Путін воюватиме з Україною до кінця свого життя, - Atlantic Council

У квітні виповниться третя річниця гібридної війни Росії проти України, яка коштувала життя 10 тисячам людей і кінця якої досі не видно. Конфлікт виснажив і змінив Україну так, що наслідки будуть проявлятися ще багато років. Але і Росії він не присін жодної вигоди, а лише рани, які вона завдала сама собі. Таємна війна, розв'язана Володимиром Путіним, обвалила російську економіку, ізолювала Росію на міжнародній арені, згуртувала НАТО і підштовхнула Кремль до посилення конфронтації із Заходом, в якій реально він не може перемогти. Про це пише Atlantic Council.

Видання зауважує, що на такому тлі немає жодних однак, що Москва намагається зберегти лице і вийти з конфлікту. «Але чому російський президент настільки готовий прийняти тяжкі наслідки його нищівної політики щодо сусідньої країни? На перший погляд впертість Путіна суперечить будь-якій логіці», - зауважує видання і веде далі: зрештою, російська спроба розділити Україну швидко провалилася. Це було очевидно вже влітку 2014 року, коли очікуваної масової підтримки російського вторгнення у східних і південних українських областях не відбулося. Санкції Заходу досі діють, а Україна виявилася на подив міцною у протистоянні Росії, попри корупцію і політичний хаос в Києві.

«Відсутність очевидного ослаблення західної позиції повинна була б створити родюче підгрунтя для дипломатичного завершення війни. Але ситуація на окупованих територіях Донбасу, здається, рухається в протилежному напрямку. Заморожений конфлікт тепер здається найбільш реальним сценарієм, який залишить Росію і Захід у пастці довгострокової конфронтації, а Україна буде затиснута між ними», - йдеться в статті.

Видання зазначає, що у Путіна насправді може бути значно менше простору для маневру, ніж багато оглядачів думають. Він «осідлав тигра російського імперіалізму» і надто добре знає, що може статися, якщо він спробує загнати «звіра в клітку». Прості росіяни, схоже, змирилися з труднощами, які їм принесли останні три роки. А це стало можливим лише завдяки регулярним ін'єкціям шовінізму. Вже з'явилися перші ознаки згасання ейфорії, яка з'явилася після анексії Криму.

Масштабний відступ на Сході України, як того вимагають Мінські домовленості, можуть спричинити націоналістичний спалах, який призведе до повалення режиму. Також є деякі практичні питання, які теж слід враховувати. Кінець окупації Донбасу відкриє регіон для української влади, а також агенцій з надання допомоги і міжнародних ЗМІ. Вони почнуть прочісувати місцевість, усіяну доказами російських воєнних злочинів. А частина населення, яка захоче продемонструвати свою лояльність Україні, почнуть розповідати про кошмари окупаційної реальності.

«Те, як Кремль заперечує пряме втручання на Сході України, вже заслужило осуд міжнародної спільноти. Але ситуація буде гіршою, коли руйнації, катівні і масові захоронення після путінської таємної війни відриються перед всім світом», - йдеться в статті.

Навіть якщо такі питання вдасться якось вирішити, цього буде все одно не достатньо, щоб закінчити війну. Небажання Путіна йти на компроміси в Україні бере свій початок з його відмови визнавати статус-кво після 1991 року, а також з його страху перед повністю незалежною Україною. «Для Путіна, як і для багатьох росіян, Україна - це не окрема країна. Він часто повторював своє переконання, що українці і росіяни – «один народ», маючи на увазі, що українці - лише складова великого російського світу на чолі з Москвою. І тому, з огляду на таку логіку, для Кремля і його лідерів існування демократичної і європейської України - це найбільший кошмар. Якщо українська революція досягне успіху, залишиться питанням часу, коли таке ж повстання відбудеться в Росії», - йдеться у статті.

Кремль постійно наполягав на тому, що європейська демократія - це щось чужорідне для російського народу. Демократична і багато Україна знищить це твердження. «Путін розуміє усі наслідки української історії успіху. Йому варто зрозуміти, що він тепер в'язень гібридної війни, яку він сам розв'язав, але в якій не може перемогти», - пише видання.

Видання підкреслює - особисте виживання Путіна залежить від поразки його ворогів. Поки він не зіштовхнеться зі значно більшою силою демократичного світу, він буде продовжувати війну, поки не помре.