«Борги віддають лише боягузи». Як держава потрапила у пастку Коломойського

    «Прості клієнти «Приватбанку» не усвідомлюють, що відбулось, бо за них заступилась держава»
    1 липня оприлюднять звіт про фінансовий стан націоналізованого «Приватбанку». До цього часу колишні акціонери установи Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов повинні провести реструктуризацію інсайдерського кредитного портфелю, а це 150 млрд грн. Саме такі зобов’язання вони брали на себе під час націоналізації найбільшого банку
    • Павло Вуєць
    • 30 Червня, 12:45
    • Розсилка

    «Прості клієнти «Приватбанку» не усвідомлюють, що відбулось, бо за них заступилась держава»

    1 липня оприлюднять звіт про фінансовий стан націоналізованого «Приватбанку». До цього часу колишні акціонери установи Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов повинні провести реструктуризацію інсайдерського кредитного портфелю, а це 150 млрд грн. Саме такі зобов’язання вони брали на себе під час націоналізації найбільшого банку країни наприкінці минулого року. Також є персональна гарантія Коломойського щодо рефінансування перед Нацбанком, яку він тепер намагається розірвати через суд. Але вже зараз очевидно, що за час, що залишився до «дати Х», ніяку реструктуризацію провести не вдасться через небажання екс-власників. А відставка голови правління банку Олександра Шлапака та намагання команди Коломойського оскаржити націоналізацію «Приватбанку» в судах, схоже, переводить протистояння між державою та колишніми акціонерами в гарячу фазу.

    В НБУ досить стримано прокоментували відставку Шлапака, який точно не мав наміру брати участь у подальшому конфлікті регулятора з Коломойським та Боголюбовим.


    Олександр Шлапак очолював «Приватбанк» понад півроку
    Олександр Шлапак очолював «Приватбанк» понад півроку (фото: espreso.tv)

    «Олександр Шлапак очолив «Приватбанк» у складний для установи перехідний період після банкрутства і продемонстрував професіоналізм у стабілізації роботи банку, – запевнив в.о. голови НБУ Яків Смолій. – Він підтвердив надійність банку, забезпечивши його безперебійну операційну діяльність після переходу в державну власність, і завдяки цьому втримав довіру клієнтів».



    Смолій додав, що головним завданням наступника Шлапака стануть розробка стратегії розвитку держбанку, підготовка до успішного входження в його капітал міжнародних стратегічних інвесторів протягом декількох років і продовження очищення банку від токсичних активів.

    З останнім – головна проблема. Нагадаємо, що майже весь корпоративний кредитний портфель «Привату» Нацбанк вважає інсайдерським – тобто таким, що був розданий пов’язаним з акціонерами фірмам. Днями низьку якість кредитного портфелю підтвердив незалежний аудитор Ernst&Young. Відповідно до фінансової звітності установи станом на 31 грудня 2016 року, підтвердженої аудиторами, 2016-го резерв на знецінення кредитів юридичним особам було збільшено на 155,9 млрд грн.

    Екс-акціонери, в свою чергу, запевняють, що збалансованість кредитного портфелю та якість застав були перевірені свого часу іншою аудиторською компанією - Pricewaterhouse Coopers. Але Нацбанк, на їхню думку, зробив все щодо штучного зниження капіталізації банку.

    Розслідування телепрограми «Схеми» довело, що майже 100 млрд грн ще до націоналізації вивели колишні менеджери «Привату» на фірми-«пустушки», у яких навіть не можна знайти керівників. Коломойський особисто відреагував на це, заявивши, що в результаті цієї реструктуризації кредитного портфелю гроші нікуди не ділися, а залишились в банку. Більш того, фірми, про які йдеться в розслідуванні, за словами олігарха, обирались під наглядом НБУ і заступника голови регулятора Катерини Рожкової. Тож Коломойський вважає себе вільним від зобов’язань, бо, за його версією, реструктуризація, якої зараз вимагає НБУ, вже відбулася. В регуляторі ж цю «реструктуризацію» вважають фіктивною.

    Відсутність будь-яких намагань колишніх акціонерів проводити реструктуризацію в заявлені строки тодішній голова НБУ Валерія Гонтарева констатувала ще в середині травня в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна». «Не думаю, що такий портфель можна встигнути реструктуризувати за такий термін», – говорила Гонтарева, нагадуючи, що колишні власники «Приватбанку» вже брали на себе зобов'язання з реструктуризації портфеля в 2016 році й нічого не зробили. – Насправді гроші виведені, там нічого не було. Було зобов'язання реструктуризації, ось вони і робили вигляд, що їм треба було тягнути час, інакше вони не виконали б цієї програми».

    Підтвердив нещодавно небажання Коломойського «платити за рахунками» і міністр фінансів Олександр Данилюк: «Акціонери банку взяли на себе зобов'язання провести реструктуризацію кредитного портфеля, який пов'язаний з ними, протягом шести місяців, тобто до 1 липня. Цей термін спливає. На останній стадії, щоб прискорити процеси, «Приватбанк» залучив радника (Rothschild), щоб максимально знайти можливості для вирішення цієї проблеми. Зараз переговори завершуються. І за їх результатами ухвалюватиметься відповідне рішення. На даний момент зобов'язання не виконані. Але переговори ще тривають».

    Також Данилюк визнав, що якість кредитного портфеля після аудиту виявилась гіршою, ніж вважали до націоналізації. Уряд прийняв рішення про додаткову докапіталізацію «Приватбанку» на 38,5 млрд грн. На першому етапі запланований випуск ОВДП на 22,5 млрд грн. Ця потреба, за даними НБУ, була викликана шахрайськими діями попереднього менеджменту перед націоналізацією та створенням резервів під портфель фінансового лізингу, якість обслуговування якого інсайдерами погіршилась після переходу банку у власність держави (22,5 млрд грн), а також покриттям уцінки основних засобів (16 млрд грн). Нагадаємо, наприкінці 2016 року – початку 2017-го Кабмін уже проводив велику докапіталізацію націоналізованого банку на 116,8 млрд грн у вигляді тих же ОВДП.

    Загальну суму, яка кинута на порятунок банку, по суті, з бюджету, можна підрахувати самостійно – раніше в НБУ узагальнювали, що на поповнення капіталу банку витрачено вже майже 5% ВВП. За попередніми підрахунками, кожен українець за недопущення банкрутства найбільшого банку сплатив 3500 грн. Тобто держава намагається зараз вибити хоча б частину цих грошей із Коломойського та Боголюбова, але, очевидно, що вони повертати їх не збираються. Недаремно ж вже багато років лідеру групи «Приват» приписують вислів, що «борги віддають боягузи». При цьому порятунок «Приватбанку» бюджетним коштом свого часу було подано як величезна заслуга колишньої голови НБУ Валерії Гонтаревої – за свою роботу вона навіть отримала похвалу МВФ.

    «Далі має бути переслідування пана Коломойського, – впевнений депутат від БПП член банківського комітету Павло Різаненко. – Якщо кудись зникли 150 мільярдів, хтось же повинен відповідати? Прості клієнти банку не усвідомлюють, що відбулося, бо за них заступилась держава».

    Згоден із тим, що в цій ситуації хтось має бути покараний, і фінансовий аналітик Ерік Найман. При цьому експерт не виключає й переслідування тих, хто займався націоналізацією: «Держава дуже дорого купила «Приватбанк» і тепер має повернути ці гроші у старих акціонерів. Імовірність цього дуже мала, тому хтось має понести за це покарання – або колишні акціонери «Привату», або ті, хто приймав рішення про націоналізацію. Або і ті, й інші».

    У Кримінальному кодексі є стаття 218-1 про умисне доведення банку до неплатоспроможності, яка передбачає максимальну санкцію у вигляді позбавлення волі на термін до п’яти років. Але поки що жоден із власників збанкрутілих банків не сидить і, схоже, керівництво держави не наважується на пряму війну та кримінальне переслідування такої великої фігури, як Коломойський. Власне, через тупиковість ситуації, на думку Різаненка, і пішов Шлапак.

    «Шлапак був перехідною особою, яка, по суті, влаштовувала Коломойського, – каже депутат. – Але ж не міг він весь час сидіти і прикривати одне місце крадіям. Тож він і прийняв рішення про відставку перед ключовою датою фінзвіту».

    Серед причин, що вплинули на рішення Шлапака, називають небажання вставати на чийсь бік у конфлікті держави й екс-акціонерів та крах його планів щодо отримання крісла голови НБУ. Щоправда, економіст Віталій Шапран запевняє, що у грудні 2016-го чув із достовірних джерел, що Шлапака призначали якраз на півроку - на перехідний період націоналізації. Перед новим же головою банку, яким, скоріш за все, стане іноземець, більш віддалений від Коломойського, ніж Шлапак, стоятимуть зовсім інші питання. Власне, подальша стратегія держави щодо «Привату» і розвиток відносин між нею та екс-власниками банку мають прояснитись вже найближчим
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ