Олександр Пономарів Доктор філологічних наук, мовознавець, професор національного університету імені Тараса Шевченка

Підстав вважати слово «жид» антисемітським немає

Підстав для того, щоб вважати слово «жид» антисемітським немає.

Підстав для того, щоб вважати слово «жид» антисемітським, немає. В мене є друзі жиди, але я не вживаю це слово по відношенню до них тільки тому, що воно їм не подобається. В українській мові, як в чеській, польській і литовський це слово мало нормальне забарвлення. В чехів і поляків воно досі нормальне, навіть наші євреї, які туди переїжджають починають самі себе називати жидами. В етимології нічого поганого немає, це слов’янський фонетичний відповідник слова «іудеос», що означає «мешканець Іудеї».

В українській мові це слово завжди було нейтральне, бо інакше, якби воно таки було негативне, то всі українські класики були б антисеміти. Це слово вживається у Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, хоча він писав російською мовою, у Івана Франка є цикл «Жидівських мелодій». У 20-х роках минулого століття у Києві йшла п’єса «Жидівка вихристка», був Інститут жидівської пролетарської культури, а коли Галичину в 1939-му році приєднали до Радянського союзу, то місцеві жиди сердились, що їх називали євреями, бо це архаїзм.

Підставою для того, щоб слово «жид» набуло негативного забарвлення стало те, що в російській мові воно було негативним завжди. Оскільки наші місцеві євреї в першу чергу зросійщуються, тепер вони сприймають це під кутом зору російської мови. В українській мові лінгвістичних причин вважати це слово негативно немає. Негативного забарвлення слово «жид» набрало через соціальні причини під впливом російської мови.

Отже, в поляків, чехів, словаків і в нас це слово нормальне, воно має негативне забарвлення тільки в російській мові, але проблема в тому, що поляки, чехи і словаки не перебувають під таким магічним впливом російської мови, як українці.

З точки зору публічних осіб вживати слово «жид» нормально, але євреї гніваються на це. Я б радив не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає.

Теоретично ставлення до цього слова може змінитися колись, коли Україна стане справді незалежною, коли інформаційний простір буде український, але ж зараз постійно використовується кожна нагода щоб звинуватити в чомусь українців. Євреї в Ізраїлі, що хочуть, те і роблять. Там, як не знаєш івриту, ні в який кнесет не попадеш. Ніхто їх за це не звинувачує в націоналізмі, а нам постійно розказують, що не так. Коли Україна стане справді незалежною державою і стане жити за власними законами, а не слухати, хто що скаже з ближчих чи дальших родичів, тоді щось зміниться.

Нагадаємо, останніми днями в інтернет-середовищі розгорівся скандал, який спровокували висловлювання обраного депутатом представника «Свободи» Ігоря Мірошниченка. Політик назвав американську акторку Мілу Куніс, єврейку українського походження, жидівкою, чим спровокував хвилю звинувачень в антисемітизмі.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: