Трагічний день в історії Києва. 60 роковини Куренівської техногенної катастрофи (фото, відео)

Трагічний день в історії Києва. 60 роковини Куренівської техногенної катастрофи (фото, відео)
За підрахунками істориків, реальна кількість жертв дорівнює півтори тисячі людей. Тіла загиблих витягували протягом місяця.
фото: uinp.gov.ua

Загалом пульпа накрила площу близько 25 гектарів. Зруйнувала 68 житлових і 13 адміністративних будинків

60 років тому – 13 березня 1961-го – в Києві сталася техногенна катастрофа. Потужний селевий потік з Бабиного Яру прорвав дамбу і затопив Куренівку. За підрахунками істориків, загинули 1,5 тисячі людей. Події того дня залишилися в історії як Куренівська трагедія.

О 8 год. 30 хв. ранку маса рідкої пульпи ринула вниз, на Куренівку. Смертельний вал висотою 14 метрів і шириною 20 метрів нісся з швидкістю 5 метрів за секунду, знищуючи все на своєму шляху. Потік перевертав автівки, завалював на бік тролейбуси, валив стовпи електромереж, рвав дроти. У цей час люди саме їхали на роботу

Загалом пульпа накрила площу близько 25 гектарів. Зруйнувала 68 житлових і 13 адміністративних будинків. Залишила без житла 353 сім’ї (1 228 особи). Вивела з ладу енергопостачання, газопостачання, частково зруйнувала каналізацію.

Причиною катастрофи стало створення в Бабиному Яру парку відпочинку. Зазвичай точкою відліку вважають 1950 рік, коли «з метою ліквідації яру і благоустрою території, прилеглої до Сирецького житлового масиву» туди почали скидати відходи виробництва сусідніх Петровських цегляних заводів.

Насправді, за свідченнями істориків, освоєння яру як зони дозвілля почалося раніше. У 1936-1940 був прописаний п’ятирічний план реконструкції Києва, який передбачав розбити на всій території Бабиного Яру парк. Закінченню будівництва завадила війна. А опісля і плани змінилися: Бабин Яр став братською могилою понад 100 тисяч людей, розстріляних нацистами протягом 1941-1943 років. То були євреї, цигани, військовополонені, моряки Дніпровського загону, радянські підпільники, активісти ОУН.

У 1947-му «пам’ятник жертвам фашистського терору в Бабиному Яру» внесли до Плану відновлення і розвитку Києва на 1948-1950 роки. Але розпочата 1948-го Кремлем антисемітська кампанія «боротьби з космополітами» унеможливила появу монумента. Адже переважна більшість жертв Бабиного Яру – євреї. Отоді можновладці згадали про довоєнний проект парку.

1950 року міська влада ухвалила рішення заповнити Бабин Яр – для створення плаского рельєфу – відходами виробництва Петровських цегляних заводів. Непридатні для цегельного виробництва земляні породи змішувалися з водою й у вигляді пульпи по трубах відводилися у приярки Бабиного Яру. Вже 1957 року ситуація стала аварійною – вода з піском час од часу затоплювала сусідні території. Але закачування пульпи не припинили. Трагедія могла статися будь-якої миті.

13 березня 1961 року земляна дамба не витримала.


Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: