Анатомія блокади Донбасу. Про що мовчить українська влада?

    До чого приведуть цінові оборудки і тіньові вугільні схеми з вугіллям
    У розпал лютневих морозів нависла загроза знеструмлення України через дефіцит вугілля на теплових електростанціях. Ця теза нині гуляє по медіапростору. Влада в усьому звинувачує активістів блокади залізничних поставок антрациту із зони бойових дій. Як повідомляв «Главком», активісти, серед яких нардепи Семен Семенченко і Володимир
    • Наталка Прудка
    • 10 Лютого, 12:20
    • Розсилка
    Блокада Донбасу
    Фото: Тарас Пастух, Facebook
    Блокада Донбасу

    До чого приведуть цінові оборудки і тіньові вугільні схеми з вугіллям

    У розпал лютневих морозів нависла загроза знеструмлення України через дефіцит вугілля на теплових електростанціях. Ця теза нині гуляє по медіапростору. Влада в усьому звинувачує активістів блокади залізничних поставок антрациту із зони бойових дій. Як повідомляв «Главком», активісти, серед яких нардепи Семен Семенченко і Володимир Парасюк, розпочали свою акцію наприкінці січня.

    Читайте також: «Парасюк про блокаду Донбасу: Уявіть, триває перестрілка, а збоку туди-сюди ходить поїзд з товарами. Військовим огидно це бачити»

    Але є й інші причини того, чому українська енергетика посеред зими потрапила у холодну пастку. Вони зумовлені корупцією, яка присутня у схемах постачання вугілля на теплові електростанції (ТЕС). І про це влада вперто мовчить.



    Половина всіх наших теплоелектростанцій (загалом в Україні 14 ТЕС) працює на антрациті, який видобувають на не підконтрольній Києву території. Але чому й досі станції повністю залежні від палива з окупованих територій? Адже для тих, хто забув, варто нагадати: з метою зниження залежності від ризикованих поставок та організації імпорту антрациту з-за меж нашої держави для вугілля владою було запроваджено ціну «Роттердам плюс»? Вугілля через таку формулу одразу ж різко подорожчало. Далі стрімко поповзли ціни на електроенергію від теплової генерації в оптовий енергоринок України – з червня 2016 року на січень цього року з 0,99 грн до 1,4 грн за кВт-годину наприкінці січня.

    У підсумку власники ТЕС отримали колосальні додаткові доходи, а енергетика, як твердять представники влади, тепер у небезпеці. І винні у цьому начебто протестувальники, які вимагають припинити торгові відносини з бойовиками.


    Блокада Донбасу (фото: Тарас Пастух, Facebook)
    Блокада Донбасу (фото: Тарас Пастух, Facebook)

    Чому «Роттердам плюс» не допоміг? 

    Весною 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила постанову №721 про поетапне зростання оптової ціни на електроенергію, запланувавши різке підвищення ціни на вугілля. Таке здорожчання нібито запроваджувалося з метою заохочення теплових електростанцій імпортувати антрацит.

    Регулятор запровадив формулу ціни чорного золота, що передбачає прив’язку до ціни вугілля в порту Роттердама плюс вартість доставки в Україну.

    Але ТЕС не поспішали імпортувати вугілля за ціною в Роттердамі, адже зовсім поруч – в окупованій зоні – потрібне паливо набагато дешевше. Тому СБУ затвердила тимчасовий порядок контролю за переміщенням вантажів з окупованої території, і вугілля, хоча й із перебоями, активно повезли на ТЕС.

    Марно сподіватися на надійність цих поставок. Тому й не дивно, що восени 2016-го експертне середовище констатувало провальну підготовку до опалювального сезону 2016-2017 років – навіть пролунало попередження про можливі обмеження енергопостачання у лютому, хоча тоді ніхто не передбачав, що може розпочатися блокада. 

    Дивним виглядало й те, що затверджений профільним міністерством план –  до 1 листопада запасти 2,2 мільйона тонн – був майже вдвічі меншим порівняно з попередніми роками. Але генеруючі компанії не дотягли й до цієї планки, адже розраховували на роботу «з коліс» – коли вугілля мало не з вагону завантажують у топку котла. Отже, станції зробили ставку на безперебійне постачання антрациту із зони бойових дій, а дилему – купувати дешевше вугілля в окупованій зоні чи завозити дороге з інших країн – вирішив простий фінансовий розрахунок. Врешті-решт і без того занижений план зимових запасів було не виконано. 

    Тому й не дивно, що незалежне експертне середовище різко негативно відреагувало на рішення прив’язати ціну вугілля до Роттердама. Колишній член НКРЕКП Андрій Герус заявив: «Формулу «Роттердам плюс» введено виключно для отримання додаткової вигоди деякими виробниками електроенергії». Кого він мав на увазі, неважко здогадатися, адже 70% теплової генерації належить ДТЕК Рината Ахметова.

    Енергетичні заручники

    Щойно морози досягли цьогорічного піку, сталося непередбачуване. Активісти, серед яких і народні депутати, почали блокувати залізничні шляхи, вимагаючи покласти край торгівлі із «незаконними збройними формуваннями». Прихильники блокади мають цілком логічні аргументи. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко не впевнений, «чи може Україна контролювати, куди ідуть гроші від реалізації цього вугілля? Наприклад, на купівлю зброї?» Експерти центру Dixi group називають ці торгові відносини однією з «чорних скриньок» української енергетики, адже брак відкритої інформації не дозволяє зрозуміти, що ж відбувається насправді.

    А відбувається напрочуд вигідний бізнес, контроль за яким здійснюють у верхніх ешелонах влади. «Це абсолютне неподобство, що Україна третій рік поспіль залежна від поставок вугілля з «ЛДНР», – говорить Андрій Герус, але водночас експерт визнав, що нині необхідно зважати на особливості поточної ситуації і ймовірні загрози такої блокади.

    «За відсутності вугілля і в разі зупинки ТЕС постраждають цілі регіони. Ті, хто заробляє на поставках вугілля, тримають у заручниках простих людей. Факт існування заручників жахливий, але його не можна ігнорувати. Якщо ж призначити зараз найбільш чесного, професійного і патріотичного енергетичного менеджера, він усе одно буде змушений брати вугілля із зони АТО. Бо неможливо за півтора місяця завезти вугілля з інших країн. Ми залежні», – констатує Герус.

     «Отриманню вугілля з непідконтрольних територій на Донбасі наразі немає альтернативи», – заявив прем’єр Володимир Гройсман, коментуючи блокування залізничного сполучення з неконтрольованою частиною Луганської області. «Це наша земля, це наші надра, всі підприємства зареєстровані на українській землі – нашій, контрольованій, і я не бачу сьогодні іншого варіанту, окрім як отримувати це вугілля».

    Постає питання: навіщо ж було запроваджувати високу ціну за формулою «Роттердам плюс»? Схоже, для того, щоб відображати її у договірних документах, а насправді купувати вугілля значно дешевше в зоні АТО. Правоохоронні органи, які мали б зайнятися перевіркою цих бізнес-оборудок, натомість займаються боротьбою з активістами, котрі вийшли на рейки.

    За даними Володимира Гройсмана, Україна споживає 24 млн тонн енергетичного вугілля. 9 млн тонн вугілля групи «А», яке використовується на ТЕС, видобувається на непідконтрольній території.

    Загроза віялових відключень

    Луганська облдержадміністрація застерігає: в разі продовження блокади всі теплові електростанції та теплоелектроцентралі почергово зупиняться. Першою відключиться Слов’янська ТЕС, потім Луганська та всі теплоелектроцентралі області. І тоді без електрики і тепла залишиться вся північна частина Луганської області, а єдина енергосистема України втратить здатність регулювати вранішні та нічні піки навантаження. За такого сценарію енергетики прогнозують вірогідність віялових відключень споживачів по всій Україні.  

    «Середній рівень запасу – до 16 лютого. А найкоротший термін постачання антрациту з Південно-Африканської Республіки – 80 діб», – повідомляє у Facebook Луганська обласна державна адміністрація. Керівництво області сподівається на атомну енергетику, але вона здатна покривати лише рівний графік споживання, а ранкові та вечірні максимуми навантаження залишаться без підстаховки, що може призвести до віялових відключень у  ці години. Крім того, нині з 15 енергоблоків АЕС у роботі 13, а два – в ремонті. Про можливі віялові відключення заявив і міністр палива та енергетики Ігор Насалик, виступаючи 10 лютого у Верховній Раді. І попередив, що імпортні поставки вугілля коштуватимуть удвічі дорожче, ніж сьогоднішні 1700 грн за тонну із зони АТО.

    «На межі зупинки Слов’янська та інші теплові електростанції. Крім електроенергії, Слов’янська ТЕС майже повністю забезпечує теплом місто Миколаївку, де проживає 16 тисяч осіб. Як можна при температурі -26 градусів зупиняти ТЕС? Постачання вугілля потрібно розблокувати, адже людям потрібно платити зарплату, в бюджет України необхідно перераховувати податки і в жодному разі не можна допустити віялових відключень населення», – каже в розмові з «Главкомом» директор з економіки, фінансів та корпоративного управління ПАТ «Донбасенерго» Валентина Марченко.  

    З огляду на складність ситуації в київському офісі «Донбасенерго» не деталізують інформацію про залишки запасів вугілля на Слов’янській станції, не оприлюднюють назви постачальників цього палива. «Ми купуємо вугілля у вугледобувних підприємств Донецької та Луганської областей. Усі підприємства без винятку зареєстровані на контрольованій Україною території, сплачують податки в Україні та внесені до Додатку №9 «Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів (товарів) через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей» №415, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ І.В. Тимошенком», – наголосила Валентина Марченко, спростувавши інформацію про закупівлі вугілля в копальнях ДТЕК Ахметова.


    Блокада Донбасу (фото: Тарас Пастух, Facebook)
    Блокада Донбасу (фото: Тарас Пастух, Facebook)

    Регіональний ринок Донбасу

    Компанія «Донбасенерго» володіє 10% всього українського ринку теплової генерації. До її складу, крім Слов’янської ТЕС, входить ще й Старобешівська теплова електростанція, розміщена на окупованій території Донецької області. Потужності цих двох станцій майже рівноцінні трьом атомним енергоблокам-мільйонникам (2890 МВт), але нині вони задіяні далеко не на повну силу. Обидві станції споживають антрацитові марки вугілля, яке постачають з не підконтрольної Україні території. Всі платежі здійснюються через українські банки, забезпечуючи податкові надходження до бюджету України.

    Старобешівська ТЕС забезпечує світлом та теплом населення та підприємства на непідконтрольній Києву території. За даними Валентини Марченко, рівень платежів на окупованій території за електроенергію, відпущену Старобешівською ТЕС, – лише 2,3%, тоді як Слов’янська ТЕС отримує з енергоринку 96% вартості поставленої продукції. Кошти за спожиту електроенергію на окупованих територіях по Донецькій області збирає «ДТЕК Донецькобленерго» – частина потужностей цієї компанії розташована як на окупованій території, так і на підконтрольній, але всі безготівкові розрахунки проходять через банки, зареєстровані на підконтрольній території.

    Незважаючи на критично низький рівень платежів на окупованих територіях за спожиту енергію, ПАТ «Донбасенерго» нарощує виробництво – в 2016 році приблизно на 12% порівняно з попереднім роком. Компанія однією з перших накопичила запаси вугілля на зиму відповідно до плану, затвердженого Мінпаливенерго. Але з 2 лютого Слов’янська ТЕС через блокаду залізничних перевезень вимушено перейшла на аварійний режим і може повністю зупинитися через відсутність палива.

    Отже, на якість енергопостачання простим споживачам сподіватися не варто. У задіяних владою схемах збагачуються наближені до неї структури, а весь тягар від зростання оптової ціни на електроенергію перекладається на споживачів. Такі цінові оборудки і тіньові схеми ведуть до соціального вибуху. Іскра вже спалахнула, але поки що в одній точці – на місці блокади залізниці в зоні АТО.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ