Чим займеться Рада після канікул
Таке враження, що Печерський трикутник після Великодня знелюднів – депутати Верховної Ради отримали місяць канікул і зберуться в залі парламенту 16 травня. За цей час політики можуть подумати, як зачистити ті численні «хвости», які вони залишили на наступні місяці. Таких вистачає – це і кадрові питання, які з тих чи інших причин досі не вдалося закрити, і низка законодавчих ініціатив.
«Главком» склав список справ, якими доведеться займатись парламентарям після повернення зі своєрідної відпустки. Причому серед них є й ті ініціативи, які в Раді давно клятвено обіцяють втілити, але затягують до непристойності.
Ротація ЦВК
Ще влітку минулого року президент пропонував парламенту звільнити 12 з 15 членів Центральної виборчої комісії, у яких сплив термін повноважень, і вніс свої кандидатури на їхню заміну. Відтоді повноваження завершились ще у одного члена комісії, а голова Верховної Ради Андрій Парубій регулярно запевняє, що склад ЦВК буде змінено найближчим часом. Але ситуація зайшла в глухий кут – у «Народному фронті» не погоджуються з тими кандидатурами, які Порошенко вніс нібито за їхньою квотою, а робити інше подання на Банковій не поспішають.
Перемовини тривають, але поки що голосів на новий склад комісії в залі нема, незважаючи на те, що фракції коаліції готові підтримати «Самопоміч» і група «Відродження», кандидати від яких були враховані в попередньому президентському поданні. Нагадаємо, що за кожну кандидатуру депутати мають голосувати окремо. Наразі ж у комісії, що проводить вибори в об’єднаних територіальних громадах, продовжує головувати Михайло Охендовський, якого свого часу лобіювала команда Віктора Януковича. Втім, здається, Охендовський повністю задовільняє і Петра Порошенка, якому він, власне, вручив президентську булаву. Тож і нагальної потреби в оновленні ЦВК на Банковій не бачать. Хоча, безумовно, питання зміни складу комісії регулярно поставатиме принаймні на словах.
Прийняття нового закону про вибори
В останній пленарний тиждень 23 народних депутати підписали відкритий лист до президента з вимогою визначити невідкладним законопроект щодо впровадження пропорційної системи з відкритими списками. Обидві фракції коаліції виступають нібито за таку систему, тим більше що її введення було окремо прописано в коаліційній угоді. Але велике питання в тому, як умовити проголосувати за таке мажоритарників, особливо тих, у яких добротно «засіяні» округи. «Мажори» вже зараз починають грати мускулами – левова частка останнього засідання фракції Блоку Порошенка за участю президента та прем’єра була присвячена питанню розподілення субвенцій по регіонах. Очевидно, що збереження нинішньої системи вигідно Адміністрації президента в контексті майбутніх і парламентських, і президентських виборів, бо мажоритарники традиційно тяжіють до влади. Тож без серйозного тиску ззовні ініціатив з Банкової щодо зміни виборчого законодавства очікувати не варто.
Звіт уряду
Формально річний імунітет Кабміну Володимира Гройсмана сплинув 14 квітня, але минулої п’ятниці звіту уряду в стінах парламенту не відбулося. Прем’єр обмежився презентацією своїх досягнень на комітеті з питань економічної політики. Але після свят без звіту перед депутатами вже не обійтись. Щоправда, великою інтригою тут не пахне. Варіанти того, що депутати зажадають заміни Гройсмана, на сьогодні виглядають нереалістичними – відставки уряду вимагають тільки «Батьківщина» та Опозиційний блок. У той час як Арсеній Яценюк недвозначно дає зрозуміти, що «фронтовики» за нинішнього прем’єра стоять горою. Як імовірний розглядається варіант, за якого парламент затвердить звіт уряду, але не затвердить нову програму його дій, аби тримати Гройсмана на «безімунітетному» гачку.
Обрання керівників Нацбанку та Фонду держмайна
Низка відставок припала на останній перед травневими канікулами пленарний тиждень, тож парламент суто фізично не встиг визначитись із кандидатурами на заміну відповідно Валерії Гонтаревої та Ігоря Білоуса. Причому про те, що останній звільняється з Фонду держмайна, повідомив голова депутатської групи «Відродження» Віталій Хомутиннік і лише згодом з’явилася заява самого Білоуса, якого Володимир Гройсман, не добираючи слів, називав «бездарним» управлінцем.
Що стосується наступника Гонтаревої, то вже називають кілька кандидатур-фаворитів, до яких додаються зовсім екзотичні персонажі на кшталт екс-нардепа Миколи Катеринчука. М’яч тут повністю на полі президента, який подає кандидатуру голови Нацбанку на розгляд Верховної Ради. У нього є майже місяць, аби визначитись. Кандидатуру ж на голову Фонду держмайна пропонують парламентські фракції. Білоуса свого часу пропонував Блок Порошенка, тож можна припустити, що потенційно прохідний варіант з’явиться саме в президентській фракції. Як варіант – керувати фондом тривалий час може виконувач обов’язків, якого призначить Кабмін.
Обрання аудитора НАБУ
Верховна Рада зі скандалом провалила обрання свого представника незалежної аудиторської трійки, яка контролюватиме діяльність НАБУ. Ані заступник генінспектора мін’юсту США Роберт Сторч, ані приватний детектив з Британії Найджел Браун не змогли набрати достатньої кількості голосів на свою підтримку. Опозиція звертала увагу, що кандидатуру маловідомого Брауна, незважаючи на рішення профільного комітету, відверто просуває Банкова, яка хоче отримати «кишенькового» аудитора надто самостійного антикорупційного бюро. Парламентський комітет з питань запобігання та протидії корупції оголосив новий конкурс на аудитора НАБУ, але голова президентської фракції Артур Герасимов знову запропонував розглянути кандидатуру Брауна. Серед інших претендентів – американський та іспанський прокурори Марта Борщ та Карлос Кастресана. Нову серію цього серіалу слід очікувати в травні.
Обрання омбудсмена
П’ятирічні повноваження нинішнього уповноваженого з прав людини Валерії Лутковської завершуються у квітні, і Рада планує розглянути кандидатури на її заміну. Свою людину на цю посаду хоче отримати «Народний фронт» – на одному з засідань фракції лунали прізвища відомого правозахисника Євгена Захарова та депутата Георгія Логвинського, якого нещодавно було обрано одним з віце-президентів ПАРЄ. Щоправда, обидва вони не підходять за віковим цензом, тож більш імовірною кандидатурою від «фронтовиків» виглядає нардеп Людмила Денисова. Очевидно, що посада омбудсмена стане предметом торгів між фракціями коаліції, які торкнуться й інших карт з кадрової колоди.
Обрання членів Рахункової палати
Депутати двічі дуже емоційно провалювали обрання нових членів Рахункової палати, яка за новим законодавством отримала право контролювати не тільки видатки, а й доходи органів державної влади. Фаворитом на голову палати розглядався депутат від Блоку Порошенка Валерій Пацкан. Але його кандидатура, як і всі інші, не пройшли через зал. Пацкан по гарячих слідах звинуватив у зриві голосування «Народний фронт». У «Фронті» не заперечують, що їх не влаштував потенційний склад палати, бо він, на думку «фронтовиків», має формуватись за квотним представництвом усіх фракцій, а в запропонованому складі був перекіс на користь фаворитів від президентської сили. Торги між партнерами по коаліції триватимуть і питання наповнення Рахункової палати переноситься на наступний місяць.
Прийняття закону про Конституційний суд
Цілий день останнього пленарного тижня Верховна Рада присвятила обговоренню другого читання законопроекту про Конституційний суд, який розширював повноваження цього органа та регулював порядок його організації та діяльності. Але в результаті кінцевий варіант не набрав навіть двохсот голосів. Понад те, депутати залишились глухими до закликів спікера Андрія Парубія відправити законопроект на повторне друге читання. Однією з причин такого провалу стали побоювання депутатів щодо посилення впливу на формування КС Адміністрації президента, а декого збентежили надто високі заплановані зарплати суддів. Хоча раніше Венеціанська комісія зазначала, що цей законопроект був «значним кроком уперед у впровадженні європейських стандартів у конституційній юстиції». Тож до нього ще доведеться повертатись, але тепер треба реєструвати заново та знову проводити по повній процедурі.
Скасування депутатської недоторканності
Якщо хтось забув, Верховна Рада проголосувала законопроект про скасування депутатської недоторканності в першому читанні ще в лютому 2015 року цілими 365 голосами. Відтоді ще тодішній голова Верховної Ради Володимир Гройсман неодноразово погрожував довести справу до кінця, але повторного голосування так і не відбулося що за його спікерства, що за головування Парубія. Обіцянки нардепів, які запевняють, що недоторканність їм непотрібна, назавжди вирішити це питання, так обіцянками і лишаються.
Прийняття змін до регламенту
Парубій розпочав свою роботу на чолі парламенту з презентації змін до регламенту Верховної Ради – це відбулося ще в травні минулого року. Як базис було взято звіт, підготовлений головою місії Європарламенту Петом Коксом. Місія Кокса вивчила всі вади діяльності парламенту на зразок неефективності роботи комітетів і їхньої великої кількості, купи законодавчого «спаму», відсутності реальної можливості боротьби з «прогульниками» і так далі.
Згідно зі змінами від Парубія, пленарні засідання відбуватимуться лише по вівторках і четвергах, але при цьому кількість пленарних тижнів пропонується збільшити з двох до трьох. Також Парубій ініціював проведення щопонеділка тригодинного «дня уряду» замість «години запитань до уряду» щоп’ятниці, а погоджувальної ради – у п'ятницю замість понеділків. Це б унеможливило ганебні п’ятниці, коли наприкінці дня в залі лишаються одиниці нардепів. З того часу спікер неодноразово обіцяв винести законопроект зі змінами до регламенту у сесійну залу, але вже минув рік, а руки до організації власної роботи у депутатів так і не дійшли.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0