«Алло, це колектори!» Кому держава довірила переселенців?

«Алло, це колектори!» Кому держава довірила переселенців?
Фото: znatokdeneg.ru

Міністерство фінансів передало персональні дані людей, які змушені були залишити свої домівки, приватній структурі російського походження

Цього року в Міністерстві фінансів всерйоз зайнялися аудитом та верифікацією соціальних виплат та їх одержувачів. Це, за словами чиновників, необхідно, щоб забезпечити спрямування допомоги від держави саме тим, хто її потребує, і позбавити виплат так званих мертвих душ та осіб, які неправомірно і без підстав отримують державну допомогу. Проте вже не вперше саме реалізація в принципі правильної ідеї зводить її нанівець. У жовтні тендери загальною вартістю майже на 2 мільйони гривень на здійснення телефонної та фізичної верифікації внутрішньо переміщених осіб виграла компанія ТОВ «Дельта М Юкрейн». Нюанс полягав у тому, що ця колекторська фірма має очевидні зв'язки із Російською Федерацією. Проте це не завадило Міністерству фінансів передати персональні дані людей, які змушені були залишити свої домівки, саме цій структурі.

Колекторська контора одразу ж розпочала роботу, але так, що на гарячі лінії зі скаргами на неї почали звертатися переселенці. А представники парламенту, уповноважений з прав людини та громадські організації висловили побоювання, що дані про переселенців, включаючи адреси їхнього фактичного місця проживання та місця реєстрації, потраплять до рук незаконних бойових формувань, що орудують на сході України.

На підставі договору з держпідприємством «Головний проектно-виробничий і сервісний центр комп'ютерних фінансових технологій» (Головфінтех) Міністерства фінансів колекторська компанія «Дельта М Юкрейн» отримала базу персональних даних громадян України. Договір було підписано після виграшу фірмою двох тендерів на проведення телефонної та фізичної верифікації ВПО – на 999 999 та 987 000 гривень відповідно.

«Колекторський» тиск на переселенців

На перший погляд, до результатів тендера питань немає. Умови та тендерні пропозиції від усіх учасників можна переглянути на сайті РroZorro: тут – щодо телефонної верифікації, тут – щодо фізичної. Проте не минуло й місяця із дня оголошення переможця, як внутрішні переселенці почали скаржитися на психологічний тиск.

«У 20-х числах листопада до нас почала доходити інформація про дзвінки від невідомих осіб, які перевіряли персональні дані громадян, – розповідає аналітик ГО «Опора» Олександр Клюжев. – Привід для дзвінків був надуманий: соціальне опитування з метою привітання з Новим роком від Мінфіну. Переселенці не знали, хто їм телефонує: назву організації на їхнє прохання не називали. Також переміщені особи скаржилися на психологічний тиск». Зокрема, якщо людина відмовлялася спілкуватися із невстановленими особами, їй телефонували по 8–10 разів на день, у неробочий час, у вихідні та казали, що якщо вона не погодиться уточнити телефоном, наприклад, місце фактичного проживання, соцвиплати їй буде скасовано.

Громадський холдинг «Група впливу» організував гарячу лінію для тих, кому надходили подібні дзвінки. Також активісти розпочали власну перевірку ситуації. Зокрема, вони з’ясували, що номери, з яких телефонують переселенцям особи, що хочуть уточнити персональні дані, проте не представляються самі, зареєстровані за «Дельта М Юкрейн». А також те, що за бажання, знаючи лише номер телефону того чи іншого переселенця, будь-хто може дізнатися у оператора call-центру його адресу та інші дані.

«Ми здійснювали експерименти і дзвонили за лініями колекторської структури, запитуючи персональні дані щодо інших осіб (звичайно, з їхньої згоди) і дізнавалися їх, – розповідає Олександр. – Нам повідомляли інформацію щодо того, де ця особа зареєстрована – у Криму чи на Донбасі, де вона фактично проживає на території, підконтрольній Україні, інформацію про її рік народження і таке інше. Виявилося, що у цієї колекторської контори є вся інформація, яка зазначалася переміщеною особою при реєстрації».

У Мінфіні не бачать порушень?

В офісі уповноваженого з прав людини Верховної Ради Валерії Лутковської кажуть, що визначення розпорядником персональних даних ВПО, власником яких є Мінфін, юридичної особи приватного права (а саме компанії «Дельта М Юкрейн») є порушенням вимог закону «Про захист персональних даних».

«Така ситуація є не лише кричущим випадком порушення права значної кількості осіб на недоторканність приватного життя, а й загрожує іміджу нашої держави на міжнародній арені. Адже однією з ключових умов повноправного входження України до європейського співтовариства є створення в нашій державі ефективного механізму захисту персональних даних, який би відповідав міжнародним стандартам у цій сфері», – зазначила Лутковська. З цього приводу вона також звернулася до прем'єр-міністра, а також до Генпрокуратури та СБУ (оскільки дана ситуація має ознаки кримінальних правопорушень).

У наданих роз'ясненнях Міністерства фінансів зазначається, що колекторська компанія отримала лише ПІБ та номери телефонів отримувачів соціальних виплат.

«У Мінфіні кажуть, що окрім прізвища, ім'я та по батькові, а також номерів телефонів, нічого не передавали фірмі, – говорить Олександр Клюжев. – І тому, на думку Мінфіну, немає порушень, бо тут немає комплексу персональних даних, які встановлюють відповідну особу. Але це брехня з боку міністерства з огляду на оголошені умови тендера, бо там ідеться про всю інформацію, яка стосується фактичного і зареєстрованого місця проживання і так далі».

Згідно технічних вимог тендеру на телефонну верифікацію, виконавець має перевірити:  
1. Прізвище
2. Ім'я
3. По батькові
4. Серію та номер паспорту
5. Адресу реєстрації, адресу проживання
6. Контактний номер телефону (у разі контакту з третіми особами)
7. Цивільний стан
8. Індивідуальний податковий номер (ІПН)
9. Інформацію про працевлаштування: найменування роботодавця, адресу місця роботи

Є певні питання до роз'яснень, наданих Міністерством фінансів, і у офісу уповноваженого з прав людини. «По-перше, – зазначив представник уповноваженого ВР з прав людини Михайло Чаплига, – якщо вони (вони так вважають) не передавали компанії персональні дані, то верифікація чого і кого, вибачте, відбувається, якщо за цими даними начебто не можна встановити особу? Тоді виникає питання: на що пішло два мільйони гривень з бюджету? Це вже кримінальна відповідальність».

По-друге, додає Чаплига, навіть ПІБ і номер телефону (якщо він зареєстрований за конкретною особою) є персональними даними людини. «Офіційні роз'яснення уповноваженого щодо того, що таке «персональні дані» і як із ними працювати, озвучувалися вже неодноразово і були доведені до Мінфіну. Все це саме персональні дані – будь-яка інформація, за якою можна ідентифікувати особу», – сказав Чаплига.

Російський слід

Але найбільше обурення серед ВПО та громадських активістів викликав той факт, що колекторська компанія, яка виграла тендер, має сумнівну репутацію та... офіс у Москві.

Наразі сайт компанії не працює.

10_05

Проте громадські активісти «заскрінили» сайти українського та російського офісів. І виглядають вони майже ідентично.

Також відомо, що міжнародна група компаній Delta M уже понад дев'ять років веде бізнес на території України, Польщі, Казахстану, Молдови, Білорусі та Росії. І, зокрема, в Україні на сайтах з пошуку роботи розміщені актуальні вакансії цієї фірми.

В укладеному договорі між замовником та виконавцем послуги прописано, що за виконавцем залишається право залучати до виконання робіт третіх осіб на підставі цивільно-правових договорів. «На гарячу лінію телефонують переселенці, які висловлюють занепокоєння щодо міжнародного характеру діяльності групи компаній Delta M, – розповідає Олександр Клюжев. – Сайти у російської та української компаній абсолютно ідентичні. І є загроза витоку інформації в неналежні руки, нерезидентам України. Переселенців також непокоїть питання можливості потрапляння інформації до незаконних збройних формувань, які орудують на території Донецької та Луганської областей. І це занепокоєння не є безпідставним, оскільки, як ми встановили шляхом експериментів, знаючи телефон особи, можна дізнатися про неї будь-яку інформацію».

На думку Михайла Чаплиги, в таких умовах, можна говорити про теоретичну загрозу життю ВПО, а також їхніх родичів та майна, яке залишилось на непідконтрольній території. Особливо інформація про передачу персональних даних колекторській компанії із зв'язками з Росією непокоїть переміщених осіб, котрі стали на захист територіальної цілісності країни.

Як зазначають активісти, занепокоєння викликає і той факт, що Мінфін уже відзвітував про соціально-економічні зиски, які принесла телефонна верифікація. 

Як зазначили у відомстві, загалом тільки протягом перших восьми місяців 2016 року Мінфіном було видано рекомендації на припинення виплат 987 тис. осіб на суму 1,4 млрд грн/місяць (пенсії, соцдопомога, субсидії, пільги). З них виявлено понад 350 тисяч отримувачів соціальної допомоги з ознаками фіктивності документів.

«Тендер було підписано 31 жовтня. Тобто фактично у приватної структури був місяць на опрацювання сотень тисяч контактів осіб. Якщо ми вже маємо результати, тобто комусь було припинено незаконні соціальні виплати, то виникає питання: а коли ж, власне, ця колекторська структура отримала ці персональні дані? Бо має ж ще орган, який призначає ту допомогу, прийняти рішення про позбавлення її особи», – говорить Клюжев.

Результати «верифікації»

На думку представників громадськості, цією ситуацією мають зацікавитися правоохоронні органи – встановити час та період отримання персональних даних ВПО колекторською структурою, в якому обсязі їх було надано і так далі. Тим паче що ВПО у проекті верифікації Мінфіну було обрано як пілотну групу. Далі підуть бійці АТО, інваліди та інші групи, які отримують соціальну допомогу від держави. «Якщо ми зараз не зупинимо ці зухвалі порушення законодавства, побачимо поширення цієї ситуації на інші групи громадян», – зазначив Клюжев.

Окрім цього, активісти звертають увагу на те, що залучення компаній з управління заборгованостями до виконання державних функцій потенційно створює умови для психологічного насильства щодо громадян, враховуючи специфіку методів роботи колекторських компаній. Це також підриває довіру до державних органів влади.

Представники низки громадських організацій («Громадський холдинг «Група впливу», «Крим SOS», «Опора», «Восток SOS» та ін.) підготували відкрите звернення, в якому закликали прем'єр-міністра та Мінфін скасувати рішення про передачу персональних даних громадян колекторській компанії та вилучити надану інформацію, провести внутрішнє службове розслідування і притягнути до відповідальності винних осіб, законодавчо унормувати питання проведення верифікації і унеможливити порушення прав людини та забезпечити довіру до державних органів. А генпрокурора та голову СБУ – вивчити всі обставини передачі персональних даних компанії «Дельта М Юкрейн», встановити наявність або відсутність факту використання нею персональних громадян з метою, що не відповідає завданням верифікації, та запобігти можливості подальшого поширення цих даних між неналежними суб'єктами, зокрема заволодінню цією інформацією іноземними структурами та незаконними збройними формуваннями.

На бік громадян та активістів уже встав Комітет ВР з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. Його голова нардеп Григорій Немиря днями відправив листа від комітету на ім'я прем'єра Володимира Гройсмана, де озвучено прохання усунути порушення права на недоторканність приватного життя, зокрема припинення незаконної обробки даних компанією «Дельта М Юкрейн», та в термін до 10 грудня поінформувати комітет щодо вжитих заходів.

«Процес верифікації здійснюється юридичною особою в порушення вимог статті 4 закону України «Про захист персональних даних, – висловив позицію парламентського Комітету з питань прав людини його голова Григорій Немиря. – «Дельта М Юкрейн» всупереч чинному законодавству було надано доступ до персональних даних ВПО, зібраних Мінфіном у процесі моніторингу соцвиплат, та єдиної бази ВПО, власником якої є Мінсоц. Очевидно, що в даному випадку йдеться також про порушення прав людини, гарантованих статтею 32 Конституції України, що може кваліфікуватися не тільки як адміністративне правопорушення, а в окремих випадках також передбачає кримінальну відповідальність відповідно до норм статті 182 (порушення недоторканності приватного життя) Кримінального кодексу України».

Стаття 4 закону «Про захист персональних даних» передбачає, що суб'єктами відносин, пов'язаних з персональними даними, є суб'єкт, власник та розпорядних персональних даних, а також третя особа та уповноважений ВР з прав людини.

Володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи – підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону. Розпорядником персональних даних, власником яких є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органа. Володілець персональних даних може доручити обробку персональних даних розпоряднику персональних даних відповідно до договору, укладеного в письмовій формі. Розпорядник персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.

Згідно зі статтею 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Катерина Пешко, «Главком»

Читайте також матеріал «Лутковська зобов’язала припинити обробку персональних даних 150 тисяч осіб».

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: