже не перший рік, хоча на сьогодні будівельні роботи тривають. Зважаючи на попередню історію питання та негативний висновок управління правового забезпечення міськради, рішення навряд чи буде прийнято.

    4. Запровадження ProZorro

    Завтра столичні депутати розглядатимуть проект рішення, відповідно до якого впродовж двох місяців має бути розроблено порядок про продаж майна громади Києва виключно через електронну систему ProZorro. Як зазначено в пояснювальній записці до проекту рішення, на сьогодні реалізація об’єктів приватизації відбувається лише через двох організаторів торгів: Товарну біржу «Перша універсальна біржа «Україна» та Універсальну товарну біржу«Національні ресурси». Зазначено також, що наразі ці дві біржі зловживають своїм монопольним становищем. Проте, управління правового забезпечення висловило низку зауважень до проекту, тому його шанси на ухвалення вкрай незначні.

    5. Підготовка міського бюджету

    Одним із перших у порядку денному пленарного засідання Київради стоїть проект рішення, яким міськрада доручатиме міській адміністрації до 1 жовтня поточного року визначитися із основними показниками бюджету міста Києва. Це є стандартною процедурою.

    6. Відзначення на рівні міста 13 свят із патріотичним бекграундом

    Зокрема, йдеться про проект постанови «Про відзначення на території Києва пам’ятних дат та ювілеїв у 2017 році» Юрія Сиротюка («Свобода»). Сам депутат розповів «Главкому», що це – не його ініціатива, а виконання постанови Верховної Ради та указу президента - «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років». «Це дуже давній проект (зареєстрований 17 березня – «Главком»). Що стосується фінансування – це рішення затягується, ми не маємо бюджетного наповнення. Очевидно, всі заходи проводитимуться зусиллями громад. Просто вони будуть легітимізовані київською владою», – пояснив він. За словами Сиротюка, столична влада не поспішає виділяти бюджетні кошти на подібні заходи. «Просто навіть таблички, які влада зобов’язалася поставити до 100-річчя Революції, наприклад, табличку Євгену Коновальцю, було облаштовано на гроші «Свободи», після звернення Інституту нацпам’яті», - сказав Сиротюк. Він уточнив, що відзначення пам’ятних дат відбуватиметься у двох форматах: просвітницькому (проведення «круглих столів» та конференцій) та культурному (концерти та подібні заходи).

    7. Поява десяти скверів

    Мова не йде про те, що на десяти визначених ділянках можна буде побачити працівників «Київзеленбуду», які саджатимуть дерева та квіти. Йдеться лише про надання статусу скверу. Серед ділянок, які на це претендують, є зовсім небагаті рослинністю. Так, прибудинкову територію на вулиці Ревуцького 36/2, як показує сервіс GoogleMaps, важко назвати сквером у тому сенсі, який вкладає у це слово пересічний громадянин, – навіть якщо припустити, що фото старе і кілька невеличких дерев, які зображені на ньому, виросли.

    Водночас надання статусу скверу ділянкам, небагатим рослинністю, – це, насправді, добра новина. «Це означає, що ділянка захищена як зелена зона, а значить, її не можна забудовувати. Коли між будинками є земля, на якій знаходяться насадження, але яка не помічена як зелена зона, київська влада може віддати її під забудову. Коли ж на ділянці без рослинності люди зробили зелені насадження та добилися статусу скверу – вони фактично захистили цю ділянку від появи чергової висотки. Бо ж у такому випадку треба буде спершу скасувати статус скверу, а це значно ускладнює процедуру забудови», - пояснює екс-депутат Київради, нардеп Олександр Бригинець. Він також додав, що ініціатива про надання ділянці статусу скверу, як правило, надходить від місцевих мешканців.

    8. Виділення чергової ділянки землі подружжю мільярдерів Герег

    Депутати Київради мають розглянути проект постанови «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр Н» земельної ділянки для експлуатації будівлі складу з подальшою реконструкцією під офісно-торгово-готельний центр на вул. Петра Запорожця, 13 (літ. А’) у Дніпровському районі м. Києва (Д-7017)».ТОВ «Епіцентр Н» належать Галині та Олександру Герегам. До його складу входить мережа будівельних мегамаркетів «Епіцентр» та «Нова лінія». За цією ж адресою знаходиться офіс компанії «Нова лінія».

    Як відомо, Галина Герега була заступником міського голови і секретарем Київради з квітня 2011-го по червень 2014 року. 

    9. Скандальне будівництво заправки на Ревуцького

    Проект постанови «Про врегулювання питання використання земельної ділянки площею 0,5506 га на перетині вулиці Ревуцького та вулиці Анни Ахматової в Дарницькому районі міста Києва» має помирити місцевих мешканців із власниками заправки «Окко».

    На початку серпня незадоволені громадяни кілька днів перекривали рух по вулиці Ревуцького, протестуючи проти будівництва АЗС. Тоді учасники протесту заявили, що блокуватимуть вулицю доти, доки влада не відреагує на незаконне будівництво.Протест тривав близько тижня, після чого дорога знову стала вільна для руху транспорту. Однак заправка досі не відкрилась.

    10. Заборона політичної агітації в школах

    Із ініціативою зробити навчальні заклади зоною вільними від політики виступили депутати Сергій Гусовський та Наталія Шульга. Відповідно до проекту рішення, «розповсюдження реклами громадсько-політичного характеру, здійснення політичної агітації та персональний брендинг у будь-якій формі на території загальноосвітніх закладів міста Києва не допускається», також запропоновано заборонити використання матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів для розміщення громадських приймалень чи політичної агітації, у тому числі розповсюдження реклами. Через неточність формулювань управління правового забезпечення повернуло документ авторам. Завтра Київрада розгляне допрацьований варіант проекту постанови.

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ