У європейській Україні захищати радянську спадщину - абсурд, - експерт про завод «Більшовик»

    • 20 Червня, 09:58
    • Розсилка

    Скандал навколо Шулявського шляхопроводу: експерти сперечаються, чи зносити завод «Більшовик»

    У травні конкурс на розробку проекту реконструкції Шулявського шляхопроводу виграв «Київдормістпроект». Після цього в соцмережах розгорівся скандал. Користувачі активно сперечаються з приводу даного рішення столичної адміністрації, а на сайті Київради зареєстрували петицію з вимогою віддати перевагу трирівневій розв'язці, яку розробив архітектор Віктор Петрук. При цьому і профільні експерти, і представники КМДА заявили про неможливість реалізації проекту Петрука через близькість інженерних мереж, житлових будинків і метрополітену.

    Віктор Петрук, захищаючи свій проект розв'язки на Шулявському шляхопроводі, використовує аргумент, що радянський завод на Шулявці - історична цінність і його слід зберегти.

    У свою чергу, противники такого підходу запевняють, що цей об'єкт підпадає під закон про декомунізацію і повинен бути демонтований. Політичний експерт Валентин Гладких на своїй сторінці в Facebook зазначив: «А ви знали, що на Шулявці є пам'ятник культурної спадщини за значимістю не менший, ніж єгипетські піраміди? А він є! Зокрема, якщо вірити захисникам альтернативного проекту трирівневої транспортної розв'язки на Шулявці, який програв у конкурсі. Вражають своєю абсурдністю твердження Віктора Петрука, що комуністичний завод «Більшовик» на Шулявці, а саме цех №5 - пам'ятник архітектури, який має історичну цінність нарівні з єгипетськими пірамідами і Колізеєм».

    Гладких вважає, що після Революції гідності, декомунізації, в той час, як Україна отримала безвіз і активно рухається в Європу, Віктор Петрук, захищаючи свій проект, наводить аргумент, що цех №5 радянського заводу на Шулявці - історична цінність».

    «Ніхто не сумнівається у професіоналізмі пана Петрука, але, вибачте, не обов'язково бути фахівцем, щоб зрозуміти: де піраміди, а де - руїни радянського заводу, - каже експерт, - Навряд чи кияни кинуться з ентузіазмом підписувати петицію про збереження радянського покинутого заводу в центрі міста. Є багато більш актуальних для столиці проблем, над вирішенням яких треба працювати. У тому числі, і у сфері охорони культурної спадщини».

    «Захищати свій проект треба, пропонуючи конкурентні терміни будівництва і адекватну вартість. Але, як то кажуть, на війні всі засоби добрі», - вважає Гладких.

    9 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла закон «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки». Відповідно до закону забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб і визнаються борцями за незалежність України УПА та інші організації.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ