Тарифна змова. Монополісти готують новий тепловий удар

    • Наталка Прудка, «Главком»
    • 17 Лютого, 12:20
    • Розсилка

    Особливі «віражі» з тарифами на тепло спостерігаються в Харкові: тарифи там майже вдвічі вищі, ніж в деяких містах України

    Виробники тепло-комунальних послуг готують черговий удар по кишенях українців: подорожчання за централізоване опалення для деяких споживачів зросте на 70%! Парадокс, але монополісти наполягають на зростанні тарифів на опалення, тоді як завдяки теплій погоді вони економлять колосальні обсяги газу, закупівельна ціна якого протягом року впала більш ніж вдвічі.

    На сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), вже розміщено перші 13 проектів постанов для споживачів, будинки яких оснащені лічильниками тепла. Отже, згодом зростання торкнеться всіх без виключення споживачів.

    Державний Регулятор вже схвалив для 13-ти монопольних компаній прогнозні розрахунки тарифу на опалення, згідно з якими будуть встановлені нові тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення. Тарифи планують збільшити на 13-70%.

    Найбільш активно на подорожчанні опалення наполягають структурні підрозділи компанії ДТЕК, підконтрольної Рінату Ахметову – це відокремлені підрозділи «Курахівська ТЕС», «Ладижинська ТЕС», «Криворізька ТЕС», «Придніпровська ТЕС» та ПАТ «Київенерго».

    Але якщо столичний монополіст наполягає на підвищенні тарифу на тепло на 13%, то, зокрема, «Криворізька ТЕС» відразу замахнулася на 70% - з нинішніх 394 грн/Гкал до майже 667 грн (з пдв)!

    Характерно, що для цих компаній теплова енергія – це супутній товар в процесі виробництва електроенергії, а тому його ціна повинна бути значно нижчою порівняно з міськими котельнями, адже споживачі сповна сплачують за вироблену електроенергію. Але непомірні апетити монополістів позбавляють їх адекватності у стосунках зі споживачами.

    Комунальний зашморг затягнуть тугіше?

    В черговий раз українців «накриє» ще одна комунальна хвиля, адже крім вартості теплопостачання, весною знову зростуть ціни на електроенергію та газ. Зокрема, з 1-го квітня в наших платіжках буде така послуга, як щомісячна абонентська плата за газ - абонплата за доступ до "труби" становитиме 17 грн/міс за наявності лише газової плити і 29 грн/міс - за плиту і газовий котел.

    Платити доведеться навіть якщо споживач протягом місяця взагалі не користувався газом, адже систему газопроводів потрібно підтримувати весь час. Додаткові платежі виникли внаслідок реформування ринку газу – з жовтня 2015 року вступив у дію «Закон про ринок газу», яким було передбачено абонплату, обов’язкову для європейських країн.

    Водночас Державний Регулятор пообіцяв здешевити тариф на газ для населення – з ціни приберуть складову «на перекачування» - це 10,4% від літньої ціни (7,188 грн/куб м). Тобто, газ повинен подешевшати на 0,75 грн за кубометр.

    Починаючи з квітня, споживачі платитимуть за газ за двома договорами: щомісячні фіксовані суми "за доступ до потужності" на користь розподільчої компанії (облгазу), а також вартість відібраного об'єму газу на користь компанії-постачальника. Споживачі оплачуватимуть послуги розподільних компаній рівним графіком весь рік.

    За рахунок абонплати облгази планують покращити стан газорозподільчих мереж, - переконує пресу очільник Міненерговугілля Володимир Демчишин. Але всім добре відомо, що протягом десятиліть облгази через своїх посередників здирали з нових споживачів за приєднання до мереж шалені кошти, які поповнювали кишені лише причетних до фінансових потоків. Про модернізацію мереж ніхто не дбав, а тепер вирішили все перекласти на споживачів.

    Тарифи на тепло не повинні перевищувати 624 грн/Гкал

    За останні 2 роки доходи українців в доларовому еквіваленті були знецінені втричі, а вартість енергоносіїв, починаючи з 2014 року, зросла в 3-6 разів, і це ще не кінець. Зокрема, восени 2014-го опалення відразу подорожчало майже втричі, а весною 2015-го відбувся ще один стрибок цін.

    Саме ці тарифи на централізоване опалення діють і сьогодні – для кожного міста встановлено свої тарифи згідно з постановою НКРЕКП від 31.03.15 за №1171. Тарифи дуже відрізняються один від одного і часто перевищують середній розрахунковий рівень. Тому чергова спроба збільшити тарифи - нонсенс.

    Особливі «віражі» з тарифами на тепло спостерігаються в Харкові – тарифи там майже вдвічі вищі, ніж в деяких містах України. Зокрема, «Комунальне підприємство Теплових мереж Харківського району Харківської райдержадміністрації» домоглося встановлення здирницького тарифу - 905,28 грн /Гкал (з пдв), а для житлових будинків без лічильників – 26,06 грн (з пдв) за 1 кв. метр.

    До речі, більш помірковані тарифи у КП «Харківські теплові мережі» - відповідно 642 грн/Гкал (з пдв) та 22,65 грн (з пдв) за 1 кв. метр.

    Вражають також тарифи ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» - 907,62 грн /Гкал (з пдв), а для житлових будинків без лічильників – 26,06 грн (з пдв) за 1 кв. метр. Це нонсенс, адже особливість теплоелектроцентралей полягає в тому, що в основі їхньої роботи закладено принцип когенерації, тобто, одночасне виробництво двох основних товарів – і електроенергії, і тепла.

    Завдяки когенерації, експлуатація ТЕЦ завжди більш економічно вигідніша порівняно з котельнями, тому й тарифи на послуги теплоелектроцентралей повинні бути значно нижчими. Але, схоже, в НКРЕКП працюють необізнані фахівці, або ж їм з якихось причин не хочеться визнавати закони фізики.

    Монополісти, нарощуючи оплату за кожну виміряну лічильником гігакалорію, намагаються зрівняти платежі споживачів, обладнаних приладами обліку, з тими, хто платить за встановленими нормами.

    Експерти вважають не справедливою таку різку диференціацію тарифів, адже для всіх теплопостачальних компаній України (загалом 225 підприємств) встановлено однаковий тариф на газ, який витрачають на виробництво тепла для населення – 2994,3 грн за кубометр (з ПДВ). Вартість газу у структурі собівартості виробництва тепла становить 70-75%. Місцева влада мала б гальмувати тарифні домагання монополістів.

    Якщо врахувати, що згідно з даними НАК «Нафтогаз України», при згорянні одного кубометра газу виділяється 8000-8500 ккал тепла, то для виробництва однієї гігакалорії доведеться спалити 125 кубометрів газу вартістю 374,3 грн (в структурі тарифу 70-75%).

    «Якщо додати решту затрат, передбачених в тарифі – ще приблизно 28%, то буде 519,9 грн. Плюс ще пдв – це буде 623,88 грн – така середня собівартість виробництва гігакалорії теплової енергії в Україні. Але лише 24% підприємств вкладаються в цю суму. Середній тариф на тепло в Україні становить 668,8 грн», - повідомив пресі представник громадської організації «Публічний аудит» Тарас Галайда.

    Громадський спротив

    Намагання монополістів наростити й без того непомірно високу вартість опалення збурила громадські організації: в соціальних мережах «Тарифна мобілізація» заявила, що, цитую, «чергове підвищення тарифів на тепло та водопостачання — злочин. Людей, які встановлюють тариф та підписують відповідні рішення чекатимуть кримінальні справи. Адже неозброєним оком видно: тариф не економічно обґрунтований, а антисоціальний!».

    «Оскільки процедура встановлення тарифів є кулуарною, тобто, є предметом таємної домовленості монополіста та Регулятора, то я передбачаю там можливість корупційний змови, а простіше кажучи – відкати», - заявив голова «Союзу власників житла України», екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.

    Він повідомив, що виявлені завищення в оплаті послуг для споживачів, у яких відсутні прилади обліку теплопостачання, перевищують 30-50%. Завдяки завищенню платежів, які в дійсності не пішли на виробництво послуг, монополісти отримують мільярдні доходи. «Ось чому йде така колосальна боротьба за ці фінансові потоки», - пояснює Кучеренко.

    Цілком очевидно, що за відсутності прозорого встановлення тарифів на опалення, з кишень споживачів щороку комунальники вимивають мільярди гривень, і при цьому вперто продовжують підвищувати тарифи.

    В Україні й досі діють радянські нормативи, згідно з якими обраховується плата для багатоквартирних будинків, не обладнаних лічильниками. Експерти стверджують, що завдяки утепленню будинків (засклені балкони, встановлено металопластикові вікна та вхідні двері в під’їздах), збудований 50 років тому будинок нині витрачає значно менше тепла, ніж за нормативами радянських часів.

    Схоже, що намагаючись уникнути відповідальності за здирництво, монополісти, нарощуючи оплату за кожну виміряну лічильником гігакалорію, намагаються зрівняти платежі споживачів, обладнаних приладами обліку, з тими, хто платить за встановленими нормами. Звісно, що лише в такий спосіб можна зрівняти існуючі розбіжності в оплаті теплопостачання багатоквартирних будинків оснащених та не оснащених приладами обліку.

    Цікаво, що споживачі в нових сучасних будинках, які, встановили теплові лічильники безпосередньо в своїх квартирах, отримують платіжки на оплату теплих послуг, вартість яких в рази менша, ніж у тих сусідів, які продовжують сплачувати за діючими нормами оплати за квадратний метр.

    Добре усвідомивши обсяги обкрадання українців, плюс тиск з боку громадських організацій таки насторожив владу. Тому голова НКРЕКП Дмитро Вовк ще в січні вирішив нагадати київському голові Віталію Кличку про пряму причетність місцевих органів влади до формування тарифів на централізоване опалення, гаряче водопостачання та інших комунальних послуг згідно з чинним законодавством.

    В останні два роки місцеві органи самоврядування по всій Україні відмежовувалися від формування тарифів на комунальні послуги. Нині ж Регулятор вперше з моменту його створення (2014 р) вирішив залучити до процесу встановлення тарифів міську владу – щоб розділити відповідальність за необґрунтоване зростання вартості опалення та інших комунальних послуг.

    Схоже, що завдяки такій позиції керівника Державного Регулятора поки що вдалося загальмувати подорожчання тарифів на опалення, але чи вдасться втримати тарифи від чергового подорожчання – це питання часу. Якби всі споживачі проявляли більш активну позицію по відношенню до влади, тоді б вдалося вгамувати зажерливі апетити виробників комунальних послуг.

    Монополісти нарешті повинні відповісти, куди зникли кошти, які впродовж десятиліть переплачували й продовжують переплачувати українці за комунальні послуги, серед яких найбільш дорогим є централізоване теплопостачання.

    Комментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ