У Нацбанку розповіли про популярні схеми банкірів

Постанова №351 про кредитні ризики дозволяє Національному банку України вичищати банківську систему від найбільш популярних схем банкірів, які застосовуються для заниження резервів і, як наслідок, штучної підтримки високого рівня регулятивного капіталу. Про це в інтерв'ю FinClub розповів директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук.

«Деякі положення постанови №23 (згідно з нею формуються резерви. – Ред.) допускали неоднозначне трактування, чим банки активно користувалися. Наприклад, вони зробили велику дірку в нашому регулюванні і за рахунок штучних платежів за відсотками тримали заявлену якість кредитів на високому рівні», – сказав він.

За його словами, це не єдина лазівка, яка існувала.

«Була ще одна схема у банків, переважно з українським капіталом, які активно кредитували пов'язаних осіб. Вони видавали нові кредити, які пропускали по колу, і старі позичальники платили відсотки з нових кредитів, – розповів Ваврищук. – Такі схеми процвітали. І коли ми почали діагностику, то жахнулися, наскільки це була поширена практика серед банків».

Щоб банкам було невигідно маніпулювати резервами, приховувати свої реальні збитки та штучно тримати високим свій капітал, НБУ з 1 січня 2017 року запроваджує нову систему оцінки кредитних ризиків, яка безпосередньо впливатиме на розмір регулятивного капіталу.

«Обманювали» банки Нацбанк і за допомогою застав, які неможливо або дуже складно стягнути: товари в обороті, майбутній урожай і майнові права на виручку.

«Майнові права на виручку – це фікція, а не запорука. Під час діагностики ми побачили, що майнові права на виручку дуже легко малюються. Були компанії, у яких доходи за попередніх два-три роки були нульовими, а вони малювали майнові права на виручку на сотні мільйонів гривень», – розповів Ваврищук, зауваживши, що «банки зможуть брати майнові права в заставу, але постанова №351 їх оцінить в нуль».