Ризики вступної кампанії-2011

    • Альона Блохтур, фото Станіслава Груздєва, «Главком»
    • 8 Квiтня, 2011, 13:25
    • Розсилка

    До початку вступної кампанії залишилося кілька місяців, але громадськість уже застерігає, що новації Міністерства освіти створюють нерівні умови для абітурієнтів і зменшують прозорість доступу до вищої освіти.

    До початку вступної кампанії залишилося кілька місяців, але громадськість уже застерігає, що новації Міністерства освіти створюють нерівні умови для абітурієнтів і зменшують прозорість доступу до вищої освіти. Одна з них це те, що сумарний бал буде складатися з результатів зовнішнього оцінювання, середнього балу атестату, бонусних балів за те, що ви оплатили навчання на підготовчих курсах, а ще можливих балів за участь в олімпіадах. Проблема в тому, що в рейтинговому списку буде оприлюднено тільки сумарний бал, на відміну від попередніх років, коли потрібно було показати, з чого він складається.

    Про інші ризики вступної кампанії в прес-центрі «Главкому» розповіли: виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький, координатор напрямку «Суспільство знань» в Уряді Змін, перший директор Українського центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич та директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти, директор Українського центру оцінювання якості освіти (листопад 2006 – січень 2011 рр.) Ігор Лікарчук.

    Лілія Гриневич: «ЗНО – це єдина лінійка, яка може порівняти навчальні досягнення усіх випускників в Україні»

    Ми сьогодні вирішили привернути увагу до проблематики зовнішнього оцінювання з двох приводів. Перший привід дещо ювілейний, тому що у березні виповнилося п’ять років Українському центру оцінювання якості освіти, і саме до цієї дати ми з Ігорем Леонідовичем Лікарчуком спробували підсумувати те, що відбулося за роки впровадження і існування зовнішнього оцінювання в Україні. Окремим питанням є загрози, які склалися для системи зовнішнього оцінювання на шостому році існування Українського центру оцінювання якості освіти.

    Другий привід - це ті загрози, які складаються під час вступної кампанії на 2011 рік. В умовах прийому збереглися справді одіозні нововведення, які були зроблені минулого року, - це і необґрунтовано завищений середній бал атестату, і зарахування сертифікатів минулих років. Але з’явилося ще багато інших речей, які цілком визначено створюють нерівні умови для абітурієнтів і зменшують прозорість доступу до вищої освіти. Тепер сумарний бал буде складатися з результатів зовнішнього оцінювання, атестату, можливих бонусних балів за те, що ви оплатили навчання на підготовчих курсах, а ще можливих балів за участь в олімпіаді. Умови прийому чітко визначають, що при оприлюдненні рейтингових списків буде тільки сумований бал на відміну від попередніх років, коли потрібно було показати, з чого цей сумарний бал складається.

    Окрім того, в умовах прийому написано, що оприлюднювати рейтингові списки (а це має відбуватися у перший день після завершення подачі документів) обов’язково мають тільки на дошках приймальних комісій, не написано навіть про web-сайти університетів. А це означає, що в цей перший день людина, яка подала документи до п’яти університетів, має побувати в усіх них, тому що другим абзацом в умовах прийому є те, що університет може (не зобов’язаний, а лише може), повідомити про ваше місце у рейтингу. Це створює можливість для маніпуляції, по-перше, самим сумарним балом, тому що ми не знаємо, з чого він складається, по-друге, рейтинговим списком. А визнаєте, що вже минулого року були моменти, коли люди, які знаходилися в рейтинговому списку нижче, потім ставали вище.

    Ігор Лікарчук: «Умови прийому сформульовані так, що контроль за прозорістю і чесністю вступної кампанії дуже обмежений»

    В ці дні виповнюється рік, як були внесені ці кардинальні зміни до умов прийому. У вступній кампанії 2010 року ми зіткнулися з таким досить небезпечним явищем, яке складає суттєвий ризик для справедливого рівного доступу до вищої освіти в 2011 році. Це те, що Міністерство освіти і науки проігнорувало бездіяльність або навмисну діяльність керівників багатьох вищих навчальних закладів, спрямовану на порушення нормативних документів щодо організації вступної кампанії. В 2008-2009 роках тодішній міністр освіти і науки Іван Вакарчук застосовував заходи дисциплінарного впливу до ректорів, які порушували умови прийому, були забрані ліцензії у деяких університетів. За результатами ж вступної кампанії в 2010 році, в Українському центрі оцінювання якості освіти було перевірено 1017 наказів про зарахування до ВНЗ і встановлено, що 1,5 тисячі абітурієнтів до університетів були зараховані з результатом меншим як 124 бали. Майже по 5 тисячах абітурієнтах в системі «Конкурс» показані результати, які не відповідають тим, які є реально в базі даних Українського центру оцінювання якості освіти. 3,5 тисячі «засвітилися» у базі даних абітурієнтів, які мали проходити зовнішнє оцінювання, не проходили його взагалі і стали студентами. Майже 4 тисячі тих, чиї номери і прізвища сертифікатів в рейтингових списках і в системі «Конкурс», не відповідають базі даних Українського центру. І хочу наголосити на тому, що жоден керівник вищого навчального закладу за такі речі покараний не був. На фоні цього сумарного балу, на фоні безкарності керівників вищих навчальних закладів, це створює надзвичайно серйозний прецедент для прозорої та справедливої вступної кампанії.

    Наступний ризик пов'язаний з тим, що Міністерство освіти і науки планує запровадити так званий електронний вступ – подачу документів до вищих навчальних закладів через мережу інтернет. В 2010 році я був прихильником подібних речей, бо те, що творилося в приймальних комісіях влітку минулого року, вимагало запровадження нових підходів до організації роботи приймальних комісій. Але до часу подачі документів залишається три місяці, а суспільство не бачило жодного нормативного документу, яким регламентується робота електронної системи, ми не маємо інформації, наскільки вона захищена від стороннього втручання. Більше того, ця система подачі документів ніяк не пов’язана з іншими базами даних про абітурієнтів. Тобто, якщо ми маємо цей узагальнений бал вступу, відсутність захищеної системи подачі документів через мережу інтернет, і неконтрольованість ситуації, які дані туди будуть вноситися, то маємо всі підстави говорити, що цим створюються додаткові умови для маніпулювання вступної кампанії.

    І останній ризик. Минулого року умовами прийому, начебто, було передбачено певні пільги для тих, хто закінчив школу до 2007 року, вони могли не проходити зовнішнє незалежне оцінювання, а також абітурієнти могли подавати результати, які отримані ними під час зовнішнього оцінювання в попередні роки. За даними фахівців, які провели аналіз вступної кампанії, саме ця категорія абітурієнтів програла, тому що вони не змогли штучно поліпшити середній бал атестату, бо він вже був у них на руках. Результати вступної кампанії 2010 року показали, що середній бал атестату порівнюючи з середнім атестатом 2009 року значно виріс. Але виріс він у випускників так званих «свіжих», які закінчили загальноосвітній навчальний заклад у 2010 році. Я вже не кажу про збільшення майже у півтора рази кількості медалістів, про зростання велике успішності випускників шкіл в селах та селищах, - це все є, але від цих всіх новацій насамперед програли випускники минулих років.

    Дещо підсумовуючи, хочу сказати, що вступна кампанія 2011 року буде набагато складнішою. Умови прийому сформульовані так, що контроль за прозорістю і чесністю вступної кампанії дуже обмежений. Тому у нас є єдина порада до абітурієнтів та їхніх батьків: ми не повинні мовчати. Саме участь громадськості у цих процесах є надзвичайно важливою і значущою.

    Євген Бистрицький: «Новації, які пропонує Міністерство, створюють діри, в які проходить корупція»

    Саме Фонд «Відродження» ініціював виникнення такої інституції в Україні як зовнішнє незалежне оцінювання. Якщо ви окинете оком реформи в Україні, то фактично це єдина реформа, яка була успішно втілена. Це було зроблено якраз завдяки тому, що вона почалася з громадськості. Її не можна було зробити без громадськості, тому що та влада, яка сиділа в Міністерстві, мислила ще по-радянському, потрібні були незалежні експерти достатньо молоді, які б привнесли європейські стандарти в систему освіти.

    Зараз Міністерству не вистачає ефективного діалогу з громадськістю, я маю на увазі абсолютно конкретні речі – незалежних експертів та організацій, які готові і можуть допомогти Міністерству змінювати систему освіту, думати про зміни, а не кулуарно пропонувати зміни. Я не говорю про все Міністерство, бо це солідна машина, і є підрозділи, які достатньо ефективно ведуть такий діалог, наприклад, що стосується розвитку дитячих садків, дошкільної освіти, починаючи з п’яти років, інклюзивної освіти. Це все ведеться, але в цілому діалог порушений. Більше того, що стосується історичної освіти або світоглядних уподобань Міністерства в цілому, то вони повторюють помилку минулої влади, яка створювала її з однієї частини України.

    Що стосується зовнішнього незалежного оцінювання, я думаю, ми будемо підтримувати незалежну експертну оцінку, будемо фінансово підтримувати експертів, які оцінюють зовнішнє незалежне оцінювання. Фонд наполегливо буде працювати над тим, щоб не зупинятися на системі тестів лише при вступі в вузи, а розповсюджувати оцінку зовнішнього тестування на всі рівні школи. Це забезпечить рівний доступ до освіти і до її якості. В цьому році ми підтримаємо громадський моніторинг, принаймні, процесу вступу в вузи і того, як відбудеться саме тестування, тому що ті новації, які пропонує Міністерство створюють діри, в які проходить корупція. Якість освіти в системі освіти нерозривно пов’язана з антикорупційними діями.

    Зараз є дві з половиною версії закону про вищу освіту. Одна запропонована Міністерством, друга – Конфедерацією недержавних вищих навчальних закладів (вони обрали Юрія Мірошниченка, який може просувати цей закон), і третя – це зміни до діючого законодавства, що пропонує НаУКМА. Потрібно взяти з них краще (закон Мірошниченка, безумовно, кращий, тому що він пропонує більш реальну автономію вузів) і потрібно заново почати цей процес із залученням незалежної громадськості.

    Ірина Бекешкіна надала мені дані опитування (1008 респондентів, вибірка репрезентативна всіх вузів). Питання: чи доводилося вам стикатися з випадками корупції в ВНЗ? Особисто стикався 33%, чув – 29%. Чи доводилося вам особисто в процесі навчання дарувати подарунки викладачам – 31%, надавати викладачам послуги, купувати пропоновані особисто ними навчальні матеріали, книги – 27%, купувати реферат, курсову, дипломну роботу – 21%, платити гроші за оцінку – 24%, за поселення в гуртожиток - всього 5%. Якщо ви особисто робили щось з переліченого вище, то з якою метою? Для того, щоб вступити в ВНЗ - 8%, щоб отримати потрібну оцінку – майже 52%, щоб викладач прихильно ставився під час здачі сесії - 28%. В яких ситуаціях прояви корупції найбільш поширені у вузах? При складанні заліків і іспитів – 74%, при захисті дипломних робіт – 23%, щоб уникнути відрахування – 23%.

    Тобто, введення незалежного зовнішнього оцінювання різко знизило рівень корупції при вступі, але вона перемістилася вже в сам навчальний процес. Тому варто продовжувати посилювати ЗНО і розповсюджувати його в тому числі і на оцінку якості викладання у вузах. Тому що це єдиний спосіб не реформуючи вузи, як це робиться в інших країнах, якимось чином хоч стримувати корупцію, яка є моральною, матеріальною, яка підриває якість освіти, а, значить, і якість нашого майбутнього.

    Ви сказали, у загальному результаті при вступі буде сумуватися результат олімпіад, курси при університеті. Але ж в чому проблема, адже тестування як лотерея, а тут враховуються багато аспектів і результат буде об’єктивнішим?

    Лілія Гриневич: Ви говорите, що тестування як лотерея, але в зовнішньому незалежному оцінюванні звичайним вгадуванням ти не зможеш заробити потрібний результат. Справа навіть не в тому, що до ЗНО сумується ще щось. В усьому світі є практика, що крім результатів зовнішнього оцінювання можна враховувати інші результати, які цікавлять даний університет. Є університети, які, наприклад, дають додаткові бали за те, що ти майстер з певного виду спорту. Але результат ЗНО ніколи не міг бути меншим за 80%. Тому що це єдина лінійка, яка може порівняти навчальні досягнення усіх випускників в Україні. Натомість атестат зрілості надзвичайно сумнівний щодо того, як порівнювати ці результати між собою, тому що підходи до оцінювання у фізматліцеї і середній загальноосвітній школі є різні. Так само атестат може віддзеркалювати ставлення учителя до учня. Тому з усіх способів вимірювання, про які ми можемо говорити, ЗНО таки найоб’єктивніший.

    Ви кажете, добре, що 20 балів дають за підготовчі курсу, але скажіть, будь ласка, як бути випускнику, який не мешкає у великому місті, де знаходяться університети, до яких він хоче вступити? Він тільки через територіальне обмеження, який би він мудрий не був, не може відвідувати ці курси.

    Хочу звернути вашу увагу на те, як захиститися від маніпуляції результатами. Раджу придивитися до прізвищ тих, які будуть під вами у рейтинговому списку, тому що ви наступного разу можете помітити, що вони виявилися над вами. Люди мають захищатися. Якщо ви бачите, що у вас є підозра на маніпуляцію, що якось дивним чином змінилася конфігурація в списку різних прізвищ, то необхідно звертатися. Навіть політики можуть взяти в цьому участь, якщо вони дійсно хочуть забезпечити прозору кампанію. Минулого року ми це практикували, коли Арсеній Яценюк звертався до Генеральної прокуратури з приводу таких маніпуляцій рейтинговими списками.

    Ігор Лікарчук: Всі підготовчі курси платні, і далеко не кожен абітурієнт, навіть який живе в межах доступності до них, може заплатити 2,5-3 тисячі гривень. Якщо ми одним даємо можливість отримати 20 балів на підготовчих курсах, а інші такої можливості не мають, то чи не є це прихованою формою того ж самого хабара?

    Будь-який ректор вам розповість про роботи, які скачуються з інтернету і видаються як роботи переможців Малої академії наук, коли цілі роботи пишуть студентам викладачі і т.д. І не дарма, коли формувалися умови прийому на 2009 рік, всі ректори однозначно виступили за те, щоб переможці Малої академії наук не були в числі тих, хто повинен мати якісь преференції. Але, на жаль, все це враховано не було.

    Ліліє Михайлівно, куди в першу чергу потрібно звертати, якщо помічаєш маніпуляції?

    Лілія Гриневич: Не можна це відкладати. Списки оприлюднюються на 1-й, 6-1 і 8-й день, коли вони оприлюднені остаточно, коли вже є список зарахованих, тоді дуже важко відкрутити ситуацію назад. Якщо ці маніпуляції є, спочатку треба звернутися до приймальної комісії. Якщо ж там ви не отримаєте відповіді, то потрібно звертатися вже в Прокуратуру. У звичайної людини інколи є певні моральні чи інші бар’єри, в таких випадках потрібно звертатися до тих, в чиїх повноваженнях є захист своїх виборців і свій народ, в тому числі і до депутатів. Ми цілком відкриті для того, щоб створити чи гарячу лінію, чи просто надати всі наші контакти, щоб під час вступної компанії ми могли звертатися до прокуратури, використовуючи інструмент звернення народного депутата.

    Ігор Лікарчук: Ми плануємо в рамках діяльності Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти на час вступної кампанії мати такий гарячий телефон для оперативного реагування на таку ситуацію. Тому що громадські спостерігачі не можуть доїхати у всі пункти тестування, особливо віддалені.

    Пані Ліліє, що може бути доказом маніпуляції? Потрібно фотографувати рейтинговий список?

    Лілія Гриневич: Скажу відверто, що інструмент поінформування і прозорості самої кампанії, начебто, представлений Міністерством – це система «Конкурс». І навіть в умовах прийому написано про інформування щодо стану рейтингових списків через систему «Конкурс». Тільки це інформування не несе навіть найменшої відповідальності. Якщо б Міністерство освіти, науки, молоді та спорту посилило відповідальність за внесення даних до системи «Конкурс» і будь-яка невідповідність, наприклад, з базою Українського центру оцінювання, каралася і була визначена відповідальність за такі зловживання, тоді людям би не доводилося фотографувати стенди приймальних комісій. Вже зроблений ресурс, просто немає політичної волі зробити його насправді прозорим і визначити відповідальність за маніпуляцію результатами. А якщо немає такої політичної волі, то це наштовхує нас на таку думку, що є абсолютно цілеспрямоване бажання створити ті дірки, через які можна буде маніпулювати рейтинговими списками. Тому якщо нічого не зрушиться, Міністерство не зробить заяв до вступної кампанії про захищеність цієї системи і про відповідальність за будь-які несвоєчасні або сфальсифіковані дані, то тоді доведеться фотографувати.

    Ігор Лікарчук: Вся ця відповідальність була передбачена у трьох проектах змін до законодавства з питань запровадження зовнішнього оцінювання, які були розроблені з допомогою іноземних фахівців, програми сприяння зовнішньому оцінювання, Фонду «Відродження». І три рази парламент відхиляв цей законодавчий акт, причому різні політичні сили. Цей законопроект їм не вигідний.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ